Рішення

від 25.09.2024 по справі 753/17203/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17203/23

провадження № 2/753/1406/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Шаповалової К.В.

за участі: секретаря судового засідання Давидюк В.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації,про визначення місця проживання дитини об`єднану в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Дарницька районна в м. Києві Державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

у вересні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини.

В обгрунтування позовної заяви позивач зазначила, що від шлюбу з відповідачем вони мають доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між сторонами (2020 рік), донька проживала разом із позивачкою. У травні 2023 року матір відповідача (бабуся дитини) взяла дитину до себе в гості на декілька днів та без відома позивачки передала її батьку. На день подачі заяви позивач не знає де перебуває її донька, спілкується з нею лише засобами телефонного зв`язку. Наразі позивач просить суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 разом із матір`ю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 вересня 2023 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В.

29 вересня 2023 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про те, що відповідач не значиться зареєстрованим ні за адресою: АДРЕСА_1 , ні за жодною іншою у м. Києві.

Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_4 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

04 жовтня 2023 року до суду надійшов витяг з реєстру територіального громади м. Києва про зареєстрованих/знятих з реєстрації осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого станом на 04 жовтня 2023 року у приміщенні зареєстрована одна особа - ОСОБА_6

11 жовтня 2023 року до суду від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації надійшов лист, у якому зазначено, що ОСОБА_4 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 13 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання на 23 листопада 2023 року на 10:00 год.

Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та зобов`язано дану установу надати на адресу суду письмовий висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_3 . Підготовче засідання було відкладено на 11 січня 2024 року на 14:30 год.

12 грудня 2023 року під головуванням судді Кулика С.В. було постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника позивача - адвоката Проскуріна В.Г. та вирішено цивільну справу № 753/17189/23, яка знаходилась у провадженні судді Кулика С.В., за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Дарницька районна в м. Києві Державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація про визначення місця проживання дитини, об`єднати в одне провадження з цивільною справою № 753/17203/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини, присвоївши їм єдиний реєстраційний номер 753/17203/23.

25 грудня 2023 року вищезгадану справу було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В.

18 січня 2024 року від Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації надійшов лист, у якому зазначено, що адміністрація просить проводити подальший розгляд справи за відсутності їхнього представника та ухвалити рішення з максимальним врахуванням інтересів дитини.

08 лютого 2024 року від Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації надійшов лист, у якому зазначено, що оскільки фактичним місцем проживання малолітнього ОСОБА_7 є: АДРЕСА_2 , що не відноситься до Дарницького району м. Києва, служба позбавлена можливості провести необхідну роботу для підготовки матеріалів на розгляд комісії з питань захисту прав дитина, а тому просить проводити подальший розгляд справи за відсутності їхнього представника та ухвалити рішення з максимальним врахуванням інтересів дитини.

Підготовче засідання призначене на 13 лютого 2024 року було відкладено на 14 березня 2024 року на 15:30 год.

23 лютого 2024 року до суду від Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації надійшов висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_7 разом із матір`ю ОСОБА_3 .

Підготовче засідання призначене на 14 березня 2024 року не відбулося, у зв`язку із зайнятістю судді в іншому судовому процесі щодо розгляду клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва про арешт майна. Згодом підготовче засідання було призначено на 10 квітня 2024 року.

У підготовчому засіданні 10 квітня 2024 року судом було задоволено заяву позивача про виклик та допит свідка, а саме - матері позивачки, яка є бабусею малолітніх дітей щодо визначення місця проживання яких розглядається справа.

Ухвалою суду від 10 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі, розпочато розгляд справи по суті та оголошено у справі перерву для виклику свідка на 15 травня 2024 року.

У судовому засіданні 15 травня 2024 року було допитано свідка ОСОБА_8 , судове засідання відкладено на 21 травня 2024 року на 10:00 год.

Судове засідання призначене на 21 травня 2024 року було відкладено за клопотанням представника відповідача на 17 червня 2024 року.

У судове засідання призначене на 17 червня 2024 року з`явилися представник позивача та представник відповідача, позивачка не з`явилась, будь-яких заяв до суду не подавала, причини неявки суду не повідомила.

Представником відповідача до суду були подані письмові пояснення щодо обставин справи та також заявлено клопотання про витребування доказів та обґрунтування подання такого клопотання після закриття підготовчого провадження у справі. Зокрема представник відповідача проси суд витребувати від КНП "Міський заклад з надання психіатричної допомоги" виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та у КНП "Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Херсонської обласної ради інформації щодо того чи проходила ОСОБА_3 лікування у зазначених закладах; інформацію щодо діагнозу захворювання та курсу лікування, який проходила ОСОБА_3 ; а також витребувати копію медичної картки та інших медичних документів, які пов`язані з лікуванням ОСОБА_3 . Клопотання обґрунтував тим, що в ході розгляду справи стало відомо, що ОСОБА_3 страждає на психічне захворювання, вважаючи, що даний факт має суттєве значення для подальшого розгляду справи, просить суд витребувати зазначену інформацію, окрім того, адвокат надав суду докази, що самостійно таку інформацію він витребувати не може, оскільки медичні заклади відмовили йому у наданні такої інформації. Представник позивача зазначив, що не вбачає належних підстав щодо задоволення клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 17 червня 2024 року клопотання представника відповідача задоволено, витребувано зазначену у клопотанні інформацію від медичних установ та оголошено перерву у судовому засіданні на 8 серпня 2024 року.

8 липня 2024 року до суду від Херсонського обласного закладу з надання психіатричної допомоги Херсонської обласної ради надійшло повідомлення на виконання вимог ухвали суду від 17 червня 2024 року.

У судовому засіданні 8 серпня 2024 року було допитано свідка зі сторони відповідача ОСОБА_9 та оголошено перерву до 25 вересня 2024 року для отримання відповіді на виконання ухвали суду від 17 червня 2024 року від іншої медичної установи.

18 вересня 2024 року до суду надійшла відповідь з КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» на виконання вимог ухвали суду від 17 червня 2024 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, допитавши свідків, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Судом встановлено, що 9 жовтня 2010 року між позивачкою ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб, що підтверджується копіює свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 104 (а.с. 13).

Від шлюбу у подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шо підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис 848 (а.с. 16) та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 15).

Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11 листопада 2020 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано (а.с. 14).

Відповідно до листа Дарницького ВДВС вбачається, що на виконанні у відділі знаходився виконавчий лист № 766/16776/20, виданий 26 листопада 2021 року Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_10 , 2011 року народження та ОСОБА_11 , 2017 року народження у розмірі 1/3 від усіх видів заробітку (доходів). 11 липня 2023 року державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу за її заявою та станом на вересень 2023 року повторно виконавче провадження з виконання вказаного вище виконавчого листа не відкривалось (а.с. 15).

Як зазначала у позовній заяві позивачка, після розірвання шлюбу спільні діти залишились проживати з нею, проте в травні 2023 року бабуся дітей - мати відповідача забрала доньку та сина на пару днів до себе та потім віддала їх батьку, який забрав їх в невідомому напрямку. Доньку та сина вона не бачила все літо, відповідач не повідомляв їй місце проживання дітей. Вказала, що у неї є постійне місце проживання в Києві, вона офіційно зареєстрована як внутрішньо переміщена особа, має постійний заробіток та має позитивні характеристики. Просила суд визначити місце проживання обох дітей разом з нею, щоб надалі уникати подібних ситуацій, що трапилась цим літом. Вказала також, що відповідач не займається вихованням дітей, проте погрожує їй відібрати їх у неї, через що вони постійно сваряться, зловживає спиртними напоями, залишає дітей на чужу жінку.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 вказала, що вона мати позивачки, бабуся дітей, діти весь час після розлучення проживали з її донькою, проте вона (позивачка) має психічне захворювання - шизофренію. Вона не розуміє, що вона хвора та їй треба лікуватись. Певний період часу вона проходила лікування в Херсоні у спеціалізованій клініці та оскільки в свій час саме вона як мати викликала лікарів та поклала її на стаціонарне лікування, у періоди загострення хвороби, її донька дуже агресивна до неї, вона не може з нею спілкуватись, вона також стає агресивною до дітей. Вказала, що донька захворіла у 2020 році через те, що чоловік та свекруха примушували її багато працювати, вона художниця. Також вказала, що її донька- позивачка проходила курс лікування у місті Києві, та кожного місяця 15 числа ходила на огляд до лікаря-психіатра, наразі у неї знову загострення, їй необхідно приймати відповідну дозу ліків, але вона відмовляється йти до лікарів, тому коли її стан покращиться невідомо. Зазначила, що вважає за неможливе, щоб її спільні з відповідачем діти проживали з її донькою, зокрема в період загострення у неї хвороби, бо вона дуже агресивна. Де наразі знаходиться донька їй не відомо, можливо поїхала до м. Херсон.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 , вказала, що вона бабуся дітей, мати відповідача. Зазначила, що після розлучення позивачка з дітьми проживала у м. Херсон, коли почалось повномасштабне вторгнення вона з дітьми евакуювалась до м. Києва. У квітні 2023 року вона дізналась, що у позивачки є проблеми зі здоров`ям, побачила її пост у соціальній мережі «Facebook». Якось вночі, ще у 2023 році, онучка їй надіслала голосове повідомлення, в якому сказала, що її нерви не витримують і вона хоче померти, на той час онучка проживала разом із позивачкою. Після цього вона поїхала до Служби у справах дітей та сім`ї Печерської РДА та написала заяву, але коли приїхала комісія за адресою місця проживання позивачки та її дітей, вони не помітили в діях позивачки ніякої загрози для дітей, все було тихо та спокійно позивачка вела себе нормально та адекватно. Вказала, що всі приховували від неї та сина, що у позивачки є проблеми з психічним станом здоров`я. Зазначила, що онука присилала їй голосове повідомлення, в якому вона казала, що мама кричить на малого брата та нецензурно виражається. Після всіх цих подій в травні 2023 року батько дітей забрав їх до себе, він проживає в Одеській області, у нього нова родина, а позивачка пішла на лікування до спеціалізованої лікарні в АДРЕСА_3 , де була майже 3 тижні, потім поїхала до м. Херсон, де пробула до жовтня 2023 року. Весь цей час вона дзвонила дітям, спілкувалась з ними. Пізніше вони поїхали до Одеської області, забрали дітей у батька та вони почали знову проживати з матір`ю до квітня 2024 року. З квітня 2024 року у позивачки знову почались проблеми зі здоров`ям, син викликав поліцію та у позивачки забрали дітей. 15 травня 2024 року дітей віддали їй (бабусі). Молодший онук- ОСОБА_12 весь час казав, що дуже хоче їсти, він важив всього 18 кг. Онучка сказала, що продуктів у холодильнику не було. Наразі онучка проживає у неї, а онук поїхав жити до батька в Одеську область. Позивачка дзвонила доньці пару разів та просила гроші на цигарки. Зазначила, що її син є приватним підприємцем, має стабільний дохід, та діти наразі перебувають на його утриманні, вона також допомагає онукам.

Відповідно до статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно із статтею12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до положень статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини і розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стаття 157 СК України передбачає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Пунктами 1,2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Згідно зі статтею 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до акту оцінки потреб сім`ї від 8 травня 2023 року ОСОБА_3 проживає разом із двома дітьми: ОСОБА_5 , 2011 року народження та ОСОБА_13 , 2017 року народження за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_5 має окреме спальне місце, облаштовано місце для навчання, забезпечення одягом та взуттям за сезоном, зі слів матері дитина відвідує консультації психолога в школі, на час відвідування була у школі. ОСОБА_7 також має окреме спальне місце, облаштоване місце для гри, забезпечення одягом та взуттям за сезоном, на час відвідування був у дитячому садочку. Також у вказаному акті зазначено, що мати дітей має конфлікт з бабусею дітей і тривожиться через те, що колишня свекруха може забрати дітей, при цьому не перешкоджає дітям бачитись та спілкуватись із бабусею (а.с. 22-29).

На час розгляду цього позову в суді, позивачка змінила місце проживання та як внутрішньо переміщена особа разом із дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачкою та її представником до матеріалів справи не було додано жодних доказів щодо місця роботи позивачки та щодо наявності у неї щомісячного стабільного доходу.

Поряд з цим, як зазначили у судовому засіданні обидва свідки (мати та свекруха позивачки) наразі позивачка має погіршення стану здоров`я, загострення хвороби та діти з нею не проживають, де саме вона - точно не відомо, ймовірно у м. Херсон. ЇЇ представник, адвокат Проскурін В.Г. повідомив, що зв`язку з нею він не має, на його повідомлення вона не відповідає.

Відповідно до повідомлення комунального некомерційного підприємства «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради від 4 липня 2024 року ОСОБА_3 , 1986 року народження знаходилась на стаціонарному лікуванні в КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» з 25 вересня 2020 року по 17 жовтня 2020 року, з 30 травня 2021 року по 24 червня 2021 року , з 25 серпня 2021 року по 5 жовтня 2021 року, діагноз: параноїдна шизофренія, безперервний перебіг, ремісія «В».

Також за повідомленням комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» від 3 вересня 2024 року ОСОБА_3 , 1986 року народження, знаходиться під наглядом лікаря-психіатра амбулаторного відділення № 1 КНП «МЗНПД» з 24 квітня 2023 року з діагнозом: "шизофренія, параноїдна форма, параноїдний синдром, помірно виражений апато-дисоціативний дефект особистості". Одноразово знаходилась на лікуванні з 19 червня по 6 липня 2023 року. Після виписки регулярно відвідувала лікаря-психіатра амбулаторно відділення, приймала підтримуюче лікування. З березня 2024 року самостійно припинила відвідування лікаря, інформація про подальше лікування у закладі відсутня, за медичною допомогою з того часу не зверталась.

Відповідно до висновку Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА від 19 лютого 2024 року після звернення позивачки із заявою про визначення місця проживання дітей, спеціалістами служби було проведено обстеження умов проживання та встановлено, що помешкання чисте, прибране, наявні всі необхідні речі, меблі, для дітей створені належні умови проживання та гармонійного розвитку. Мати дітей ОСОБА_3 має дохід та можливість створити всі умови для фізичного, духовного та розумового розвитку дітей. Батько дітей на засіданні комісії присутній не був, надіслав заяву, що не заперечує щодо визначення місця проживання дітей із матір`ю, діти на засіданні комісії підтвердили, що бажають й надалі проживати разом із матір`ю, обмежень у спілкуванні з батьком не мають. Враховуючи вказане, комісією було ухвалено рішення за доцільне визначити місце проживання дітей ОСОБА_5 , 2011 року народження та ОСОБА_7 , 2017 року народження разом із матір`ю ОСОБА_3 (а.с. 100-101).

У відповідності до статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Разом з тим, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі № 473/44/20-ц (провадження № 61-8103св21).

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Виходячи зі змісту наданого суду висновку органу опіки і піклування, вбачається, що він в основному сформований виходячи із заяви батька дітей, який не заперечував проти проживання дітей із матір`ю, а також заяв самих дітей. При цьому, вказаний висновок не містить, зокрема обґрунтування та посилання на докази, яким чином комісією було встановлено, що мати дітей має дохід, який саме, не встановлено чи взагалі мати дітей має постійне/тимчасове місце роботи. Отже, наданий суду висновок Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської РДА є не достатньо обґрунтованим, а тому суд з ним не погоджується.

Таким чином, враховуючи викладене вище, з урахуванням встановлених обставин, зважаючи на те, що позивачка з 24 квітня 2023 року у м. Києві перебуває на обліку у лікаря-психіатра з діагнозом «шизофренія, параноїдна форма», до цього тривалий час проходила стаціонарні лікуванні у Херсонському обласному закладі з надання психіатричної допомоги, з квітня 2024 року залишила дітей та поїхала у невідомому напрямку, у жодне судове засідання після 10 квітня 2024 року не з`явилась, будь-яких повідомлень, заяв суду не надіслала, зважаючи на те, що на цей час син позивачки проживає з батьком, а донька із бабусею (матір`ю батька), враховуючи, що така поведінка позивачки, а також її стан психічного здоров`я не можуть забезпечити дітям належного духовного та розумового розвитку, зважаючи на те, що позивачка у період загострення стану здоров`я стає агресивною, що підтверджено, зокрема, показими свідка - матері позивачки, що, свою чергу, може становити загрозу для психічного здоров`я та можливо для життя обох дітей, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки це не буде відповідати насамперед найкращим інтересам дітей.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 19, 141, 150, 151, 5, 157, 160, 161 СК України, статтями 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 142, 259, 263 - 265, 280, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації,про визначення місця проживання дитини об`єднану в одне провадження зі справою за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, Дарницька районна в м. Києві Державна адміністрація, Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація про визначення місця проживання дитини - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 7 жовтня 2024 року.

Суддя К.В. Шаповалова