Постанова

від 25.09.2024 по справі 922/4069/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/4069/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О., суддя Попков Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача Жуков Д.О. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1441613 від 14.08.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2351 від 09.10.2018,

відповідача Камінська М.І. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1177072 від 01.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1244 від 17.06.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" (вх.№2024Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024, постановлену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жиляєвим Є.М., дата складання повного тексту ухвали - 09.08.2024, у справі №922/4069/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех", м. Харків,

про витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/4069/23 скаргу ТОВ "Інженерно-технологічний центр "Технополіс" на дії приватного виконавця задоволено повністю; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Підгірного О.С. у виконавчому провадженні № 75543354 від 24.07.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій; зобов`язано приватного виконавця Підгірного О.С. не пізніше наступного робочого дня з дня одержання відповідного судового рішення відновити виконавче провадження №75543354 від 24.07.2024 та невідкладно вчинити виконавчі дії, передбачені статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що 24.07.2024 приватним виконавцем Підгорним О.С. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку з тим, що відповідач (боржник) надіслав йому заяву про зупинення, мотивовану винесенням Господарським судом Харківської області 09.07.2024 у справі № 922/1792/24 ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Пунктом 3 частини 3 статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що мораторій не поширюється на виконання вимог за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Суд першої інстанції встановив, що у даному випадку вимоги за виконавчим документом немайнового характеру, які зобов`язують боржника вчинити певні дії - витребувати у ТОВ "НПП Флайтех" та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Технополіс" за рахунок ТОВ "НПП Флайтех" Токарний оброблюючий центр Emcoturn S65 з системою керування Siemens 828D.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов висновку, що 24.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Підгорним Олексієм Сергійовичем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій протиправно.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/4069/23.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що на даний час у провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа №922/1792/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех".

Як зазначає апелянт, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі; спори за участю боржника підлягають розгляду у межах справи про банкрутство.

З огляду на викладене, апелянт вважає, що всі справи, які стосуються боржника, повинні розглядатись у межах справи про банкрутство.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/4069/23; встановлено учасникам справи строк до 12.09.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 12.09.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "25" вересня 2024 р. о 09:45год.

28.08.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що в межах виконавчого провадження №75543354 відсутнє виконання грошового зобов`язання; обов`язок з повернення є немайновим.

Позивач вважає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в ході виконавчих проваджень, які здійснюються саме шляхом звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, здійснюється судом, який розглядає справу про банкрутство боржника.

З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс" - адвоката Жукова Д.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; судове засідання, призначене на "25" вересня 2024 о 09:45 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс" - адвокатом Жуковим Д.О.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.09.2024, яке відбулось у режимі відеоконференції, представник апелянта оголосила доводи апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представники сторін висловили доводи і вимоги щодо апеляційної скарги, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, а також доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех", в якому просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технічний центр "Технополіс" за рахунок ТОВ "НПП Флайтех" Токарний оброблюючий центр Emcoturn S65 з системою керування Siemens 828D.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №1903-01 від 28.03.2019 в частині здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати за отриманий токарний оброблюючий центр (верстат) у встановлені розділом 3 договору строки. Враховуючи наведене, на підставі положень пункту 9.4. Договору позивач просив витребувати у відповідача майно (верстат) в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 44 152, 74грн судового збору та 41 700, 00грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного суду від 21.05.2024 у справі 922/4069/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр Технополіс" задоволено, постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 у справі №922/4069/23 скасовано, рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 у справі №922/4069/23 залишено в силі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр Технополіс" 70 644, 38грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції та 40 000, 00грн витрат на професійну правничу допомогу.

18.06.2024 Господарським судом Харківської області видано відповідні накази.

На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Підгорного Олексія Сергійовича перебуває виконавче провадження №75543354 із примусового виконання наказу №922/4069/23 від 18.06.2024, виданого Господарським судом Харківської області, про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" та повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс" за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" Токарний оброблюючий центр Emcoturn S65 з системою керування Siemens 828D.

15.07.2024 приватним виконавцем виконавчого округу у Харківської області Підгорним О.С. винесено постанову ВП№75543354 про відкриття виконавчого провадження, якою прийнято до виконання наказ на примусове виконання рішення та постанови №922/4069/23 виданий 18.06.2024 про: "Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс" за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" Токарний оброблюючий центр Emcoturn S65 з системою керування Siemens 828D."

22.07.2024 приватним виконавцем Підгорним О.С. у присутності представника позивача (стягувача) було складено акт про те, що прибувши за відомим стягувачу місцезнаходженням верстата: м. Харків, вул. Переяславська, 23, невстановлена виконавцем особа повідомила йому, що предмет виконання судового рішення відсутній, що унеможливило виконання судового рішення.

24.07.2024 приватним виконавцем Підгірним О.С. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку з тим, що відповідач (боржник) надіслав йому заяву про зупинення, мотивовану винесенням Господарським судом Харківської області від 09.07.2024 у справі №922/1792/24 ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство.

А саме, ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех".

