Ухвала

від 07.10.2024 по справі 730/1127/24

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202

Справа №730/1127/24

Провадження № 2/730/353/2024

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

"07" жовтня 2024 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Стрижак Я.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Борзнянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини після померлої її баби ОСОБА_3 до 01 листопада 2024 року. Свої вимоги обгрунтовує тим, що передбачений чинним законодавством строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 баби по батьковій лінії ОСОБА_3 вона пропустила з поважних причин, оскільки не була обізнана про існування складеного бабою 23.02.2010р. заповіту, де одним із спадкоємців визначено її батька ОСОБА_4 , який також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а дізналась про нього лише 04 серпня 2024 року від тітки ОСОБА_5 ; мала систематичні й хронічні проблеми зі здоров`ям, що потребувало додаткового обстеження та постійного лікування, в тому числі стаціонарного; значна віддаленість її місця проживання (м. Полтава) від місця проживання баби та відкриття спадщини; неповідомлення нотаріусом про відкриття спадщини, що в сукупності й призвело до порушення нею строку для вступу у спадщину. При зверненні до дядька ОСОБА_2 про надання згоди на її вступ у спадщину отримала відмову.

Ухвалою судді Борзнянського районного суду Чернігівської області від 11 вересня 2024 року дана позовна заява прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі й призначено підготовче судове засідання.

Позивачка була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання в електронній формі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронних документів до її електронного кабінету, але своїм правом на участь не скористалася, електронною поштою надіслала клопотання від 07.10.2024р., в якому просить відкласти розгляд справи або оголосити в судовому засіданні перерву, додає копію Інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я (медичний висновок від 05.10.2024р.).

Водночас, дане клопотання позивачки підлягає залишенню без розгляду з огляду на наступне.

У ст.198 ЦПК України регламентовано порядок проведення підготовчого засідання. Зокрема, ч.1 підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом; ч.2 визначено підстави для його відкладення; ч.5 містить підстави для оголошення в ньому перерви (у межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження).

Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу (п.1 ч.2 ст.198 ЦПК України).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно доч.1,4,5,7,8ст.14ЦПК Україниу судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно зч.5,6ст.43ЦПК Українидокументи (втому числіпроцесуальні документи,письмові таелектронні доказитощо)можуть подаватисядо суду,а процесуальнідії вчинятисяучасниками справив електроннійформі звикористанням Єдиноїсудової інформаційно-комунікаційноїсистеми,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно вимог п.26, 27 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість подання процесуальних документів до суду, якими є заяви, клопотання, скарги, в електронному вигляді, проте подання таких документів має здійснюватися через підсистему «Електронний суд».

Аналогічна позиція стосовно того, що «Електронний суд» - єдиний засіб направлення процесуальних документів в електронному вигляді до судів, наведена й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021р. у справі №9901/335/20.

Положення ЦПК України не містять норм про можливість подачі до суду процесуальних документів в електронній формі, зокрема, у форматі WORD, JPG або PDF, шляхом їх надіслання на електронну пошту. Проте, не виключається подання процесуальних документів за правилами ЦПК України, сформованої в підсистемі «Електронний суд» та скріпленої електронним цифровим підписом (ЕЦП), з урахуванням положень Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Таким чином, надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи та/або його представником, є звернення з такими документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».

Принагідно суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через «Електронний кабінет», є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Відповідно до вимог ч.2, 4 ст.183 ЦПК України письмові заява,клопотання чизаперечення підписуютьсязаявником чийого представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Позивачка в позовній заяві зазначила про відсутність у неї електронного кабінету, хоча за наявною інформацією вона в ньому зареєстрована з 02.06.2023р., куди їй і направлялись та були доставлені судові документи (згідно довідок 11.09.2024р. 21:36:14 год, 13.09.2024р. 00:05:22 год).

Відтак, позивачка повинна комунікувати із судом у електронній формі виключно із застосуванням ЄСІТС через свій зареєстрований електронний кабінет або ж у письмовій формі через установи поштового зв`язку.

Натомість, клопотання про відкладення розгляду справи від імені позивачки подано до суду електронною поштою й без накладення цифрового електронного підпису, що унеможливлює ідентифікацію автора звернення, тобто фактично не підписане. Крім того, додана до цього клопотання копія медичного висновку не містить розкодованих відомостей особи (пацієнта), якої він стосується, що не дає підстав для висновку щодо приналежності документа саме позивачці.

Тому, оскільки зазначене клопотання від імені позивачки подане з порушенням вищевказаних норм цивільного процесуального законодавства, то воно не може бути прийняте до уваги й підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання за місцем реєстраційного обліку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (повернення судової кореспонденції з довідкою АТ «Укрпошта» ф.20 із зазначенням причини повернення «адресат відсутній» згідно з ч.6-8 ст.128 ЦПК України вважається належним сповіщенням особи),але в підготовче судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Борзнянська державна нотаріальна контора, була належним чином та своєчасно повідомлена про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання (кур`єром), що підтверджується відповідною розпискою про одержання судових документів, але своїм правом на участь не скористалась, повноважного представника не направила, письмового пояснення щодо позову чи відзиву не надала, подала заяву від 07.10.2024р., у якій просить розглядати справу в їх відсутність.

Таким чином, зважаючи на викладені обставини, неявка належним чином сповіщених сторін та третьої особи у відповідності до положень ст.198 ЦПК України в даному випадку не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи в підготовче судове засідання відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відтак, з`ясувавши коло питань, передбачених приписами ст.197 ЦПК України, необхідних для досягнення завдань підготовчого провадження, визначених ст.189 ЦПК України, суд у відповідності до положень п.3 ч.2 ст.200 ЦПК України приходить до висновку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Одночасно суд роз`яснює учасникам справи, що в разі об`єктивної неможливості прибуття їх до Борзнянського районного суду Чернігівської області, вони можуть прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку, передбаченому ст.212 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.14, 43, 189-200 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи повернути заявнику без розгляду.

Закрити підготовче провадження та справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Борзнянська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини призначити до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Борзнянського районного суду Чернігівської області (м. Борзна Чернігівської області, вул. Незалежності, 4) на 21 жовтня 2024 року о 11-00 год.

Розгляд справи проводити суддею одноособово.

В судове засідання викликати учасників справи, направивши їм копію даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею й оскарженню не підлягає.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець