Ухвала

від 07.10.2024 по справі 904/281/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" жовтня 2024 р.м. Одеса Справа № 904/281/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В. розглянувши сптеріали справи №904/281/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво", м. Дніпро до держави - російської федерації

про відшкодування майнової шкоди та збитків у сумі 25 433 800,30 грн.

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сяйво" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 15 433 800,32 грн., що складають суму майнової шкоди, та 10 000 000,00 грн. - збитків у вигляді упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі №904/281/24 передано за територіальною підсудністю на розгляд Господарському суду Одеської області (65119, Одеська область, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 29) матеріали справи № 904/281/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" до держави - російської федерації про відшкодування майнової шкоди та збитків у сумі 25 433 800,30 грн.

Ухвала господарського суду мотивована наявністю підстав для передачі матеріалів справи №904/281/24 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Одеської області, виходячи з обставин того, що місцем заподіяння шкоди майну позивача є м. Херсон.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сяйво" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 року по справі № 904/281/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі № 904/281/24 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2024 у справі № 904/281/24 залишено без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2024р., справу №904/281/24 передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Дослідивши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст.30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Згідно ч. 10 ст. 11 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживанням відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст. 29 ГПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди.

Згідно з ч. 1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В силу вимог ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно зі ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Господарський суд зазначає, що предметом заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Сяйво" позовних вимог є вимоги про стягнення збитків, завданих РФ внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС 06.06.2023, що спричинило затоплення міста Херсон, відбулось повне затоплення складських будівель, належних ПП «Барбет», розташованих за адресою: Карантиний острів, 1. м. Херсон, в яких перебувала на зберіганні сільськогосподарська продукція, належна ТОВ «Сяйво» .

Виходячи з правової природи підстав заявленого позову, господарський суд зауважує, що у позивача на підставі наданих суду документів виникло право вимоги, яке жодним чином не повинно ототожнюватися з правом власності на майно. Правові наслідки неможливості отримати дохід від підприємницької діяльності не є ідентичними правовим наслідкам завдання реальних збитків в результаті захоплення майна, що, в свою чергу, свідчить про неправомірність в даному випадку застосування приписів ч.8 ст. 29 ГПК України.

Згідно ч. 10 ст. 29 ГПК України позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна.

Проте, будь-які докази на підтвердження наявності зареєстрованого у РФ права власності на території Херсонської області позивачем суду надані не були.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи підстави заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Сяйво" позову, господарський суд доходить висновку про недоведеність правових підстав для розгляду даного спору саме господарським судом Одеської області.

Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійної його діяльності (ч. 6 ст. 29 ГПК України).

08.10.1999р. Постановою Кабінету Міністрів України №1871 було затверджено Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про умови розміщення та обслуговування дипломатичних представництв України в Російській Федерації і Російської Федерації в Україні та Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації стосовно розміру, термінів та порядку компенсації вартості нерухомості, яка взаємно передається для розміщення дипломатичних представництв України в Російській Федерації та Російської Федерації в Україні, підписану 19.11.1998р.

Статтею 2 Угоди від 19.11.1998р. визначено, що Українська сторона надає право власності Російській стороні на будинки, розташовані за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27.

Відповідно до ст. 3 Віденської конвенції про дипломатичні зносини, ратифікованої 21.03.1964р., функції дипломатичного представництва полягають, зокрема, у представництві акредитуючої держави в державі перебування, а також у захисті держави перебування інтересів акредитуючої держави і її громадян в межах, допустимих міжнародним правом.

Таким чином, як майно РФ, так і останнє зареєстроване місцезнаходження посольства РФ, яке здійснювало представництво її інтересів в Україні знаходиться за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27, а, отже, розгляд даного спору відноситься до територіальної юрисдикції господарського суду м. Києва.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ГПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Підсумовуючи викладене, з огляду на непідсудність даного спору господарському суду Одеської області, з урахуванням вимог ст. 31 ГПК України, суд вважає за необхідне надіслати матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво" до РФ про стягнення 25433800,30 грн. за встановленою підсудністю до господарського суду м. Києва.

Керуючись ст.ст. 11, 30, п. 1 ч.1 ст.31, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Справу №904/281/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сяйво", м. Дніпро до держави - російської федерації про відшкодування майнової шкоди та збитків у сумі 25 433 800,30 грн за передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено 07.10.2024р.

Суддя С.В. Літвінов