Ухвала

від 07.10.2024 по справі 140/765/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 140/765/20

адміністративне провадження № К/990/36739/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Ратнівське лісомисливське господарство" (далі - ДП "Ратнівське ЛГ", підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, контролюючий орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 листопада 2019 року №000282507, №000281507, №000279507, №000280507, від 06 лютого 2020 року №0004581405.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 20 листопада 2019 року №000282507 повністю, №000281507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 483233 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 322155 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 161078 грн), №000279507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 450170 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 360136 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 90034 грн), №000280507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 1470006 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року апеляційну скаргу Державного підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №140/765/20 скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Волинській області від 20 листопада 2019 року №000282507 повністю, №000281507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 483 233 грн (в тому числі за податковими зобов`язаннями - 322155 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 161078 грн), №000279507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 450170 грн (в тому числі за податковими зобов`язаннями - 360136 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 90034 грн), №000280507 в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 1470006 грн та прийняти в цій частині постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10 травня 2023 року рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року скасовано, а справу №140/765/20 направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.

За наслідками нового розгляду, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 20 листопада 2019 року № 000282507 та №000281507 повністю, № 000279507 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 656911 грн, №000280507 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання на 2159142 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

27 вересня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Попередні касаційні скарги у справі №140/765/20 Верховний Суд повернув ухвалами від 18 вересня 2024 року та від 25 вересня 2024 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судового рішення. Суд зазначав про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є ідентичним до попередньої касаційної скарги, яку Верховний Суд вже визнав неналежно оформленою.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

У поданій касаційній скарзі, втретє, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, на початку касаційної скарги міститься цитування частини четвертої статті 328 КАС України, посилання на безпідставне неврахування висновків Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу, що є підставою касаційного оскарження, визначеного пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, однак, безпосереднє обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини, зроблено вказівку на постанови без належного обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Обов`язкових умов, передбачених при поданні касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі так і не зазначено.

Суд роз`яснював скаржникові, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

До того ж суд зауважив, що скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ратнівське лісомисливське господарство" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Блажівська