Рішення

від 03.10.2024 по справі 143/684/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справаномер 143/684/24

Провадження номер 2-о/145/91/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2024 р. селище Тиврів

Тиврівський районнийсуд Вінницькоїобласті в складі:

головуючого судді Патраманського І.І.

за участю:

секретаря судового засідання Кушко А.О.

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку окремогопровадження цивільнусправу за заявою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Сутиски Тиврівського району Вінницької області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

від імені та в інтересах якої діє представник- адвокат Грушко Жанна В`ячеславівна,

заінтересовані особи:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою смт. Сутиски Вінницького району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: просп.Перемоги, буд. 21, смт.Сутиски Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ:04326282

П`ятий відділ Вінницького районного ТЦК та СП, місцезнаходження: вул.Першотравнева, буд.6, селище Тиврів Вінницького району Вінницької області,

Міністерство оборониУкраїни, місцезнаходження: просп. Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, код ЄДРПОУ 00034022

про встановлення факту проживання та перебування фізичної особи на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2024 до Тиврівського районного суду Вінницької області з Погребищенського районного суду Вінницької області за підсудністю надійшла заява ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокат Грушко Жанна Вячеславівна, про встановлення факту проживання та перебування фізичної особи на утриманні.

Позиції учасників справи:

Зміст заяви про встановлення фактів та її обґрунтування.

У свої заяві заявник зазначила, що вона є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Вона має двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який має статус дитини інваліда віком до 18 років. Після народження другого сина відносини з батьком дітей погіршились і заявниця переїхала проживати до свого батька ОСОБА_4 та вести з ним спільне господарство. В 2017 році між нею та ОСОБА_8 укладено шлюб, однак через необхідність постійного догляду за молодшим сином у зв`язку з його захворюванням стосунки між подружжям не склались і вона знову переїхала проживати до свого батька. Таким чином заявниця з дітьми почала спільно проживати зі своїм батьком та вести спільне господарство з 2018 року. Оскільки сім`я заявниці складається лише з неї та двох неповнолітніх дітей, один з яких має статус дитини інваліда до 18 років, відповідно остання не мала можливості офіційно працювати, так як здійснює догляд за сином ОСОБА_7 . Оскільки єдиним джерелом доходу заявниці були допомога одинокій матері на двох дітей та та дитині з інвалідністю з дитинства, яких недостатньо для повного матеріального забезпечення її та двох дітей, утримання своєї доньки та онуків взяв на себе її батько ОСОБА_4 . Однак, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_4 25.02.2022 було мобілізовано до лав Збройних сил України. Після мобілізації ОСОБА_4 продовжив утримувати заявницю. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_5 солдат ОСОБА_4 загинув в бою за Батьківщину під час артилерійського обстрілу біля населеного пункту Невельське Донецької області. Після отримання сповіщення про загибель батька заявниця разом із сестрою поховали його на кладовищі в селищі Сутиски Вінницького району Вінницької області. Згодом заявниця із сестрою розпочали підготовку документів для отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України Про військовий обов`язок і військову службу, Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у зв`язку із смертю їх батька ОСОБА_4 . Однак за результатами розгляду документів заявниці та сестри, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняла рішення про повернення на доопрацювання документів. Підставою для повернення документів на доопрацювання є те, що заявниці не відносяться до неповнолітніх дітей загиблого, також неможливо встановити чи є повнолітні заміжні дочки загиблого військовослужбовця непрацездатними (особами з інвалідністю) та чи перебували вони на його утриманні. Тому, без надання документів, які відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджують, що повнолітні заміжні дочки перебували на утриманні загиблого батька, неможливо встановити право заявниць на отримання часток одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Заявниця вказує, що спільно проживала та знаходилась на утриманні свого батька. В зв`язку цим вона звернулась до суду для встановлення цих фактів, оскільки інших способів встановлення цих фактів не існує. На підтвердження зазначених фактів заявниця долучає до заяви відповідні докази. Встановлення даних фактів їй необхідне для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України Про військовий обов`язок і військову службу, Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

В обґрунтування своїх вимог заявниця зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 21-4 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця мають члени сім`ї, батьки загиблого (померлого) військовослужбовця.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану сім`ям загиблих осіб, зазначених в пункті 1 цієї постанови виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у ст. 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Відповідно до ст. 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до ч. 2-4 ст. 2 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім`я створюється на підставі, зокрема, кровного споріднення.

