Постанова

від 02.10.2024 по справі 623/2002/16-а

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 р.Справа № 623/2002/16-аДругий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Цвіра Д.М., м. Харків, по справі № 623/2002/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, Ізюмського міського голови керівник Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області Марченко Валерій Віталійович, Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області від 14.06.2018 року у справі №623/2002/16-а позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Визнано неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня.

Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

- про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів;

- про складові заробітної плати ( посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 року, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати.

Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії.

Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1762,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області судовий збір на користь держави в сумі 295,02 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір на користь держави в сумі 275,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а залишено без задоволення та рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а залишено без змін.

До Дзержинського районного суду м. Харкова на підставі ухвали Павлоградського міськрайонного суд Дніпропетровської області від 17 квітня 2024 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року, надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень- Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, в особі керівника, Ізюмським міським головою керівником Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області Марченко Валерієм Віталійовичем, на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 по справі №623/2002/16-2 неправомірними.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2024 р. по справі №623/2002/16-а заяву ОСОБА_1 про визнання дій, що вчинені суб`єктом владних повноважень- Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, в особі керівника, Ізюмським міським головою керівником Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області Марченко Валерієм Віталійовичем, на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 по справі №623/2002/16-2 неправомірними - повернуто заявнику.

Не погодившись з ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 липня 2024 р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 червня 2024 р. по справі № 623/2002/16-а та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для продовження

Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Повертаючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам, що передбачені статтею 383 КАС України.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч. 4, 7 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Частинами 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Частиною першою статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частинами другою та третьою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги до такої заяви.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Згідно частини 4 статті 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Повертаючи заяву, подану в порядку статті 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що заява складена з порушенням вимог п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 383 КАС України.

Проте такі висновки суду є помилковими, з огляду на наступне.

Позивачем в поданій заяві, як було зазначено судом першої інстанції, вказані відповідачами Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, ОСОБА_2 . Проте, у рішенні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року у справі №623/2002/16-а відповідачами вказані: Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмський міський голова ОСОБА_2 .

Між тим, ухвалою Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області від 16.04.2020 заяву ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступником, про заміну сторони виконавчого провадження та зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду задоволено частково.

Змінено боржника Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у виконавчому листі від 28.11.2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області у справі № 623/2002/16-а, про зобов`язання Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України « Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

Змінено боржника Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у виконавчому листі від 28.11.2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області у справі № 623/2002/16-а, про зобов`язання Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії.

Вказаною ухвалою судом було встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 628 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України «Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України юридичну особу Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області припинено .

Правонаступником у сфері виконуваних функцій Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДР: 14099344; адреса: 61022, м. Харків, пл.. Свободи, буд.5, Держпром,3 під., 2 поверх).

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що ухвалою Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області від 16.04.2020 було встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є правонаступника Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та замінено боржника у виконавчому листі від 28.11.2018, колегія суддів вважає, що позивачем не порушено вимоги п. 3 ч. 2 ст. 383 КАС України.

Також, колегія суддів не погоджується з висновками суду, що заявником до поданої заяви не додано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві, оскільки ч. 3 ст. 383 КАС України не містить обов`язку саме надання доказів на підтвердження обставин.

Так, вказаною нормою встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач «зазначає докази», про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним висновки суду першої інстанції, що наявні підстави для повернення заяви з огляду на те, що неможливо встановити коли заявнику стало відомо про порушення його права у зв`язку з чим, суд позбавлений можливості перевірити дотримання заявником вимог частини 4 статті 383 КАС України, оскільки вказані обставини не є підставою передбаченою статтею 383 КАС України для повернення заяви.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції про повернення заяви за тими підставами, що позивач не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження», виходячи з наступного.

Зі змісту поданої позивачем заяви, судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою від 22.12.2018 року відкрито виконавче провадження №57955767 за виконавчим листом від 28.11.2018 в частині виконання зобов`язань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, а постановами від 21.07.2021 року відкрито виконавчі провадження №66152409 та №66152589, за виконавчими листами від 28.11.2018 в частині виконання зобов`язань Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Крім того, в матеріалах справи міститься постанова про відкриття виконавчого провадження №57955767 від 22.12.2018 (а.с. 38 т.12)

Враховуючи вказане, висновки суду першої інстанції про передчасність звернення до суду з вказаною заявою є помилковими, оскільки позивачем були використано можливість виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження.

Отже, колегія суддів доходить висновку, що обставини, на які посилався суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу від 26.02.2024, не є підставами для повернення заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України, з огляду на що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції..

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.07.2024 по справі № 623/2002/16-а скасувати.

Справу №623/2002/16-а за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, Ізюмського міського голови керівника Ізюмської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області Марченка Валерія Віталійовича , Ізюмського об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірними дій - направити до Дзержинського районного суду м. Харкова для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 поданої в порядку ст. 383 КАС України..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.М. МакаренкоСудді Л.В. Любчич С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 07.10.2024 року