Вказаною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

25.07.2024 до Господарського суду Харківської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс" на дії приватного виконавця, в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Підгірного О.С. у виконавчому провадженні №75543354 від 24.07.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій;

- зобов`язати приватного виконавця Підгірного О.С. не пізніше наступного робочого дня з дня одержання відповідного судового рішення відновити виконавче провадження №75543354 від 24.07.2024 та невідкладно вчинити виконавчі дії, передбачені статті 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Скаржник посилається на те, що судами було встановлено, що право власності на верстат належить стягувачу, отже, в межах виконавчого провадження №75543354 переходу права власності не відбувається; виконання судового рішення у даній справі має відбуватися в порядку виконання рішень немайнового характеру (Розділ VIII Закону України "Про виконавче провадження").

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Право на звернення до господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (частини перша, друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України).

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №905/813/20).

За приписами частини першої статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною шостою статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства).

За правилами предметної юрисдикції господарських судів у пункті 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Справи, передбачені пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника (частина тринадцята статті 30 цього Кодексу), тобто є справами виключної підсудності.

Таким чином, процесуальний закон встановив правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Такий правовий висновок викладений, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19.

Зазначене передбачає і концентрацію судових спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про його банкрутство відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України та кореспондуючими цій нормі правилами статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, відповідно до частини першої, абзацу першого частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

При цьому, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не лише з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 Господарського процесуального кодексу України, а й надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №916/585/18 (916/1051/20).

Виконання судових рішень є заключним етапом процедури захисту суб`єктивних прав та законних інтересів кредитора. При цьому у правовій доктрині переважає підхід до розуміння стадії виконання судових рішень саме як заключної стадії цивільного/господарського процесу. Такий підхід наразі втілений і в чинному законодавстві України (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

За статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").

За положеннями статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (стаття 340 Господарського процесуального кодексу України).

Як наголошувалося раніше, з введенням в дію 21.10.2019 КУзПБ справи у спорах, наслідком вирішення яких може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника у справі про банкрутство, а також спори з вимогами до боржника, за правилами статті 7 цього Кодексу підлягають розгляду у межах справи про його банкрутство.

Сутність судового контролю за виконанням судових рішень полягає у розгляді та вирішенні судом скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Підставою для здійснення такого контролю є звернення сторони виконавчого провадження, яка вважає, що відповідним рішенням (дією, бездіяльністю) порушено її права, оскільки на дату такого звернення добровільно не виконані її вимоги виконавцем/посадовою особою ДВС або приватним виконавцем.

Тож питання, що є предметом розгляду суду під час судового контролю за виконанням судових рішень, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов`язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням. Та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має. Адже за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника.

Тому в разі оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, які стосуються виконання судового рішення, ухваленого у спорі за участю боржника, така скарга (заява, позов) підлягає розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №910/21981/16, від 27.04.2022 у справі №27/104б, від 31.08.2023 у справі №640/26320/20; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №640/26320/20.

Водночас Верховний Суд наголосив, що господарським судам слід урахувати у системному взаємозв`язку статті 339, 340 Господарського процесуального кодексу України та статтю 7 Кодексу України з процедур банкрутства, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).

Однак, як вбачається із оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, і хоча встановив, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 відкрито провадження у справі №922/1792/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех", розглянув скаргу позивача на дії приватного виконавця по суті у межах справи №922/4069/23, хоча мав, з урахуванням викладеного вище, справу №922/4069/23 передати для розгляду в межах справи №922/1792/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех".

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

У справі "Сокуренко і Стригун проти України" ЄСПЛ указав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі "Занд проти Австрії" ("Zand v. Austria", заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" ("Sokurenko and Strygun v. Ukraine", заяви №29458/04 та №29465/04).

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

У даній справі суд першої інстанції не надав жодних аргументів щодо прийняття і розгляду скарги позивача на дії приватного виконавця по суті поза межами справи №922/1792/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех", тим самим вийшов за межі своїх повноважень, порушивши норми Господарського процесуального кодексу України і Кодексу України з процедур банкрутства, відтак, не може вважатися "судом, встановленим законом" у визначенні пункту 1 статті 6 Конвенції відносно оскаржуваного провадження.

При цьому, судова колегія відхиляє доводи позивача, що спір у справі носить немайновий характер, оскільки положеннями статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у межах справи про банкрутство розглядаються і спори щодо інших вимог до боржника.

Апеляційним господарським судом не встановлено порушення прав стягувача, оскільки судом у межах справи №922/1792/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" буде розглянута і вирішена скарга позивача на дії приватного виконавця відповідно до положень законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/4069/23 скасувати, а справу направити для розгляду до Господарського суду Харківської області в межах справи №922/1792/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех".

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд не вирішує спір по суті, судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 129, 255-256, 269, 270, 273, п. 5 ч. 1 ст. 275, п. 4 ч. 1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/4069/23 скасувати.

Справу №922/4069/23 направити для розгляду до Господарського суду Харківської області в межах справи №922/1792/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Д.О. Попков