Зазначає, що критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання, спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23.04.2020 по справі № 686/8440/16-ц.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.1999 у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що під членом сім`ї військовослужбовця треба розуміти особу, пов`язану кровними родинними зв`язками або шлюбними відносинами, постійним проживанням з військовослужбовцем, веденням з ним спільного господарства. До кола членів сім`ї військовослужбовця належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. Членом сім`ї, що перебуває на утриманні військовослужбовця є та з визначених у пункті 1 цього рішення особа, що перебуває на повному утриманні військовослужбовця або одержує від нього допомогу, яка є для неї постійним і основним джерелом засобів для існування. Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат, спільний бюджет, спільне харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31.03.2020 у справі № 205/4245/17.

Зазначає, що при вирішенні питання щодо встановлення факту перебування заявниці на утриманні ОСОБА_4 варто взяти до уваги п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а також висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 592/17552/18, від 22.10.2020 у справі № 210/343/19, від 22.05.2019 у справі № 520/6518/17, від 27.06.2018 у справі № 210/2422/16-ц.

26.09.2024 представник заявниці подав до суду заяву про уточнення заявлених вимог, у якій просить задовольнити заяву у такій редакції: встановити факт того, що ОСОБА_2 була членом сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ; встановити факт перебування ОСОБА_2 на утриманні свого батька ОСОБА_4 .

Відзив Міністерства оборони України.

23.09.2024 до суду від представника Міністерства оборони України, ОСОБА_9 , надійшов відзив на заяву, у якому Міністерство оборони України виклало свої заперечення проти задоволення заяви. Зокрема, зазначає, що умовою встановлення в судовому порядку юридичних фактів є те, що згідно із законом такі факти мають породити юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб (п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України від 13.03.1995 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення). Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Саме мета визначає предмет доказування, який має свої відмінності залежно від мети. Тобто, мета визначає юридичний характер факту. Посилаючись на п. 81 Постанови Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 277/442/23 зазначає, що суд вправі встановити лише факти, які за своїми ознаками є юридичними фактами, тобто такими, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності певних прав. У випадку, якщо встановлення наявності чи відсутності юридичного факту ніяким чином не впливає на захист права, яке визначено як об`єкт захисту, суд не має права встановлювати юридичний факт. Таким чином, якщо встановлення факту не призведе до реалізації зазначеної у заяві мети, тобто факт не породить відповідних юридичних наслідків, суд має відмовити у задоволенні заяви.

Звертає увагу суду на те, що право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця відповідно до статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей в редакції на момент смерті (06.03.2023), що зазначена в свідоцтві про смерть ОСОБА_4 , мають батьки, один з подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця. Зазначений перелік є вичерпним та розширенню не підлягає.

Вважає, що встановлення фактів, про які просить заявниця, не призведе до набуття нею соціально-правового статусу батьків, одного із подружжя, дитини, яка не досягла повноліття чи утриманця загиблого (померлого) військовослужбовця.

Так, щодо першого факту, який просить встановити заявниця, то такої категорії як особи, які спільно проживали стаття 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, у редакції станом на 06.03.2023, не містить.

Щодо другого факту, який просить встановити заявниця, для цілей виплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб за загиблого (померлого) військовослужбовця. Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї загиблого (померлого), коло яких визначено законом (частина 4 цієї ж статті), які перебували на їх утриманні (були на повному утриманні померлого або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом для існування). Таким чином, умовами для можливості задоволення заяви є встановлення судом існування одночасно двох фактів: 1) належність заявниці до переліку непрацездатних членів сім`ї загиблого (померлого), коло яких визначено законом; 2) перебування на утриманні загиблого (померлого).

