Постанова

від 07.08.2024 по справі 722/1336/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року

м. Чернівці

cправа № 722/1336/23

провадження № 22-ц/822/687/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоПоловінкіноїН.Ю.

суддів Литвинюк І.М., Одинака О.О.

учасники справи:

позивач Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода»

відповідач ОСОБА_1

за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода», в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Олександр Миколайович, на рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 травня 2024 року, головуючий у першій інстанції Ратушенко О.М.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода» у липні 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Зазначав, що рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року зобов`язано Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1, 2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, шляхом повернення вказаної земельної ділянки в натурі за актом приймання-передачі ОСОБА_1 .

Скасовано запис про державну реєстрацію договору оренди від 01 лютого 2012 року без номеру земельної ділянки площею 1,2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, №33884906 вчинений 24 жовтня 2019 року державним реєстратором Сокирянської міської ради Чернівецької області Долінською А.О.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода» виконав рішення суду, передав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року зроблено висновок про неукладеність договору оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру.

Проте, Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру за період з 01 лютого 2012 року по 09 червня 2022 року в сумі 29660 грн 80 коп.

Вважав, що ОСОБА_1 отримано грошові кошти у вигляді орендної плати в сумі 29660 грн 80 коп. без достатньої правової підстави .

Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» безпідставно набуті грошові кошти в сумі 29660 грн 80 коп., інфляційні втрати в сумі 29237 грн 03 коп., три проценти річних в сумі 5845 грн 92 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 травня 2024 року у позовіСільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.

Стягнуто зСільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Сільськогосподарський виробничий кооперативу «Злагода», в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк О.М., в апеляційній скарзі просить рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів задовольнити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування положень частини 1 статті 1212 ЦК України.

Судом першої інстанції не взято до уваги, що між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» та ОСОБА_1 не існує орендних відносин, рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року зроблено висновок про не укладеність договору оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру.

Проте, Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру за період з 01 лютого 2012 року по 09 червня 2022 року в сумі 29660 грн 80 коп.

Отже, ОСОБА_1 отримано грошові кошти у вигляді орендної плати в сумі 29660 грн 80 коп. без достатньої правової підстави.

Посилається на не надання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Радамовський М.М., договору між адвокатом Радамовським М.М. та ОСОБА_1 про надання правової (правничої) допомоги від 25 вересня 2023 року без номеру, що унеможливлює встановити дійсність передбачених в договорі умов оплати послуг адвоката за надання правової допомоги.

Вартість послуг адвоката Радамовського М.М., визначена актом виконаних робіт від 27 лютого 2024 року, є завищеною, вартість послуг за участь у 4 судових засіданнях не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки адвокат Радамовський М.М. прийняв участь у 2 судових засіданнях.

Адвокат Радамовський М.М., надаючи квитанцію до прибуткового касового ордеру від 27 лютого 2024 року на підтвердження сплати ОСОБА_1 коштів в сумі 8000 грн, не надав прибутковий касовий ордер, в квитанції до прибуткового касового ордера від 27 квітня 2024 року міститься зазначення Адвокатського бюро «Радамовського Миколи».

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву на апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода», в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк О.М., підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у позові Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів, суд першої інстанції виходив з того, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» не доведено, що ОСОБА_1 безпідставно отримано кошти в сумі 29660 грн 80 коп.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» фактично використовувалась спірна земельна ділянка, за що і надано ОСОБА_1 орендну плату.

Водночас суд першої інстанції вважав, що вимоги частини 1 статті 1212 ЦК України не можуть поширюватися на правовідносини з оренди.

Також суд першої інстанції вважав, що з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинноґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам відповідає.

Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції

Встановлено, щоу власності ОСОБА_2 перебувала земельна ділянка площею 1,2781 га., кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського (на даний час Дністровського) району Чернівецької області.

ОСОБА_1 в порядку спадкування набуто право власності на земельну ділянку площею 1,2781 га., кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського (на даний час Дністровського) району Чернівецької області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №100939.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року зобов`язано Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1, 2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, шляхом повернення вказаної земельної ділянки в натурі за актом приймання-передачі ОСОБА_1 .

Скасовано запис про державну реєстрацію договору оренди від 01 лютого 2012 року без номеру земельної ділянки площею 1,2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, №33884906 вчинений 24 жовтня 2019 року державним реєстратором Сокирянської міської ради Чернівецької області Долінською А.О.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» виконано рішення суду, передано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру за період з 01 лютого 2012 року по 09 червня 2022 року в сумі 29660 грн 80 коп.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зіпунктом 5 частини 3 статті 175 ЦПК України підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує вимоги, а не саме по собі посилання на певну норму закону.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/1853/18 (провадження № 61-4205св21) вказано, що «позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту».

Предметом позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є стягнення з ОСОБА_1 на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» безпідставно отриманих коштів в сумі 29660 грн 80 коп., інфляційні втрати в сумі 29237 грн 03 коп., три проценти річних в сумі 5845 грн 92 коп.

Підставою позову, тобто обставинами, якими Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода» обґрунтовував свої вимоги, зазначав висновок, якого дійшов Сокирянський районний суд Чернівецької області у рішенні від 09 червня 2022 року за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» про усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою, повернення земельної ділянки в натурі та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, про неукладеність договору оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру, здійснення орендної плати ОСОБА_1 на підставі цього договору з 01 лютого 2012 року по 09 червня 2022 року в сумі 29660 грн 80 коп.

Отже, предметом позову у цій справі є стягнення з власника земельної ділянки ОСОБА_1 на користь користувача Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою.

Згідно із частиною 1статті 206 Земельного кодексу Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Частина першастатті 93 Земельного кодексу Українивстановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першоїстатті 21 Закону України «Про оренду землі»визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першоїстатті 96 Земельного кодексу України).

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт14.1.147пункту14.1статті14 Податкового кодексу Українив редакції,чинній начас виникненняспірних правовідносин).

Згідно з абзацом першимпункту 289.1 Податкового кодексу Українидля визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства..

Встановлено, щоу власності ОСОБА_2 перебувала земельна ділянка площею 1,2781 га., кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського (на даний час Дністровського) району Чернівецької області.

ОСОБА_1 в порядку спадкування набуто право власності на земельну ділянку площею 1,2781 га., кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського (на даний час Дністровського) району Чернівецької області, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №100939.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року зобов`язано Сільськогосподарський виробничий кооператив «Злагода» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 1, 2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, шляхом повернення вказаної земельної ділянки в натурі за актом приймання-передачі ОСОБА_1 .

Скасовано запис про державну реєстрацію договору оренди від 01 лютого 2012 року без номеру земельної ділянки площею 1,2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, №33884906 вчинений 24 жовтня 2019 року державним реєстратором Сокирянської міської ради Чернівецької області Долінською А.О.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» виконано рішення суду, передано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,2781 га, кадастровий номер 7324088000:03:001:0852, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Романковецької сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.

Відповідно до частини четвертої статті82ЦПКУкраїни (у редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

При цьому на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц (провадження № 14-20цс21).

Законом України «Про доступ до судових рішень» регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та введення Єдиного державного реєстру судових рішень (стаття 1 цього Закону).

Згідно з частиною першоюстатті 6 Закону кожен має право повністю або частково відтворювати судові рішення, що проголошені судом прилюдно, у будь-який спосіб, у тому числі через оприлюднення в друкованих виданнях, у засобах масової інформації, створення електронних баз даних судових рішень.

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (частина третястатті 6 Закону).

З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, щорішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 09 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода» про усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою, повернення земельної ділянки в натурі та скасування запису про державну реєстрацію договору оренди землі, зроблено висновок про неукладеність договору між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормамиглави 83 ЦК України.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Отже предметом регулюванняглави 83 ЦК Україниє відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).

Відповідно дочастини першої статті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбаченихстаттею 11 ЦК України).

Основна умова частини першоїстатті 1212 ЦК Українизвужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положеннястатті 1212 ЦК Україниможна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) вказано на те, що у спорах про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою без оформлення договору оренди кошти повинні стягуватись з користувача земельної ділянки на підставі (в порядку)статті 1212 Цивільного кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру за період з 01 лютого 2012 року по 09 червня 2022 року в сумі 29660 грн 80 коп.

Ураховуючи, що договір між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки від 01 лютого 2012 року без номеру неукладений, розмір орендної плати встановлюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2021 р. № 1147.

На підставі пункту 1 ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначенихЗаконом УкраїниПро оцінку земель.

Об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).

Відповідно до додатку 15 до Методики нормативна грошова оцінка 1 га ріллі у Чернівецькій області станом на 01 січня 2022 року складала 33264 грн.

Під час дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003р. № 1378-ІV діє з урахуванням пунктів 27, 28 розділу X"Перехідні положення" Земельного кодексу Українита регламентує, що розмір орендної плати не може перевищувати 8 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Ураховуючи наведене, власник земельної ділянки ОСОБА_1 має право на орендну плату за фактичне користування Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» земельною ділянкою без належних на те правових підстав.

Водночас Сільськогосподарськимвиробничим кооперативом«Злагода» недоведено,що оренднаплата,виплачена ОСОБА_1 за фактичнекористування земельноїділянки площею1,2781га,кадастровий номер7324088000:03:001:0852,цільове призначеннядля веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,яка розташованана територіїРоманковецької сільськоїради Сокирянськогорайону Чернівецькоїобласті,з 01лютого 2012року по09червня 2022року всумі 29660грн 80коп.,перевищує орендну плату, що встановлюється відповідно до Методики щодо нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі в розрізі областей.

З огляду на наведене Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» не доведено безпідставне збереженя ОСОБА_1 коштів орендної плати.

У відповідності до пункту 1,2 частини другоїстатті 141 ЦПК Українисудові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини 1статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Право на професійну правничу допомогу гарантованостаттею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, урішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Згідно з частинами 1, 2статті 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1статті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Статтею 134 ЦПК Українипередбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частинами першою - третьоюстатті 246 ЦПК Українивстановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270 цього Кодексу.

Зі змістустатей 10 - 13 ЦПК Українив узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керуєтьсяКонституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підставі частини другої 174ЦПК Українизаявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Зі змісту частини другоїстатті 134 ЦПК Українивбачається, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченихЦПК України.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

З огляду на викладене вище відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу є правом суду, а не обов`язком, реалізація якого є наслідком доведення стороною обставин того, що неподання іншою стороною попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які ця особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору належним чином висловити свої міркування щодо їх обґрунтованості та співмірності заявлених до стягнення витрат.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У пункті 53 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимога частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українищодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Виходячи зі змісту частини восьмоїстатті 141 ЦПК України, сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 14 січня 2019 року у справі №927/26/18, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Радамовський М.М., до закінчення судових дебатів у справі подано заяву про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу від 27 лютого 2024 року.

До заяви додано розрахунок розміру компенсації витрат на правову (правничу) допомогу від 24 лютого 2024 року, акт виконаних робіт, складений адвокатом Радомовським М.М. та ОСОБА_1 27 лютого 2024 року, ордер на надання правничої правової допомоги ОСОБА_1 .

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (справа "East/West Alliance Limited" проти України") від 23 січня 2014 року).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Відповідно до розміру компенсації витрат на правову (правничу) допомогу від 24 лютого 2024 року, складеного адвокатом Радамовським М.М., вартість послуг на правову 9правничу) допомогу визначені відповідно до договору про надання правової допомоги від 25 вересня 2023 року без номеру, складаються з вивчення наданих клієнтом документів тривалістю 1 год. 30 хв. вартістю 2000 грн, участь у судових засіданнях тривалістю 3 год. вартістю 6000 грн. Узгоджена сторонами сума 8000 грн сплачена клієнтом .

За актомвиконаних робітвід 27лютого 2024 року, складеним адвокатом Радамовським М.М. та ОСОБА_1 , надано послуги з вивчення наданих клієнтом документів тривалістю 1 год. 30 хв. вартістю 2000 грн, участь у судових засіданнях тривалістю 3 год. вартістю 6000 грн. Засвідчено оплату замовником всієї суми.

Згідно із квитанцією до прибуткового ордера адвокатського бюро « Радамовського Миколи» від 27 лютого 2024 року прийнято від ОСОБА_1 за договором про надання правничої допомоги від 25 вересня 2023 року без номеру 8000 грн.

Ураховуючи наведене колегія суддів вважає доведеним факт понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу.

Так, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 цього Кодексу).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.

Водночас ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Радамовський М.М., не надано договору між адвокатом Радамовським М.М. та Літвіновим В.В. про надання правничої допомоги від 25 вересня 2023 року без номеру.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною першою статті 26Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики (стаття 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно із статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22 ) фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Велика Палата Верховного Суду виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх

розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Відсутністьу матеріалах справи договоруміж між адвокатом Радамовським М.М. та ОСОБА_1 про надання правничої допомоги від 25 вересня 2023 року без номеру не може спростовувати факт надання правничої допомоги, понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та нівелювати процесуально встановлену можливість на відшкодування судових витрат.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода», в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк О.М., в апеляційній скарзі не надано будь-яких обґрунтувань наявності розумних сумнівів щодо фактичності надання адвокатом Радамовським М.М. правничої допомоги ОСОБА_1 у справі.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Злагода» не подано до суду першої інстанції заперечення на заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Радомовський М.М., про стягнення витрат на професійну правничу допомогу від 27 лютого 2024 року з обгрунтуванням зменшення судових витрат з підстав неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу часом, витраченим адвокатом на надання послуг.

Тому за відсутності клопотання Сільськогосподарського виробничого кооперативу про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не виконання Сільськогосподарським виробничим кооперативом обов`язку доведення неспівмірності витрат, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

На підставі ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Тому рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 11 січня 2024 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Злагода», в інтересах якого діє адвокат Гінгуляк Олександр Миколайович, залишити без задоволення.

Рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 13 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 12 серпня 2024 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді І. М. Литвнюк

О. О. Одинак