Постанова

від 03.10.2024 по справі 385/564/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 385/564/23

провадження № 22-ц/4809/1114/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.

за участі секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

позивач Фермерське господарство «Вікторія»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за правилами спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на заочне рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2023 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2023 року у складі судді Гришака А.М.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2023 року ФГ «Вікторія» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В обґрунтування позову представник позивача ОСОБА_2 зазначав, що на підставі договорів оренди земельних ділянок від 20 лютого 2012 року кадастровий номер земельної ділянки 3521188300:02:000:0646, від 01 лютого 2007 року кадастровий номер земельної ділянки 3521188300:02:000:0639 та договору оренди земельної ділянки від 13.03.2023 року кадастровий номер земельної ділянки 3521188300:02:000:0636, які знаходяться на території Гайворонської ОТГ Голованівського району Кіровоградської області ФГ «Вікторія» веде свою господарську діяльність.

Восени 2021 року позивач виявив, що зазначені земельні ділянки, які перебувають в його оренді та користуванні уже обробляються трактористом, якого найняв для обробітку ОСОБА_1 , який є також суміжним користувачем цих земельних ділянок які розташовані на одному земельному масиві.

Зазначає, що відповідача в телефонному режимі було повідомлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3521188300:02:000:0646, 3521188300:02:000:0639 та 3521188300:02:000:0636, які він незаконно зараз обробляє перебувають у позивача в оренді та користуванні, за які позивач сплачує орендну плату. Під час розмови відповідач пообіцяв вирішити питання щодо встановлення меж земельних ділянок які перебувають у нього в користуванні.

26 січня 2022 року у відповідності до актів прийому-передачі межових знаків на зберігання позивачем були встановлені межі земельних ділянок з кадастровими номерами 3521188300:02:000:0646, 3521188300:02:000:0639 та 3521188300:02:000:0636.

Так, як відповідачем було оброблено земельні ділянки з 2021 то у 2022 році відповідач так і користувався земельними ділянками до осені 2022 року. На початку вересня 2022 року позивач в телефонному режимі знову повідоми відповідача, що свої земельні ділянки буде використовувати самостійно.

05.09.2022 позивачем було виявлено, що межові знаки, які були встановлені 26.01.2022 знищені відповідачем. 09.09.2022року позивач повторно замовив у ПП «Геопроект» встановлення відновлення меж спірних земельних ділянок і того ж дня були проведені геодезичні польові вимірювальні роботи, під час яких були повторно встановлені межові знаки у відповідності до актів прийому - передачі межових знаків на зберігання.

В лютому 2023 року позивачем було виявлено, що межові знаки, встановлені 09.09.2022 знову знищені, а земельні ділки засіяні відповідачем повторно.

03.02.2023 позивач звернувся до Голованівського РВП із заявою, щодо самовільного зайняття земельних ділянок та знищення межових знаків відповідачем, однак йому надано відповідь, що вирішення даного питання належить до компетенції суду.

Посилаючись на зазначені обставини, просив зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди орендареві - ФГ «Вікторія» у користуванні земельними ділянками шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь - які дії у тому числі у здійсненні мульчування, оранки, боронування, культивації, розкидання добрив, посіву, коткування, внесення гербіцидів, міжрядного обробітку, збирання врожаю на земельній ділянці площею 2,72 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0639, земельній ділянці площею 2,63 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0646, земельній ділянці площею 2,71 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0636.

Також, просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2023 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди орендареві - Фермерському господарству «Вікторія» у користуванні земельною ділянкою шляхом заборони ОСОБА_1 здійснювати будь - які дії у тому числі у здійсненні мульчування, оранки, боронування, культивації, розкидання добрив, посіву, коткування, внесення гербіцидів, міжрядного обробітку, збирання врожаю на земельній ділянці площею 2,72 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0639, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на земельній ділянці площею 2,63 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0646, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на земельній ділянці площею 2,71 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0636, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходиться на території Червоненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