Вказує, що у частині 4 статті 30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб визначено перелік осіб, які відносяться до числа непрацездатних членів сім`ї. Зазначений перелік непрацездатних членів сім`ї загиблого (померлого) є вичерпним і розширенню не підлягає.

Заявниці виповнилось 33 роки на момент смерті батька і вона не належить до жодної з осіб з вказаного переліку непрацездатних членів сім`ї загиблого.

Щодо другої умови (перебування на утриманні) зазначає, що оскільки згідно наявних матеріалів справи встановлена відсутність першої умови для задоволення заяви (належність заявника до переліку непрацездатних членів сім`ї загиблого), то наявність другої умови встановлювати не потрібно.

Враховуючи викладене, вважає, що вимоги заявниці про встановлення фактів спільного проживання разом зі своїм батьком і перебування на його утриманні, в межах визначеної у заяві мети, не підлягають задоволенню, оскільки від встановлення таких фактів не залежить виникнення у заявниці права на отримання одноразової грошової допомоги від Міністерства оборони України у зв`язку із загибеллю (смертю) батька.

Додаткові пояснення заявника:

26.03.2024 на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника заявниці за результатами розгляду відзиву Міністерства оборони України.

Представник заявниці зазначає, що посилання Міністерства оборони України на Постанову Верховного Суду від 06.03.2024 у справі № 277/442/23 щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про встановлення факту, оскільки він не призведе до виникнення відповідних прав, є хибним через те, що у згаданій справі спір стосувався спадкових прав, а в даному випадку встановлення заявлених фактів призведе до реалізації права на призначення ОГД у зв`язку з загибеллю ОСОБА_4 .

Вказує, що заінтересована особа не врахувала того, що приписами ст. 16-1 Закону України № 2011-XII передбачено, що право на призначення одноразової грошової допомоги мають також утриманці загиблого (померлого). Згідно з вказаною нормою утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ст. 30 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби. Непрацездатними членами сім`ї вважаються діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином вважає, що Міністерство оборони України приходить до помилкового висновку про необхідність підтвердження двох умов для призначення ОГД, а саме наявність статусу непрацездатності та перебування на утриманні. Адже стаття 30 вказаного закону визначає перелік непрацездатних осіб і одночасно містить покликання на ст. 31 цього закону. Остання визначає перелік членів сім`ї, які перебували на утриманні. Саме до таких належить заявниця і доводити її непрацездатність не потрібно.

Крім того вказує, що Додатком 2 Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 визначено перелік документів, які надають члени сім`ї для призначення та виплати ОГД, зокрема для осіб, які перебували на утриманні загиблого (померлого) - документ, що підтверджує перебування на утриманні загиблого (померлого) військовослужбовця. При цьому, комісія Міністерства оборони повернула документи заявниці на доопрацювання та вказала про необхідність надання документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування його на утриманні на дату загибелі.

Отже вважає, що повнолітня донька загиблого військовослужбовця може мати статус його утриманця незалежно від її працездатності, а тому може вчинити дії щодо реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги.

Інші учасники справи заяв по суті справи не надали.

Процесуальні дії суду:

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 серпня 2024 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження. Справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 10 вересня 2024 року.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.09.2024 задоволено клопотання представниці заявника про виклик свідків.

В судовому засіданні допитані свідки, які з`явились, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 10.09.2024 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України, відносно якого відсутні відомості про належне повідомлення про час, місце і дату судового засідання.

23.09.2024 на адресу Тиврівського районного суду Вінницької області від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на заяву.

26.09.2024 на адресу Тиврівського районного суду Вінницької області від представника заявника надійшла заява про уточнення позовних вимог та додаткові пояснення у справі.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 26.09.2024 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.10.2024 у зв`язку з необхідністю надання заінтересованим особам часу для надання пояснень щодо уточнених позовних вимог та додаткових пояснень заявника.

Явка сторін в судове засідання:

Заявниця ОСОБА_2 в судовому засіданні 10.09.2024 заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, зазначених у заяві. Подала до суду заяву про проведення подальших судових засідань за її відсутності.

