Постанова

від 25.09.2024 по справі 922/861/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/861/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача Величко О.В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1265200 від 21.01.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2013 від 25.05.2009,

відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (вх.№1983Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2024, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жигалкіним І.П., дата складання повного тексту рішення - 29.07.2024, у справі №922/861/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОТАЙМ", м. Дніпро,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ", с. Артемівка, Харківська обл.

про стягнення 1 667 135, 11грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОТАЙМ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" загальної суми заборгованості у розмірі 1 667 135, 11грн, де: 1 185 911, 70грн заборгованості за товар по договору купівлі-продажу товару №ТК-00030/2023 від 30.03.2023, 237 182, 34грн штрафу, 193 672, 55грн пені, 18 011, 58грн 3% річних, 32 356, 94грн інфляційних, сума судового збору у розмірі 25 007, 03грн, а також 100 000, 00грн витрат на правову допомогу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОТАЙМ" загальної суми заборгованості у розмірі 1 451 707, 67грн, де: 1 185 911, 70грн заборгованості за товар по Договору купівлі-продажу товару №ТК-00030/2023 від 30.03.2023; 118 591, 17грн штрафу; 96 836, 28грн пені; 18 011, 58грн 3% річних; 32 356, 94грн інфляційних втрат, а також суму судового збору у розмірі 21 775, 62грн; в іншій частині позовних вимог щодо нарахованих 118 591, 17грн штрафу та 96 836, 27грн пені відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач зобов`язання щодо оплати не виконав, на час розгляду справи відповідачем не надано доказів відповідної оплати або обґрунтованих заперечень щодо вимог позивача, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

Оцінивши у сукупності надані докази, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд першої інстанції встановив, що відсутні виключні підстави для надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем у зв`язку з викладеними обставинами нараховано відповідачу 237 182, 34грн штрафу та 193 672, 55грн пені, 18 011, 58грн 3% річних; 32 356, 94грн інфляційних. Перевіривши відповідний розрахунок, суд констатував його обґрунтованість та арифметичну вірність.

Проте, з метою забезпечення балансу інтересів сторін у справі, суд першої інстанції вважає, що наявні підстави для зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, на 50%. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 96 836, 28грні пені та 118 591, 17грн штрафу. У задоволенні іншої частини позову про стягнення штрафних санкцій суд відмовив.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" 118 591, 17грн штрафу та 96 836, 28грн пені та відмови у розстроченні виконання судового рішення; просить ухвалити нове рішення у цій частині, яким зменшити розмір штрафу та пені до їх розумного розміру, а саме на 90% від заявленої до стягнення суми штрафних санкцій, та розстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" виконання судового рішення у справі терміном на 6 (шість) місяців з оплатою заборгованості щомісячно рівними частинами.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що скрутний фінансовий стан відповідача, введення в Україні воєнного стану та віднесення території, де знаходяться посівні площі відповідача, до території активних бойових дій, істотно ускладнять можливість виконання відповідачем судового рішення у цій справі, у зв`язку із чим, відповідач просив суд першої інстанції розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців з оплатою суми боргу рівними частинами, однак, суд, на думку відповідача, зазначеного не врахував.

Крім того, як вважає відповідач, незважаючи на врахування всіх приведених відповідачем обставин в обґрунтування підстав зменшення штрафних санкцій, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість зменшення штрафних санкцій, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача лише на 50% замість 90%, як просив відповідач, що на його думку, є несправедливим.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що винятковий характер порушення строків оплати за договором, наведені у клопотанні причини такого неналежного виконання та майновий стан відповідача у своїй сукупності є достатніми підставами для зменшення розміру пені та штрафу саме на 90% від заявлених до стягнення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/861/24; встановлено позивачу строк до 12.09.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 12.09.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "25" вересня 2024 р. о 14:45год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.08.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОТАЙМ" - адвоката Величка О.В. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "25" вересня 2024 о 14:45 годині, провести в режимі відеоконференції з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОТАЙМ" - адвокатом Величко О.В.