Додатковим рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь фермерського господарства «Вікторія» 15000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 8052 грн. 00 коп. судового збору.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись із судовими рішеннями відповідач, інтереси якого представляє ОСОБА_3 подав апеляційні скарги, в яких просить скасувати заочне рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2023 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на заочне рішення обґрунтована тим, що воно підлягає скасуванню у зв`язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Зорема представник відповідача зазначав, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є користувачем суміжних земельних ділянок, що розташовані на одному земельному масиві із земельними ділянками з кадастровими номерами 3521188300:02:000:0646, 3521188300:02:000:0639 та 3521188300:02:000:0636 рішення суду не містить, як і не містить встановлених обставин в підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, які би свідчили про фактичне використання вказаних земельних ділянок в розумінні абз.16 ст.1 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Вважає, що покази свідка, який до того ж перебуває у трудових відносинах із позивачем, що встановлено судом першої інстанції, факти звернення позивача до відділку поліції м. Гайворон з приводу знищення межових знаків відповідачем, звернення до Голованівської районної державної адміністрації з приводу використання ОСОБА_1 земельних ділянок без законних підстав, самі по собі не є належними та допустимими доказами самовільного зайняття земельних ділянок відповідачем.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення представник відповідача зазначив, що з урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, ми вважаємо, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 022 грн. є завищеними та не є належним чином обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Вказує, що наявні в матеріалах справи Договір про надання правової допомоги та акт прийому-передачі виконаних робіт на загальну суму 15 022 грн, не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Інформація, яка міститься в акті приймання передачі коштів за надання юридичних послуг, зокрема перелік наданих послуг не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Вважає, що не можливо встановити, чи дійсно вказану суму було понесено, оскільки згідно наданого опису послуг не конкретизовано на підготовку яких саме процесуальних документів був витрачений час і відповідно оплата, з поданих представником позивача документів не вбачається надання послуги: складання промови (виступу) у судових дебатах.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направив.

Згідно з ч.3ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено такі обставини

15.12.1992 проведено державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства «Вікторія» (а.с. 10).

Згідно п. 2.1 статуту ФГ «Вікторія» (нова редакція), затвердженого 01.03.2007 року, зареєстрованого в Гайворонській районній державній адміністрації 02.03.2007 року головною метою діяльності Господарства є виробництво товарної сільськогосподарської продукції, продукції, її переробки, як власної так і придбаної, також реалізації продукції та виборі партнерів, в тому числі і зарубіжних та здійснення інших видів діяльності (а.с. 11-14).

У ФГ «Вікторія» в користуванні перебувають земельні ділянки: площею 2,72 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0639, площею 2,63 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0646 площею 2,71 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0636, що розташовані Кіровоградській області, Гайворонський Район, с/рада Червоненська (а.с. 15-17, 18,19-20, 21 22-23,24). На вказані земельні ділянки встановлено межові знаки (а.с. 25,26,27,28,29,30).

03.02.2023 року голова ФГ «Вікторія» Ковпак В.М. звернувся до начальника ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області з приводу захвату ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, які орендує ФГ «Вікторія» (а.с. 31).

05.04.2023 року представник позивача адвокат Мелєзгінов Ю.В. звернувся до Гайворонської міської ради з заявою в порядку ст. 156,157 Земельного кодексу України в якій просив: встановити, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3521188300:02:000:0646, 3521188300:02:000:0639, 3521188300:02:000:0636, які знаходяться на території Червоненської сільської Гайворонської ОТГ використовуються ОСОБА_1 без законних підстав з 2022 року по 04.04.2023 року (а.с. 61-63).

07.04.2023 року представник позивача адвокат Мелєзгінов Ю.В. звернувся до Голованівської районної державної адміністрації з заявою в порядку ст. 156,157 Земельного кодексу України в якій просив: встановити, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 3521188300:02:000:0646, 3521188300:02:000:0639, 3521188300:02:000:0636, які знаходяться на території Червоненської сільської Гайворонської ОТГ використовуються ОСОБА_1 без законних підстав з 2022 року по 04.04.2023 року (а.с. 66-68).

