Рішення

від 26.09.2024 по справі 914/163/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 Справа № 914/163/24

За позовом: ОСОБА_1 , с. Тернава, Львівська область

до відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Львівська міська рада, м. Львів

про зобов`язання укласти договір купівлі продажу нежитлових приміщень

Суддя Наталія Мороз

за участю секретаря судового засідання

Соломії Дицької

Представники:

Від позивача: А. Когут, А. Гораль

Від відповідача: М. Карасюк

Від третьої особи: не з`явився

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про зобов`язання укласти договір купівлі продажу нежитлових приміщень.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою останній просив суд: заборонити Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради вживати будь-яких дій щодо відчуження об`єкта нерухомого майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею: 25.5 кв.м з індексами 48-1, 48-2, 48-3 у відповідності до даних технічного паспорта Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 790 від 04.05.2016, які знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5; заборонити Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради передавати третім особам в оренду, безоплатне користування та на будь-яких інших правах об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею: 25.5 кв.м з індексами 48-1, 48-2, 48-3 у відповідності до даних технічного паспорта Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» № 790 від 04.05.2016, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; застосувати заходи зустрічного забезпечення у вигляді зобов`язання ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошові кошти у розмірі 17 721,68 грн.

Ухвалою суду від 22.01.2024 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 18.01.2024.

Ухвалою суду від 22.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.02.2024.

13.02.2024 підготовче засідання відкладено на 07.03.2024, про що Департамент економічного розвитку Львівської міської ради повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

В судовому засіданні 07.03.2024 ухвалою суду, постановленою у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, суд ухвалив задоволити усне клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи та усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні оголошено перерву до 19.03.2024, про що представники сторін ознайомлені під розписку.

Ухвалою суду від 19.03.2024 задоволено клопотання позивача, викладене у позовній заяві про залучення до участі у справі третіх осіб та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівську міську раду; продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.04.2024.

02.04.2024 підготовче засідання відкладено на 30.04.2024, про що відповідача та третю особу-2 повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

30.04.2024 підготовче засідання відкладено на 07.05.2024, про що третю особу-2 повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

07.05.2024 через систему «Електронний суд» позивачем подано заяву від 03.05.2024, якою останній просив суд замінити в межах даної господарської справи первісного відповідача Департамент економічного розвитку Львівської міської ради на належного відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, а також уточнив позовні вимоги з урахуванням здійсненої заміни.

Ухвалою суду від 07.05.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача від 03.05.2024 та замінено у справі № 914/163/24 неналежного відповідача - Департамент економічного розвитку Львівської міської ради на належного відповідача - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради; прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 03.05.2024 та відкладено підготовче засідання на 21.05.2024.

21.05.2024 ухвалою суду, постановленою у вигляді занесення відомостей до протоколу судового засідання, суд ухвалив повернути відповідачу відзив на позовну заяву в порядку ст. 170 ГПК України. В судовому засіданні оголошено перерву до 04.06.2024, про що представники сторін та третя особа ознайомлені під розписку.

Ухвалою суду від 24.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 02.07.2024.

Розгляд справи по суті відкладався ухвалами суду від 02.07.2024 та 18.07.2024, про що сторін та третю особу повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

01.08.2024 судом розпочато розгляд справи по суті. В судовому засіданні оголошено перерву до 05.09.2024, про що представники сторін та третьої особи ознайомлені під розписку.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз у період з 03.09.2024 по 05.09.2024 на лікарняному, розгляд справи № 914/163/24, призначений на 05.09.2024 не відбувся.

Ухвалою суду від 09.09.2024 розгляд справи по суті відкладено на 26.09.2024.

