ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 15/333
27.10.10
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
про стягнення 203 989,39 грн.
Суддя Хоменко М.Г.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - не з’явилися
У судовому засіданні 27.10.2010 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" 203989,39 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди від 23.11.2007р.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо сплати орендних платежів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2010 порушено провадження у справі № 15/333 та призначено до розгляду на 23.09.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2010 відкладено розгляд справи № 15/333 на 12.10.2010р.
12.10.2010р. в судовому засіданні представник відповідача визнав суму основного боргу в розмірі 171202,01 грн.
12.10.2010р. в судовому засіданні представники сторін надали суду Акт звірки взаєморозрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2010 продовжено строк вирішення спору у справі № 15/333 та відкладено розгляд справи на 27.10.2010.
Відповідач у судове засідання 27.10.2010р. не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
23 листопада 2007 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - Орендодавець (далі - Позивач) та Відкрите акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал Банк" - Орендар, правонаступником якого є Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" уклали Договір оренди (далі - Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов’язувався передати, а Відповідач прийняти у Позивача в оренду строком на п’ять років нежилі приміщення (№ 1, 2 групи приміщень № 13 площею 72,20 кв.м та № 1, 2 групи приміщень № 14 площею 84,20 кв.м), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Милославська, буд. 43 (Літ. А), загальною площею 156,40 кв.м згідно з технічною документацією, виготовленою Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна 06 листопада 2006 року (надалі - приміщення).
23.11.2007р. Договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забігайло Л.П. за реєстровим № 9903.
На виконання умов Договору 23 листопада 2007 року Позивач (Орендодавець) передав, а Відповідач (Орендар) прийняв в оренду нежилі приміщення, про що складено Акт приймання-передачі приміщень від 23.11.2007р.
Відповідно до умов п. 3.2. Договору щомісячна орендна плата за період з дати початку до закінчення 3 місяця строку оренди становить суму в гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 1054,67 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку Позивачем (Орендодавцем).
Згідно п. 3.3. Договору починаючи з 4 місяця з дати підписання Договору щомісячна орендна плата становить суму в гривнях, яка дорівнюватиме еквіваленту 3164,00 Євро згідно з офіційним обмінним курсом української гривні до Євро, встановленим Національним банком України на дату виставлення рахунку Позивачем (Орендодавцем).
14 листопада 2008 року Відповідач звернувся до Позивача з листом вих. № 3593/16-ГО, в якому, запропонував розглянути питання щодо зменшення розміру ставки орендної плати, передбаченої умовами Договору, на 30%, мотивуючи таку пропозицію негативними наслідками світової фінансової кризи. Позивач погодився тимчасово зменшити на 30% орендну плату.
24 березня 2009 року Відповідач знову звернувся до Позивача з листом вих. № 1283ГО, в якому просив зменшити розмір орендної плати до 18500,00 грн. на місяць починаючи з 01.04.2009р. та до кінця дії Договору оренди.
Відповідно до п. 3.5. Договору Відповідач (Орендар) зобов’язувався сплачувати орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури Позивача. Позивач повинен виставляти рахунок-фактуру на сплату орендної плати за поточний місяць не пізніше, ніж за 5 банківських днів до 10 числа кожного календарного місяця строку оренди.
Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.01.2009 р. по 01.03.2010 р. у нього виникла заборгованість в розмірі 171202,01 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
Таким чином вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору оренди від 23.11.2007р. в розмірі 171202,01 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача штрафних санкцій за порушення строків оплати орендних платежів суд встановив наступне:
Відповідно до п. 3.5. Договору Відповідач (Орендар) зобов’язувався сплачувати орендну плату не пізніше, ніж на 10 день поточного календарного місяця строку оренди, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку-фактури Позивача. Позивач повинен виставляти рахунок-фактуру на сплату орендної плати за поточний місяць не пізніше, ніж за 5 банківських днів до 10 числа кожного календарного місяця строку оренди. У випадку затримки виставлення Позивачем рахунку-фактури, строк сплати Відповідачем орендної плати відсувається на відповідний строк.
Оскільки Позивачем не надано суду відповідних рахунків-фактур та доказів їх надсилання Відповідачеві, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача штрафних санкцій за порушення строків оплати орендних платежів вважаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.
За наведених обставин, сума, яка підлягає стягненню з Відповідача, складає 171202,01 грн.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних із розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 283, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ 21133352), з будь-яких рахунків, виявлених державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04213, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 171202 (сто сімдесят одна тисяча двісті дві) грн. 01 коп. - основного боргу, 1712 (одна тисяча сімсот дванадцять) грн. 02 коп. - витрат по сплаті державного мита та 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 07 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення.
Суддя Хоменко М.Г.
Дата складення рішення:05.11.2010
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.10.2010 |
Оприлюднено | 16.11.2010 |
Номер документу | 12211760 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Хоменко М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні