Рішення

від 04.11.2011 по справі 2-3022/11

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 листопада 2011 р. Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.,

при секретарі - Вайсенштейн А.М.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа садівниче товариство «Корабели» про визнання договору недійсним, визнання права власності в порядку набувальної давності,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2011 р. позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 .

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що більше 10 років користується садовим будинком та садовою земельною ділянкою № НОМЕР_1 в СТ «Корабели», які були переоформлені на неї а заявою попереднього власника ОСОБА_2 відповідними Рішеннями правління садівничого товариства. Посилаючись на вказані обставини та на те, що іншим чином спір вирішити неможливо, просила суд задовольнити позов і визнати за нею право власності на вказане нерухоме майно в порядку набувальної давності.

В подальшому після скасування рішення суду за нововивявленими обставинами 19 жовтня 2011 року, позивачка доповнила позовні вимоги та просила визнати недійсним Договір купівлі-продажу садового будинку від 06 червня 2000 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого на Чорноморській товарній біржі АПК, недійсним.

У судове засідання позивачка та її представник не зявилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, вимоги позову підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідачі в судове засідання не зявилися, повідомлені судом належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Ухвалою суду справу розглянуто в порядку заочного розгляду, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Третя особа надала суду заяву про розгляд справи без участі їх представника та про відсутність заперечень проти задоволення позову, повністю підтверджує обставини позову.

Вивчивши і оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із таких підстав.

На підставі Свідоцтва про право власності на садовий будинок від 19.05.200 року ОСОБА_2 на підставі рішення правління СВТ «Корабели`належить на праві приватної власності цілий садовий будинок № НОМЕР_1 в СВТ «Корабели». На підставі Державного акту, виданого на підставі Рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів № 543 від 27 жовтня 1995 року, ОСОБА_2 належить на прав приватної власності земельна ділянка № НОМЕР_1 в СТ «Корабели», площею 0,0506 га.

ОСОБА_2 була прийнята в члени СВТ «Корабели`на підставі рішення правління від 10 червня 1995 року. На підставі рішення правління від 26.08.2000 року ОСОБА_2 виключена з членів садового товариства та прийнято рішення належну їй садову ділянку № НОМЕР_1 на підставі заяви та розписки переоформити на позивачку. Згідно Розписки від 18 серпня 2000 року, ОСОБА_2 , в присутності голови правління СТ , передала ОСОБА_1 в постійне користування та власність земельну ділянку № НОМЕР_1 з садовим будинком. В розписці зазначено, що в зв`язку з виїздом відповідачки на постійне місце проживання до Німеччини, вона через брак часу не має можливості нотаріально оформити вказану угоду.

Рішенням правління СТ «Корабели`від 08.01.2001 року в члени товариства прийнята ОСОБА_1 , на яку переоформлено садову ділянку № НОМЕР_1 з садовим будинком, яка належала ОСОБА_2 . На підставі зазначених документів суд вважає встановленим, що позивачка добросовісно заволоділа спірним нерухомим майном.

З 2000 року позивачка регулярно сплачує членські внески в СТ «Корабели`за ділянку 294, внески на охорону що підтверджується відповідними квитанціями. Згідно письмових пояснень голови СТ «Корабели», позивачка з 08 січня 2001 року безперервно і відкрито користується спірною земельною ділянкою з садовим будинком.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом

десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває

право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не

встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної

реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно,

транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Відповідно до ст.. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі і на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Зі змісту ст. 119 ЗК України, якою встановлено 15-річний строк набувальної давності на земельну ділянку, випливає, що її дія розповсюджується на землі, які перебувають в державній або комунальній власності, оскільки вона надає право громадянина на звернення до органу державної влади або місцевого самоврядування з клопотанням про передання земельної ділянки у власність згідно ст.. 121 цього Кодексу.

Таким чином, керуючись ст. 344, 377 ЦК України, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 набула право власності на зазначений садовий будинок та земельну ділянку в порядку набувальної давності, оскільки добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно ним володіти протягом

десяти років.

06 червня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу садового будинку № НОМЕР_1 в СВТ «Корабели», зареєстрований Чорноморською товарною біржею АПК за № 23.

Відповідно до вимог ст.. 47 ЦК України в редакції 1963 року, нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу кожна з сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість у грошах (правила двосторонньої реституції). Згідно вимог ст.ст. 227,242 цього Кодексу, договір купівлі-продажу нерухомого майна повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору. Отже, недотримання цієї умови тягне за собою недійсність Договору купівлі-продажу садового будинку. Так, конкуренція ст.. 15 ЗУ «Про товарну біржу», який діяв на той час, та наведених норм Цивільного Кодексу вимагає від учасників договору наступного визнання факту дійсності договору, укладеного на товарній біржі.

Крім того, суд враховує, що в розписці від 18 серпня 2000 року, ОСОБА_2 зазначила про недійсність зазначеного договору купівлі-продажу садового будинку між нею та ОСОБА_3 та в присутності свідків підтвердила факт повернення грошей за цей будинок покупцеві від ОСОБА_1 , а також те, що ОСОБА_3 не приймалася до членів СВТ.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу садового будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований Чорноморською товарною біржею АПК за № 23 від 06 червня 2000 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на садову земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,0506 га, та садовий будинок АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії шляхом подачі заяви про його перегляд до Центрального районного суду м. Миколаєва.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Гуденко О.А.