Представниця заявниці ОСОБА_1 в судових засіданнях заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Додатково звернула увагу суду, що ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає коло непрацездатних членів сім`ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, а у випадку встановлення утриманців носить бланкетний характер та відсилає до ст. 31 цього закону, яка визначає, хто з членів сім`ї померлого є утриманцями і яка має застосовуватись до вказаних правовідносин окремо без застосування положень статті 30 щодо непрацездатних членів сім`ї. Вказала, що предметом доказування у даній справі є встановлення фактів, при цьому визначення права на отримання одноразової грошової допомоги не є предметом доказування у даній справі.

Заінтересована особа 1, ОСОБА_3 , в судовому засіданні 10.09.2024 заявлені вимоги підтримала, вважає їх такими, що підлягають до задоволення. Обставини, викладені в заяві про встановлення фактів підтвердила. Зазначила, що на виплату одноразової грошової допомоги, як дочка загиблого ОСОБА_4 , не претендує, оскільки не має права на її призначення. Подала до суду заяву про проведення подальших судових засідань за її відсутності.

Представник заінтересованої особи 2, Сутисківської селищної ради Вінницького району, не заперечила проти задоволення заяви. Подала до суду заяву про проведення подальших судових засідань за її відсутності.

Представник заінтересованої особи 3, п`ятого відділу Вінницького районного ТЦК та СП, в судові засідання не з`явився, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Правом відзиву не скористався.

Представник заінтересованої особи 4, Міністерства оборони України, в судові засідання не з`явився, до суду подав відзив на заяву. Заперечень на додаткові пояснення заявника не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 03.05.1989, є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (батьками заявниці) розірвано 13.01.1995, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 12.04.1995.

ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 23.03.1998 має ще одну дочку, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як вбачається з рішення Тиврівського районного суду Вінницької області про розірвання шлюбу від 14.09.2023 між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 був зареєстрований шлюб, який зазначеним рішенням суду було розірвано. Прізвище дружини вказано як ОСОБА_14 . В матеріалах справи наявна копія паспорта та картки платника податків ОСОБА_3 . Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_15 (батьками заінтересованої особи ОСОБА_3 ) розірвано 07.09.2007, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 від 14.11.2007.

Батьки ОСОБА_4 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_7 від 04.06.1979 та серії НОМЕР_8 від 17.05.2023 відповідно.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 від 13.10.2017 між ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , укладено шлюб, про що виконавчим комітетом Сутисківської селищної ради складено актовий запис № 14. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_19 .

Відповідно до свідоцтва про право власності від 05.11.1996 ОСОБА_4 та ОСОБА_18 є власниками 7/50 квартири АДРЕСА_2 .

ОСОБА_2 є матір`ю двох дітей, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_10 від 12.06.2009), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_11 від 23.03.2012).

Згідно із заключенням ЛКК від 02.08.2015 № 64 ОСОБА_7 , 2012 р.н., у зв`язку з діагнозом згідно з міжнародною класифікацією хвороб F84.0, за станом здоров`я потребує постійного стороннього нагляду та допомоги матері і не може відвідувати дошкільний заклад до 6-річного віку.

Відповідно до медичного висновку № 1 від 31.01.2023 про дитину інваліда віком до 18 років (форма медичної документації 080/о) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю якого є ОСОБА_2 , має захворювання згідно з міжнародною класифікацією хвороб F84.0, у зв`язку з чим йому встановлено інвалідність та надано категорію підгрупи А.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_12 від 08.10.2019 ОСОБА_2 є отримувачем соціальної допомоги на дитину з інвалідністю ОСОБА_7 , 2012 р.н.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_13 від 25.02.2022 № 45 солдата ОСОБА_4 , призначеного на підставі наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.02.2022 № 2 Про призов резервістів на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період та указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 Про загальну мобілізацію на посаду наглядача лінійно-кабельного відділення взводу зв`язку роти зв`язку тилового пункту управління польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_13 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_13 .

Відповідно до копії військового квитка ОСОБА_4 серії НОМЕР_14 в графі 15 зазначено проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_13 з 25.02.2022.