Мотиви ухваленогоапеляційним судомрішення

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача ОСОБА_2 просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.

Відповідно дост. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов ФГ «Вікторія» про усунення перешкод у користуванні орендованою земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є орендарем земельних ділянок,а відповідач чинить позивачу перешкоди в користування орендованими земельними ділянками у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15Цивільного кодексу України, далі - також ЦК).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 16 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина 1 статті 29 ЦК).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 391 ЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонам (частина 1 статті 629 ЦК).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина 1 статті 792 ЦК).

Договір оренди землі - це договір,за якиморендодавець зобов`язанийза платупередати орендаревіземельну ділянкуу володінняі користуванняна певнийстрок,а орендарзобов`язанийвикористовувати земельнуділянку відповіднодо умовдоговору тавимог земельногозаконодавства. (частина 1 статті 13 Закону України «Про оренду землі», далі - також Закон»).

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями (частина 1, 2 статті 27 Закону).

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) є таким, що не є пов`язане із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні орендованим майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки.

Отже, правовідносини щодо витребування земельної ділянки, які виникли між сторонами є правовідносини з користування земельною ділянкою, й титульний володілець спірної земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права користування цією ділянкою, зокрема вимагаючи повернути таку ділянку шляхомусунення відповідних перешкод.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (частина 2 статті 95 ЗК).

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування орендованою земельною ділянкою орендар має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов).

Водночас, колегія суддів констатує, що наявність обставин вчинення перешкод у користуванні земельною ділянкою може прийматись до уваги тільки при наявності первинних та похідних доказів, що зафіксовані сторонніми особами (спостерігачами), органами місцевого самоврядування, органами державної влади за відповідним зверненням орендаря.

Згідно ст. 187 ЗК України - контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЗК України - державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У відповідності ст. 190 ЗК України - громадський контроль за використанням та охороною земель здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і діють на підставі положення, затвердженого центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачає, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю (ч.1 ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»).

Пунктом в) чатини другої ст. 61 Закону визначено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вживають відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Зазначеною статтею також передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад набувають установлених законом повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю і реалізують функцію державного контролю за використанням та охороною земель через державних інспекторів з державного контролю за використанням та охороною земель відповідних рад, кваліфікаційні вимоги до яких визначеністаттею 10цього Закону.

Стаття 10 Закону визначає повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, а саме:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання приписи з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону.

Проте вматеріалах справивідсутні будь-якідокази зверненняФГ «Вікторія»до вищезазначенихорганів щодофіксації таперевірки правомірностідій ОСОБА_1 ,що відповідноспростовує твердженняпозивача продоведеність порушенняйого прав.

Належними та допустимими доказами самовільного зайняття спірних земельних ділянок в даному випадку є проведення перевірки державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, складені ним акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, пояснення громадян, у тому числі посадових осіб, з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомка як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

При цьому, визначальним є те, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1,3,4 статті 77 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

За правилом статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що у ФГ «Вікторія» в користуванні перебувають земельні ділянки: площею 2,72 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0639, площею 2,63 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0646 площею 2,71 га з кадастровим номером 3521188300:02:000:0636, що розташовані Кіровоградській області, Гайворонський Район, с/рада Червоненська (а.с. 15-17, 18,19-20, 21 22-23,24). На вказані земельні ділянки встановлено межові знаки (а.с. 25,26,27,28,29,30).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у ФГ «Вікторія» знаходяться наступні земельні ділянки, а саме:

- площею 2,7095 га кадастровий номер: 3521188300:02:000:0636, орендодавець ОСОБА_4 , номер запису про інше речове право: 49590089, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди без номеру від 13.03.2023 строком на 10 років, дата державної реєстрації 13.03.2023 (т.1 а.с.18);

- площею 2,6365 га кадастровий номер: 3521188300:02:000:0646, орендодавець ОСОБА_5 , номер запису про інше речове право: 28899428, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди без номеру від 20.02.2012, додаткова угода від 01.11.2018 строк дії 25 років, дата державної реєстрації 06.11.2018 (т.1 а.с. 21);

- площею 2,7297 га кадастровий номер3521188300:02:000:0639, орендодавець ОСОБА_6 , номер запису про інше речове право: 29966628, підстава виникнення іншого речового права: договір оренди без номеру від 01.02.2007, додаткова угода від 12.12.2018 строк дії 25 років, дата державної реєстрації 17.01.2019 (т.1 а.с. 24).

03.02.2023 року голова ФГ «Вікторія» Ковпак В.М. звернувся до начальника ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області з приводу захвату ОСОБА_1 спірних земельних ділянок, які орендує ФГ «Вікторія» (т.1 а.с.31).

Листом ВП №1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області № 913 від 14.02.2023 ФГ «Вікторія» повідомлено про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки ознак адміністративного або кримінального правопорушення в даній події не вбачається.

ФГ «Вікторія» було подано голові Гайворонської міської ради заяву в порядку ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України про скликання комісії та видачу акту, яким визначити розмір збитків, які завдані ФГ «Вікторія» незаконними діями ОСОБА_1 (т.1 а.с. 61-63).

Листом Гайворонської міської ради від 04.05.2023 № 03-24/1/2 про розгляд заяви про визначення збитків позивача повідомлено, що у зв?язку з відсутністю обґрунтованих доводів для визначення розміру збитків, які завдано ФГ «Вікторія» незаконними, на його думку діями ОСОБА_1 шляхом самовільного зайняття земельних ділянок з кадастровими номерами 3521188300:02:000:0639, 3521188300:02:000:0646, 3521188300:02:000:0636 визначити розмір збитків не представляється можливим.

Відповідно до ч.1, 2ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що саме відповідач ОСОБА_1 самовільно зайняв, використовував в особистих цілях земельні ділянки, що знаходяться у користуванні ФГ «Вікторія» на підставі орендних відносин.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника позивача про те, що свідок ОСОБА_7 підтвердив факт самовільного зайняття спірних земельних ділянок, які перебувають у користуванні ФГ «Вікторія», оскільки відсутні відомості, що зазначений свідок - за професією механізатор, є фахівцем в сфері використання та охорони земель, що ставить під сумнів об`єктивність його показів.

Як передбачено частиною 1 статті10, частиною 3 статті12, частиною 1 статті13 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

У постанові від 18 березня 2020 рокуу справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставинам не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Оскількипозивачем не надано достатніх доказів на підтвердження самовільного захоплення ОСОБА_1 земельних ділянок,відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вказані вище обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, в порушення вимог процесуального та матеріального права, не перевірив належним чином доводи позовної заяви, не встановив у повній мірі обставини щодо наявності підстав на підтвердження самовільного захоплення ОСОБА_1 земельних ділянок,дійшов необґрунтованого висновку прозадоволення позову, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав зазначених в цій постанові.

Порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376ЦПК Україниє підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмови в задоволенні позовних вимог.

Щодо судових витрат та вимог про скасування додаткового рішення

Відповідно до частин першої, п`ятоїстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз`яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядкустатті 270 ЦПК Україниє невід`ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.

Відповідна правова позиція міститься і в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2018 року у справі № 923/631/15, від 23 січня 2020 року у справі № 910/20089/17, від 14 липня 2021 року у справі № 761/15741/17.

Зважаючи на вищезазначене та те, що заочне рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2023 року підлягає скасуванню, відповідно до положеньЦПК Українидодаткове рішення цього ж суду від 18 вересня 2023 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з частиною 1 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наслідки розгляду справи та вимоги ст. 141 ЦПК України, сплачений відповідачем при подачі апеляційної скарги судовий збір у розмірі 9662 грн. 40 коп. підлягає компенсації за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 04 вересня 2023 року та додаткове рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2023 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Фермерського господарства «Вікторія» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками - відмовити.

Стягнути з Фермерського господарства «Вікторія»на користь ОСОБА_1 9662 грн. 40 коп. в рахунок компенсації сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський

Л.М. Дьомич