Постанова

від 01.10.2024 по справі 580/4081/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/4081/24 Головуючий у 1 інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

За участю секретаря Заміхановської Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (далі - ТОВ «АТП ОЙЛ 2020») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС у Черкаській області), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо організації та проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 лютого 2024 року № 217-п «Про проведення фактичної перевірки» в частині призначення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731) за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області № 571-рл від 17 квітня 2024 року в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731), за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, яка видана товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо організації та проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 лютого 2024 року № 217-п «Про проведення фактичної перевірки» в частині призначення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731) за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області № 571-рл від 17 квітня 2024 року в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731), за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, яка видана товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (вул. Луценка 12, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 43501731).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 9 689 гривень 60 копійок та витрати за надання професійної правової допомоги адвоката в сумі 20 000 гривень 00 копійок.

Не погодившись із рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Черкаській області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що ГУ ДПС винесено розпорядження від 17.04.2024 №571-рл анульовано ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» (код за ЄДРПОУ 43501731) дію ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №23010314202100002 на підставі встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом з заявою на отримання ліцензії. Також, апелянт зазначає, що ГУ ДПС здійснено перевірку, в наслідок надходження листа ДПС України №2774/7/99-00-09-03-01-07 від 01.02.2024, в якому зазначено щодо подання ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» недостовірних даних у документах які надані разом із заявою на отримання ліцензії та доведено до відпрацювання.

29 липня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління ДПС у Черкаській області надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначає про необґрунтованість стягнення судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу.

20 серпня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції та просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000,00 грн.

Також, до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» - Бердника Віталія Вікторовича надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2024 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» - Бердника Віталія Вікторовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.

18 вересня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» надійшли додаткові пояснення у справі разом з копіями документів.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» зареєстроване як юридична особа 10.02.2020, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1 026 102 0000 019681 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Черкаській області, управління у м. Черкасах, ДПІ у м. Черкасах (м. Черкаси).

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» є: КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

05 січня 2021 року ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним (за реєстраційним номером 23010314202100002) за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026.

До ГУ ДПС у Черкаській області надійшов лист Державної податкової служби України від 01.02.2024 № 2774/7/99-00-09-03-01-07 щодо проведення фактичної перевірки суб`єктів господарювання, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю пальним, зокрема: ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» код ЄДРПОУ 43501731, у зв`язку з встановленням досудовим розслідуванням ГУ НП в Черкаській області факту отримання ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на підставі поданих заявником недостовірних даних у документах, які надані разом із заявою на отримання ліцензії. Надано вказівку про те, що в разі встановлення невідповідності даних, поданих платником при отриманні ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, фактичним даним, вжити заходи щодо анулювання відповідних ліцензій. До листа додано лист ГУ НП в Черкаській області від 04.01.2024 № 213/4/2024 з додатками.

01 лютого 2024 року ГУ ДПС у Черкаській області, із посиланням на підпункт 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», видало наказ № 217-п про проведення фактичної перевірки ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, 12 з 01 лютого 2024 року тривалістю 10 діб. Згідно з вказаним наказом, перевірка має бути проведена за період діяльності з 18.06.2023 по 10.02.2024.

Посадовим особам ГУ ДПС в Черкаській області видані направлення на перевірку №№ 457, 458 від 05.02.2024, у яких зазначена мета перевірки: контроль за дотриманням вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, відображення та правильності обрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження підакцизних товарів за місцем фактичного здійснення діяльності.

В період з 01.02.2024 до 10.02.2024 на підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області за № 217-п від 01.02.2024, проведено фактичну перевірку ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» за період діяльності з 18.06.2023 до 10.02.2024.

17 квітня 2024 року ГУ ДПС у Черкаській області прийнято розпорядження № 571-рл про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731), за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, за адресою: Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12.

Не погоджуючись із діями області щодо організації та проведення фактичної перевірки, наказом в частині призначення фактичної перевірки та розпорядження в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами підпунктів 19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.40, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Підпунктами 19-1.1.13-19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України визначено, що контролюючі органи:

- здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом;

- здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

- забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку;

- здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

- проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

- організовують роботу, пов`язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків, з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійснюють контроль за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями, пачках (упаковках) тютюнових виробів, ємностях (упаковках) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх транспортування, зберігання і реалізації;

- забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;

- забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Підпунктами 61.1-61.2 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Статтею 80 ПК України визначені підстави для призначення фактичної перевірки, порядок її проведення та оформлення результатів. Також встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

В силу вимог пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно пункту 81.1 статті 81 ПК України, однією з обов`язкових умов для початку проведення фактичної перевірки встановлено пред`явлення платнику податків копії наказу про проведення перевірки. Також визначено вимоги до такого наказу, а саме - він має містити: дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Абзацами 5 - 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР, в редакції, чинній начас отримання позивачем ліцензії).

Статтею 16 даного Закону № 481/95-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

За приписами статті 3 Закону № 481/95-ВР, ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов`язкової реєстрації суб`єкта господарювання відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Головного управління ДПС у Черкаській області № 217-п від 01 лютого 2024 року проведено фактичну перевірку ТОВ «АТП ОЙЛ 2020», за період діяльності з 18 червня 2023 року до 10 лютого 2024 року.

Згідно висновків Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду викладених у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23, податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним.

У зазначеній постанові суду Судова палата, також, акцентувала увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Судова палата звернула увагу на наявність істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання «наявності підстав для проведення перевірки» від питання «достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі» та/або «недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки». Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

В подальшому, на розвиток викладеної у постанові Верховного Суду від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 правової позиції, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23 звернув увагу, що правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки.

Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері.

Саме тому цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Судова палата у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23 наголосила, що, оскільки, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 28 травня 2024 року у справі №280/1431/23.

Матеріали справи свідчать, що в наказі Головного управління ДПС у Черкаській області № 217-п від 01.02.2024 окрім посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України відсутнє посилання на «наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення» або ж зазначення реквізиту документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію.

Як зазначає апелянт, перевірка позивача проведена внаслідок надходження листа ДПС України № 2774/7/99-00-09-03-01-07 від 01.02.2024, в якому зазначено щодо подання позивачем недостовірних даних у документах, які надані разом із заявою на отримання ліцензії та доведено до відпрацювання.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, якщо підставою для призначення перевірки, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, стала підстава, передбачена цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу.

Оскільки, наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 лютого 2024 року № 217-п не відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ є оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такий наказ є протиправним, оскільки, його недоліки в розумінні статті 81 ПК України є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 26.03.2024 у справі №420/9909/23, слід зазначити, що у вказаній апелянтом справі предметом розгляду Верховним Судом було застосування підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України при прийнятті наказу про проведення фактичної перевірки. Водночас, у даній справі підставою винесення оскаржуваного наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 01.02.2024 №217-п «Про проведення фактичної перевірки» є посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Зазначені відмінності у фактичних обставинах справи не враховані апелянтом.

Крім того, матеріали справи свідчать, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області, згідно з наказом відповідача від 09.06.2023 № 1040-п, прийнятого на підставі підпункт 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп.75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України, ст. 16 Закону № 481/95-ВР, вже проводилася фактична перевірка ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, за період діяльності з 18.10.2021 до 17.06.2023.

За наслідком проведеної перевірки винесено Довідку № 6177/23-00-09-01-16/43501731 від 19.06.2023, відповідно до якої, при проведенні перевірки порушень не виявлено.

Таким чином, відповідачем вже проводилася фактична перевірка позивача, на підставі пп. 80.2.5, п. 80.2 ст. 80 ПК України та ст. 16 Закону № 481/95-ВР, в період дії ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731), за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12, та жодних порушень виявлено не було.

Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідача щодо організації та проведення фактичної перевірки ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12.

Як наслідок, судом першої обґрунтовано визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01 лютого 2024 року № 217-п "Про проведення фактичної перевірки" в частині призначення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731) за місцем фактичного провадження діяльності, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12.

Враховуючи протиправність проведеної перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатньої підстави для визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.04.2021 № 348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне» в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» на право роздрібної торгівлі пальним.

Крім того, щодо поданих позивачем для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним документів, слід зазначити наступне.

Статтею 1 Закону № 481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії.

