Постанова

від 07.10.2024 по справі 906/439/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року Справа № 906/439/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.

за апеляційною скаргою Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2024 (повний текст - 03.07.2024) у справі №906/439/24 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом Житомирського обласного центру зайнятості в особі Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості

до Житомирської обласної прокуратури

про стягнення 33225,19 грн

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до ч.13 ст.8, ч.3 ст.252 та ч.ч.2, 10 ст.270 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 26.06.2024 у справі №906/439/24 задоволено позов Житомирського обласного центру зайнятості в особі Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості до Житомирської обласної прокуратури про стягнення 33225,19 грн.

Стягнуто з Житомирської обласної прокуратури на користь Житомирського обласного центру зайнятості 33225,19 грн - повернення виплаченої допомоги по безробіттю, 3028,00 грн - відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Житомирська обласна прокуратура звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

В скарзі апелянт, зокрема, зазначає, що вказане судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Зазначає, що судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення не досліджено обставини справи та не з`ясовано питання наявності правових підстав для задоволення позову Житомирського обласного центу зайнятості враховуючи факт закриття провадження у справі №240/5602/21, що стали підставою для поновлення ОСОБА_1 в органах прокуратури.

Вважає, що саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Також зазначає, що наказ керівника Житомирської обласної прокуратури від 06.07.2021 №373к про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області та в органах Житомирської обласної прокуратури з 13.03.2021 не скасовувався, оскільки на час закриття провадження у справі №240/5602/21 ОСОБА_1 уже був переведений з прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області на посаду прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури Житомирської області.

Таким чином, на думку апелянта, позивачем не доведено факту незаконного звільнення обласною прокуратурою ОСОБА_1 з посади, у зв`язку з тим, що судом касаційної інстанції скасовані рішення суду у адміністративній справі №240/5602/21, які стали підставою для поновлення останнього на роботі.

На підставі викладеного відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2024 у справі №906/439/24 про задоволення позову та прийняти нове, яким у задоволенні позову Житомирського обласного центру зайнятості відмовити.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/439/24 у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Олексюк Г.Є., суддя Крейбух О.Г.

Листом від 22.07.2024 метеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

02.08.2024 матеріали справи №906/439/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.08.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді Юрчука М.І., призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/439/24.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г., суддя Олексюк Г.Є.

Розпорядженням керівника апарату суду від 08.08.2024, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Олексюк Г.Є., призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №906/439/24.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г., суддя Коломис В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2024 у справі №906/439/24. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано позивачу у строк до 29.08.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

03.09.2024 на адресу суду від Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу (лист від 28.08.2024).

У відзиві позивач зазначає, що негайне виконання судового рішення полягає саме в тому, що його виконують не з часу набуття ним законної сили, а негайно з часу його оголошення на судовому засіданні, що забезпечує швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.

Вважає, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 про поновлення ОСОБА_1 виконане, оскільки наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 06.07.2021 №373к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора.

Зазначає, що достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого матеріального забезпечення безробітному є факт поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Зауважує, що після прийняття рішення касаційним судом скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач не скасував наказ від 06.07.2021 №373к про поновлення на посаді ОСОБА_1 .

Вважає, що своїм рішенням про звільнення з посади ОСОБА_1 , а в подальшому виданням наказу про його поновлення на роботі, відповідач в будь-якому випадку спричинив додаткові витрати для Фонду соціального страхування на випадок безробіття у вигляді нарахування та виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття ОСОБА_1 .

На підставі викладеного позивач просить суд залишити рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2024 у справі №906/439/24 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

18.09.2024 на адресу суду від Житомирської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

У відповіді на відзив прокурор заперечив проти доводів викладених у відзиві та просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2024 у справі №906/439/24 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Житомирського обласного центру зайнятості у повному обсязі.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

17.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Житомирської філії Житомирського обласного центру зайнятості для реєстрації як безробітнього та нарахування і виплати йому допомоги по безробіттю.

ОСОБА_1 , до настання страхового випадку працював на посаді прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області.

Наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від 12.03.2021 №56к ОСОБА_1 був звільнений з посади 12.03.2021 на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру", підстава - рішення кадрової комісії №3 від 21.12.2020 №2.

