Рішення

від 03.09.2024 по справі 924/1133/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2024 р. Справа № 924/1133/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт Молдінг" Хмельницький район,

с. Шаровечка

до Colinas Scrap BV, Beerse, Belgium (Бельгія)

про стягнення 8 484,41 євро, з яких: 6 840,00 євро - попередньої оплати, 43.85 євро - 3% річних, 1 600,56 євро - пені

Представники сторін: не з`явились

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 03.09.2024р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

25.10.2023р. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт Молдінг" Хмельницький район, с. Шаровечк до Colinas Scrap BV, Beerse, Belgium (Бельгія) про стягнення 8 484,41 євро, з яких: 6 840,00 євро - попередньої оплати, 43.85 євро - 3% річних, 1 600,56 євро - пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2023р. справу передано для розгляду судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 25.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.02.2024 року.

Ухвалою від 06.02.2024р. закрито підготовче провадження у справі №924/1133/23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:30 год. „30 травня 2024 року.

Повідомленням про неможливість проведення судового засідання від 30.05.2024р. підтверджено, що у зв`язку із відпусткою судді Заярнюка І.В., засідання призначене на 10 год. 30 хв. 30 травня 2024 р. по справі №924/1133/23 не проводилось.

Ухвалою суду від 30.05.2024р. розгляд справи перепризначено на 10:00 год. „03 вересня 2024 року.

Представники сторін в судове засідання не заявились причини неявки суду не повідомили.

Судом враховується, що положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

В свою чергу, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України", згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ст. 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи розумність строків розгляду судового спору, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст.165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.05.2023р. між ТОВ "Дарт Молдінг" (Покупець) та Colinas Scrap BV (Продавець) укладено контракт № 2023-05-22 (Контракт).

Відповідно до розділу 1 Контракту продавець продає, а покупець купує товар. Найменування, ціни, вид і кількість товару наведені в специфікаціях до даного контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно із п.п. 2.1., 2.2. Контракту ціна на товар, що підлягає поставці за цим Договором, встановлюється в ЄВРО, приведена в специфікаціях до даного контракту, які є його невід`ємною частиною.Сума контракту - 380 000,00 EUR (триста вісімдесят тисяч ЄВРО 00 центів).

Відповідно до п. 3.1. Контракту поставка товару, включаючи експортну упаковку і маркування, здійснюється відповідно до специфікації.

Згідно п. 3.6. Контракту терміни поставки товару вказуються в специфікації.

За змістом п.п. 4.1., 4.2. Контракту оплата здійснюється згідно специфікаціям. Оплата за пославлений товар здійснюється покупцем в EURO на розрахунковий рахунок, вказаний продавцем.

Відповідно до умов Контракту між сторонами 19 травня 2023 року складено специфікацію до контракту № 2023-05-22 від 19 травня 2023 року (Специфікація).

Положеннями п. 6 Специфікації передбачено, що відвантаження товару відбувається партіями. Оплата проводиться на умовах 50 % попередньої оплати за кожну партію. Остаточний розрахунок по окремій поставці покупець здійснює протягом трьох банківських днів проти виставлених продавцем копій товаросупровідних документів та копії експортної ВМД продавця. Відповідно до погодження сторін відповідачем сформовано та надано для оплати рахунок-фактуру (інвойс) № 3739/44 від 17 липня 2023 року, яким визначено асортимент товару та загальну його вартість в сумі 6 840 євро.

Позивачем здійснено оплату замовленого товару в повному обсязі шляхом перерахування на рахунок Colinas Scrap BV грошових коштів в розмірі 6 840 євро, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті № 17 від 25 липня 2023 року.

Згідно із п. 7 Специфікації передбачено те, що товар повинен бути поставлений протягом 10 (десяти) робочих днів, рахуючи від дати здійснення покупцем попередньої оплати 50 % за партію товару відповідно до п. 6 специфікації.

Відповідно до п. 7 Специфікації оплату товару здійснено 25.07.2023р., терміном для виконання продавцем зобов`язання з поставки товару є 08.08.202 р.

Відповідно до умов інвойсу від 17.07.2023р. та п. 4 Специфікації до Контракту № 2023-05-22 від 19.05.2023р. поставка товару здійснюється на умовах CPT-KHMELNYTSKY: 31336, Україна, Хмельницький р-н, с. Шаровечка. Львівське шосе, буд. 63/2. згідно із Інкотермс 2010.

Відповідно до Інкотермс 2010 термін CPT (CARRIAGE PAID TO (... named place of destination)) продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь- які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, умовами Контракту № 2023-05-22 від 19 травня 2023 року передбачено те, що обов`язок з перевезення та оплати послуг з перевезення покладається на та за рахунок продавця - Colinas Scrap BV.

22.05.2023р. позивачем направлено відповідачу вимогу №22-08/23-01 про поставку товару.

Оскільки поставки товару за контрактом не здійснено, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача у примусовому порядку 6 840,00 євро - попередньої оплати за контрактом №2023-05-22 від 19.05.2023р., 43,85 євро - 3% річних, 1 600,56 євро - пені.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст.16. ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Ст. 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи- підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. З положень п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено те, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 629 ЦК України визначено те, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі по тесту - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається зі змісту ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 663, ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено те, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. За змістом ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України передбачено те, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у відповідача виникло зобов`язання повернути позивачу суму попередньої плати відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, ч. 1 ст. 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки товару, тобто з 09.08.2023р. Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 373/2054/16, дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.

Доказів поставки товару матеріали справи не містять, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення - 6 840,00 євро - попередньої оплати за контрактом №2023-05-22 від 19.05.2023р. є обґрунтованою.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 600,56 євро - пені та 43,85 євро - 3% річних, у зв`язку із неналежним виконанням вимог контракту №2023-05-22 від 19.05.2023р. згідно поданих розрахунків.

Згідно ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Суд, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, вважає що останні обраховано правильно, а тому вимога про стягнення пені в розмірі 1 600,56 євро пені підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перерахунку заявлених 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання судом встановлено, що останні обраховано правомірно та обґрунтовано, в межах суми можливої до стягнення, а тому вимога про стягнення 43,85 євро - 3% річних за заявлені періоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 2 ГПК України унормовано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1. ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевказане, наведені вище положення ГПК України, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241, 252, 366 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з "Colinas Scrap BV" (Zonstraat 14, 2340, Beerse, Belgium, код BE0778343935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарт Молдінг" (31336, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Шаровечка, вул. Вишнева, буд. 5, код ЄДРПОУ 39913558) 6 840,00 євро (шість тисяч вісімсот сорок євро) - попередньої оплати за контрактом №2023-05-22 від 19.05.2023р., 43,85 євро (сорок три євро 85 центів)- 3% річних, 1 600,56 євро (одна тисяча шістсот євро 56 центів) - пені, 102,73 євро (сто два євро 73 цента) витрат зі сплати судового збору (еквівалентно 3 961,55 грн.), 56,65 євро (п`ятдесят шість євро 65 центів) витрат з перекладу ухвали від 06.11.2023р. (еквівалентно 2180,00 грн.), 47,90 євро (сорок сім євро 90 центів) витрат з перекладу ухвали від 06.02.2024р. (еквівалентно 1 940,00 грн.), 36,46 євро (тридцять шість євро 46 центів) витрат з перекладу ухвали від 30.05.2024р. (еквівалентно 1 590,00 грн.).

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 13.09.2024р.

СуддяІ.В. Заярнюк