09.09.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що відповідач не надав пояснень, як підприємство, перебуваючи в простої з 25.02.2022, не здійснюючи основний вид господарської діяльності, після завершення проведення активних бойових дій на території Печенізької селищної територіальної громади, знаючи про свою збитковість та скрутне матеріально-фінансове становище уклало 30.03.2023 з позивачем договір купівлі-продажу товару №ТК-00030/2023 на загальну суму з урахуванням ПДВ 4 071 821, 60грн, оплативши, при цьому, частину вказаної суми.

На переконання позивача, надані відповідачем до заяви про розстрочення судового рішення докази не містять інформації про неможливість виконання відповідачем рішення суду; не свідчать вказані докази і про винятковість обставин, що можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

Позивач вважає, що суд першої інстанції, встановивши обставини справи, дійшов законного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 50% від заявлених у позові штрафних санкцій.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 - залишити без змін.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024, у зв`язку з відпусткою судді Хачатрян В.С., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

24.09.2024 від представника апелянта надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що представник не зможе бути присутньою в судовому засіданні у зв`язку з відрядженням.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.09.2024 представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи і ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 сторони були повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не визнає наведені відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи повідомлені ним причини неявки у судове засідання поважними, виходячи з такого.

Так, відповідач є юридичною особою і не позбавлений права і можливості забезпечити або свою участь в судовому засіданні в порядку статті 56 Господарського процесуального кодексу України (самопредставництво) або через свого представника.

У клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем вказано про те, що його представник адвокат Вишневецька Т.А. буде у відрядженні, однак, відповідачем не надано доказів, по-перше, відрядження адвоката Вишневецької Т.А., по-друге, що він не має інших представників в порядку самопредставництва або шляхом укладення відповідного договору; і, по-третє, що він не може забезпечити участь інших своїх представників в судовому засіданні у даній справі.

Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи відповідач не посилається на причини, з яких суд у даній справі не може розглянути апеляційну скаргу за відсутності у судовому засіданні свого представника.

З огляду на викладене, судова колегія відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги і здійснює розгляд скарги в даному судовому засіданні.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги.

Як вбачається із доводів і вимог апеляційної скарги, відповідач не погоджується з рішенням суду в частині зменшення штрафних санкцій на 50% замість 90% та в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Відтак, рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/861/24 переглядається апеляційним господарським судом у вказаній частині.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 30 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК АГРОТАЙМ" (Продавець) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" (Покупець) договір купівлі-продажу товару №ТК-00030/2023 (далі - договір), предметом якого є товар, що належить Продавцю на момент укладання договору або буде набутий Продавцем у майбутньому (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках до даного договору, які є його невід`ємною частиною та/або накладних документів на відпуск товару. Всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору є його невід`ємною частиною (пункт 2.2. договору).

За пунктом 2.3. договору, загальна сума визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору.

Ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у додатках до договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару в гривнях (пункт 2.4. договору).

Згідно з пунктом 2.5. договору, якість товару, який поставляється Продавцем відповідає якості, яка обумовлюється Сторонами та може на вимогу Покупця бути підтверджена відповідними сертифікатами.

Підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного товару (пункт 2.6. договору)

Умови передачі товару визначені в розділі 3 договору.

Приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі Продавцем (пункт 4.1. договору).

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у разі виявлення Покупцем можливих недоліків, він має скласти відповідний Акт та негайно повідомити про це Продавця. Акт складається з обов`язковою присутністю представника Продавця.

Право власності на товар, а також ризики випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до Покупця після передачі товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчить про прийом Покупцем товару (пункт 4.7. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору, Покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), що є невід`ємною частиною цього договору із врахуванням положень пункту 2.4. та розділу 5 даного договору.

Оплата згідно договору здійснюється Покупцем на умовах передоплати 50% вартості товару, згідно цін, вказаних у відповідних рахунках. Залишок в розмір 50% сплачується до 15 вересня 2023 року.

Постачальник зобов`язується протягом 5 календарних днів після надходження переоплати Покупця поставити товар (підпункт 5.4.2 пункту 5.4. договору).

Згідно умов договору, а саме, розділом 6 Сторони передбачили обов`язки.

За прострочення виконання зобов`язання Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення (пункт 8.3. договору).