Згідно статті 3 Закону №481/95-ВР, ліцензії на право виробництва пального видаються, призупиняються та анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

За приписами статті 15 Закону № 481/95-ВР, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального; технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального.

Відповідно до статті 18 Закону № 481/95-ВР, тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об`єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Так, ТОВ «АТП ОЙЛ 2020», на виконання вищезазначених вимог Закону № 481/95-ВР, надало відповідачу заяву про видачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з відповідними копіями документів.

Головне управління ДПС у Черкаській області, як контролюючий орган, після отримання заяви товариства здійснював перевірку наданих документів, та не заявляло жодних заперечень щодо достовірності поданих документів, про що свідчить видача позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, за реєстраційним номером 23010314202100002, терміном дії з 05.01.2021 до 05.01.2026, за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Луценка 12.

Таким чином, надані ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» документи відповідачем визнано достовірними та достатніми для видачі ліцензії.

Верховний Суд у постановах від 01 листопада 2022 року у справі № 560/377/20, від 04 травня 2023 року у справі № 380/12161/21 зазначив, що питання достатності документів для здобуття права на реалізацію пального підлягає дослідженню самим же органом доходів і зборів на стадії розгляду заяви особи про надання ліцензії.

Отже, відповідальність суб`єкта господарювання у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавались разом з заявою для отримання ліцензії, насправді не видавався відповідним органом, відтак, є підробленим (сфальшованим), або містить недостовірну інформацію.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в оскаржуваному розпорядженні відповідачем не зазначено з яких фактичних підстав, на підставі яких доказів, ним зроблено висновок про подання позивачем недостовірних даних при отриманні ліцензії, а також не зазначено у якому саме конкретному документі заявником подано недостовірні дані.

В даному випадку, відсутність вказаної інформації в оскаржуваному розпорядженні, фактично унеможливлює перевірку правомірності підстав його прийняття, що безумовно свідчить про дефектність такого розпорядження.

Також, оскаржуване позивачем розпорядження не містить жодних відомостей у яких із поданих із заявою на отримання ліцензії, згідно з переліку, документах містяться недостовірні дані, в чому така недостовірність полягає, у який спосіб встановлено факт подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Отже, фактично в основу прийнятого спірного розпорядження покладені обставини неправомірності видачі ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» ліцензії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання відповідача в розпорядженні на подання позивачем недостовірних даних в обґрунтування прийняття рішення про анулювання ліцензії, за відсутності конкретних даних щодо документів, які містять недостовірні відомості та в чому саме полягає недостовірність відомостей, свідчить про протиправність такого рішення.

Щодо доводів апелянта про необґрунтованість стягнення судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Положення ч.ч. 1-2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

У відповідності до частини 1 статті 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

В силу вимог ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Матеріали справи свідчать, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції позивачем надано ордер, Договір №1/04/24 про надання професійної правової допомоги від 18 квітня 2024 року, Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат від 19 квітня 2024 року.

Згідно п. 1.1. Договору №1/04/24 про надання професійної правової допомоги від 18 квітня 2024 року, укладеного між ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» (Клієнт) та адвокатом Бердником Віталієм Вікторовичем, сторони обумовили, що предметом Договору, на час його дії, є надання Адвокатом Клієнту правової (правничої) допомоги, пов`язаної з захистом його прав та інтересів щодо визнання протиправними та скасування розпорядження ГУ ДПС у Черкаській області №571-рл від 17 квітня 2024 року про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731), за реєстраційним номером 23010314202100002, та наданні таких юридичних послуг:

1) надання Клієнту консультацій і роз`яснень з питань, що стосуються предмету договору;

2) складання, підписання та подача процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

3) представництво інтересів Клієнта в суді (в разі проведення судових засідань з участю сторін (їх представників)), а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами з метою виконання умов Договору;

4) інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням цього Договору.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 вищевказаного Договору, сторони погодили наступний розмір гонорару за надання правової допомоги Клієнту та порядок його сплати: 20 000 (двадцять тисяч) грн - фіксована сума гонорару, яку Клієнт сплачує протягом 10 (десяти) робочих днів з часу прийняття відповідним судом першої інстанції рішення за результатом розгляду справи.

Сторони погодили, що розмір гонорару є фіксованим, та не залежить від об`єму необхідних робіт, пов`язаних з отриманням доказів, підготовкою, складанням та подачею заяв та доказів до суду, кількості судових засідань (в разі проведення судових засідань з участю сторін (їх представників)) і охоплює всі необхідні дії, необхідні для захисту прав та інтересів Клієнта, шо пов`язані з предметом договору.

Винесення судом першої інстанції рішення щодо предмета договору є підставою для сплати Клієнтом гонорару в порядку; визначеному п. 3.1. Договору, та не потребує складення сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини 6 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В силу вимог частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріали справи свідчать, що, надаючи ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, адвокатом була складена та подана через підсистему «Електронний Суд» позовна заява. В подальшому, адвокатом були складені та направлені до суду першої інстанції: відповідь на відзив, заява про збільшення розміру позовних вимог, заперечення на заяву відповідача про продовження процесуального строку.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції була врахована кількість вищевказаних документі та обсяг матеріалів, що опрацьовані адвокатом.

Водночас, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, відповідач не заперечував проти стягнення витрат на правову допомогу та не заявив клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020», викладеного у відзиві на апеляційну скаргу, про стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10 000,00 грн., слід зазначити наступне.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем Договір №3/08/24 про надання професійної правової допомоги від 14 серпня 2024 року, Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат від 20 серпня 2024 року.

Згідно п. 1.1. Договору №3/08/24 про надання професійної правової допомоги від 14 серпня 2024 року, укладеного між ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» (Клієнт) та адвокатом Бердником В.В., сторони обумовили, що предметом Договору, на час його дії, є надання Адвокатом Клієнту правової (правничої) допомоги, пов`язаної з захистом його прав та інтересів при розгляді Шостим апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі №580/4081/24 за позовом ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» до Головного управління ДГІС у Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, та наданні таких юридичних послуг:

1) надання Клієнту консультацій і роз`яснень з питань, що стосуються предмету договору;

2) складання, підписання та подача процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення;

3) представництво інтересів Клієнта в суді (в разі проведення судових засідань з участю сторін (їх представників)), а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами з метою виконання умов Договору;

4) інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням цього Договору.

У відповідності до пунктів 3.1 - 3.3 вищевказаного Договору, сторони погодили наступний розмір гонорару за надання правової допомоги Клієнту та порядок його сплати: 10 000 (десять тисяч) грн. - фіксована сума гонорару, яку Клієнт сплачує протягом 10 (десяти) робочих днів з часу прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення за результатом розгляду апеляційних скарг.

В суму гонорару не входить розмір судового збору, що підлягає сплаті за подачу заяви / позовної заяви до суду, а також оплата послуг третіх осіб (консультації спеціалістів, експертів, аудиторів, послуги перекладачів, витрати з нотаріального посвідчення документів, телефонні переговори тощо), що були необхідні для виконання Адвокатом доручення Клієнта.

Винесення Шостим апеляційним адміністративним судом рішення щодо предмета договору є підставою для сплати Клієнтом гонорару в порядку, визначеному п. 3.1. Договору.

Колегія суддів зазначає, що в Шостому апеляційному адміністративному суді ТОВ «АТП ОЙЛ 2020» адвокатом були надані наступні послуги з професійної правничої допомоги: складання відзиву на апеляційну скаргу; подання додаткових письмових пояснень разом з копіями документів, участь у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції.

При цьому, представник Головного управління ДПС у Черкаській області заперечував проти стягнення заявлених витрат на професійну правничу допомогу, вказував, що дана справа є справою незначної складності, а відтак обсяг часу на підготовку документів не міг бути значним.

Визначаючи співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, беручи до уваги заперечення Головного управління ДПС у Черкаській області, колегія суддів враховує, що: дана справа є справою незначної складності, яка не потребує значного часу на опрацювання нормативно-правових актів; справа містить незначний обсяг обставин, які відносяться до предмета доказування; під час апеляційного розгляду правова позиція позивача у справі не змінювалася.

Беручи до уваги вищевказані обставини, колегія суддів вважає розумно обґрунтованими, справедливими та співмірними заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу у розмірі 5 000,00 грн.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 242, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (вул. Луценка 12, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 43501731) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови виготовлено 07.10.2024 р.