Ухвала

від 08.10.2024 по справі 360/305/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №360/305/24

адміністративне провадження № К/990/35669/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,

перевіривши касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №360/305/24 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо не складення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, командир взводу, помічник командира загону;

- зобов`язати Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №337 (далі - Порядок №337), скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, командир взводу, помічник командира загону.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024, позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, командир взводу, помічник командира загону у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Відокремленому підрозділі "Шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля"; зобов`язано Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці відповідно до пункту 84 Порядку №337 скласти інформаційну довідку про умови праці на ОСОБА_1 при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, командир взводу, помічник командира загону у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Відокремленому підрозділі "Шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля".

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.

Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що в ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку.

Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах.

За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Спір у цій справі виник через дії компетентного органу щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці при підозрі у нього хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, командир взводу, помічник командира загону у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Відокремленому підрозділі "Шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля". Ця справа є справою незначної складності згідно до вимог пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України.

Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою.

Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права.

Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Колегія суддів також не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності.

Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, оскільки воно не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме справи №360/305/24.

Також скаржник зазначає, про те, що наразі відсутній висновок Верховного суду у подібних правовідносинах щодо нескладення інформаційної довідки про умови праці при підозрі хронічного професійного захворювання (отруєння) за професіями: електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, командир взводу, помічник командира загону у Другому воєнізованому гірничорятувальному загоні та у Відокремленому підрозділі "Шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля".

З цього приводу колегія суддів зазначає таке.

Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.

У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Так, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Також посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржником не зазначено:

1) які саме норми матеріального та/або процесуального права необхідно застосувати для формування вказаного вище висновку;

2) за результатами розгляду касаційної скарги, який саме висновок має бути сформований Верховним Судом з урахуванням зазначених нею норм матеріального та/або процесуального права.

Тож, саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також, слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Отже, Суд вважає безпідставними посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Таким чином, колегія суддів не приймає посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі.

Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке за законом не оскаржується у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою треба відмовити.

Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04.06.2024 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі №360/305/24.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Бевзенко

Суддя Я.О. Берназюк