Згідно з пунктом 8.5. договору, Покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома Сторонами. Термін дії даного договору до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного виконання Сторонами зобов`язань по Договору (пункт 12.1. договору).

30 березня 2023 року позивач склав та виставив відповідачу рахунок на оплату №93 від 30.03.2023 за наступний товар: 1) Добрива гранульовані Duofertil 30 NP MPPA Duo (600 kg) BB у кількості 44, 4 тони на загальну суму, у тому числі ПДВ 2 345 829, 60грн; 2) Добрива гранульовані Physiostart (25 kg) у кількості 8 тони на загальну суму, у тому числі ПДВ 1 725 992, 00грн; 3) Пневматичний пристрій PS 200 M1 MG, з електричною здвоєною повітродувкою в кількості 1 од., вартістю, у т.ч. ПДВ 1, 80грн.

Позивач зазначає, що 31 березня 2023 року ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" сплатило ТОВ "ТК АГРОТАЙМ" в безготівковій формі передплату в розмірі 50% партії товару в сумі 2 035 911, 70грн, що підтверджується платіжною інструкцією №85 від 31.03.2023 з відміткою банку.

06 квітня 2023 року Сторони склали, підписали і скріпили печатками дві видаткові накладні №22 і №23 від 06.04.2023, згідно з якими здійснено приймання-передачу товару, а саме: 1) Добрива гранульовані Duofertil 30 NP MPPA Duo (600 kg) BB у кількості 44, 4тон вартістю, у тому числі ПДВ 2 345 829, 60грн; 2) Добрива гранульовані Physiostart (25 kg) у кількості 8 тон вартістю, у тому числі ПДВ 1 725 992, 00грн на загальну суму з урахуванням ПДВ 4 071 821, 60грн; 3) Пневматичний пристрій PS 200 M1 MG, з електричною здвоєною повітродувкою в кількості 1 од., вартістю, у т.ч. ПДВ 1, 80грн, без жодних зауважень та заперечень.

Як зазначає позивач, з боку ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" у період з березня по грудень 2023 року включно, частково здійснено оплату за поставлений ТОВ "ТК АГРОТАЙМ" товар в сумі 2 885 911, 70грн, а отже з підстав лише часткової оплати у відповідача утворилася заборгованість за товар у розмірі 1 185 911, 70грн, при цьому, на момент звернення до суду дана сума не сплачена.

Умовами договору встановлено, що оплата здійснюється Покупцем на умовах передоплати 50% вартості товару, згідно цін, вказаних у відповідних рахунках. Залишок в розмір 50% сплачується до 15 вересня 2023 року (підпункт 5.4.2. пункту 5.4. Договору).

Проте, з боку відповідача заборгованість за придбаний у позивача товар по договору в сумі 1 185 911, 70грн, не сплачено, внаслідок чого строк прострочення оплати складає 182 дні.

Таким чином, за прострочення виконання зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" станом на 18 березня 2024 року повинно сплатити: штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару, що складає 237 182, 34грн; пеню в розмірі 193 672, 55грн.

На підставі вищенаведеного, позивач просить стягнути з відповідача борг за поставлений товар по договору в сумі 1 185 911, 70грн; штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару в сумі 237 182, 34грн; пеня - 193 672, 55грн; 3% річних - 18 011, 58грн; інфляційні втрати 32 356, 94грн.

Досліджуючи матеріали справи та надані відповідачем клопотання, судом першої інстанції встановлено, що з боку останнього позовні вимоги не оспорюються та не спростовується.

Відповідач у своїх клопотаннях просить суд лише зменшити суму штрафних санкцій та розстрочити виконання судового рішення терміном на 6 місяців.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань за договором.

Вказані обставини відповідачем не спростовуються.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами укладеного сторонами у справі пункту 8.3 договору, за прострочення виконання зобов`язання Покупець зобов`язаний сплатити на користь Продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 8.5. договору, Покупець у випадку порушення умов оплати вартості товару, сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого товару.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Позивачем у зв`язку з викладеними обставинами нараховано відповідачу штраф в розмірі 20% від вартості неоплаченого товару в сумі 237 182, 34грн та 193 672, 55грн пені.

Перевіривши відповідний розрахунок, суд першої інстанції констатував його обґрунтованість та арифметичну вірність.

Відповідач проти зазначеного не заперечує, але звернувся з клопотанням про зменшення штрафних санкцій на 90%.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що в силу приписів статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені та штрафу є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу.

У постанові від 23.03.2021 у справі №921/580/19 Верховний Суд вказує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності в законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки.

У постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника.

Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що судова практика щодо застосування вказаних норм ГК України та ЦК України наразі є усталеною (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17) і відповідно до неї при визначення розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто, при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафних санкцій. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК).

Такий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20.

Суд першої інстанції врахував факт збройної агресії проти Україні; село Артемівка Печенізької селищної територіальної громади, де юридично та фізично знаходить підприємство відповідача, перебувало в тимчасовій окупації Російською Федерацією з 24.02.2022 року по 11.09.2022 року та на сьогоднішній день Печенізька селищна територіальна громада в цілому віднесена до територій можливих бойових дій.

Господарська діяльність ТОВ "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (КВЕД 01.11).

На підтвердження скрутного матеріального стану відповідач надав до суду документи щодо фінансової звітності; господарська діяльність у відповідача у 2022-2023 була неприбутковою, а витрати підприємства значно перевищили чистий дохід від реалізації продукції.

Враховуючи викладене, а також з метою забезпечення балансу інтересів сторін у справі, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 50 %.

Судова колегія зазначає, що у спірних правовідносинах суд першої інстанції скористався своїм правом зменшення штрафних санкцій за результатами здійсненої оцінки наданих сторонами доказів та обставин справи у їх сукупності, вирішив питання про наявність підстав, за яких можливе зменшення пені та штрафу на 50%.

Як зазначено вище, у постанові від 16.03.2021 у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її саме компенсаторний характер; заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах, оцінивши обставини справи, врахувавши доводи відповідача, викладені у клопотанні про зменшення штрафних санкцій, встановивши відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем виконання договору, можливо зменшити розмір пені на 50%.

При цьому, судова колегія зазначає, що зменшення розміру штрафних санкції не має негативного впливу на фінансовий стан позивача, оскільки стягнення штрафних санкцій має компенсаторний характер, і не може бути засобом збагачення іншої сторони договору.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта щодо несправедливості зменшення судом першої інстанції штрафних санкцій на 50%, а не на 90%.

Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан.

Однак, розв`язання повномасштабної збройної агресії та введення воєнного стану є виключними важкими обставинами, які у спірних правовідносинах у рівній мірі впливають на обидві сторони - як на боржника, так і на стягувача, які здійснюють свою господарську діяльність в Україні (м. Дніпро та Харківська обл.).

При цьому, відповідач уклав з позивачем договір 30.03.2023, тобто, будучи обізнаним про своє складне фінансове становище та під час дії в Україні воєнного стану на загальну суму, з урахуванням, ПДВ 4 071 821, 60грн, оплативши, при цьому, частину вказаної суми.

Укладаючи та підписуючи договір, відповідач тим самим погодився на визначені договором штрафні санкції.

Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України, підприємництво як вид господарської діяльності це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру штрафних санкцій на 50%.

Щодо доводів апелянта про відмову місцевим господарським судом у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців, судова колегія зазначає таке.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Статтею 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Розстрочення є правом суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Як зазначено вище, загальновідомим є питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

Однак, сторони під час збройної агресії російської федерації проти України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а, отже, правомірно очікує на сплату йому боргу за рішенням суду.

При цьому, відповідачем не обґрунтована вимога про надання розстрочення виконання рішення суду, не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким саме чином він буде здійснювати погашення заборгованості.

Оцінивши у сукупності надані докази, враховуючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги факт того, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність відповідачем виключних підстав для надання розстрочки виконання рішення суду.

Відтак, заява відповідача про розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню з підстав необґрунтованості.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/861/24 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТЕМІВСЬКІ ЗОРІ" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.07.2024 у справі №922/861/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.10.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза