Ухвала

від 14.10.2024 по справі 460/28802/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 460/28802/23

адміністративне провадження № К/990/37241/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №460/28802/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо ненадання відповіді на скарги ОСОБА_1 № 683/01-48-23/01 від 11.12.2023 та № 686/01-48-23/01 від 11.12.2023 в терміни передбачені ч. 3 ст. 11 Закону України «Про державну службу»;

- визнати неправомірними дії Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів та інших злочинів щодо відмови у задоволенні скарг позивача, в частині оцінювання начальника Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів та інших злочинів ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності начальників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА, які займають посади державної служби категорії «Б», у 2023 році», у частині яка стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , затвердженого наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) № 619/9-03-ос від 04.12.2023;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) від 11.12.2023 № 654/9-03-ос «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

- стягнути із Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати за кожен день вимушеного прогулу, починаючи з наступного дня, що слідує за днем звільнення, а зокрема з 13.12.2023 до дня ухвалення рішення у справі.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо ненадання відповіді на скарги ОСОБА_1 № 683/01-48-23/01 від 11.12.2023 та № 686/01-48-23/01 від 11.12.2023 в терміни передбачені частиною третьою статті 11 Закону України «Про державну службу».

Визнано протиправним та скасовано висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності начальників міжрегіональних територіальних управлінь АРМА, які займають посади державної служби категорії «Б», у 2023 році, у частині яка стосується оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 , затвердженого наказом Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів № 619/9-03-ос від 04.12.2023.

Визнано протиправним та скасовано наказ Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від 11.12.2023 №654/9-03-ос «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 з 13.12.2023 на посаді начальника управління Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Стягнуто із Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.12.2023 по 10.06.2024 у розмірі 163653 грн 27 коп., без врахування сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду про присудження виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 27275 грн. 46 коп та поновлення ОСОБА_1 з 13.12.2023 на посаді начальника управління Західного міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, допущено до негайного виконання.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року скасовано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року та відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №460/28802/23 повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки у касаційній скарзі не викладені підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку.

28 вересня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку вдруге звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року. Скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити у силі рішення суду першої інстанції, або направити справу на новий судовий розгляд.

Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Вперше подану касаційну скаргу Верховний Суд ухвалою від 23 вересня 2024 року повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд дійшов висновку, що скаржником належним чином не обґрунтовано посилання на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, у взаємозв`язку з пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України.

Під час перевірки повторно поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, а касаційна скарга є ідентичною попередньо поданій касаційній скарзі, яку Верховний Суд визнав неналежно оформленою.

Верховний Суд в ухвалі від 23 вересня 2024 року надав вичерпні роз`яснення щодо вимог до оформлення касаційної скарги, яким вона має відповідати в частині визначення підстав для касаційного оскарження судових рішень, в тому числі і у випадку її подання на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, повторно подана касаційна скарга так і не приведена у відповідність із роз`ясненнями, наданими Верховним Судом.

Зазначене свідчить про ігнорування скаржником роз`яснень, які йому надав Верховний Суд щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Доводи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, переоцінки доказів, з посиланням на неповне з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить належно обґрунтованих підстав касаційного оскарження.

Зважаючи на те, що касаційну скаргу повернуто, суд не вирішує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №460/28802/23 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЖ.М. Мельник-Томенко