Відповідно до довідки від 22.09.2022 № 405 військової частини НОМЕР_15 солдат ОСОБА_4 приймав безпосередню участь в бойових діях в складі військової частини НОМЕР_15 з 25.03.2022 по час видачі довідки.

Згідно із сповіщенням сім`ї № НОМЕР_16 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час артилерійського обстрілу біля населеного пункту Невельське Донецької області.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть від 10.03.2023 № 639, довідки про причину смерті від 10.03.2023 до форми № 106/о № 639 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 від ушкоджень внаслідок бойових дій, спричинених іншими видами вибухів та уламків.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_17 від 10.03.2023 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для отримання допомоги на поховання № 00038815652 від 10.03.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Невельське Донецької області.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 регіональної військово-лікарської комісії за № 1392 від 02.05.2024 травма, яка призвела до смерті ОСОБА_4 , пов`язана із захистом Батьківщини.

Відповідно до витягу з наказу Міністерства оборони України від 13.05.2023 № 139/НСТ старшого солдата ОСОБА_4 з 07.03.2023 виключено із списків особового складу військової части НОМЕР_15 . Наказано виплатити доньці загиблого ОСОБА_3 матеріальну допомогу на поховання. Наказано виплатити щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби, надбавку за виконання особливо важливих завдань, додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 № 168, грошову допомогу на оздоровлення за 2023 рік, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Наказано всі належні кошти виплачувати в рівних частинах доньці ОСОБА_3 та доньці ОСОБА_2 .

Згідно з Витягом із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 грудня 2023 року № 25/д, комісія дійшла до висновку про повернення на доопрацювання документів, поданих для призначення одноразової грошової допомоги на підставі пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Такий висновок Міністерство оборони України мотивувало тим, що за поданими документами неможливо встановити, чи є повнолітні заміжні дочки загиблого непрацездатними (особами з інвалідністю) та чи перебували вони на його утриманні. Без надання документів, які відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб підтверджують, що повнолітні заміжні дочки перебували на утриманні загиблого батька, неможливо встановити право заявниць на отримання часток одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.

Зазначене рішення комісії Міністерства оборони України обумовило звернення заявниці до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Актом комісії у складі депутата Сутисківської селищної ради ОСОБА_20 , жителів вул. Зарічна селища Сутиски ОСОБА_3 , ОСОБА_10 від 06.02.2024 підтверджено факт спільного проживання в АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Сутисківської селищної ради від 06.02.2024 № 122 ОСОБА_2 , за свідченням свідків, спільно проживала (без реєстрації) з батьком ОСОБА_4 в АДРЕСА_3 , на день смерті ОСОБА_4 . 06.03.2023.

Показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які є сусідами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , підтверджено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 разом із своїми дітьми проживали разом за адресою: АДРЕСА_3 , протягом близько 5 років перед загибеллю ОСОБА_4 . ОСОБА_2 не працювала, оскільки має на утриманні двох дітей, один з яких дитина з інвалідністю. У зв`язку з цим утриманням сім`ї займався батько ОСОБА_4 .

Відповідно до довідок про допомогу на 2 дітей одиноким матерям, сума допомоги, яка виплачена ОСОБА_2 складає: за 2015 рік - 8315,90 грн, 2016 рік - 13130,40 грн, 2017 рік - 18663,56 грн, 2018 рік - 29481,17 грн, 2019 рік - 31761,32 грн, 2020 рік - 19709,62 грн.

Відповідно до довідки УПЗСН Вінницької РВА від 26.02.2024 № 35-12/8-240 ОСОБА_2 перебуває на обліку в управління та отримує державну соціальну допомогу на дитину з інвалідністю з дитинства та надбавку на догляд за нею, на ОСОБА_7 , з 27.02.2017 по 16.01.2025. розмір державної соціальної допомоги склав: у 2017 році - 23730,14 грн, у 2018 - 34185,62 грн, у 2019 - 37878 грн, у 2020 - 41286 грн, у 2021 - 57928,72, у 2022 - 81204,40 грн, у 2023 - 85573,20 грн, у січні - лютому 2024 року - 16089,40 грн.

