Ухвала

від 15.10.2024 по справі 205/9419/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

15.10.2024 Єдиний унікальний номер 205/9419/24

Єдиний унікальний номер 205/9419/24

Провадження № 2др/205/62/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволені та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-Дніпро» заборгованість по оплаті послуг за управління багатоквартирним будинком у розмірі 7 711 грн. 46 коп., 3 %річних у розмірі 898 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 974 грн. 97 коп., пені у розмірі 280 грн. 64 коп., а всього 12 865 грн. 20 коп.; вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору.

09 жовтня 2024 року представник позивача подав до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська заяву про ухвалення додаткового рішення, якою просив поновити строк на подачу доказів понесення позивачем судових витрат та вирішити питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, про причини не направлення представника судові не повідомив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки судові не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого висновку за наступних підстав.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2024 року позовні вимоги задоволені та стягнуто та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-Дніпро» заборгованість по оплаті послуг за управління багатоквартирним будинком у розмірі 7 711 грн. 46 коп., 3 % річних у розмірі 898 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 974 грн. 97 коп., пені у розмірі 280 грн. 64 коп., а всього 12 865 грн. 20 коп.; вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору.

02 жовтня 2024 року позивач подав до суду заяву, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати правничої допомоги у розмірі 10 000 грн. Також представник позивача заявив клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про стягнення судових витрат. Свою заяву він обґрунтував тим, що про ухвалене судом 02 жовтня 2024 року без участі позивача та його представника заочне рішення, сторона позивача дізналася лише 08 жовтня 2024 року. У позовній заяві позивачем було заявлено про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача у вигляді правової допомоги, докази понесення яких будуть подані у встановлений законом строк, тому заяву з доказами понесених витрат на правову допомогу, сторона позивача подає, коли їй стало відомо про ухвалене судом рішення.

Положеннями ст.133ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Ще одна обставина яка викликає ухвалення додаткового рішення і пов`язана з судовими витратами встановлена в ч. 8 ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суттєвою різницею між цими двома підставами є момент і право особи на подачу доказів судових витрат.

Відповідно до ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Отже, для відшкодування витрат на професійну правову допомогу, учасник справи зобов`язаний надати суду докази понесення таких витрат до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву та подала попередній розрахунок таких витрат.

Водночас суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з цього питання.

Указані висновки узгоджуються із позицією Великої Палати Верховного Суду щодо порядку стягнення витрат на правову допомогу, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

У відповідності до ст.127ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

При цьому, представником заявника до суду була подана заява про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України для подання доказів понесених судових витрат.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що 02 жовтня 2024 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення по даній цивільній справі за відсутності сторін. Повний текст після ухвалення зазначеного рішення сторонам по справі поштовим відправленням направлено судом не було, докази направлення в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про поважність причин пропуску заявником строку та можливість поновлення строку на подання доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

У своїй заяві позивач ставить питання про стягнення з відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявником було надано акт приймання наданої правничої допомоги за договором про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, копію ордеру на надання правничої допомоги.

При цьому, заявником не надано до матеріалів справи доказів сплати позивачем 10 000 грн., тому суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Управдом-Дніпро» витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають, оскільки їх понесення не доведено доказами.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 133, ч.ч. 1, 2, 6, 8 ст. 141, п. 3 ч. 1, ч.ч. 3-5 ст. 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» строк на подання заяви простягнення судовихвитрат та доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні заяви Товариству з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» (ЄДРПОУ 41770889, юридична адреса: 49130, м. Дніпро, пр. Миру, буд. 3, кв. 26) про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: