Рішення

від 23.09.2024 по справі 523/1678/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/1678/20

Провадження №2/523/805/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. м.Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмітрієвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №17 в м. Одесі, у загальному позовному провадженні, цивільну справу№523/1678/20 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І . Зміст вимог та заперечень учасників справи.

29.09.2020 року позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» звернувся до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» заборгованість по внескам та платежам співвласників об`єднання за період з 01.01.2017 по 01.01.2020 в сумі 64188,14 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 01.01.2017 по 01.01.2020 в сумі 9146,64 грн., та 3% річних у сумі 3224,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , та співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова». Відповідно кошторису надходжень і витрат, затвердженому протоколом загальних зборів, боржник повинен сплатити об`єднанню за період з 01.01.2017 року по 01.01.2020 суму у розмірі 64188,14 грн, а саме: послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території у сумі 9436,04 грн; опалення офісу та приміщення некомерційного призначення у сумі 54752,10 грн.

12.03.2020 року відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив на позовну заяву, яким позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Обґрунтував відзив наступним: відповідач став власником нежитлового приміщення на підставі договору дарування від 07.08.2019 року. Нежитлове приміщення не було підключено до водопостачання, каналізації та опалення, що підтверджується Актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 06.05.2010 року. Додані позивачем до позовної заяви копії частини плану «Опалення та вентиляція» цокольного поверху з нежитловими приміщеннями «Тренажерний зал» в 5 та 6 секціях будинку є лише частиною проектної документації забудовника ЗАТ «ВБМО Одесбуд» від серпня 2005 року, яка не втілена у життя. Відповідно до п.п. 6.2 Договору інвестування будівництва житла в м. Одесі №152/С від 10.01.2006р. «Технічний стан нежилого приміщення»: без шпалер, малярних робіт, підлоги, внутрішніх дверей та сантехнічних приборів». В нежитловому приміщенні ніколи не було опалення від дахової котельні, так як тип опалення, яким користувалися і користуються власники нежитлового приміщення № НОМЕР_1 є електро опалення, що підтверджується технічним паспортом. В період з грудня 2016 року по січень 2017 року до нежитлового приміщення завітала комісія від правління ОСББ «На Скворцова» для перевірки наявності опалення та заміру температури в приміщенні. Замір температури показників був в одній частині приміщення +8 градусів, а в іншій +12 градусів, батареї для опалення приміщення відсутні. Разом із тим, Акт огляду нежитлового приміщення комісія правління надавати на підпис власнику приміщення відмовилась.

08.04.2020 року представник позивача ОСББ «На Скворцова» подав до суду заяву про залучення співвідповідача, якою просив: залучити до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» заборгованість у розмірі 69326,94 грн, з яких: 57071, 28 грн. заборгованість по внескам та платежам співвласників; 3149,80 грн. 3% річних; 9105,86 грн. інфляційні втрати.

Обґрунтовано заяву наступним: ОСОБА_1 набув право власності на нежитлове приміщення 07.08.2019 року, на підставі договору дарування. До цього часу, власником приміщення була ОСОБА_2 . За таких обставин, обов`язок зі сплати внесків та платежів, що є предметом спору, у ОСОБА_1 виник саме з 07.08.2019 року. За період з 07.08.2019 по 01.01.2020 року розмір заборгованості складає: за утримання будинку 3664,68 грн; за опалення 3452,18 грн. Всього: 7116,86 грн. Оскільки в період часу з 01.01.2017 по 07.08.2019 року, за який виникла заборгованість, власником приміщення була ОСОБА_2 , то саме на неї покладено обов`язок зі сплати заборгованості: основна заборгованість: 57071,28 грн; 3% річних 3149,80 грн; інфляційні витрати 9105,86 грн. Всього: 69326,94 грн.

08.04.2020 року представник позивача ОСББ «На Скворцова» подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, якою просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» заборгованість у розмірі: 7232,76 грн., з яких 7116,86 грн. заборгованість по внескам та платежам співвласників; 75,12 грн. 3% річних; 40,78 грн. інфляційні втрати.

14.12.2020 року відповідач ОСОБА_2 надала суду відзив на позовну заяву, яким позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовано відзив наступним: нежитлове приміщення №106 не було підключено до водопостачання, каналізації та опалення, що підтверджується Актом приймання-передачі від 06.05.2010 року. Додані позивачем до позовної заяви копії частини плану «Опалення та вентиляція» цокольного поверху з нежитловими приміщеннями «Тренажерний зал» в 5 та 6 секціях будинку є лише частиною проектної документації забудовника ЗАТ «ВБМО Одесбуд» від серпня 2005 року, яка не втілена у життя. Відповідно до п.п. 6.2 Договору інвестування будівництва житла в м. Одесі №152/С від 10.01.2006р. «Технічний стан нежилого приміщення»: без шпалер, малярних робіт, підлоги, внутрішніх дверей та сантехнічних приборів». В нежитловому приміщенні ніколи не було опалення від дахової котельні, так як тип опалення, яким користувалися і користуються власники нежитлового приміщення № НОМЕР_1 є електро опалення, що підтверджується технічним паспортом. В період з грудня 2016 року по січень 2017 року до нежитлового приміщення завітала комісія від правління ОСББ «На Скворцова» для перевірки наявності опалення та заміру температури в приміщенні. Замір температури показників був в одній частині приміщення +8 градусів, а в іншій +12 градусів, батареї для опалення приміщення відсутні. Разом із тим, Акт огляду нежитлового приміщення комісія правління надавати на підпис власнику приміщення відмовилась. Згідно висновку будівельно-технічної експертизи № 021/2020 від 11.03.2020 року, у нежитловому приміщенні АДРЕСА_1 відсутні опалювальні батареї чи радіатори, та встановлено, що приміщення опалюється за рахунок електрики, що також підтверджується технічним паспортом.

20.04.2021 року представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» подав до суду заяву про зміну предмета позову, якою просив:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» заборгованість за опалення за період з 01.01.2017 року по 06.08.2019 року у розмірі 63555,58 грн, з яких: 51299,92 грн. заборгованість по внескам та платежам співвласників; 3149,80 грн. 3% річних; 9105,86 грн. інфляційні втрати;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» заборгованість за опалення за період з 07.08.2019 року по 01.01.2020 року у розмірі: 3568,08 грн., з яких 3452,18 грн. заборгованість по внескам та платежам співвласників; 75,12 грн. 3% річних; 40,78 грн. інфляційні втрати.

24.06.2021 року відповідач ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення по справі, які містять доводи, які раніше відповідач вже зазначав у попередніх поясненнях по справі. Відповідач вважає, що відсутні законні правові підстави для стягнення з нього оплати за неіснуючі послуги по опаленню нежитлового приміщення АДРЕСА_1 .

29.08.2022 року представник відповідача ОСОБА_3 надав до суду додаткові письмові пояснення, обґрунтовані наступним: 1) жодного акту приймання-передачі послуг за період з 01.01.2017 по 01.01.2020 відповідач не отримував; 2) суду надано роздруківку розрахунку на сплату внеску та інших платежів за листопад 2017, в зазначений період ОСОБА_1 жодного відношення до приміщення не мав; 3) позивачем порушено процедуру доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів; 4) Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016-01.04.2018 складений лише 24.01.2020 року, не підписаний; 5) нежитлове приміщення №106 забудовником не було підключено до водопостачання, каналізації та опалення; 6) позивачем не надано жодних доказів дійсної поставки теплоносія в нежитлове приміщення відповідача; 7) відповідач вважає необґрунтованим наданий суду розрахунок заборгованості; 8) відповідач просив застосувати по даній справі строки позовної давності; 9) нежитлові приміщення відповідача не були забезпечені нормативною температурою повітря.

22.07.2024 року представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» надав суду додаткові письмові пояснення по справі, обґрунтовані наступним. 1) ОСББ «На Скворцова» щомісяця направляло електронною поштою Рахунок на оплату за надані житлово-комунальні послуги, а також направляло поштою досудові попередження з вимогою щодо сплати заборгованості перед ОСББ. В рахунок на сплату внесків та інших платежів включені тільки ті комунальні послуги, які надавалися споживачам. 2) В Акті приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс зазначено тільки 205 квартир. При здачі будинку для отримання свідоцтва про право власності інвестори підписують власний акт здачі-приймання групи нежитлових приміщень, і якби приміщення не були підключені до системи водопостачання, газопостачання та опалення акт не був би підписаний до усунення недоліків. Те, що група нежитлових приміщень підключена до системи опалення свідчить: технічний паспорт, план «Опалення та вентиляція» цокольного поверху з нежитловим приміщенням «Тренажерний зал». Той факт, що власники самовільно зняли радіатори, або прийняли приміщення, яке не відповідає плану, не свідчить, що послуга з опалення приміщень не надавалась. Крім того, до позовної заяви додано копію заяви ОСОБА_1 , в якій він вимагає виконати ремонт металевих труб системи опалення (обратки), що свідчить про те що в приміщенні проходять металеві труби системи опалення діаметром 90мм та являються теплообмінником, тобто приладом обігріву приміщення. 3) Відповідачі не отримували погодження ОСББ щодо відключення від системи опалення будинку, питання не розглядалося на загальних зборах а також не узгоджували встановлення електричного опалення з профільними організаціями. 4) У Висновку експерта, наданому відповідачами, не зазначено про обігрів приміщення металевими трубами. На фото, у Висновку, чітко вбачається, що труби системи опалення є в кожному приміщенні. Експертом не надана інформація про температуру в нежитлових приміщеннях. З огляду на викладене, твердження відповідачів є безпідставними. 5) у будинку система опалення «автономна», послуга опалення надається власною даховою котельнею. В будинку не встановлені прилади обліку теплової енергії, тому внески на опалення нараховуються у відповідності до Кошторису надходжень і витрат, затвердженому протоколами загальних зборів від 15.05.2017 №1/2017, фактичних витрат на придбання природного газу, розподіляючи витрати між житловими приміщеннями та нежитловими приміщеннями пропорційно до опалювальної площі приміщень та ціни природного газу для населення та ціни природного газу для нежитлових приміщень.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Бабакова В.П. від 03.02.2020 року було відкрито спрощене провадження у справі №523/1678/20.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 13.04.2020 року було здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Далеко К.О. від 18.02.2021 року прийнято цивільну справу до свого провадження.

Ухвалою судді Далеко К.О. від 17.03.2021 року залишено без руху заяву представника позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» від 08.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за комунальні послуги в сумі 69326,94 грн.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18.06.2024 року заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» про зміну предмета позову залишено без розгляду.

ІІІ. Позиції сторін та покази свідків.

Представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова», з`явившись до судового засідання, підтримала заявлені уточнені позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у додаткових поясненнях від 22.07.2024 року. Зазначила, що через нежитлові приміщення відповідачів проходять металеві теплові труби, обратка, через які здійснюється опалення приміщення, тому доводи відповідачів не заслуговують на увагу. Відповідачі не довели жодними належними або допустимими доказами обставини низької температури в приміщенні. Відключення нежитлового приміщення від теплопостачання будинку можливе лише тільки на підставі рішення загальних зборів щодо переходу на індивідуальне опалення, чого в даному випадку не було. Відповідачами не надано жодного дозволу про перехід на електричне опалення. Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, зауважила на карантинні заходи, в період дії яких, були зупинені строки позовної давності.

Відповідач ОСОБА_2 , з`явившись до судового засідання, заперечувала проти задоволення позовної заяви, просила відмовити у її задоволенні, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов, зазначила що опалення в приміщеннях відсутнє, з неї безпідставно намагаються стягнути суму боргу.

Відповідач ОСОБА_1 , з`явившись до судового засідання, заперечував проти задоволення позовної заяви, просив відмовити у її задоволенні, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов, додатково зазначив що незаконні вимоги до них про оплату опалення стали пред`являти після зміни голови правління ОСББ. Сусідні нежитлові приміщення цього будинку не платять за опалення. В нежитлових приміщеннях не дотримуються нормативи температури, в підтвердження чого комісія, яка виходила для замірів, не надала йому Акт.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Бессараба П.А., з`явившись до судового засідання, просив відмовити у задоволенні позову, надав пояснення аналогічні зазначеним у додаткових письмових поясненнях від 29.08.2022 року.

На останнє судове засідання сторони не з`явились, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, надали до канцелярії суду письмові судові дебати.

Судом здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до ч. 1 ст. 247 ЦПК України, у дати явки сторін до судового засідання.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані сторонами на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, вислухавши учасників справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 була власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення (Бланк серія САЕ №671227), виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 22.08.2012 року, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним № 37634225, номер запису 3460 в книзі 114неж-130 Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» 17.09.2012 року.

На підставі договору дарування за номером 1422 від 07 серпня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Похиленко Л.М., ОСОБА_2 подарувала нежитлове приміщення АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 .

Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», 19.04.2010 року було створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова», що підтверджується Випискою з ЄДРПОУ та копією Статуту ОСББ, затвердженого загальними зборами протокол №1/2016 від 29.10.2016 року.

Рішенням загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 15.05.2017 року було затверджено кошторис витрат та розмір внесків на обслуговування багатоквартирного будинку, та зокрема встановлено, що вказані внески складають: 4грн/кв.м. Додатково вказаним рішенням було затверджено вартість користування ліфтом з квартири у сумі 24грн/міс.

ОСББ «На Скворцова» за період з 2017 року по сьогоднішній день у встановленому порядку здійснює закупівлю природного газу для виробництва теплової енергії, для надання послуг з опалення населенню, гна підставі договору з ПАТ "НАК "Нафтогаз України", що підтверджує Актами прийому-передачі природного газу.

З урахуванням вартості газу, позивачем проводилися розрахунки вартості послуг з опалення, результат яких відображено у звіті по особовому рахунку (акт звіряння).

За період з 01.01.2017 по 01.01.2020 відповідачі оплачували внески на управління будинком, відмовляючись в оплаті послуг за опалення.

12.03.2018 року, 02.12.2019 року, 12.01.2020 року ОСББ «На Скворцова» направляли на адресу відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 досудові попередження про облік заборгованості за житлово-комунальні послуги нежитлового приміщення, а саме станом на 01.03.2018 року у сумі 36097,94 грн., станом на 01.12.2019 року у сумі 61329,54 грн., станом на 01.01.2020 року у сумі 64188,14 грн., станом на 01.09.2019 року у сумі 57665,56 грн.

Матеріали справи містять Акт звіряння взаємних розрахунків за період 01.10.2016 01.04.2018 року підписаний лише стороною ОСББ «На Скворцова», в якому визначено борг на 01.04.2018 року у розмірі 64187,84 грн.

У судовому засіданні відповідачі визнали, що не платили за опалення, зазначили про відсутність правових підстав для стягнення з них грошових коштів за опалення, оскільки вони ним не користуються, в нежитловому приміщенні відсутні прилади опалення, а саме радіатори. Вид опалення в нежитловому приміщенні електро.

Згідно Висновку експерта №021/2020 будівельно-технічної експертизи від 11.03.2020 року, зробленого на замовлення відповідача ОСОБА_1 : виходячи з проведеного візуального огляду групи нежитлових приміщень № НОМЕР_1 , розташованих по АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_1 , експертом було встановлено, що на момент проведення огляду 06.03.2020 року, у вищевказаних приміщеннях прилади опалення, а саме радіатори відсутні.

Заявою до ОСББ "На Скворцова" від 03.03.2020 року ОСОБА_1 після закінчення опалювального сезону, просить провести заміну металевих труб опалювальної системи (обратки), а саме тієї частини, яка проходить через нежитлове приміщення.

Листом від 10.03.2020 року №21 голова Правління ОСББ «На Скворцова» повідомила ОСОБА_1 , на його запит від 03.03.2020 року, що Правлінням буде створена комісія для огляду приміщень цокольного поверху, через який проходять металеві труби системи опалення, для визначення необхідності проведення капітального ремонту та заміни труб системи опалення для запобігання проривам труб та затоплення цокольних нежитлових приміщень. Питання капітального ремонту системи опалення буде розглянуто на найближчих загальних зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова».

Згідно Технічного паспорта на групу нежитлових приміщень № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 , виготовленого ПП «Одеське БТІ» станом на 14.08.2019 року, в таблиці Характеристика групи нежитлових приміщень, визначено вид опалення електро.

Згідно листа ОСББ «На Скворцова» від 10.03.2020 року №20, ОСОБА_1 було надано витребувані ним документи, крім того повідомлено, що заміри температури проводилися комісією Правління ОСББ «На Скворцова», але підписаний акт не передавався від голови Правління ОСОБА_4 . Оскільки опалювальний сезон 2019 2020 ще не закінчився, Правління ОСББ «На Скворцова» запропонувало знову виконати заміри температури в нежитловому приміщенні №106, скласти акт обстеження та надати його на вимогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно дост. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

За змістомст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання.