17.03.2021 наказом Новоград-Волинського міського центру зайнятості №НТ210317 Матвіюку Р.М. надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи додатку №4 до персональної картки - Нарахування допомоги по безробіттю, роздруківки з персональної картки ОСОБА_1 , розрахунку суми допомоги, ОСОБА_1 у період з 17.03.2021 по 05.07.2021 отримав допомогу по безробіттю у розмірі 33225,19 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 у справі №240/5602/21, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2021: визнано протиправним і скасовано рішення Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 2 від 21 грудня 2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації за результатами проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності; визнано протиправним і скасовано наказ Житомирської обласної прокуратури № 56к від 12 березня 2021 року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру"; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури Житомирської області та органах Житомирської обласної прокуратури з 13 березня 2021 року.

06.07.2021 наказом керівника Житомирської обласної прокуратури від №373к скасовано наказ Житомирської обласної прокуратури від 12.03.2021 №56к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області з 13.03.2021.

Підставою видачі вказаного вище наказу зазначено: "рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, заява ОСОБА_1 , виконавчий лист від 29.06.2021 №6366".

07.07.2021 наказом Новоград-Волинського міського центру зайнятості №НТ210707 припинено виплату допомоги по безробіттю з 06.07.2021 та реєстрацію особи, як безробітного, у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі.

09.11.2021 наказом керівника Житомирської обласної прокуратури №532к на підставі заяви рішення №1 Тринадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 12.10.2021, прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області ОСОБА_1 переведено на посаду прокурора Новоград-Волинської окружної прокуратури Житомирської області.

22.11.2021 позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про необхідність повернення коштів, виплачених ОСОБА_1 , як допомога по безробіттю.

Листом від 31.12.2021 відповідач вказав про відсутність підстав для сплати коштів, у зв`язку з касаційним оскарженням судових рішень у справі №240/5602/21.

Відповідно до постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №240/5602/21 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2021 року у справі №240/5602/21 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 провадження у справі №240/5602/21 закрито.

Враховуючи нездійснення прокуратурою відшкодування виплаченої допомоги в добровільному порядку, Житомирський обласний центр зайнятості в особі Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості звернувся до місцевого господарського суду з позовом про стягнення з Житомирської обласної прокуратури 33225,19 грн допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:

Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" безробіття це соціально - економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Згідно з ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення").

Процедуру реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, філією центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласного, Київського та Севастопольського міського центру зайнятості, а також міським, районним, міськрайонним центром зайнятості державної служби зайнятості визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу" (у відповідній редакції).

Відповідно до п.3 Порядку №792 реєстрація безробітних, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні (далі - реєстрація), проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування. Обробка персональних даних осіб, які шукають роботу, здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного (п.22 Порядку №792).

Статтею 44 Закону України "Про зайнятість населення" визначено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.

Так, нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" закріплено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, визначено види забезпечення, зокрема, допомогу по безробіттю (ст.7 названого Закону).

Допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Згідно з п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Пунктом 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".

Водночас, частиною 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Частиною 4 статті 35 вказаного вище Закону визначено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, положеннями статей 34, 35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, вказане утримання є мірою відповідальності роботодавця, покладенням грошової компенсації, яку в законному порядку від органів соціального страхування отримала особа, яка була незаконно звільнена, оскільки право на отримання оплати праці є невід`ємним правом особи, що гарантовано Конституцією України.

Як передбачено п.3 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч.2 ст.372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно з ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Із наявного в матеріалах справи наказу керівника Житомирської обласної прокуратури від 06.07.2021 №373к вбачається, що підставою поновлення на посаді ОСОБА_1 вказано: "рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2021, заява ОСОБА_1 та виконавчий лист від 29.06.2021 №6366".

Тому, колегія суддів вважає необґрунтованими твердження скаржника про те, що оскільки рішення у справі №240/5602/21 скасовані то позивачем не доведено факту незаконного звільнення ОСОБА_1 .

При цьому, як правильно зауважив місцевий господарський суд, що в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 у справі №240/5602/21 якою, зокрема, закрито провадження у справі в частині визнання протиправним і скасування наказу Житомирської обласної прокуратури №56к від 12 березня 2021 року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури, зазначено: "Як вбачається з наказу Житомирської обласної прокуратури від 06.07.2021 №373к наказ керівника Житомирської обласної прокуратури № 56к від 12 березня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади скасовано і ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області".

Також, у матеріалах справи відсутні будь-які докази скасування наказу Житомирської обласної прокуратури від 06.07.2021 №373к про поновлення на посаді ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 був поновлений на посаді за рішенням суду, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що сума виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю у розмірі 33225,19 грн в період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітного, підлягає відшкодуванню відповідачем на підставі ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України)

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову Житомирського обласного центру зайнятості в особі Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості до Житомирської обласної прокуратури про стягнення 33225,19 грн.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.8, 129, 252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 26.06.2024 у справі №906/439/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складений 07.10.2024

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.