Ухвала

від 18.11.2024 по справі 205/9419/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

18.11.2024 Єдиний унікальний номер 205/9419/24

Єдиний унікальний номер 205/9419/24

Провадження № 2п/205/52/24

УХВАЛА

18 листопада 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 205/9419/24 від 02 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ТОВ «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2024 року позовні вимоги ТОВ «Управдом-Дніпро» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-Дніпро» заборгованість по внесках на утримання спільного майна за період з 01 листопада 2019 року по 30 червня 2024 року у розмірі 7 711 грн. 46 коп., три відсотки річних у розмірі 898 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 3 974 грн. 97 коп., пеню у розмірі 280 грн. 64 коп., судовий збір у розмірі 3 028 грн., а всього 15 893 грн. 20 коп. Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2024 року у задоволенні заяви ТОВ «Управдом-Дніпро» про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

28 жовтня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про перегляд заочного рішення від 02 жовтня 2024 року по справі за позовом ТОВ «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, яку зареєстровано судом 31 жовтня 2024 року.

У заяві про перегляд заочного рішення представник заявника ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач не отримував ухвалу про відкриття провадження та судові повістки, тому не був обізнаним про судовий розгляд справи. Зазначив, що позовні вимоги є незаконними, зокрема відсутній акт приймання-передачі послуг, право власності само по собі не викликає обов`язку сплачувати будь-які послуги, до вимог, які виникли у 2020 році, має бути застосована позовна давність. Також, посилався на ту обставину, що у разі укладення договору та надання послуг, через що у позивача виникло право вимоги, він пройшов процедуру відновлення платоспроможності, тому усі борги є погашеними. Просив заочне рішення скасувати, призначивши до розгляду та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки судові не повідомив.

Заінтересована особа ТОВ «Управдом-Дніпро» у судове засідання свого представника не направив, про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки представника судові не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст.287ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали вищезазначеної цивільної справи, заяву відповідача та докази, надані відповідачем, суд приходить до такого висновку за наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2024 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено заочне рішення, відповідач у судове засідання не з`явився, заяву про відкладення судового розгляду судові не надав.

Відповідач стверджує, що копію заочного рішення суду від 02 жовтня 2024 року ним отримано не було, з текстом судового рішення він ознайомився в Єдиному реєстрі судових рішень.

За таких обставин, суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 02 жовтня 2024 року.

В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що про день, час та місце розгляду справи він повідомлений не був, заочне рішення ним отримано не було. Як вбачаться з матеріалів цивільної справи відповідачів про час та дату судового засідання було повідомлено в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 62).

За таких обставин, суд приходить до висновку про належне повідомлення відповідача про час та дату судового розгляду справи.

Що стосується посилань відповідача ОСОБА_1 , що судом не враховано, що до вимог, які виникли у 2020 році, має бути застосована позовна давність, то суд не приймає вказане до уваги, оскільки ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесені зміни в розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а саме п. 12 визначено, що під час карантину строки, передбачені ст. 257, 258 ЦКУ, продовжуються на строк дії такого карантину. Таким чином, сплив строку позовної давності про вимоги в частині виконання ОСОБА_1 зобов`язання перед позивачем припав саме на час карантинних обмежень. З приводу посилання заявника на відсутність акту приймання-передачі послуг, право власності само по собі не викликає обов`язку сплачувати будь-які послуги, суд зазначає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, на який суд посилається у мотивувальній частині заочного рішення.

З приводу посилань представника заявника на ту обставину, що ОСОБА_1 пройшов процедуру платоспроможності, вимоги до нього мали бути заявлені у провадженні про відновлення його платоспроможності до 12 липня 2023 року, тому вимоги ТОВ «Управдом-Дніпро» до нього є погашеними, суд зазначає наступне.

Вимоги ТОВ «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 заявлені на підставі зареєстрованого права власності нерухомого майна приміщення АДРЕСА_1 , тобто як співвласника багатоквартирного будинку, управителем якого є позивач, тобто, як до власника майна.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі визнання фізичної особи неплатоспроможності, боржник звільняється від боргів, але вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданоі? каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичноі? особи, щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсіи?не та інше соціальне страхування, а також інші вимоги особистого характеру, які не були задоволені або погашені частково у процедурі задоволення вимог кредиторів, можуть бути заявлені після закінчення провадження у справі про неплатоспроможність фізичноі? особи в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Обставин, які би вказували на те, що при ухваленні заочного рішення судом невірно встановлено дійсні обставини справи, що мали наслідком ухвалення оскаржуваного заочного рішення, відповідачем не зазначені, проти наявності невиконаних боргових зобов`язань перед стягувачем ОСОБА_1 не заперечує.

Згідно з положеннями ч.1ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 до заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі п. 1 ч. 3 ст.287ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, тому заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 260, ч. 3, ст. 284, п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 205/9419/24 від 02 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська № 205/9419/24 від 02 жовтня 2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: