Ухвала

від 04.10.2024 по справі 810/758/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

04 жовтня 2024 року Справа № 810/758/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши у письмовому провадженні питання щодо доцільності залишення без розгляду позову ТОВ "Біогазенерго" до Вишгородського відділення Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №810/758/18 за позовом ТОВ «Біогазенерго» до Вишгородського відділення Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 20.12.2017р. №0079891219.

Справа розглядається у загальному провадженні. Чергове підготовче засідання призначено на 05.07.2024р. о 10:00 год.

У судове засідання сторони (їх представники) не з`явились, про причини неявки не повідомили, ніяких клопотань/заяв з цього приводу не подавали. При цьому, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

За наведених обставин, ухвалою суду від 05.07.2024р. визнано неповажною неявку в підготовче засідання позивача (його представника). Відкладено підготовче засідання на 04.10.2024р. о 10:00 год.

При цьому, суд звернув увагу позивача на наслідки повторної неявки в судове засідання без поважних причин, визначені ст. ст. 205, 240 КАС України, у вигляді залишення позовної заяви без розгляду.

У підготовче засідання, призначене на 04.10.2024р., представник позивача до суду вдруге не з`явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань/заяв з цього приводу не подавав. При цьому, був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на неявку сторін до засідання, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов наступних висноків.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов`язані: з`являтися в судове засідання за викликом суду.

Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За матеріалами справи судом встановлено, що у судові засідання, призначені на 05.07., 04.10.2024р., представник позивача не прибув. Про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи докази.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об`єктивних причин.

З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 вказаного Кодексу, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув два рази, не надавши заяву про розгляд справи без участі його представника та не повідомивши суд про причини неявки.

Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення Де Жуфр де ла Прадель проти Франції, пункт 28 рішення Станєв проти Болгарії). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.

Згідно наведеного висновку:

...В аспекті наведеного суд першої інстанції зазначив, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Беручи до уваги наведені обставини про належне та своєчасне повідомлення судом позивача про призначення судового засідання як на 09 вересня, так і на 07 жовтня 2019 року, повторне після відкладення розгляду справи неприбуття його в судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, а також з огляду на те, що представник відповідача на розгляді справи по суті не наполягав, просив залишити позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправною бездіяльності залишив без розгляду.

Отож, якщо позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань, двічі не прибув у судове засідання без повідомлення поважних причин неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про можливість застосування визначеного частиною п`ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України правового наслідку неявки позивача в судове засідання - залишення позову без розгляду.

Міркування ОСОБА_1 про неправильне застосування судом першої інстанції положень частини п`ятої статті 205 КАС України не можна визнати спроможними і достатніми підставами для скасування оскарженого судового рішення. Не змінює оцінки цих міркувань й посилання скаржника на судову практику застосування цієї норми касаційним судом в іншій адміністративній справі.

Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору....

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, сукупність наведених норм та встановлених судом обставин свідчить на користь висновку про доцільність залишення позовної заяви ТОВ "Біогазенерго" без розгляду.

При цьому, суд роз`яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеним позовом з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 121, 122, 183, 205, 229, 240, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов ТОВ "Біогазенерго" до Вишгородського відділення ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, що розглядався у межах справи за №810/758/18, - залишити без розгляду.

2. Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Марич Є.В.