Ухвала

від 03.10.2024 по справі 922/2145/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2145/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання Москалика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі №922/2145/21

за позовом ОСОБА_2

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг",

2) ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 ,

про визначення розміру капіталу та розмірів часток учасників товариства,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_4 ,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: ОСОБА_5 ,

третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест холдинг" та ОСОБА_1 про:

1) визначення розмірів часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" наступним чином:

- номінальна вартість частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" ОСОБА_2 становить 2 550 500,00 грн, що складає 98,0584391 відсотків статутного капіталу;

- номінальна вартість частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" ОСОБА_1 становить 50 500,00 грн, що складає 1,9415609 відсотків статутного капіталу;

2) визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" номінальною вартістю часток його учасників, виражених у національній валюті України, у сумі 2 601 000,00 грн.

Господарський суд Харківської області рішенням від 07 грудня 2023 року у справі № 922/2145/21, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського від 03 квітня 2024 року, позовні вимоги задовольнив повністю: визначив розмір часток учасників у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест холдинг» наступним чином: номінальна вартість частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест холдинг» ОСОБА_2 становить 2 550 500,00 грн, що складає 98,0584391 відсотків статутного капіталу; номінальна вартість частки учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест холдинг» ОСОБА_1 становить 50 500,00 грн, що складає 1,9415609 відсотків статутного капіталу; визначив розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвест холдинг» номінальною вартістю часток його учасників, виражених у національній валюті України, у сумі 2 601 000,00 грн.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 12 вересня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Господарського суду Харківської області від 07 грудня 2023 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 03 квітня 2024 року у справі № 922/2145/21 скасував. Ухвалив нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 50 448 грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги та 67 264 грн 00 коп за подання касаційної скарги. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 63 060 грн 00 коп судового збору за подання апеляційної скарги та 84 080 грн 00 коп за подання касаційної скарги.

17.09.2024 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з заявою про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі № 922/2145/21, у якій просив вирішити питання щодо стягнення судових витрат, а саме: стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 185 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 19.09.2024 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 922/2145/21 призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями статті 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20.

За вказаних обставин, вирішення питання стосовно витрат, які позивач поніс у суді касаційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень частини 2 статті 124 ГПК України, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі подання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат та наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

На відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (статті 218, частина 7 статті 270 ГПК України), судове засідання в яких передбачає стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні в суді касаційної інстанції, за змістом статті 301 ГПК України (порядок розгляду касаційної скарги), не передбачає проведення судових дебатів.

У зв`язку із викладеним, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (касаційним судом).

Подібні висновки щодо питання відшкодування судових витрат були викладені у постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №927/26/18 та в ухвалах Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №908/1238/18, від 07.04.2020 у справі №910/2022/19, від 31.05.2022 у справі №922/1045/21, від 05.10.2021 у справі №910/2891/20, від 22.06.2022 у справі №922/2339/21, від 13.09.2022 у справі №908/273/21, від 04.10.2022 у справі №914/2380/21.

Водночас відповідачем-2 не виконані усі вимоги вказаного процесуального законодавства, оскільки разом з касаційною скаргою (першою заявою, яка подана відповідачем-2 під час касаційного провадження) ним не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, що пов`язані з наданням йому послуг правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Гарантс» з представництва інтересів клієнта у справі № 922/2145/21 у Господарському суді Харківської області, Східному апеляційному господарському суді, Верховному Суді та до закінчення судового засідання не заявлено про відшкодування судових витрат, що пов`язані з наданням йому послуг правничої допомоги, в суді касаційної інстанції. Відповідну заяву відповідачем-2 викладено у заяві про ухвалення додаткового рішення від 17.09.2024, яка була подана вже після закінчення розгляду справи. Крім того, відповідно до наявного у матеріалах справи відеозапису судового засідання касаційної інстанції та протоколу цього засідання, на якому був присутній представник відповідача-2 - адвокат Кур`ян К.І., остання не робила також і усної заяви про відшкодування судових витрат, що пов`язані з наданням відповідачу-2 послуг з правничої допомоги в суді касаційної інстанції, до закінчення судового засідання.

При цьому варто зазначити, що норми ГПК України, на які посилається заявник в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення не обмежують сторін у справі можливості подати разом з першою заявою по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та заявити, зокрема усно до закінчення судового засідання, про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у від 29.06.2022 у справі №161/5317/18 (провадження №61-3454св22) зазначив, що потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи неподання відповідачем-2 попереднього розрахунку судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) і відповідної заяви у встановлені процесуальним законодавством строки, Верховний Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 124,129, 234, 235, 244 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/2145/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець