Рішення

від 02.10.2024 по справі 205/9419/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

02.10.2024 Єдиний унікальний номер 205/9419/24

Єдиний унікальний номер 205/9419/24

Провадження № 2/205/3664/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Управдом-Дніпро» 19 липня 2024 року звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2024 року позовну заяву було залишено без руху і запропоновано позивачеві усунути недоліки з дотриманням вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, з метою усунення яких представником позивача 25 липня 2024 року через систему «Електронний суд» було направлено квитанцію про сплату судового збору, яку отримано судом 26 липня 2024 року.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 липня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження суду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2024 року вирішено питання про розгляд справи у заочному порядку.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 25 березня 2020 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Управдом-Дніпро» було укладено договір 2000041 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком. Відповідач є власником приміщення АДРЕСА_1 . На ОСОБА_1 законом покладено обов`язок утримання майна, проте плату за послуги він не здійснює, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 липня 2024 року складає 7 711 грн. 46 коп. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 12 865 грн. 20 коп., яка складається із заборгованості по внескам у розмірі 7 711 грн. 46 коп., 3 % річних у розмірі 898 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 974 грн. 97 коп., пені у розмірі 280 грн. 64 коп., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. У своїй заяві до суду представник позивача просив справу розглядати за його відсутності, ухваливши заочне рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 про дату та час судового засідання повідомлявся в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився. На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача. Будь-які заяви чи клопотання від відповідача до суду не надходили.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 березня 2020 року між ОСОБА_1 і ТОВ «Управдом-Дніпро» укладено договір № 2000041 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком (а.с. 9-11), яким встановлено ціну послуги у розмірі 05 грн. 86 коп. на місяць за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення будинку.

Відповідач споживає послуги, які надаються позивачем, з утримання будинку і прибудинкової території, проте не сплачує за них, у зв`язку з чим станом на 01 липня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 7 711 грн. 46 коп. (а.с. 14).

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з частиною першою статті 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтею 19 ЗУ «Про житлово-комунальніпослуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до вимог статті 25 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов`язаний, зокрема, забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Порядок оплати за житлово-комунальні послуги був визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Статтею 7 цього Закону визначені права і обов`язки споживача (індивідуального споживача), зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а обов`язком - оплата наданих житлово-комунальних послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно із ч. 1 ст. 9 цього Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у статті 162 ЖК України.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

На підставі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст.625ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У зв`язку з тим, що відповідачем фактично послуги, які надаються позивачем, споживаються, своєчасно їх оплату він не здійснює, а законні підстави для звільнення від їх оплати відсутні, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню заборгованість по оплаті послуг за управління багатоквартирним будинком у розмірі 7 711 грн. 46 коп., 3 %річних у розмірі 898 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 974 грн. 97 коп., пені у розмірі 280 грн. 64 коп., а всього 12 865 грн. 20 коп.

На підставі ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктами 1,2ч.3ст.133ЦПК Українивстановлено,що довитрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витрати на професійну правничу допомогу ; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано копію договору про надання правової допомоги № 4 від 01 липня 2024 року (а.с. 49-50), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Ковальчука Д.Ю. (а.с. 52) та ордер (а.с. 51), але акт виконаних робіт, підписаний позивачем, та доказів сплати позивачем 10000 грн. за надання правової допомоги судові надано не було.

Таким чином, вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-Дніпро» витрат професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. задоволенню не підлягають.

Ч. 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме: судовий збір.

Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн. (а.с. 1), який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 15 893 грн. 20 коп. (12 865 грн. 20 коп. + 3 028 грн. = 15 893 грн. 20 коп.).

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 322, 525, 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 1 ст. 280, ст. ст. 281, 282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , місцезнаходження майна за адресою: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» (ЄДРПОУ 41770889, юридична адреса: 49130, м. Дніпро, пр. Миру, буд. 3, кв. 26) заборгованість по внесках на утримання спільного майна за період з 01 листопада 2019 року по 30 червня 2024 року у розмірі 7 711 (сім тисяч сімсот одинадцять) гривень 46 коп., три відсотки річних у розмірі 898 (вісімсот дев`яносто вісім) гривень 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 974 (три тисячі дев`ятсот сімдесят чотири) гривень 97 коп., пеню у розмірі 280 (двісті вісімдесят) гривень 64 коп., судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, а всього 15 893 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто три) гривні 20 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: