Рішення

від 02.12.2024 по справі 420/30582/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/30582/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову Приватному підприємству «Агрос-Юг» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, оформлене листом №6418/6/15-32-04-09-06 від 09.03.2023 року; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році, про що видати відповідну довідку; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в прийнятті звітної нової податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 року №9028627928 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 року № 9027861577, що оформлене листом №6418/6/15-32-04-09-06 від 09.03.2023 року; зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області прийняти податкову декларацію ПП «Агрос-Юг», як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 року № 9028627928, та розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 року № 9027861577, датою їх фактичного отримання; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 25147/15-32-04-09 від 12 червня 2024 року Головного Управління ДПС в Одеській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, відповідно до п.п.298.8.1. п.298.8. ст.298 ПК України ПП «Агрос-Юг» 19.02.2023 року сформувало та направило до ГУ ДПС в Одеській області загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік. «Загальна», «Звітна». 17.02.2023 року ПП «Агрос-Юг» подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік. Листом ГУ ДПС в Одеській області за №6418/6/15-32-04-09-06 від 09.03.2023 року повідомило ПП «Агрос-Юг», що форма податкової декларації не відповідає змісту відповідного податку, тобто порушено вимоги статті 48 глави 1 розділу ІІ Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, відповідно інформаційно-комунікаційних систем ДПС, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) 2022 рік по ПП «Агрос-Юг» складає 0 (нуль) відсотків, а також у ПП «Агрос-Юг» наявний податковий борг. Враховуючи вищевикладене та з метою приведення у відповідність ІКП підприємства, звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 року №9028627928, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2022 рік від 17.02.2023 року № 9027861577 присвоєно статус «не визнано як податкову звітність». Тобто, ПП «Агрос-Юг» не є платником єдиного податку четвертої групи у 2023 році. З 01.01.2023 року підприємство є платником податків на загальній системі оподаткування та є зокрема, платником податку на прибуток. Позивач надіслав на даний лист заперечення, в яких, посилаючись на норми чинного законодавства України, зазначив, що відсутні правові підстави для позбавлення ПП «Агрос- Юг» статусу платника єдиного податку 4-ї групи на 2023 рік, лист вих. №20/06-1 від 20.06.2023 року. В запереченнях позивачем зазначалось, що при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік реєстраційний №9027861577, поданого до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, розділ 5 частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік, % помилково не сформувався, хоча з самого розрахунку розділ 2 зазначається, що загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробництва складає 23 866 203.79 грн., однак при збережені звітності програма не сформувала 100%. В подальшому, 21.03.2023 року ПП «Агрос-Юг» подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, де в розділі 5 було зазначено 100% частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік. У зв`язку з відсутністю будь-яких відомостей стосовно розгляду вказаних вище заперечень позивача, прийняття розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік №9055621141, поданого до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік. ПП «Агрос-Юг» вважало, що є платником єдиного податку четвертої групи на 2023 р., поки не отримало ППР №25147/15- 32-04-09 від 12.06.2024 р. за неподання податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період 2023 р. Позивач вважає, що відсутні будь-які правові підстави для позбавлення ПП «Агрос-Юг» платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році.

Ухвалою судді від 21.10.2024 поновлено Приватному підприємству «АГРОС-ЮГ» строк на звернення до суду; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін згідно з ст. 262 КАС України.

01.11.2024 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Головним управлінням ДПС в Одеській області були проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток за 2023 рік ПП «АГРОС -ЮГ» за результатами якої складено акт перевірки від 15.04.2024 № 15275/15-23-04-09/35993399. На підставі висновку акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області від 15.04.2024 № 15275/15-23-04-09/35993399 прийнято ППР від 12.06.2024 № 25147/15-32-04-09 про застосування штрафної санкції в розмірі 340 грн. Відповідно до інформаціцно-комунікаційних систем ДПС, ПП «АГРОС -ЮГ» надало до Роздільнянської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області загальні звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 № 9028627928, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік від 17.02.2023 № 9027861577. Форма податкової декларації не відповідає змісту відповідного податку, тобто порушено вимоги ст.48 гл.1 розділу II Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010. Враховуючи вищевикладене та за метою приведення у відповідність ІКП підприємства, загальний звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 № 9028627928, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік від 17.02.2023 № 9027861577 присвоєно статус «не визначено як податкову звітність». Тобто, ПП «АГРОС -ЮГ» не є платником єдиного податку четвертої групи у 2023 році.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу П Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу П Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо порушення правил (термінів) подання податкової звітності з податку на прибуток за рік 2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності ПП «АГРОС ЮГ», за результатами якої складено акт від 15.04.2024 № 15275 /15-32-04-09/35993399.

