Ухвала

від 10.12.2024 по справі 580/4081/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа №580/4081/24

адміністративне провадження №К/990/42291/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 580/4081/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» до Головного управління ДПС у Черкаській області, про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування наказу, визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо організації та проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Черкаській області від 01.02.2024 № 217-п «Про проведення фактичної перевірки» в частині призначення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731) за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 17.04.2024 № 571-рл в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23010314202100002, за адресою: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, терміном дії з 05.01.2021 по 05.01.2026, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020» (код ЄДРПОУ 43501731);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, терміном дії з 05.01.2021 по 05.01.2026, та поновити інформацію (внести відомості) до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним про ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним реєстраційний номер 23010314202100002, за адресою: Україна, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Луценка, буд. 12, терміном дії з 05.01.2021 по 05.01.2026, яка видана Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП ОЙЛ 2020».

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 27.06.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024, задовольнив позов.

У листопаді 2024 року Головне управління ДПС у Черкаській області подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу 05.11.2024 справу розподілено на суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (головуючий суддя - Кравчук В.М., судді: Єзеров А.А., Стародуб О.П.)

Судді Кравчук В.М., Єзеров А.А. і Стародуб О.П. заявили самовідводи у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого ст. 31 КАС України, а саме, без врахування спеціалізації.

Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2024 задоволено заяви суддів про самовідвід. відведено суддів Кравчука В.М., Єзерова А.А., Стародуба О.П. від участі у розгляді справи за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 580/4081/24. Передано матеріали справи № 580/4081/24 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.11.2024 справу розподілено на суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (головуючий суддя - Юрченко В.П., судді: Гімон М.М., Васильєва І.А.).

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що у ній міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із доводами скаржника про незгоду з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій.

Водночас, у касаційній скарзі містяться також доводи про незгоду з висновками судів попередніх інстанцій, здійсненими за наслідками перевірки суті виявлених контролюючим органом порушень позивачем норм податкового законодавства. Однак, такі доводи наводяться не у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов, передбачених у випадку оскарження судових рішень на відповідній підставі).

Водночас суд звертає увагу, що викладення у касаційній скарзі критики мотивації судового рішення не є належним правовим обґрунтуванням підстав для касаційного оскарження.

Тому, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати ГУ ДПС подати уточнену касаційну скаргу, у якій викласти нормативне обґрунтування незгоди з судовими рішеннями в розрізі кожного з висновків судів, здійснених як за наслідками перевірки суті виявленого контролюючим органом порушення позивачем норм податкового законодавства, так і в межах висновку, зробленого за результатом розгляду справи. Такі доводи мають бути наведені з обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави) в розрізі кожного з питань, які скаржник вважає неправильно вирішеними, а доводи мають чітко відображати конкретну правову позицію скаржника.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або які зібрані у справі докази судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Таким доводам кореспондує передбачена пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.

Крім того, зі змісту судових рішень вбачається, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі, розглянутій в порядку спрощеного позовного провадження, однак, доводів з належним їх обґрунтуванням про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі не наведено.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 у справі № 580/4081/24 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої має бути викладено з урахуванням мотивів, наведених у цій ухвалі;

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

М.М. Гімон

І.А. Васильєва ,

Судді Верховного Суду