Ухвала

від 04.10.2024 по справі 1094з-24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

04 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 1094з-24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Стеріоні В.С.

розглянувши заяву (вх.№1094 від 01.10.2024) представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі

за заявою (позовом) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Релігійної організації "Релігійна громада святителя Миколая Ізюмської єпархії Української православної церкви" (63512, Харківська обл., Чугуївський р-н, село Кам`яна Яруга, вул. Миру, будинок 26-а; код ЄДРПОУ: 33867077) про визнання неправомірним рішення загальних зборів та скасування реєстраційної дії

за участю представників:

заявника - не з`явився;

особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідача) - не з`явився;

в судовому засіданні був присутній вільний слухач - працівник ХОВА.

ВСТАНОВИВ:

01.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд забезпечити позов шляхом зборони державним реєстраторам будь-яких військових державних адміністрацій, акредитованих підприємств Міністерства юстиції України, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів в сфері релігійної діяльності, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, проводити будь-які реєстраційні дії відносно Релігійної організації «Релігійна громада Святителя Миколая Ізюмської єпархії Української Православної Церкви» (код ЄДРПОУ 33867077).

У якості додатку до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник надав заяву про витребування доказів, в якій просить суд витребувати у Харківської обласної державної адміністрації (Україна, 61002, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 64) копію матеріалів реєстраційної справи, на підставі якої у серпні, вересні 2024 року подані документи для проведення державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу (код ЄДРПОУ 33867077), що стосується зміни керівника та/або найменування Релігійної організації «Релігійна громада Святителя Миколая Ізюмської єпархії Української Православної Церкви».

Означена заява подана заявником на підставі статті 81 ГПК України та за доводами останнього, витребувані докази необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Також за твердженнями заявника, оскільки статут релігійної організації в новій редакції був затверджений ХОДА і були або можуть бути внесені відповідні зміни в держреєстр на підставі підробленого протоколу (рішення зборів), процес контролю вибув з законного поля впливу позивача. Дії відповідача та ХОДА фактично призводять до позбавлення релігійної громади УПЦ, очолюваної позивачем, правоздатності юридичної особи.

Відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною 2 статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відтак, у відповідності до вимог статей 80, 81 ГПК України заява про витребування доказів подається разом з поданням позовної заяви.

Однак, позовну заяву заявником подано не було.

Водночас, згідно частини 5 статті 81 ГПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 110-112 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 112 ГПК України, заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.10.2024 заяву (вх.№1094 від 01.10.2024) представника ОСОБА_1 про витребування доказів прийнято до розгляду. Судове засідання з розгляду заяви (вх.№1094 від 01.10.2024) представника ОСОБА_1 про витребування доказів призначено на 04 жовтня 2024 року о 14:00.

Заявник в судове засідання 04.10.2024 в призначений час (об 14:00) не з`явився, про причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання заявник був повідомлений належним чином, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа.

Представник особи, яка може отримати статус учасника справи (відповідача), у судове засідання 04.10.2024 не з`явився. Копію ухвали про призначення судового засідання з розгляду заяви представника ОСОБА_1 про витребування доказів Релігійній організації "Релігійна громада святителя Миколая Ізюмської єпархії Української православної церкви" було надіслано засобами поштового зв`язку.

Згідно частини 3 статті 112 ГПК України заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Розглянувши заяву (вх.№1094 від 01.10.2024) представника ОСОБА_1 про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 110 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково - отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов`язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, спричинені у зв`язку із забезпеченням доказів, у разі неподання позовної заяви у строк, зазначений в частині п`ятій цієї статті, а також у разі відмови в позові.

Зі змісту наведеної статті слідує, що суд забезпечує докази за наявності підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Отже, забезпечення доказів - це механізм збору доказів, що гарантує збереження доказів, необхідних для підтвердження певних обставин у справі. При цьому збереження доказів зумовлене існуванням обставин, які свідчать про можливу втрату таких доказів або ускладнення чи неможливість їх подання.

Відтак, аналізуючи вищевикладене, слід зазначити, що заяву про забезпечення доказів відрізняє від звичайного клопотання про виклик свідка, витребування доказу чи призначення експертизи те, що у ній необхідно вказати на ті обставини, які свідчать про небезпеку того, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим. Саме ці обставини зумовлюють необхідність забезпечення доказів, щоб вони все-таки змогли бути використані для з`ясування обставин у справі.

Тобто забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/845/18, від 09.10.2019 у справі №9901/385/19.

Відповідно до приписів ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, заявником у свої заяві у відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст. 74, ст.110 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували наявність обставин, передбачених ст.110 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення доказів, а також розумність і адекватність вимог заявника.

Звертаюсь до суду із заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, заявником не зазначено та не доведено належними і допустимими доказами існування обставин, які б свідчили, що витребувані докази можуть бути втрачені або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як обов`язкової умови для забезпечення доказів в порядку ст.110 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, жодного обґрунтованого припущення того, що Харківська обласна державна адміністрація може ймовірно втратити документацію, у разі її наявності, яку заявник просить витребувати, або неможливості витребування такої документації згодом (після звернення з позовом) заява не містить.

Посилання заявника на те, що оскільки статут релігійної організації в новій редакції був затверджений ХОДА і були або можуть бути внесені відповідні зміни в держреєстр на підставі підробленого протоколу (рішення зборів), процес контролю вибув з законного поля впливу позивача, у зв`язку з чим, на думку заявника, дії відповідача та ХОДА фактично призводять до позбавлення релігійної громади УПЦ, очолюваної позивачем, правоздатності юридичної особи, не є безумовною підставою для вжиття заходів забезпечення доказів.

Разом з цим, посилаючись на позбавлення можливості самостійно дістати зазначені докази, заявник не зазначає та не надає належних та допустимих доказів, які підтверджують те, що він вжив всіх можливих заходів для отримання необхідних доказів.

Зі змісту заяви заявника вбачається, що вона за своїм правовим змістом має характер не забезпечення певного доказу з метою унеможливлення його втрати або уникнення ситуації, коли згодом подання такого доказу буде утруднене чи унеможливлене, а фактично є заявою про витребування доказів, що не узгоджується зі змістом ст.110 ГПК України та не відповідає способам забезпечення доказів, визначеним ч.2 вказаної статті.

З огляду на зазначене, враховуючи вищевикладене, та те, що заявником у своїй заяві жодним чином не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів до моменту звернення в суд із відповідним позовом, та не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених статтею 110 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для забезпечення доказів, а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про витребування доказів.

Згідно з ч.5 ст.112 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 110-112, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх.№1094 від 01.10.2024) представника ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України.

Ухвалу підписано 04.10.2024.

Суддя Т.О. Пономаренко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.