Копіями трудових книжок підтверджено періоди трудової діяльності ОСОБА_4 . Зокрема, згідно записам в трудовій книжці серії НОМЕР_18 ОСОБА_4 в період з 01.03.2012 по 31.08.2020 працював оператором котельні ТОВ Рітон. Згідно записам в трудовій книжці серії НОМЕР_19 з 01.10.2020 по 06.03.2023 працював оператором заправних станцій ТОВ Євро Смарт Пауер.

Згідно з витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру соціального страхування форм ОК-5 та ОК-7 підтверджено суми доходів ОСОБА_4 для призначення пенсії за 1999 - 2021 роки. Зокрема, в 2017 році дохід ОСОБА_4 становив 78751,29 грн, в 2018 - 85229,74 грн, в 2019 - 112544,76 грн, в 2020 - 107159,79, в 2021 - 40617,38 грн.

Відповідно до довідки ТОВ Євро Смарт Пауер від 13.03.2024 № ЄСП00000348 нарахований дохід ОСОБА_4 в період з 07.03.2020 по 30.09.2020 становив 20081,69 грн. Відповідно до довідки ТОВ Євро Смарт Пауер від 13.03.2024 № ЄСП00000349 нарахований дохід ОСОБА_4 в період з 01.10.2020 по 05.03.2023 становив 157958,51 грн.

Згідно з випискою по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_20 , належній ОСОБА_2 , за період з 01.03.2022 - 05.03.2023, зафіксовано перерахування коштів від ОСОБА_4 : 30.03.2022 - 7000 грн, квітень 2022 року - 9547,74 грн, травень 2022 року - 29000 грн, червень 2022 року - 33010,06 грн, липень 2022 року - 34050,19 грн, серпень 2022 року - 45075,18 грн, вересень 2022 року - 31155,80 грн, жовтень 2022 року - 50251,28 грн, листопад 2022 року - 37160,83 грн, грудень 2022 року - 30150,78 грн, січень 2023 року - 42221,15 грн, лютий 2023 року - 18341,72 грн, березень 2023 року - 7035,18 грн. Зазначене підтверджує систематичність надання надання батьком ОСОБА_4 допомоги своїй дочці ОСОБА_2 та вказує, що розмір цієї допомоги був значно вищим доходів ОСОБА_2 , яка крім соціальних виплат на догляд за дітьми, один з яких є дитиною з інвалідністю, ніяких доходів більше не отримувала.

Відповідно до архіву платежів за карткою НОМЕР_21 за період 06.03.2022 - 02.04.2023 зафіксовано оплату комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_3 , за березень, квітень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий 2023 року. Зазначене підтверджує участь ОСОБА_2 у витратах на утримання житла.

Таким чином, судом встановлено, що на підтвердження своїх вимог заявниця надала до суду документи, які вказують на кровну спорідненість ОСОБА_2 та загиблого ОСОБА_4 як батька і дочки, докази їх проживання за однією адресою, документи, які свідчать про спільні витрати для організації побуту, сплату комунальних платежів. Із пояснень свідків вбачається, що після реєстрації шлюбу заявниця разом з дітьми безперервно проживала з батьком, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувалися один про одного, надавали взаємну допомогу, тобто мали взаємні права й обов`язки, властиві одній сім`ї. Крім цього, судом встановлено, що фактично ОСОБА_2 перебувала на утриманні свого батька ОСОБА_4 , оскільки вона не працювала у зв`язку із здійсненням догляду за своїми дітьми, один з яких є дитиною з інвалідністю, а батько надавав їй допомогу, яка була систематичною та значно перевищувала доходи ОСОБА_2 .

Позиція суду:

Розглядаючи можливість задоволення заяви про встановлення фактів належності ОСОБА_2 до члена сім`ї ОСОБА_4 та перебування на його утриманні суд виходить з таких положень цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Відповідно до положень ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 5) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

В пункті 8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 зазначено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що:

- за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні;

- для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним не менше одного року.