Перевіркою встановлено, що ПП «АГРОС ЮГ» не подана (граничний термін подання 29.02.2024) податкова звітність з податку на прибуток, а саме Декларація з податку на прибуток за рік 2023, чим порушено вимоги пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

На підставі висновку акта перевірки ГУ ДПС в Одеській області від 15.04.2024 № 15275/15-23-04-09/35993399 прийнято ППР від 12.06.2024 № 25147/15-32-04-09 про застосування штрафної санкції в розмірі 340 грн.

Проте ПП «Агрос-Юг» вважало себе звільненим від подачі звітності з податку на прибуток за звітний податковий період рік 2023, оскільки вважало себе платником єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та звіт необхідний було подано у встановлені Законом строки.

Зокрема, цій упевненості позивача щодо власного статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік передувало наступне.

У 2021 р. ПП «Агрос-Юг» набуло статус платника єдиного податку четвертої групи, що підтверджується листом ГУ ДПС в Одеській області №14101/6/15-32-18-10-06 від 20.05.2021.

З метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, відповідно до п.п.298.8.1. п.298.8. ст.298 ПК України ПП «Агрос-Юг» 19.02.2023 сформувало та направило до ГУ ДПС в Одеській області загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік. «Загальна», «Звітна».

Згідно квитанції № 1 від 19 лютого 2023 року 16:44:04 загальна податкова декларація ПП «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік доставлено до Державної податкової служби України та документ збережено на центральному рівні.

Відповідно до квитанції №2 від 19 лютого 2023 р. 16:44:04 загальну податкову декларацію ПП «Агрос-Юг», як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, доставлено та прийнято ГУ ДПС в Одеській області (Роздільнянська ДПІ).

Загальній податковій декларації ПП «Агрос-Юг», як платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, присвоєно реєстраційний № 9028627928.

17.02.2023 року ПП «Агрос-Юг» подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік.

Згідно квитанції №1 від 17 лютого 2023 року 16:36:22 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва доставлено до Державної податкової служби України та документ збережено на центральному рівні.

Відповідно до квитанції № 2 від 17 лютого 2023 року 16:36:22 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва доставлено та прийнято ГУ ДПС в Одеській області (Роздільнянська ДПІ).

Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва до звітної декларації присвоєно реєстраційний № 9027861577.

Листом ГУ ДПС в Одеській області за №6418/6/15-32-04-09-06 від 09.03.2023 повідомило ПП «Агрос-Юг», що форма податкової декларації не відповідає змісту відповідного податку, тобто порушено вимоги статті 48 глави 1 розділу ІІ Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, відповідно інформаційно-комунікаційних систем ДПС, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) 2022 рік по ПП «Агрос-Юг» складає 0 (нуль) відсотків, а також у ПП «Агрос-Юг» наявний податковий борг.

Враховуючи вищевикладене та з метою приведення у відповідність ІКП підприємства, звітній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 року №9028627928, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника за 2022 рік від 17.02.2023 року № 9027861577 присвоєно статус «не визнано як податкову звітність». Тобто, ПП «Агрос-Юг» не є платником єдиного податку четвертої групи у 2023 році. З 01.01.2023 року підприємство є платником податків на загальній системі оподаткування та є зокрема, платником податку на прибуток.

Позивач надіслав на даний лист заперечення, в яких зазначив, що відсутні правові підстави для позбавлення ПП «Агрос- Юг» статусу платника єдиного податку 4-ї групи на 2023 рік, лист вих. №20/06-1 від 20.06.2023.

Також в запереченнях позивачем зазначалось, що при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік реєстраційний №9027861577, поданого до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік. розділ 5 частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік, % помилково не сформувався, хоча з самого розрахунку розділ 2 зазначається, що загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробництва складає 23 866 203.79 грн., однак при збережені звітності програма не сформувала 100%.

В подальшому, 21.03.2023 року ПП «Агрос-Юг» подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, де в розділі 5 було зазначено 100% частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік.

Згідно квитанції №1 від 21 березня 2023 року 14:48:32 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва доставлено до Державної податкової служби України та документ збережено на центральному рівні.

Відповідно до квитанції № 2 від 21 березня 2023 року 14:48:32 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва доставлено та прийнято ГУ ДПС в Одеській області (Роздільнянська ДПІ).

Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва до звітної декларації присвоєно реєстраційний № 9055621141.

У зв`язку з відсутністю будь-яких відомостей стосовно розгляду вказаних вище заперечень позивача, прийняття розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік №9055621141, поданого до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік. ПП «Агрос-Юг» вважало, що є платником єдиного податку четвертої групи на 2023 р., поки не отримало ППР №25147/15- 32-04-09 від 12.06.2024 р. за неподання податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період рік 2023.

Зважаючи на те, що відсутні будь-які правові підстави для позбавлення ПП «Агрос-Юг» платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Спір між сторонами виник через те, що при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік №9027861577, поданого до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, в рядку 5 частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік, % помилково не сформувався, що позивач пояснює звичайним людським фактором.

При цьому позивач вважає, що податкова служба повинна була проінформувати його про допущену помилку, а не позбавляти статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Після виявлення помилки, яка була допущена при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік №9055621141, поданого до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік. 1111 «Агрос Юг» згідно з п. 49.12 ст. 49 ПКУ подало виправлену (нову декларацію) де, до розділ 5 частка сільськогосподарського виробництва за попередній податковий (звітний) рік, зазначено 100% частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік.

У зв`язку з відсутністю будь-яких відомостей стосовно розгляду вказаних вище заперечень позивача, прийняття розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік №9055621141, поданого до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік. ПП «Агрос-Юг» вважало, що є платником єдиного податку четвертої групи на 2023 р., поки не отримало ППР №25147/15- 32-04-09 від 12.06.2024 р. за неподання податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період рік 2023.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, суб`єкти господарювання, сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, належать до 4 групи платників єдиного податку.

Згідно з пп. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах.

Якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України, сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Згідно з пп. 295.9.1 п. 295.9 ст.295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку 4 групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 299.1, 299.2 ст. 299 Податкового кодексу України, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Положеннями Податкового кодексу України передбачено підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку, які містяться в п. 299.10 ст. 299 ПК України або підстави, з яких платник не може бути платником єдиного податку 4 групи, що визначені п. 291.5-1 ст. 291 ПК України.

Відповідно до п.299.10 ст.299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Зі змісту наведених норм податкового законодавства вбачається, що підставою набуття сільськогосподарським підприємством статусу платника єдиного податку є наявність частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період, що дорівнює або перевищує 75 %.

При цьому ПК України визначає, що якщо така частка не перевищує 75 відсотків у зв`язку із виникненням обставин непереборної сили у попередньому податковому (звітному) році, до платника податку в наступному податковому (звітному) році зазначена вимога не застосовується. Такі платники податку для підтвердження статусу платника єдиного податку подають податкову декларацію разом із рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад про наявність обставин непереборної сили та перелік суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок таких обставин.

Отже, аналізуючи наведені вище норми, суд зазначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках.

Таким чином, способом реалізації владних управлінських функцій у разі встановлення обставин під час проведення документальної перевірки, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), є прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 03.12.2020 по справі № 200/9334/19-а, від 21.01.2021 по справі № 808/4202/17, від 22.07.2022 по справі № 818/2056/18, від 11.01.2024 по справі № 810/3210/17.

У постановах Верховного Суду від 22.07.2022 у справі № 818/2056/18, від 11.01.2024 року у справі №810/3210/17 викладено висновок про те, що оскільки у попередньому періоді позивач вже був платником єдиного податку четвертої групи, то у межах спірних правовідносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування.

Такий висновок кореспондує нормі пункту 299.10 статті 299 ПК України, згідно якої реєстрація платником єдиного податку є безстроковою (до моменту прийняття рішення про її анулювання).

При цьому, суд з урахуванням положень п. 299.11 статті 299 ПК України зауважує, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 року у справі № 320/1040/19.

Однак, матеріали адміністративної справи не містять доказів проведення контролюючим органом вказаного виду перевірки відносно ПП «Агрос-Юг» у 2023 році.

Натомість, як вбачається з електронного кабінету платників податків, назва податку єдиний податок з с/г товаровиробництв, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий звітний рік дорівнює або перевищує 75% за 2023 рік ПП «Агрос-Юг» нараховано податок на суму 1 224 689,76 грн., що в свою чергу свідчить про те, що відповідач все ж таки визнав, що позивач є платником податку четвертої групи та включив суму нарахувань за 2023 рік.

Весь час, починаючи з 12.07.2023 року і до липня 2024 року включно ПП «Агрос-Юг» вважало, і для цього були всі підстави вважати, що підприємство є платником єдиного податку четвертої групи у 2023 році.

Відповідно до пп. 19-1.1.1.-19-1.1.2. п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

За п. 48.7. ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Підпунктом 75.1.1. пункту 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Згідно п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до п.49.15 ст.49 ПК України податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48, абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Суд зазначає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області рішення про анулювання реєстрації ПП «Агрос-Юг» платником єдиного податку четвертої групи не приймалося. Вказане сторонами не заперечується.

До суду не надано доказів того, що подана позивачем податкова звітність за результатами камеральної перевірки подана із порушеннями, визначеними ПК України, що, власне, і не заперечувалось відповідачем.

Отже, єдиною підставою для присвоєння податковій звітності позивача, поданій 19.02.2023, статусу "не визнано як податкова звітність" слугував висновок контролюючого органу про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, що визнано судом протиправним, відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить висновку, що контролюючим органом не було дотримано процедури анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, анулювання реєстрації позивача як платника єдиного податку 4 групи не відповідає положенням ПК України та здійснено контролюючим органом не у порядку та у спосіб, що передбачені законом.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до неї кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (пункт 64 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15.10.2009 (заява № 40450/04).

Засіб юридичного захисту має бути «ефективним» в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (пункт 95 рішення ЄСПЛ у справі «Аксой проти Туреччини» від 18.12.1996 (заява № 21987/93).

При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (пункт 101 рішення ЄСПЛ у справі «Джорджевич проти Хорватії» від 24.07.2012 (заява № 41526/10); пункти 36-40 рішення ЄСПЛ у справі «Ван Остервійк проти Бельгії» від 06.11.1980 (заява № 7654/76). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

З урахуванням висновку суду про те, що рішення ГУ ДПС в Одеській області, викладене в листі про відмову ПП «Агрос-Юг» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік є протиправним, суд приходить висновку, що ефективним судовим захистом прав позивача буде зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи з 01.01.2023 року.

Стосовно позовних про визнання протиправною відмову в прийнятті звітності та зобов`язання прийняти подані звітні документи у 2023 році, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

За приписами пунктів 48.1, 48.2 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів визначається положеннями статті 49 Податкового кодексу України.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Згідно з пунктами 49.8, 49.9 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; - у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється (пункт 49.10 статті 49 ПК України).

Пунктом 49.11 статті 49 ПК України передбачено, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: - подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; - оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (пункт 49.12 статті 49 ПК України).

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом (пункт 49.13 статті 49 ПК України).

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що одержавши від платника податків податкову звітність, контролюючий орган зобов`язаний перевірити наявність у ній реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, та прийняти одне з двох рішень: або прийняти податкову звітність, або відмовити у її прийнятті, одночасно повідомивши платника податків про причини відмови.

Таким чином, умовою, з якою чинне податкове законодавство пов`язує можливість прийняття або неприйняття податкової звітності, є наявність або відсутність у ній обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.

Суд наголошує, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію у разі її складення з дотриманням вимог статті 48 Податкового кодексу України, оскільки прийняття податкової звітності є обов`язком контролюючого органу.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, відповідно до п.п.298.8.1. п.298.8. ст.298 ПК України ПП «Агрос-Юг» 19.02.2023 сформувало та направило до ГУ ДПС в Одеській області загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік. «Загальна», «Звітна». Згідно квитанції № 1 від 19 лютого 2023 року 16:44:04 загальна податкова декларація ПП «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік доставлено до Державної податкової служби України та документ збережено на центральному рівні. Відповідно до квитанції №2 від 19 лютого 2023 р. 16:44:04 загальну податкову декларацію ПП «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік доставлено та прийнято ГУ ДПС в Одеській області (Роздільнянська ДПІ). Загальній податковій декларації ПП «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік присвоєно реєстраційний №9028627928. Загальній податковій декларації ПП «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік присвоєно реєстраційний №9028627928. 17.02.2023 року ПП «Агрос-Юг» подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік. Згідно квитанції №1 від 17 лютого 2023 року 16:36:22 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва доставлено до Державної податкової служби України та документ збережено на центральному рівні. Відповідно до квитанції № 2 від 17 лютого 2023 року 16:36:22 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва доставлено та прийнято ГУ ДПС в Одеській області (Роздільнянська ДПІ). Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва до звітної декларації присвоєно реєстраційний № 9027861577.

21.03.2023 ПП «Агрос-Юг» подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, де в розділі 5 було зазначено 100% частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітній) рік. Згідно квитанції №1 від 21 березня 2023 року 14:48:32 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва доставлено до Державної податкової служби України та документ збережено на центральному рівні

Відповідно до квитанції № 2 від 21 березня 2023 року 14:48:32 розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва доставлено та прийнято ГУ ДПС в Одеській області (Роздільнянська ДПІ). Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва до звітної декларації присвоєно реєстраційний № 9055621141. У зв`язку з відсутністю будь-яких відомостей стосовно розгляду вказаних вище заперечень позивача, прийняття розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік №9055621141, поданого до Податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік. ПП «Агрос-Юг» вважало, що є платником єдиного податку четвертої групи на 2023 р., поки не отримало податкове повідомлення-рішення № 25147/15- 32-04-09 від 12.06.2024 р. за неподання податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період рік 2023.

У той же час, в листі при прийнятті рішення про присвоєння податковій звітності підприємства статусу «не визнано як податкову звітність» ГУ ДПС в Одеській області посилається на те, що форма податкової декларації не відповідає змісту відповідного податку, тобто порушено вимоги статті 48 глави 1 розділу ІІ ПК України, оскільки станом на 01 січня 2023 року по ПП «Агрос-Юг» обліковується податковий борг.

Однак, суд зазначає, що в даному випадку відповідач при прийнятті спірного рішення стосовно поданої звітної документації позивача у 2023 році не врахував вимоги податкового законодавства України, які чітко визначають підстави для ухвалення рішення щодо неприйняття податкової звітності від платника податків та відповідачем не надано суду доказів, які б доводили наявність правових підстав для відхилення поданої звітності ПП «Агрос-Юг».

При цьому, суд звертає увагу, що при надходженні від платника податків до податкового органу звітності є лише два можливих рішення прийняття звітності або неприйняття її. Будь-якого іншого рішення, в тому числі й щодо присвоєння статусу «не визнано як податкову звітність», контролюючий орган не може прийняти, виходячи нормативного врегулювання цього процесу.

Надання ж податковій звітності статусу «не визнано як податкову звітність» має ознаки відмови контролюючого органу в прийнятті відповідної звітності.

Таким чином, суд приходить висновку, що факт неправомірної відмови ГУ ДПС в Одеській області в прийнятті податкової звітності ПП «Агрос-Юг» знайшов своє підтвердження під час розгляду справи по суті, а відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому з метою ефективного судового захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача прийняти звітність позивача, оскільки саме від факту її прийняття і залежить можливість ухвалення рішення щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Водночас, оскільки у попередньому періоді позивач вже був платником єдиного податку четвертої групи, то у межах спірних правовідносин йдеться про підтвердження статусу платника єдиного податку, а не про обрання або перехід на спрощену систему оподаткування, у зв`язку із чим посилання відповідача на наявність податкового боргу на увагу не заслуговують.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.07.2022 № 818/2056/18, від 11.01.2024 № 810/3210/17.

Подальше накладення штрафу податковими повідомленням-рішенням № 25147/15-32-04-09 від 12 червня 2024 року на позивача за неподання податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період рік 2023 за викладених вище умов є очевидним неправомірним наслідком безпідставного позбавлення позивача статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, у зв`язку із чим в цій частині позов також є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» (Україна, 67450, Одеська обл., Роздільнянський р-н, село Кучурган, вул. Філатова, будинок 26; ЄДРПОУ 35993399) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; РНОКПП 44069166) про визнання протиправними та скасування рішень, податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову Приватному підприємству «Агрос-Юг» в підтвердженні (продовженні) статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік, оформлене листом № 6418/6/15-32-04-09-06 від 09.03.2023 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області внести до реєстру платників єдиного податку відомості щодо Приватного підприємства «Агрос-Юг» як платника єдиного податку четвертої групи у 2023 році, про що видати відповідну довідку.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в прийнятті звітної нової податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 року №9028627928 та розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 року № 9027861577, що оформлене листом №6418/6/15-32-04-09-06 від 09.03.2023 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області прийняти податкову декларацію ПП «Агрос-Юг», як платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік від 19.02.2023 року № 9028627928, та розрахунок частки сільськогосподарського виробника за 2022 рік, що подається до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік від 17.02.2023 року № 9027861577, датою їх фактичного отримання.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №25147/15-32-04-09 від 12 червня 2024 року Головного Управління ДПС в Одеській області.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного Управління ДПС в Одеській області на користь Приватного підприємства «АГРОС-ЮГ» судовий збір в розмірі 9084 грн (дев`ять тисяч вісімдесят чотири грн).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк