Ухвала

від 07.10.2024 по справі 520/12687/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 жовтня 2024 р.Справа № 520/12687/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року по справі № 520/12687/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОЛЮКС»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕТОЛЮКС» до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначене рішення Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2024 р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/12687/23 залишено без руху. Надано Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом: сплати судового збору в розмірі 3220,80 грн. на реквізитами: отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди та надання безпосередньо до суду платіжного доручення (квитанції тощо); направлення до Другого апеляційного адміністративного суду доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої до суду апеляційної скарги або квитанції про доставку документів до електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.08.2024 р. продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 р. у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі № 520/12687/23 повернуто скаржнику.

Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги відповідач, з урахуванням приписів абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, отримав 03.09.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд".

Від Головного управління ДПС у Харківській області 30.09.2024 року (через підсистему "Електронний суд") повторно надійшла апеляційна скарга на вказане вище рішення суду. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання посилається на те, що вперше відповідач оскаржив в апеляційному порядку рішення першої інстанції у межах строку, визначеного процесуальним законом, проте у зв`язку з несплатою судового збору апеляційна скарга була повернута. Вказує, що у ситуації, що виникла при оскарженні рішення суду першої інстанції, відповідач діяв швидко та відповідно до ситуації, про що свідчить вчасно подана апеляційна скарга. Зазначає, що відповідач подає апеляційну скарга повторно в межах присічного строку, без суттєвих затримок та зайвих зволікань. До апеляційної скарги відповідачем долучено платіжну інструкцію № 5837 від 27.09.2024 р. про сплату судового збору.

Перевіривши доводи клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що рішення Харківського окружного адміністративного суду ухвалене 26.06.2024 р.

Повторно апеляційна скарга подана до суду 30.09.2024 р., тобто вже після закінчення встановленого процесуальним законом тридцятиденного строку на її подання.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Головного управління ДПС у Харківській області подало 23.07.2024 року, тобто у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив. Неподання документа про сплату судового збору відповідач пояснював відсутністю коштів у зв`язку з обмеженим фінансуванням та просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Надалі, повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

30.09.2024 року Головне управління ДПС у Харківській області повторно звернулося з апеляційною скаргою. До апеляційної скарги відповідачем долучено платіжну інструкцію № 5837 від 27.09.2024 р. про сплату судового збору.

В постанові Верховного Суду від 24.07.2023 р. у справі № 200/3692/21, судом касаційної інстанції висловлену правову позицію, що зважаючи на зміст викладених у цій постанові Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, колегія суддів вважає, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Суд зазначає, що при повторному зверненні скаржник сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, що в цьому конкретному випадку, є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження та без зайвих зволікань.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними, тому, клопотання підлягає задоволенню, а строк на апеляційне оскарження - поновленню.

Керуючись ст.ст. 121, 295 , 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року по справі № 520/12687/23 - задовольнити.

Процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 року по справі № 520/12687/23 - поновити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.