- для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди в разі втрати годувальника не має значення чи знаходився непрацездатний утриманець в родинних чи шлюбних відносинах з годувальником

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Таким чином, в судовому порядку можливо встановити факти, коли ці факти безпосередньо породжуватимуть юридичні наслідки, тобто вони повинні мати юридичне значення, а саме: від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

Метою встановленняфактів уданій справізаявниця вказала реалізацію права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України Про військовий обов`язок і військову службу, Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Отже, для визначення можливості встановлення фактів, про які просить заявниця, суду необхідно встановити, чи породить встановлення таких фактів юридичні наслідки для заявниці у виді набуття права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України Про військовий обов`язок і військову службу, Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовців, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовців - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пп. 1 п. 2 статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Згідно зі ст. 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції, чинній на 06.03.2023, тобто на дату загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 ) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право напризначення таотримання одноразовоїгрошової допомогимають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаютьсячлени сім`ї,які маютьправо напенсію уразі втратигодувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, за загиблого (померлого) військовослужбовця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли в період проходження служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" непрацездатними членами сім`ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю; в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю. г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, системне тлумачення положень статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 ) та положень статей 30, 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає підстави для висновку, що право на виплату одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). При цьому утриманцями можуть бути непрацездатні члени сім`ї, зокрема, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Заявницею не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували належність заявниці до категорії непрацездатних осіб, які б, у разі встановлення судом фактів належності до члена сім`ї загиблого військовослужбовця та перебування на його утриманні, надавали їй право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

При цьому, суд вважає помилковим посилання заявниці на положення ч. 4 ст. 21-4 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, відповідно до якої право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця мають члени сім`ї, батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, оскільки ця стаття регламентує призначення і виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. Питання ж виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців, які є громадянами України, регламентовано статтею 41 цього закону.

Представниця заявниці посилалась на те, що норма статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає коло непрацездатних членів сім`ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, а для визначення членів сім`ї, що перебували на утриманні, і які мають право на отримання такої пенсії, носить бланкетний характер і відсилає до статті 31 цього закону, яка має застосовуватись до вказаних правовідносин без застосування положень статті 30 щодо непрацездатних членів сім`ї. Суд вважає таке твердження помилковим, оскільки стаття 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають саме непрацездатні члени сімей загиблих, померлих, які перебували на їх утриманні. Дана стаття дійсно носить бланкетний характер і відсилає до статті 31 цього закону, яка, в свою чергу уточнює, які непрацездатні члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні.

Отже, судом з`ясовано, що встановлення фактів належності заявниці до члена сім`ї загиблого військовослужбовця та перебування на його утриманні, не породить для неї юридичних наслідків, тобто не призведе до набуття нею права на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з чим заява ОСОБА_2 про встановлення юридичних фактів не підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене,керуючись статтями3,13,77-81,141,258-259,263-265,268,273,293,315,319ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє представник- адвокат Грушко Жанна В`ячеславівна, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, п`ятий відділ Вінницького районного ТЦК та СП, Міністерство оборони України, з урахуванням уточнених вимог про встановлення факту належності до члена сім`ї загиблого військовослужбовця та перебування на його утриманні, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення буде подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текстсудового рішенняскладено 07 жовтня 2024 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт.Сутиски Тиврівського району Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання смт. Сутиски Вінницького району Вінницької області, РНОКПП НОМЕР_2

Заінтересована особа: Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, місцезнаходження: просп.Перемоги, буд. 21, смт.Сутиски Вінницького району Вінницької області, код ЄДРПОУ:04326282

Заінтересована особа: П`ятий відділ Вінницького районного ТЦК та СП, місцезнаходження: вул.Першотравнева, буд.6, селище Тиврів Вінницького району Вінницької області

Заінтересована особа: Міністерство оборониУкраїни, місцезнаходження: просп. Повітрофлотський, буд.6, м.Київ, код ЄДРПОУ 00034022

Суддя Патраманський І. І.