В судове засідання 26.09.2024 представники позивача з`явились. Дали пояснення по суті спору, позов просять задоволити.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. Дав пояснення по суті спору, проти позову заперечив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання не з`явився. Через систему «Електронний суд» подав заяву від 25.09.2024 про розгляд справи без участі Львівської міської ради, зазначивши, що підтримує позицію Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у даній справі.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 з моменту прийняття спірних нежитлових приміщень в оренду за договором від 25.03.2016 по дату завершення дії договору оренди добросовісно виконував усі покладені на нього зобов`язання в межах процедури приватизації об`єкта нерухомого майна, утримував майно в належному стані, застрахував його, ініціював проведення дослідження технічного стану пам`ятки та уклав попередній договір про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини (її частину) та оплатив послуги ТзОВ «Термін ЛТД» із проведення незалежної оцінки зазначених нежитлових приміщень в межах процедури їх приватизації. Таким чином, позивач вжив усіх доступних йому заходів в межах процедури приватизації спірних нежитлових приміщень та законно очікував на завершення процедури їх приватизації.

Проте, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівська міська рада вчиняють штучні перешкоди в реалізації законного права позивача на приватизацію спірних нежитлових приміщень, а саме отримавши результати оцінки ринкової вартості об`єкта приватизації останніми вилучено спірний об`єкт нерухомого майна з переліку об`єктів, які підлягають приватизації способом викупу не зважаючи на висновки судів за результатами оскарження відповідних ухвал Львівської міської ради про їх безпідставність та протиправний характер. Своєю бездіяльністю Львівська міська рада та її структурні підрозділи затягують процедуру приватизації спірних нежитлових приміщень, передбачених ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» чим грубо порушують законні права та інтереси позивача за захистом яких останній звернувся до суду.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що позивачем в судовому порядку встановлено наявність підстав для завершення підготовки об`єкта до приватизації (рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 у справі № 914/79/19).

З метою виконання вказаного рішення суду, Управління комунальної власності завершило підготовку нежитлових приміщень до приватизації способом викупу, в тому числі визначило ціну продажу об`єкта та опублікувало інформацію про об`єкт приватизації на офіційному сайті управління комунальної власності та на сайті Prozorro. Продажі, що підтверджується постановою про закінчення ВП № 69384920 від 16.01.2023. Однак, виконання даного рішення суду не тягне за собою обов`язку укласти договір купівлі-продажу. Зазначив, що підготовка до приватизації не включає в себе укладення договору купівлі-продажу.

Крім того, вказав, що ухвала Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284 не була інформаційним повідомленням про продаж державного або комунального майна, відтак, на правовідносини, які виникли між сторонами поширюються норми нового ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», а оскільки позивачем не дотримано умов викупу, передбачених ст. 18 зазначеного Закону - не здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна; не отримано письмової згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень; а також у зв`язку з наявністю заборгованості з орендної плати - відтак, останній не має права на викуп спірних приміщень в силу імперативної норми Закону, що свідчить про безпідставність позовних вимог.

Позиція третьої особи.

Львівською міською радою, як третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача письмових обґрунтованих пояснень по суті спору суду не представлено. В судових засіданнях представник третьої особи підтримав позицію відповідача.

Обставини справи.

25.03.2016 між ОСОБА_1 (орендар) та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) було укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16, за змістом якого орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності від 18.03.2016 № 11-А передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП "Старий Львів". Об`єктом оренди є приміщення (підвал), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 24,9 кв.м, з індексами 48-1, 48-2, 48-3, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 24.12.2014, інвентарний № 790, з терміном договору оренди на 2 роки 364 дні з 25.03.2016 до 24.03.2019.

23.11.2016 між ОСОБА_1 та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради укладено угоду № Л-100025-16 (д-16) про внесення змін до договору оренди № Л-10025-16 від 25.03.2016, якою розділ 1 договору викладено у новій редакції, відповідно до якої об`єктом оренди є приміщення, що знаходиться на балансі ЛКП "Агенція ресурсів Львівської міської ради", яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5, загальною площею 25,5 кв.м, з індексами 48-1, 48-2, 48-3, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 24.12.2014, інвентарний № 790.

20.02.2017 між ОСОБА_1 та ПАТ «Скарбниця» укладено договір № 07/14013/ОР/17 добровільного страхування майна - нерухомого майна (підвалу) загальною площею 25,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

22.02.2017 ОСОБА_1 звернувся до Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради із заявою про включення об`єкта оренди до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу.

20.07.2017 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2284 "Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2017 № 1661 "Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014". Вказаною ухвалою до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу включено об`єкт нерухомого майна приміщення напівпідвалу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,5 кв.м (пункт 19).

11.08.2017 листом № 2302-4150 «Про розгляд заяви, щодо приватизації нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 », Управління комунальної власності ЛМР повідомило ОСОБА_1 , що питання приватизації майна вирішено позитивно та запропоновано позивачу, на виконання ухвали Львівської міської ради № 1661 від 12.07.2017, укласти договір купівлі-продажу об`єкта нерухомості та завершити процедуру приватизації орієнтовно до 31.10.2017.

05.10.2017 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2461 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284", якою внесено зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284 шляхом вилучення пункту 19 (об`єкт нерухомого майна приміщення напівпідвалу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,5 кв.м).

08.11.2017 Управління комунальної власності ЛМР листом № 2302-вих-6456 повідомлено ОСОБА_1 про те, що ухвалою сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 прийнято рішення про вилучення з переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу (п. 19 додатку до ухвали № 2284 від 20.07.2017 року) адресу АДРЕСА_1 (напівпідвал 25, 50 кв.м.) та про те, що Управління повертає подані позивачем документи на приватизацію.

Не погоджуючись із ухвалою Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради, Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про визнання протиправною і скасування ухвали Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 та зобов`язання укласти договір купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.05.2018 у справі № 914/111/18 позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано ухвалу сесії Львівської міської ради від 05.10.2017 № 2461 «Про вилучення з переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу» (п.19 додатку до ухвали № 2284 від 20.07.2017) об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 (напівпідвал 25,50 кв.м) та зобов`язано Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень на визначених умовах.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 рішення Господарського суду Львівської області від 14.05.2018 у справі № 914/111/18 скасовано в частині зобов`язання Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень на визначених умовах і в цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу нежитлових напівпідвальних приміщень відмовлено. В решті судове рішення залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 31.10.2018 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 у справі № 914/111/18 в частині позовної вимоги про зобов`язання укласти договір купівлі-продажу залишено без змін.

24.01.2019 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 4556 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284", якою внесено зміни у додаток до ухвали Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284 шляхом вилучення пункту 19 (об`єкт нерухомого майна приміщення напівпідвалу, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,5 кв.м).

Не погоджуючись із зазначеним, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Львівської області із позовом про визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради № 4556 від 24.01.2019.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2019 у справі № 914/411/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.08.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано ухвалу сесії Львівської міської ради від 24.01.2019 № 4556 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 20.07.2017 № 2284".

Наведене стало підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до Господарського суду Львівської області з вимогою зобов`язати Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради завершити підготовку об`єкта - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25,5 кв. м., з індексами 48-1, 48-2, 48-3 до приватизації способом викупу, відповідно до ухвали, прийнятої на сесії Львівської міської ради від 20.07.2017 «Про внесення змін до ухвали Львівської міської ради від 12.07.2012 № 1661 «Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014».

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 у справі № 914/79/19 позовні вимоги задоволено частково, зобов`язано Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради завершити підготовку об`єкта - нежитлового приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 25, 5 кв.м., з індексами 48-1, 48-2, 48-3 до приватизації способом викупу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.11.2020 постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 у справі № 914/79/19 скасовано, та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

За результатами нового розгляду справи, постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 914/79/19, постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 скасовано та передано справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022, рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 у справі № 914/79/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.07.2022, касаційне провадження у справі № 914/79/19 за касаційною скаргою Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в частині касаційного оскарження з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст. 287 ГПК України, закрито; в іншій частині касаційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 16.05.2022 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 та постанови Західного апеляційного Господарського суду від 16.05.2022 у справі № 914/79/19, головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 69384920 від 14.07.2022, якою зобов`язано Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради завершити підготовку об`єкта - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Львів, вул. Личаківська, 5, загальною площею 25,5 кв.м., з індексами 48-1, 48-2, 48-3 до приватизації способом викупу. Вказаною постановою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Крім того, 14.07.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в межах виконавчого провадження № 69384920, винесено постанову про стягнення з Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради виконавчого збору у розмірі 26 000,00 грн.

Зазначені грошові кошти були стягнуті з боржника у відповідності до розпорядження начальника відділу державної виконавчої служби № 69384920 від 22.08.2022 та платіжного доручення № 2597 від 22.08.2022.

15.09.2022 в межах виконавчого провадження № 69384920 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення, якою накладено на боржника: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради штраф у розмірі 5 100,00 грн, а також повторно зобов`язано боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

19.09.2022 між Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» укладено договір 19/09 про надання послуг з оцінки об`єкта комунальної власності Львівської міської територіальної громади, а саме: нежитлових приміщень у підвалі під індексами 48-1, 48-2, 48-3 загальною площею 25,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання умов зазначеного договору, 22.09.2022 Львівським комунальним підприємством «Агенція ресурсів Львівської міської ради» складено висновок про вартість майна, у відповідності до якого, ринкова вартість об`єкта оцінки з ПДВ складає: 362 520,00 грн.

У відповідності до рецензії ФОП Луцюк Назара Андрійовича від 06.10.2022 на Звіт про оцінку майна: нежитлових приміщень півпідвалу під індексами 48-1, 48-2, 48-3 загальною площею 25,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

19.10.2022 Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 962 «Про затвердження висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна за адресою: АДРЕСА_1 ».

20.10.2022 Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради видано наказ № 207-п «Про затвердження висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна за адресою: м. Львів, вул. Личаквіська, 5».

Листом від 26.10.2022 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради звернулось до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в межах виконавчого провадження № 69384920, яким повідомило про те, що Управлінням виконано всі дії, щодо завершення підготовки об`єкта продажу до приватизації, а саме: визначено ціну продажу об`єкта приватизації та отримано згоду Львівської обласної державної адміністрації на відчуження пам`ятки; рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/79/19 від 23.12.2019 виконано.

Раніше, а саме 02.02.2021, Личаківським районним судом м. Львова прийнято рішення в цивільній справі № 463/8131/20 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень. Даним рішенням позов задоволено, розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16 від 25.03.2016 року, з врахуванням змін № Л-10025-16 (Д-16) від 23.11.2016 на нежитлові приміщення, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 повернути об`єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень з індексами 48-1, 48-2, 48-3, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 43 759, 80 грн та 6 306,00 грн судового збору.

Вказане рішення залишено без змін постановами Львівського апеляційного суду від 09.12.2021 та Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 23.12.2021.

02.04.2021 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65031775.

Цього ж дня ОСОБА_1 сплачено грошові кошти в рахунок погашення заборгованості з орендної плати, що підтверджується платіжною квитанцією AT КБ «ПриватБанк» від 02.04.2021.

21.05.2021 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у м.Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 65031775 у зв`язку із виконанням боржником вимог виконавчого документа та сплатою виконавчого збору і витрат виконавчого провадження.

08.07.2021 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», якою затверджено «Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради». Вказаним положенням визначено, зокрема, повноваження управління комунальної власності департаменту економічного розвитку, серед яких: здійснення управління майном, яке належить до власності Львівської міської територіальної громади, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах; виконання повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності Львівської міської територіальної громади.

06.12.2022 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2596 «Про внесення змін до ухвал міської ради № 32 від 04.02.2021 та № 1081 від 08.07.2021», якою повноваження щодо укладення договорів купівлі-продажу комунального майна способом викупу було покладено на Департамент економічного розвитку Львівської міської ради.

23.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради із заявою про укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень півпідвалу під індексом 48-1, 48-1, 48-3, загальною площею 25,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 згідно технічного паспорта, виготовленого станом на 04.05.2016 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за ціною, встановленою висновком про оцінку майна Львівського комунального підприємства «Агенція ресурсів Львівської міської ради» від 22.09.2022, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 962 від 19.10.2022 та наказом начальника Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 207-п від 20.10.2022; а також проханням надати платіжні реквізити для внесення коштів за таким договором купівлі-продажу.

За результатами розгляду зазначеної заяви, 04.01.2023 Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради надано відповідь № 2302-вих-1447, якою ОСОБА_1 відмовлено в укладенні договору купівлі-продажу. Зокрема, зазначено, що Управління комунальної власності не надавало згоди ОСОБА_1 на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 у справі № 914/79/19 не зобов`язує управління комунальної власності укласти договір купівлі-продажу; підготовка до приватизації не включає в себе укладення договору купівлі-продажу. Також звернуто увагу, що 07.03.2018 набув чинності ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідно до ч.2 ст.18 якого, орендар одержує право на викуп орендованого майна лише за наявності сукупності умов. Однак, на даний час, умови викупу не виконуються, зокрема ОСОБА_1 не здійснено невід`ємні поліпшення орендованого майна за згодою Управління комунальної власності, орендарем неналежно виконуються умови договору оренди, про що свідчить наявність заборгованості з орендної плати, а сам договір оренди розірвано за рішенням суду. Враховуючи наведене, в Управління комунальної власності відсутні правові підстави для укладення з ОСОБА_1 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Зазначену відповідь ОСОБА_1 отримав 12.01.2023 поштовим відправленням № 7900604058755, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверта та інформацією щодо поштового відправлення із офіційного веб-сайту ДП «Укрпошта».

02.03.2023 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 2982 «Про включення до переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності Львівської міської територіальної громади, які підлягають приватизації способом викупу, нежитлового приміщення на вул. Ф. Ліста, 6 та його приватизацію та внесення змін до ухвал міської ради від 04.11.2021 № 1607 від 08.07.2021 №1081», якою повноваження щодо укладення договорів купівлі-продажу комунального майна, окрім укладення договорів купівлі-продажу комунального майна способом викупу у разі, якщо рішення про приватизацію способом викупу прийняла Львівська міська рада покладено на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради.

25.04.2023 ОСОБА_1 передав Управлінню комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради спірні нежитлові приміщення в межах виконавчого провадження № 68766223, що підтверджується актом державного виконавця від 25.04.2023.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, за час, поки відповідачем виконувались дії щодо завершення підготовки об`єкта продажу до приватизації, змінилось законодавство у сфері приватизації комунального майна. Так, зокрема, станом на липень 2017 року зазначені правовідносини були врегульовані ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Однак, з 07.03.2018 набув чинності ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», норми якого значно погіршують становище ОСОБА_1 у співвідношенні із ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», а саме, містять додаткові вимоги для проведення приватизації спірних нежитлових приміщень способом викупу, які передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна». На даний час ОСОБА_1 не має можливості виконати додаткові вимоги, передбачені ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», адже договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16 - розірваний в судовому порядку за рішенням Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/8131/20.

27.12.2023 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 4294 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 08.07.2021 №1081 "Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради", якою до повноважень Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради віднесено повноваження щодо укладення договорів купівлі-продажу комунального майна. Вказана ухвала вступила в дію з 01.04.2024.

Вважаючи, що у даному випадку, завершення процедури приватизації спірних нежитлових приміщень способом викупу ОСОБА_1 належить здійснювати за нормами, передбаченими ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» у відповідності до п. 2 Перехідних положень ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», при цьому, форма такого договору купівлі-продажу повинна відповідати типовому договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу, що затверджений ухвалою Львівської міської ради № 1661 «Про затвердження програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012 - 2014 роки» від 12.07.2012, адже саме ухвала була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин (липень - жовтень 2017 року) та втратила свою чинність лише 20.09.2018 із прийняттям ухвали Львівської міської ради № 3889 «Про окремі питання приватизації комунального майна м. Львова», ОСОБА_1 звернувся до господарського суду за захистом порушеного права із позовом про зобов`язання укласти договір купівлі продажу нежитлових приміщень.

Оцінка суду.

Щодо підсудності.

У відповідності до п.2 ч.1 с.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є зобов`язання відповідача укласти договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації способом викупу, зазначений спір підлягає розгляду в Господарському суді Львівської області.

Частина 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Норма аналогічного змісту закріплена також в ч.4 ст. 75 ГПК України.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

У відповідності до висновку Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що відображено у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Враховуючи викладене, обставини, встановлені в судових рішеннях у справі № 914/79/19, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Відповідно до п. п. 5, 6 ст. 60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Ухвалою Львівської міської ради № 2284 від 20.07.2017 «Про внесення змін до ухвали міської ради № 1661 від 12.07.2012 «Про затвердження Програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки» встановлено, що приватизація нежитлових приміщень у напівпідвалі загальною площею 25,5 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється способом викупу орендарем Когутом А. М. (пункт 19 Переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації способом викупу, затвердженого ухвалою Львівської міської ради № 2284 від 20.07.2017).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» (дата набрання чинності 07.03.2018), приватизація (продаж) об`єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону, крім об`єктів, за якими: дата проведення аукціону, конкурсу, викупу, продажу пакетів акцій (часток, паїв) господарських товариств, зазначена в опублікованому інформаційному повідомленні про продаж державного або комунального майна, припадає на день після набрання чинності цим Законом; після завершення процедури продажу відбувається оформлення договору купівлі-продажу; на момент прийняття рішення про їх приватизацію належали до об`єктів групи Г згідно з класифікацією об`єктів приватизації, встановленою Законом України "Про приватизацію державного майна", та щодо яких є дійсною оцінка, або Кабінетом Міністрів України визначено радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу об`єктів приватизації за результатами проведення конкурсу. Позивач вважає, що у даному випадку, завершення процедури приватизації спірних нежитлових приміщень способом викупу Когутом А. М. належить здійснювати за нормами, передбаченими ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» у відповідності до п. 2 Перехідних положень ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», зазначаючи, що ухвала Львівської міської ради від 20.07.2017 № 2284 була інформаційним повідомленням про продаж державного або комунального майна, а відтак, Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради було зобов`язане завершити підготовку спірного об`єкта до приватизації ОСОБА_1 способом викупу впродовж строку, який не міг перевищувати двох місяців, тобто до 20.09.2017.

Однак, такі доводи позивача суд вважає помилковими з огляду на те, що ухвала Львівської міської ради № 2284 від 20.07.2017 (зі змінами) є рішенням органу місцевого самоврядування про відчуження майна, підставою приватизації, проте ніяк не інформаційним повідомленням про продаж комунального майна, яке містило б дату і час проведення продажу та іншу обов`язкову інформацію, що публікує орган приватизації. Викуп чинним орендарем об`єкта оренди є неконкурентним способом приватизації, інші потенційні покупці, крім орендаря, не мали права взяти участь у викупі. Відтак, винятки, передбачені перехідними положеннями ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» не застосовуються до правовідносин, що виникли між сторонами даного спору.

Крім того, як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, інформаційне повідомлення про продаж комунального майна шляхом викупу не публікувалось. Доказів зворотного суду не надано.

Відтак, на правовідносини, які виникли між сторонами поширюються норми нового Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018, яким імперативно встановлені умови щодо можливості приватизації.

Суд також звертає увагу, що відповідно до положень ч.2 ст.18 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки.

Положеннями ч.2 ст.9 ЗУ «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», на який посилається позивач, передбачено, що ціна продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, та початкова ціна об`єкта малої приватизації на аукціоні або за конкурсом встановлюється на підставі результатів його оцінки.

Таким чином, наведені положення законодавства, як чинного на момент прийняття органом місцевого самоврядування рішення про включення нежитлових приміщень до переліку об`єктів приватизації, так і після набрання чинності ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачали визначення ціни викупу об`єкта приватизації з урахуванням встановленої його вартості за результатом оцінки.

В даному випадку, визначення ціни відбулося 19.10.2022 (після набрання чинності новим законом), зокрема, рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 962 від 19.10.2022 «Про затвердження висновку суб`єкта оціночної діяльності про вартість майна за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5», затверджено висновок про вартість майна - нежитлових приміщень у підвалі під індексами 48-1, 48-2, 48-3 загальною площею 25,5 кв.м (згідно технічного паспорту, виготовленого Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» станом на 04.05.2016, інвентаризаційна справа № 790, вказані приміщення розташовані у півпідвалі під індексами 48-1, 48-2, 48-3, 48-4) за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5, виконаний суб`єктом оціночної діяльності - Львівським комунальним підприємством "Агенція ресурсів Львівської міської ради" станом на 31.08.2022, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта становить 302 100,00 грн (без ПДВ); а також сума ПДВ 60 420, 00 грн.

Відповідно до п. 22 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891, висновок про вартість об`єкта приватизації дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому, висновок про вартість об`єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або на момент проведення торгів.

Враховуючи наведене, станом на день подання позову у даній справі та день прийняття рішення, висновок про вартість майна від 22.09.2022, складений ЛКП «Агенція ресурсів ЛМР» (дата оцінки: 31.08.2022), що затверджений рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради № 962 від 19.10.2022 та наказом управління комунальної власності ДЕР ЛМР № 207-п від 20.10.2022 - є недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.188 ГК України, ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Таким чином, станом на 07.03.2018 (набуття чинності ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна») процедура приватизації об`єкта, за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,5 не була завершена. Доказів зворотнього суду не надано.

За змістом ч. 2 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.

В матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості. Крім того, як зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву, письмова згода на здійснення невід`ємних поліпшень позивачу збоку Управління комунальної власності ДЕР ЛМР- орендодавця - не надавалась. Вказана обставина позивачем не спростована.

У відповідності до позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 22.01.2021 у справі № 922/623/20, в будь-якому випадку викуп приміщень орендарем може відбутись лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.

Крім того, здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна було обов`язковою умовою викупу об`єктів малої приватизації і до набрання чинності ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна», що вбачається з положень ст. 18-2 зазначеного Закону.

Судом також враховано, що 23.12.2021 Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 463/8131/20 залишено без змін постанову Львівського апеляційного суду від 09.09.2021 та рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02.02.2021, якими, серед іншого, розірвано договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Л-10025-16 від 25.03.2016.

Рішення у справі № 463/8131/20 від 02.02.2021 відповідачем виконувалось в примусовому порядку, що підтверджується актом державного виконавця від 25.04.2023.

Відтак, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 умови викупу, визначені ст. 18 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» не дотримані.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, нежитлові приміщення загальною площею 25,5 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 5, є частиною пам`ятки архітектури місцевого значення, яка занесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, згідно з Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» № 14 від 18.01.2021, охоронний № 4882-Лв.

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом охорони культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані.

Докази існування попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину), за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,5, в матеріалах справи відсутні.

Судом взято до уваги, що позивачем в судовому порядку встановлено наявність підстав для завершення підготовки об`єкта до приватизації (рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 у справі № 914/79/19).

У справі «Христов проти України» (рішення від 19.02.2009) ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу «Брумареску проти Румунії»). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду.

З метою виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.12.2019 у справі № 914/79/19, Управління комунальної власності завершило підготовку нежитлових приміщень до приватизації способом викупу, в тому числі визначило ціну продажу об`єкта та опублікувало інформацію про об`єкт приватизації на офіційному сайті Управління комунальної власності та на сайті Prozorro. Продажі, що підтверджується постановою про закінчення ВП № 69384920 від 16.01.2023.

Однак, в даному випадку суд погоджується з позицією відповідача, що підготовка до приватизації не включає в себе обов`язку укласти договір купівлі-продажу.

Щодо інших аргументів учасників провадження, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінка доказів - це віднайдення відповіді на питання, чи може певна інформація слугувати доказом у справі, а також чи переконують докази кожен окремо та у своїй сукупності у наявності чи відсутності певної обставини у справі.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", зокрема, змінено назву ст. 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено прав позивача, а наявність передбачених законом підстав для задоволення позову не була доведена суду у встановленому порядку належними та допустимими доказами.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Судові витрати.

Згідно з ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 129, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення складено 07.10.2024

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.