Дата документу 01.10.2024
Справа № 334/2814/24
Провадження № 2/334/1688/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого: судді Турбіної Т.Ф., за участю секретаря Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2024 року заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Шевейко Р. звернувся до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради з позовом до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, 23.11.2005 проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047, площею 0,1071 га, розташовану по АДРЕСА_1 .
Ця земельна ділянка перебувала в користуванні ТОВ «Запорізький завод столярних виробів «Крона» на підставі договору оренди землі від 12.10.2005, укладеного із Запорізькою міською радою строком на 5 років для розташування адміністративної будівлі. Договір оренди зареєстрований 23.11.2005 за № 040526100752. Ділянка передана разом з розташованою на ній будівлею орендаря.
07.10.2008 за ТОВ «Запорізький завод столярних виробів «Крона» на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2004 № 1437 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості: адміністративна будівля А-2 інв.№ 41 загальною площею 618,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі акта про проведені електронні торги, затвердженого 11.03.2016 начальником Ленінського відділу ДВС Запорізького МУЮ Проценко А.Ю. приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В. посвідчено, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з адміністративної будівлі літ. А-2 інв № 41, загальною площею 618,4, кв.м., основна площа 461,4 кв.м., допоміжна площа 157,0 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 , що раніше належало ТОВ «Запорізький завод столярних виробів «Крона».
18.04.2016 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Грибановою О.В. видано свідоцтво та цього ж дня зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідне право власності за відповідачем.
Натомість будь-які відомості про державну реєстрацію за відповідачем права власності або користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047, на якій розташований зазначений об`єкт нерухомості відсутні. Між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , іншими користувачами, договори оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047 не обліковуються. ОСОБА_1 не є платником плати за землю, не звітує та не сплачує земельний податок та орендну плату за землю з фізичних осіб за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація щодо власності або оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047 відсутня. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1247597,19 грн.
Запорізькою міською радою здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 1071 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 11.03.2017 по 31.10.2023, що становить 203480,29 грн., зокрема: за період з 11.03.2017 по 31.12.2017 23860,83грн., за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 29587,29 грн., за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 29587,29 грн., за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 27121,68грн., за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 29587,29 грн., за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 32546,01грн., за період з 01.01.2023 по 31.10.2023 31189,90грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької міської ради дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 11.03.2017 по 31.10.2023 у розмірі 203480,29 грн. та судовий збір у розмірі 3052,20 грн.
10.06.2024 ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено що він придбав об`єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 . У 2016 році він звернувся з письмовою заявою до Запорізької міської ради з проханням надати йому в оренду землю під придбаною ним будівлею. Послугу з підготовки документів для подачі заяви про відведення землі відповідачу надавала ліцензована організація, яка займається підготовкою документації для відведення земель. Працівники даної організації пояснили, що після подачі заяви до Запорізької міської ради з проханням про відведення землі відповідач повинен сплачувати платіж до місцевого бюджету у вигляді земельного податку та вже після укладення договору оренди землі він буде сплачувати орендну плату за користування землею. Однак питання щодо укладення договору оренди землі до теперішнього часу не вирішене. Вважає, що позивач у своїх грошових вимогах вийшов за межі строку позовної давності, тому просить застосувати строк позовної давності при вирішенні даного спору по суті, в частині позовних вимог, які виходять за межі позовної давності відмовити.
У судовому засіданні прокурор просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник Запорізької міської ради також просила позов задовольнити у повному обсязі з наведених у позовній заві підстав.
Відповідач всудове засіданняне з`явився.Про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК Українивстановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статей81,83 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, 23.11.2005 проведено державну реєстрацію земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047, площею 0,1071 га, розташовану по АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору оренди землі від 12.10.2005 укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ «Запорізький завод столярних виробів «Крона», ця земельна ділянка передана в користування ТОВ «Запорізький завод столярних виробів «Крона» строком на 5 років для розташування адміністративної будівлі. Договір оренди зареєстрований 23.11.2005 за № 040526100752. Ділянка передана разом з розташованою на ній будівлею орендаря.
07.10.2008 за ТОВ «Запорізький завод столярних виробів «Крона» на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2004 № 1437 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомості: адміністративна будівля А-2 інв.№ 41 загальною площею 618,4 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно.
18.04.2016 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Грибановою О.В., відповідно до статті 62 ЗУ «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведені електронні торги, затвердженого начальником Ленінського відділу ДВС Запорізького МУЮ Проценко А.Ю. 11 березня 2016 року видано свідоцтво, яким засвідчено, що ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , належить на праві власності майно, що складається з: адміністративної будівлі літ.А-2 інв.№ 41, загальною площею 618,4 кв.м., основна площа 461,4 кв.м., допоміжна площа 157,0 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 , яке придбана ОСОБА_1 за 460323,00 грн., що раніше належало ТОВ «Запорізький завод столярних виробів «Крона», ідентифікаційний код 32474945, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Федченко Т.О., приватним нотаріусом Запорізького нотаріального округу 20.05.20104 за № 1437, право власності зареєстровано орендним підприємством Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації 14.06.2010 за № 6051285.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 18.04.2016 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на адміністративну будівлю літ. А-2, інв. № 41, об`єкт житлової нерухомості, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (номер відомостей про речове право 14213329, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 904883523101).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що будь-які відомості про державну реєстрацію за Відповідачем права власності або користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047, на якій розташований зазначений об`єкт нерухомості, відсутні.
Відповідно до листа виконавчого комітету Запорізької міської ради від 25.01.2024, між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1 , іншими користувачами, договори оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047 не обліковуються.
Відповідно до листа Вознесенівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області від 28.12.2023 № 12681/5/08-01-24-10 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не є платником плати за землю, не звітує та не сплачує земельний податок та орендну плату за землю з фізичних осіб за адресою АДРЕСА_1 . Крім того, повідомлено про відсутність інформації щодо власності або оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047, у зв`язку з чим ідентифікувати платника за вказаною земельною ділянкою вказаному податковому органу не вдалося за можливе.
Відповідно достатті 13 Конституції Україниземля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.
Суб`єктами права на землі комунальної власності згідност. 80 ЗК України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.
Частиною 1статті 122 Земельного кодексу Українипередбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимистаттею 122 цього Кодексу(частина 1ст. 124 ЗК України).
Згідно ізстаттею 125 Земельного кодексу Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 Земельного кодексу Українивизначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Таким чином, з моменту набуття права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок з оформлення права на земельну ділянку.
Поряд із цим встановлено, що на теперішній час ОСОБА_1 використовував земельну ділянку без укладення із Запорізькою міською радою договору оренди землі.
Враховуючи приписи частини 2статті 120 Земельного кодексу України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі або споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка не має іншого власника і на якій ці будинок, будівля або споруда розміщені.
За змістом частини 1статті 181 ЦК Українидо нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нежитлових приміщень, які належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки. Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Таким чином, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею передбачається його користування спірною земельною ділянкою.
У цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання (аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 10 лютого 2020 року у справі № 922/981/18).
Разом з тим, нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування після 01.01.2013 у відповідності до положеньст. 79-1 Земельного кодексу Українине впливає ні на її розмір, ні на обов`язок власника будівлі сплачувати за користування цією земельною ділянкою, оскільки за загальним правилом, правом власності на земельну ділянку, розташовану в межах відповідного населеного пункту, орган місцевого самоврядування наділений в силу закону, зокрема з введенням 01.01.2002 у дію новогоЗемельного кодексу України.
Зазначене відповідає правовому висновку, сформованому у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 та від 16.11.2022 у справі № 922/519/20.
Згідно зістаттею 206 Земельного кодексу Українивикористання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти14.1.72,14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
З вищенаведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».
Оскільки відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Зі змісту глави15, статей120,125 Земельного кодексу Українита положеньстатті 1212 ЦК Українислідує, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, що регулюютьсяглавою 83 ЦК України.
Згідно з частиною 1статті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положенняглави 83 Цивільного кодексу Українизастосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до вимог частини 1статті 1214 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Таким чином, збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття останнім права власності на майно, що складається з: адміністративної будівлі літ.А-2 інв.№ 41, загальною площею 618,4 кв.м., основна площа 461,4 кв.м., допоміжна площа 157,0 кв.м., яке розташоване в АДРЕСА_1 .
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат.superficiessolocedit- збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави15, статей120,125 Земельного кодексу України,статті 1212 Цивільного кодексу Українидають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 та № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першоїстатті 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ- 2300116472023 від 20.12.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:033:0047 становить 1247597,19 грн.
Запорізькою міською радою на підставі вищезазначеної інформації та документів, рішень Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ОСОБА_1 (РНОК1ІП НОМЕР_1 ) земельною ділянкою площею 1071 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 11.03.2017 по 31.10.2023.
Згідно вказаного розрахунку загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) за період з 11.03.2017 по 31.10.2023, становить 203480,29 грн., зокрема: за період з 11.03.2017 по 31.12.2017 23860,83грн., за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 29587,29 грн., за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 29587,29 грн., за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 27121,68грн., за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 29587,29 грн., за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 32546,01грн., за період з 01.01.2023 по 31.10.2023 31189,90грн.
Таким чином, відповідач за період користування земельною ділянкою з 11.03.2017 по 31.10.2023 відповідно до положеньстатей 1212-1214 ЦК Україниповинен відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які одержав у вигляді несплаченої орендної плати за період з 11.03.2017 по 31.10.2023 у розмірі 203480,29 грн.
Щодо застосування строків позовної давності суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність, згідно вимог ст. 257 ЦК України, встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з цим, п.п. 12,19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в країні встановлено карантин строком до 03 квітня 2020 року. У подальшому, постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину неодноразово продовжувався, зокрема в останнє постановою КМУ № 383 від 25.04.2023 строк дії карантину продовжено до 30 червня 2023 року. На теперішній час дія карантину скінчилась.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та, на теперішній час, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб (Указ Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затверджений Законом № 3564-ІХ від 06.02.2024).
Таким чином, строки визначені ст. 257 ЦК України були продовжені на час карантину та на період військового стану, тому строк позовної давності у даному випадку не закінчився.
Аналогічні за змістом висновки щодо застосування позовної давності викладені у постановах Верховного суду у справах № 903/323/20 від 06.05.2021, № 926/1812/21 від 31.05.2022, № 916/1157/21 від 22.06.2022.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана в межах строків позовної давності, тому з відповідача підлягає стягненню розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 11.03.2017 по 31.10.2023 що становить 203480,29 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя підлягають стягненню понесені судові витрати у виді судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 3052,20 грн.
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Запорізької міської ради (код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 11.03.2017 по 31.10.2023 у розмірі 203480,29 грн. (двісті три тисячі чотириста вісімдесят грн. 29 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 02909973, адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, 14, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 3052,00 грн.( Платіжна інструкція №725 від 01.04.2024 року).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Складення повного рішення 10.10.2024.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ 04053915, адреса: 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя: Турбіна Т. Ф.
Суд | Ленінський районний суд м. Запоріжжя |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 09.10.2024 |
Номер документу | 122119222 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Ленінський районний суд м. Запоріжжя
Турбіна Т. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні