Ухвала

від 08.10.2024 по справі 260/8523/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №260/8523/23

провадження №К/990/37725/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №260/8523/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, про визнання протиправним і нечинним нормативно-правового акту,

у с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Ужгородської міської ради, в якому просили визнати протиправним і нечинним рішення Ужгородської міської ради від 30.03.2023 за №1229 «Про затвердження детального плану території, обмеженої вулицями Солов`їною, Красною, територією НПО «Реабілітація» та межею міста».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.04.2024, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції і постановою суду апеляційної інстанції, позивачі звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять суд скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Згідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Такі випадки визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, згідно із якою підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Як на підставу касаційного оскарження, позивачі посилаються на пункти 1, 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України:

- суди першої та апеляційної інстанції, вирішуючи у цій адміністративній справі питання щодо відповідності спірного детального плану території (надалі - ДПТ) чинному генеральному плану міста Ужгорода, застосували до спірних правовідносин норми частини четвертої статті 19 та норму пункту б3 розділу V «Перехідні положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), неврахувавши висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо відповідності детального плану території генеральному плану населеного пункту, викладені у постановах Верховного Суду від 11.05.2023 у справі №380/23542/21, від 16.03.2023 у справі №460/3890/20, від 01.08.2024 у справі №640/25171/21;

- вирішуючи питання порушення процедури громадського обговорення спірного ДПТ в частині відсутності оприлюднення матеріалів проекту ДПТ та звіту про стратегічну екологічну оцінку, суди обох інстанцій застосували до спірних правовідносин норми частини сьомої статті 19, частини другої, пунктів 1, 2 частини третьої, частини четвертої статті 21 Закону №3038- VI без врахування висновків Верховного Суду, викладені у поставах від 11.05.2023 у справі №380/23542/21, від 30.09.2021 у справі №320/1030/19;

- суд апеляційної інстанції не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.09.2021 у справі №320/1030/19, від 21.09.2021 у справі №344/1479/19, від 20.03.2019 у справі №369/8195/17, від 11.05.2023 у справі №380/23542/21 щодо застосування статті 21 Закону №3038-VІ та норм абзацу десятого пункту 9 і пункту 11 Порядку проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (надалі - Порядок №555);

- суди не застосували до спірних правовідносин норми підпункту 8 пункту 43 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №926 (надалі - Порядок №926); пункту 4.8 та абзацу другого пункту 7.17 ДБН 8.1.1-14:2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України, від 30.12.2021 №367, зі змінами, внесеними наказами від 31.01.2022 №22, від 08.04.2022 №62 та від 16.05.2022 №72 (надалі - ДБН 5.1.1-14:2021), висновки Верховного Суду щодо застосування яких відсутні;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм частини третьої статті 69 Повітряного кодексу України в поєднанні із пунктом 7.6 ДБН Б. 1.1-14:2021 щодо нанесення існуючих обмежень у використанні земельних ділянок під час розроблення ДПТ у подібних правовідносинах;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм частини третьої статті 19 Закону №3038-VI та пунктів 7.4 і 7.23 ДБН 6.1.1-14:2021 в частині обов`язкового розділу «Землеустрій та землекористування» як складової частини ДПТ, оскільки такий розділ у спірному ДПТ відсутній;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин пункту 12 Порядку №926 в частині обов`язкового врахування інтересів суміжних територіальних громад, інтересів територіальної громади, громадських інтересів при розробленні ДПТ, оскільки межі території, на яку розроблено спірну містобудівну документацію, охоплюють територію суміжної територіальної громади - Оноківської ТГ Ужгородського району Закарпатської області;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми підпункту 13 пункту 43 Порядку №926 в частині обов`язків замовника містобудівної документації оприлюднити матеріали проекту в процедурі громадського обговорення містобудівної документації;

- судом першої інстанції всупереч приписів процесуального закону було приєднано до матеріалів справи висновок судового експерта Галієвої О.М. без поновлення процесуальних строків та покладено його судом в основу обґрунтування оскаржуваного рішення.

Касаційна скарга містить також й інші доводи щодо неправильного правозастосування судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає, що наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, які потребують ретельної перевірки, що у свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Позивачі просили поновити пропущений строк на подання касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Касаційна скарга подана 03.10.2024.

Враховуючи те, що повний текст постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 складено 06.09.2024, строк на подання касаційної скарги не пропущено.

У касаційній скарзі позивачі просять зупинити дію (виконання) судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 375 КАС України, суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 340 КАС України, суддя-доповідач у порядку підготовки справи до касаційного розгляду: вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.

Суд вважає за необхідне дати можливість відповідачу і третій особі подати свої заперечення щодо клопотання позивачів про зупинення дії (виконання) судових рішень, встановивши строк для подання таких заперечень.

Згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі у порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Суд інформує, що з 05.10.2021 функціонують окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку.

У зв`язку із запровадженням в України воєнного стану, режиму економії та недофінансуванням судів, можливості направляти повістки та судові рішення поштовим зв`язком вкрай обмежені.

Враховуючи наведене, Суд рекомендує позивачам зареєструватися у підсистемі «Електронний суд».

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 328, 331, 334, 338, 340, 375 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2024 у справі №260/8523/23.

2. Витребувати із Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/8523/23.

3. Надіслати особам, які беруть участь у справі, копії ухвали про відкриття касаційного провадження разом з копією касаційної скарги.

4. Установити десятиденний строк з моменту отримання учасниками справи цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу. Роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та долучених до нього документів іншим учасникам справи.

5. Установити для відповідача і третьої особи десятиденний строк для подання до суду заперечення на клопотання позивачів про зупинення дії (виконання) судових рішень.

6. Рекомендувати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб