Ухвала

від 07.10.2024 по справі 420/30582/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30582/24

УХВАЛА

07 жовтня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву Приватного підприємства «Агрос-Юг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову Приватному підприємству «Агрос-Юг» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, оформлене листом №6418/6/15-32-04-09-06 від 09.03.2023 року; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році. про що видати відповідну довідку; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в прийнятті звітної нової податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 року №9028627928 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 року № 9027861577, що оформлене листом №6418/6/15-32-04-09-06 від 09.03.2023 року; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області прийняти податкову декларацію ПП «Агрос-Юг», як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 року № 9028627928, та розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 року № 9027861577, датою їх фактичного отримання; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №25147/15-32-04-09 р. від 12 червня 2024 року Головного Управління ДПС в Одеській області.

Відповідно до пунктів 3, 5, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення вимог вищезазначеної статті, до адміністративного позову додано документ про сплату судового збору в сумі 6056 грн (за дві вимоги немайнового характеру), що є неповною сумою судового збору за пред`явленими позовними вимогами.

Так, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивачу за подачу даного адміністративного позову належить доплатити судовий збір в розмірі 3028 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 >1,5 відсотка від 340 грн) за позовну вимогу майнового характеру (оскарження податкового повідомлення-рішення (форма «ПС») № 25147/15-32-04-09 від 12.06.2024).

Крім того, розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що позивачем пропущено строк на звернення до суду із вимогами немайнового характеру.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

При цьому, позивачем не наведено жодної підстави, яка б об`єктивно перешкоджала (утворювала обставини непереборної сили) звернутися до суду у строк із вимогам щодо оскарження рішень ГУ ДПС в Одеській області від 09.03.2023, від 19.02.2023.

Натомість, у адміністративному позові міститься посилання на те, що через відсутність відомостей стосовно заперечень позивача, прийняття розрахунку частки с/г товаровиробництва за 2022 р., поданого до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 р., ПП «Агрос» вважало, що являється платником єдиного податку четвертої групи за 2023 р., поки не отримало податкове повідомлення-рішення від 12.06.2024 за неподання податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий рік 2023.

Однак нездійснення після лютого-березня 2023 р. жодних дій задля отримання інформації відносно власного податкового статусу очевидно свідчить про усвідомлену бездіяльність позивача та відсутність будь-яких об`єктивних перешкод своєчасно звернутися до суду в тому випадку, якщо позивач вважає порушеними свої права податковим управлінням за результатами поданої платником податків податкової звітності.

Отримання в подальшому податкового повідомлення-рішення № 25147/15-32-04-09 від 12.06.2024 не утворює перебігу строку на звернення до суду із позовними вимогами задля вирішення спірних правовідносин, що виникли в лютому, березні 2023 р. (подача 10.02.2023 загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік»; подача 21.03.2023 розрахунку частки с/г товаровиробництва за 2022 р.).

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду із заявою, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Отже, в межах кожної конкретної справи, суд повинен надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вимогами немайнового характеру із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Агрос-Юг» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху, надавши десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк