Рішення

від 26.09.2024 по справі 910/3461/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.09.2024Справа № 910/3461/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаус Хол" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіргін Анкастре Сістемлері Санаї Диш Тіджарет Лімітед Шіркеті (Girgin Ankastre Sistemleri San. Dis. Tic. Ltd) про стягнення 35 656,41 дол. США,

за участі представників:

позивача: Стадника Т.Р.;

відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хаус Хол" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіргін Анкастре Сістемлері Санаї Диш Тіджарет Лімітед Шіркеті" (Girgin Ankastre Sistemleri San. Dis. Tic. Ltd) (далі - Компанія) заборгованості за договором поставки від 18 серпня 2022 року № 18/08 у розмірі 35 656,41 дол. США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

15 березня 2023 року через загальний відділ діловодства суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами ухвалою суду від 20 березня 2023 року позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/3461/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 вересня 2023 року. Крім того, цією ухвалою провадження в справі було зупинено в зв`язку з надсиланням до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство) документів для їх направлення через дипломатичні канали Міністерству юстиції Республіки Туреччина та вручення Компанії.

13 квітня 2023 року на адресу Міністерства було надіслано лист від 10 квітня 2023 року з копіями позовної заяви з додатками, копіями вищезазначеної ухвали та запитом про правову допомогу від 20 березня 2023 року з нотаріально завіреним перекладом на турецьку мову вищевказаних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 вересня 2023 року провадження у справі було поновлено.

Цього ж дня на адресу суду від Компанії надійшли пояснення від 7 вересня 2023 року, у яких остання не заперечувала проти наявної в неї заборгованості перед позивачем за вищевказаним правочином. Однак повідомила про те, що на вимогу гарантійного листа позивача Компанія 27 квітня 2023 року сплатила на рахунок Товариства грошові кошти в загальному розмірі 20 000,00 доларів США. На підтвердження вказаних обставин відповідач до своїх пояснень долучив копії відповідного листа Товариства та виписки по банківському рахунку останнього від 28 квітня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 вересня 2023 року підготовче засідання було відкладено на 25 січня 2024 року та зупинено провадження в справі у зв`язку з направленням до Міністерства документів для їх надсилання дипломатичними каналами Міністерству юстиції Республіки Туреччина та вручення Компанії.

18 жовтня 2023 року на адресу Міністерства було надіслано лист від 16 жовтня 2023 року з копіями ухвали суду від 21 вересня 2023 року та запитом про правову допомогу від 26 вересня 2023 року з нотаріально завіреним перекладом на турецьку мову вищевказаних документів.

19 жовтня 2023 року на адресу суду від Міністерства надійшов лист від 11 жовтня 2023 року № 132986/154407-30-23/12.1.2 з документами, складеними в ході виконання запиту суду про правову допомогу від 20 березня 2023 року.

20 листопада 2023 року на адресу суду від Міністерства надійшов лист від 12 листопада 2023 року № 148049/170660-30-23/12.1.3 з документами, складеними в ході виконання запиту суду про правову допомогу від 20 березня 2023 року.

У період з 2 січня 2024 року по 21 січня 2024 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.

12 січня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника Товариства надійшло клопотання від цієї ж дати про участь у призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "Easycon".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 січня 2024 року провадження у справі було поновлено, а також частково задоволено вищевказане клопотання Товариства.

У підготовчому засіданні 25 січня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про неприйняття до розгляду та повернення заяви Товариства від 13 жовтня 2023 року про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку з недодержанням заявником приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті на 23 травня 2024 року. Цією ж ухвалою суду зупинено провадження в справі в зв`язку з надсиланням до Міністерства документів для їх направлення дипломатичними каналами Міністерству юстиції Республіки Туреччина та вручення Компанії, а також встановлено позивачу строк для подання до суду в трьох примірниках нотаріально завірених у визначеному законом порядку перекладів на турецьку мову вказаного судового рішення, - до 13 лютого 2024 року.

28 лютого 2024 року через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли нотаріально завірені в установленому законом порядку переклади на турецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 25 січня 2024 року разом з клопотанням від 27 лютого 2024 року про поновлення строку на їх подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 лютого 2024 року: поновлено провадження у справі № 910/3461/23; відмовлено в задоволенні клопотання Товариства від 27 лютого 2024 року; продовжено Товариству строк, встановлений абзацом 2 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 25 січня 2024 року, - до 28 лютого 2024 року включно та зупинено провадження у даній справі.

1 березня 2024 року на адресу Міністерства було надіслано лист від 29 лютого 2024 року з копіями ухвали суду від 25 січня 2024 року та запитом про правову допомогу від 30 січня 2024 року, з нотаріально завіреним перекладом на турецьку мову вищевказаних документів.

19 квітня 2024 року на адресу суду від Міністерства надійшов лист від 11 квітня 2024 року № 55535/59281-30-24/12.1.2 з документами, складеними в ході виконання запиту суду про правову допомогу від 26 вересня 2023 року.

9 травня 2024 року через систему "Електронний суд" від представника Товариства надійшло клопотання від цієї ж дати про участь у призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "Easycon".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 травня 2024 року провадження у справі було поновлено, а також частково задоволено вищевказане клопотання Товариства від 9 травня 2024 року.

У призначене судове засідання сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, будь-яких додаткових заяв чи клопотань на адресу суду не направляли.

У зв`язку з цим ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 травня 2024 року відкладено розгляд даної справи на 26 вересня 2024 року. Цією ж ухвалою суду зупинено провадження в справі у зв`язку з направленням до Міністерства документів для їх направлення через дипломатичні канали Міністерству юстиції Республіки Туреччина та вручення Компанії, а також встановлено позивачу строк для подання до суду в трьох примірниках нотаріально завірених у визначеному законом порядку перекладів на турецьку мову вказаного судового рішення, - до 10 червня 2024 року.

7 червня 2024 року через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли примірники нотаріально завірених в установленому законом порядку перекладів на турецьку мову ухвали Господарського суду міста Києва від 23 травня 2024 року та запиту про правову допомогу від цієї ж дати.

12 червня 2024 року на адресу Міністерства було надіслано лист від 10 червня 2024 року № 910/3461/23 з копіями ухвали суду від 23 травня 2024 року та запитом про правову допомогу від 23 травня 2024 року, з нотаріально завіреним перекладом на турецьку мову вищевказаних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 вересня 2024 року провадження у справі було поновлено.

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач про розгляд даної справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника в призначені засідання не забезпечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2022 року між Компанією та Товариством укладено договір поставки № 18/08, за умовами якого останнє зобов`язалося здійснити поставку побутової техніки, комплектуючих та іншої продукції, а Компанія - прийняти й оплатити зазначену продукцію.

Вказаний правочин підписаний уповноваженим представниками його сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Найменування продукції, одиниця виміру, ціна, загальна сума поставки визначаються у замовленнях на поставку. Якщо сторони не домовилися про інше, продукція постачається на умовах "EXW Зазим?я" у відповідності до умов Інкотермс 2020 у строки, зазначені в цьому договорі або додатках до нього. Детальний асортимент та кількість продукції визначатиметься відповідними специфікаціями, що формуються на підставі замовлень Компанії (пункти 2.1., 3.1. та 3.2. договору).

Відповідно до пункту 4.1. вищевказаного правочину право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника з дати поставки відповідного товару відповідно до товаросупровідних документів (пакувальний лист, товарно-транспортна, експортна декларація).

За умовами пунктів 5.1. та 5.2. договору загальна його ціна складається з сукупності здійснених поставок та визначається в інвойсах, які є додатками до цього правочину й становлять його невід`ємну частину. Ціна включає всі витрати, пов`язані з доставкою до місця поставки, зокрема, але не обмежуючись: транспортні витрати та витрати на страхування, маркування і пакування продукції. Постачальник визначає розмір ціни на продукцію та доводить до відома замовника. Якщо замовник не висловлює своєї незгоди, вважається, що ціну погоджено.

Пунктами 6.1. та 6.2. вищевказаного правочину визначено, що єдиною валютою платежів за ним є долар США. Якщо сторони не домовилися про інше, оплата кожної окремої партії продукції здійснюється Компанією відповідно до рахунка-фактури шляхом банківського переказу коштів на банківський рахунок Товариства, зазначений у цьому договорі. Плата у розмірі 100 % здійснюється після завантаження продукції протягом 30 днів з дати інвойсу.

Відповідно до пункту 13 договору будь-яке повідомлення за ним, надане на корпоративну електронну адресу однієї зі сторін, вважатиметься належним чином отриманим такою стороною.

За умовами пунктів 9.2. та 9.3. вказаного правочину спори, що виникають з цього договору, чи у зв`язку з ним, включаючи дійсність, тлумачення чи призупинення дії договору, процедуру та метод виконання, відповідальність за невиконання чи неналежне виконання, звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання, буде вирішуватися у Господарському суді міста Києва в порядку, визначеному чинним законодавством України. Договір та відносини, які з нього виникають чи пов`язані з ним, регулюються правом України.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання й залишається чинним до 31 грудня 2022 року (пункт 12.1. зазначеного правочину).

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору Товариство поставило відповідачу товар на загальну суму 35 656,41 доларів США, що підтверджується наявними у матеріалах даної справи копіями: експортної декларації від 1 грудня 2022 року № 22UA100230620975U4, пакувального листа від 30 листопада 2022 року № 30-11PL, комерційного рахунка-фактури від 30 листопада 2022 року № 30-11СІ.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за вищенаведеним договором поставки також свідчить відсутність з боку відповідача претензій про порушення постачальником умов даної угоди.

3 січня 2023 року Товариство направило Компанії повідомлення від 31 грудня 2022 року № 1 про оплату продукції за вищевказаним договором. Належні докази направлення такого повідомлення на адресу відповідача наявні в матеріалах справи. Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину. Компанія взятий на себе обов`язок з оплати вартості поставленого їй товару не виконала, у зв`язку з чим на дату подання цього позову заборгованість відповідача за вказаним договором становила 35 656,41 доларів США.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відтак, враховуючи вищевказані приписи чинного законодавства України та положення пункту 6.2. укладеного між сторонами договору, строк оплати Компанією поставленого позивачем товару на час звернення останнього до суду з даним позовом настав.

Разом із тим, судом встановлено, що після звернення Товариством до суду з цим позовом - 27 квітня 2023 року, відповідач частково сплатив вартість отриманої продукції у розмірі 20 000,00 доларів США. Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи належними доказами та не заперечувалися позивачем у засіданнях по справі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, у разі відсутності предмету спору.

Оскільки Компанія після звернення Товариства до суду з вказаним позовом частково погасила суму спірного основного боргу в розмірі 20 000,00 доларів США, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору в даній справі в цій частині, у зв`язку з чим вважає за необхідне провадження у ній щодо вказаної суми закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

У той же час, враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за вищенаведеним договором, яка становить 15 656,41 доларів США, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Компанія на момент прийняття рішення не надала документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин вимоги Товариства підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини 4 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі суд, зокрема, вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим, за приписами частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про повернення йому сплаченої суми судового збору, суд позбавлений можливості вирішити вказане питання по суті.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіргін Анкастре Сістемлері Санаї Диш Тіджарет Лімітед Шіркеті" (квартал Омерлі, вулиця Учуртма, будинок № 3, квартира № 4, Арнавуткой, Стамбул, Туреччина; код 3960708170) (Girgin Ankastre Sistemleri San. Dis. Tic. Ltd (Sti, Omerli Mah, Ucurtma SK, № 3/1, Arnavutkoy, Istanbul, Tьrkiye; code 3960708170) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаус Хол" (01021, місто Київ, вулиця Грушевського Михайла, будинок 28/2, офіс 79; ідентифікаційний код 44196914) 15 656 (п`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят шість) дол. США 41 цент основної заборгованості та 8 587 (вісім тисяч п`ятсот вісімдесят сім) грн 99 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіргін Анкастре Сістемлері Санаї Диш Тіджарет Лімітед Шіркеті" (Girgin Ankastre Sistemleri San. Dis. Tic. Ltd) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаус Хол" 20 000,00 доларів США основного боргу закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 7 жовтня 2024 року.

СуддяЄ.В. Павленко