Ухвала

від 12.09.2024 по справі 364/959/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №364/959/23

Апеляційне провадження №22-з/824/1383/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Павлової В.В.,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-АГРО» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-АГРО» на рішення Володарського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-АГРО» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖИНСЬКЕ» про визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-АГРО» звернулося до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖИНСЬКЕ» про визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації іншого речового права - права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Рішенням Володарського районного суду Київської області в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-АГРО» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖИНСЬКЕ» про визнання недійсним договору оренди та скасування державної реєстрації іншого речового права оренди земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відмовлено повністю. Понесені судові витрати залишено за позивачем.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 24 травня 2024 року позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2024 року рішення Володарського районного суду Київської області від 22 квітня 2024 року скасовано і ухвалено по справі нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 14 липня 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «РУЖИНСЬКЕ» щодо земельної ділянки площею 3,2954 га з кадастровим номером 3221682800:09:002:0013; Скасовано державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельною ділянкою Товариства з обмеженою відповідальністю «РУЖИНСЬКЕ» на земельну ділянку з кадастровим номером 3221682800:09:002:0013, загальною площею 3,2954 га, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2023 року, номер запису про інше речове право 51990224.

02 вересня 2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

В обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що між ТОВ «АТЛАНТІК-АГРО» та адвокатським бюро «Олександра Агудалічева» укладено договір про надання правничої допомоги №01/12-Г від 01.12.2023 року та додаток №3/1 від 27.04.2024 року до вказаного договору. За вказаним Додатком №3/1 передбачено представництво адвокатським бюро «Олександра Агудалічева» інтересів позивача в суді апеляційної інстанції. Відповідно до п.3 Додатку № 3/1 до Договору визначено, що за опрацювання рішення суду першої інстанції, випрацювання правової позиції, підготування апеляційної скарги (з відповідними додатками), направлення апеляційної скарги сторонам та до суду апеляційної інстанції, Клієнт сплачує гонорар в розмірі 15000 грн, без ПДВ. За безпосереднє представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції, гонорар складає 5000 грн, без ПДВ за одне судове засідання.

На підставі викладеного, просив суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на надану професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн.

У судове засідання, призначене на 12.09.2024 року, сторони не з`явилися, про розгляд справи належним чином повідомлялась, заявник додав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з`явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.

Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що дана заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

У відповідності до положень ст. 133 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розподіл таких витрат, згідно ст. 141 ЦПК України здійснюється за результатом розгляду позовних вимог по суті.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд відмовляє їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У своїй апеляційні скарзі позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які скаржник поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи, складає: витрати на сплату судового збору у розмірі 8052, 00 грн; витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 25 000, 00 грн; витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції орієнтовно у розмірі 15 000, 00 грн.

Також позивач зазначив, що вказаний розрахунок буде уточений та поданий до суду з відповідними доказами у порядку, визначеному ч.8 ст.141 ЦПК України, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України передбачено загальне правило щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В той же час Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, а саме ст. 246 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 дійшов наступного правового висновку:

«Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).

Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.

У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».

У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

З матеріалів даної справи вбачається, що у заяві до апеляційного суду заявник жодним чином не обґрунтовував поважності причин, які перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.

Не вбачається таких об`єктивних перешкод в дотриманні встановленого процесуальним законом порядку подання доказів з даного приводу й зважаючи на характер та час виготовлення поданих до суду документів.

Згідно усталеної судової практики підписання клієнтом документів про понесення витрат на правничу допомогу після закінчення розгляду справи не є поважною причиною, яка унеможливлює здійснення даної дії до закінчення розгляду справи. В такому випадку сторона має вказати на наявність обставин, які об`єктивно заважали їй скласти та підписати такі документи до закінчення судового розгляду (зважаючи на обізнаність про час та місце розгляду справи) та надати їх до суду.

З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.

За таких умов, зважаючи на принцип диспозитивності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 83, 141, 270, 367 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТІК-АГРО» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько