Постанова

від 01.10.2024 по справі 177/458/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/778/24 Справа № 177/458/22 Суддя у 1-й інстанції - Коваль Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 177/458/22

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Новопільська сільська рада Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2023 року, яке ухвалено суддею Коваль Н.В. в місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено15 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з позовом до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 20 серпня 1997 року на підставі рішення Надеждівської сільської ради Криворізького району йому передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,150 гектарів, для обслуговування житлового будинку.

Позивач просив суд визнати недійсним та скасувати рішення Надеждівської сільської ради Криворізького району № 33 від 28 квітня 2006 року на підставі якого було видано Державний акт ЯЕ № 472443 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 , загальною площею 0,1508 га. та визнати недійсним Державний акт ЯЕ № 472443 на право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 та вилучити інформацію із Державного земельного кадастру про ОСОБА_2 , як власника земельної ділянки, загальною площею 0,1508 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), у межах згідно з планом, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221884300:02:001:0207.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, ОСОБА_2 , третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання недійсним та скасування рішення сільської ради та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відмовлено.

Додатковим рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 20700,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2023 року та відмовити в задоволенні вимог відповідачки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що не він, ні його представник не отримували попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат відповідача, що є порушення вимог частини 1 статті 134 ЦПК України. Вказане порушення з боку відповідача позбавило позивача можливості надати суду клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу

У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Рисін О.О. зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Рисіна О.О.. який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Ухвалюючи додаткове рішення суд, першої інстанції зазначив, що заявлений відповідачем та підтверджений документально розмір витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованим, відповідає складності справи, наданим адвокатом послугам, часу витраченому ним на виконання відповідних робіт та надання послуг, обсягу таких послуг.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно зіст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Частинами першою та другоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року; від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18; від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №191/19/22 від 01 вересня 2022 року укладеного між адвокатським бюро «Олександра Рисіна» та ОСОБА_2 , відповідно до якого бюро взяв на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі і на умовах, передбаченим цим договором, зокрема по представництву інтересів у справі №177/458/22. За пунктом 3.2.1.1. оплата за послуги надані цим Договором становить 15000,00 грн (а.с. 52-57, т. 2).

Згідно з ордером на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_4 надає правову допомогу ОСОБА_2 , в Криворізькому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (а.с. 29, т. 2).

Згідно з ату прийому-передачі послуг з правової (професійної правничої) допомоги від 12 липня 2023 року адвокатським бюро «Олександра Рисіна» надано ОСОБА_2 правову допомогу у вигляді: підготовки відзиву на позов, підготовки заперечень, клопотань, заяв з процесуальних питань, а також представництва інтересів клієнта у Криворізькому районному суді Дніпропетровської області. Загальна сума наданих послуг становить 20700,00 грн (а.с. 61-62, т. 2).

Отже, наявні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (консультація, перегляд судової практики, написання позовної заяви), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з позивача на користь відповідачки ОСОБА_5 20 700,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи.

При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, щосторона позивача не отримувала попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат відповідача, що є порушення вимог частини 1 статті 134 ЦПК України, оскільки в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують направлення відповідачкою ОСОБА_2 на адресу позивача ОСОБА_1 відповідних документів (а.с. 49-67, т. 2).

Отже, вирішуючи питання про ухвалення рішення по справі, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

Фактично всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір в частині розподілу судових витрат, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду, в оскаржуваній частині, ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному поряду безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 07 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: