Постанова

від 03.10.2024 по справі 460/28802/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/28802/23 пров. № А/857/15579/24

Восьмий апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівКурильця А.Р., Пліша М.А.,

за участю секретаряКулабухової М.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів Делявської Г.М., Гука Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяви Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Західного міжрегіонального територіального управління Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі за апеляційними скаргами Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Західного міжрегіонального територіального управління Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року (ухвалене головуючим Зозуля Д.П. об 11 год. 50 хв. у м. Рівне, повне судове рішення складено 12 червня 2024 року) у справі № 460/28802/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Західного міжрегіонального територіального управління Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебувала справа за апеляційними скаргами Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Західного міжрегіонального територіального управління Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 460/28802/23.

15.08.2024 за результатами апеляційного розгляду справи апеляційні скарги задоволено, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі № 460/28802/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

05.09.2024 до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшли заяви відповідачів про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а саме щодо стягнення з позивача на їх користь сплачений судовий збір за звернення до суду апеляційної інстанції в розмірі 5828, 79 грн кожному.

В обґрунтування заяв покликаються на те, що ними витрачено чималу суму на сплату судового збору, що негативно вплине на Державний бюджет України та потребує такого відшкодування, оскільки їхнє фінансування відбувається з Державного бюджету України. Вважають, що в даному випадку слід керуватися вимогами ч. 8 ст. 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали заяви та надали пояснення, просять їх задовольнити та стягнути з позивача на їх користь сплачений судовий збір за звернення до суду апеляційної інстанції в розмірі 5828, 79 грн кожному

В судовому засіданні позивач надав пояснення та заперечив проти задоволення такої заяви.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача та представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяв про розподіл судових витрат з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями ст. 139 КАС України, відповідно до приписів частини 1-2 якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Частиною 5 ст. 139 КАС України визначено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналізуючи вказані законодавчі положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що загальне правило розподілу судових витрат полягає в тому, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При цьому, відповідачу - суб`єкту владних повноважень, можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести усі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

З матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом позову було питання пов`язане зі стягненням заробітної плати та поновлення на роботі. Таким чином, позивач був звільненим від сплати судового збору.

Оскільки постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 в задоволенні адміністративного позову відмовлено, а позивач звільнений від сплати судового збору у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право на компенсацію за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не стягнення сплаченого судового збору з позивача.

Колегія суддів вважає, доводи відповідачів, що слід керуватися ч. 8 ст. 139 КАС України де зазначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, є безпідставним, оскільки останніми не подано доказів того, що позивач зловживав своїми процесуальними правами і що спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяв відповідачів про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в частині сплаченого судового збору з позивача.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяв Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Західного міжрегіонального територіального управління Національного агенства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про ухвалення додаткового рішення про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді А. Р. Курилець М. А. Пліш Повне судове рішення складено 07 жовтня 2024 року