Відповідно дост. 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Задоволення потреб співвласників ОСББ з питань забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку здійснюється шляхом самозабезпечення відповідно до ст. 22 Закону.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право: робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання; вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об`єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю; вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів; виступати засновником (учасником) інших юридичних осіб. Реалізація прав об`єднання, визначених цією статтею, здійснюється його правлінням за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об`єднання. Загальні збори об`єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна об`єднання, на суму боргу. Порядок розрахунків за ці операціївизначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.22 Закону України«Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексомУкраїни в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо-та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо-та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

На підставіч.1 ст.2, ч.3 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» об`єднанням, як колективним споживачем,укладено з виконавцями комунальних послуг (підприємствами - монополістами) типові договори на постачання та розподіл природного газу, постачання та розподіл електричної енергії, централізованого водовідведення. поводження з побутовими відходами.

Судом встановлено, що кожного місяця, по укладеним договорам, об`єднанню виставляються відповідні рахунки на оплату, та складаються акти виконаних робіт (наданих послуг).

Постачання теплової енергії здійснюється об`єднанням шляхом самозабезпечення.

З урахуванням вартості окремих житлово комунальних послуг підприємств-монополістів, обсягу та вартості робіт та послуг по іншим договорам, щомісяця провадитьсякоригування частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів.

Законодавством не передбачено укладання будь-яких договорів між об`єднаннямта його членами - співвласниками багатоквартирного будинку.

Вказані правовідносини врегульованоСтатутомтаЗаконами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно із ч. 2ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно положень п. 11ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку"рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Згідно п. 5 ч. 1ст. 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"співвласники зобов`язані виконувати рішення загальних зборів.

Суд виходить із того, що під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі №761/48615/18-ц.

Упостанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року справа№ 466/8748/16-ц: особа, яка є співвласником будинку, в якому створено ОСББ зобов`язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об`єднання наділене правом у разі нездійснення таких дій цією особою звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів.

Судом встановлено, що у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 , облаштована автономна система опалення, послуга опалення надається власною даховою котельнею. В будинку не встановлені прилади обліку теплової енергії. Це підтверджується Актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 06.05.2010 року. Таким чином виконавцем комунальної послуги опалення є ОСББ «На Скворцова», яке створене власниками приміщень будинку.

Разом з тим, відповідачі стверджують, що нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , як і інші нежитлові приміщення, не було підключено до опалення, в підтвердження чого вони посилаються на Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 06.05.2010 року.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.10Закону України«Про особливостіздійснення прававласності убагатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні та допустимі докази відповідно до вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України.

При ухваленні рішення суд бере до уваги, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при рівності прав щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Суд оцінює докази відповідно до вимог статей 77, 78, ч. 3 ст.82ЦПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України, обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст.13ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст.ст. 12, 81ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд констатує, що у даному випадку відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що нежитлове приміщення, належне їм в різні періоди часу, за які заявлено вимоги про стягнення заборгованості, не було підключено до автономної системи опалення будинку, у спірний період стягнення, тобто відповідачами не надано суду доказів того, що їх нежитлове приміщення не отримувало тепло від дахової.

Більш того, матеріалами справи підтверджується протилежне.

Висновком експерта № 021/2020 будівельно-технічної експертизи від 11.03.2020 року, зробленим на замовлення відповідача ОСОБА_1 , який містить фото нежитлових приміщень відповідачів, підтверджується, що по стінам нежитлових приміщень розташовані металеві теплові труби.

Надаючи правовуоцінку такомудоказу,як Висновокексперта №021/2020 від 11.03.2020 року, суд приймає його в якості письмового доказу по справі, оскільки він не відповідає вимогам ч.5 ст. 106 ЦПК України, зокрема не містить підпису експерта, навпроти абзацу про попередження експерта про кримінальну відповідальність.

Проходження металевих труб системи опалення будинку через нежитлові приміщення відповідачів також підтверджується заявою ОСОБА_1 від 03.03.2020 року та листом ОСББ «На Скворцова» від 10.03.2020 №21 (Том №1 а.с.136), який містить посилання на запит ОСОБА_1 від 03.03.2020 року, та повідомляє що Правлінням буде створена комісія для огляду приміщень цокольного поверху, через який проходять металеві труби системи опалення для визначення необхідності проведення капітального ремонту та заміни труб системи опалення для запобігання проривам труб та затоплення цокольних нежитлових приміщень.

При цьому, до доводів відповідачів з приводу того, що вони не споживають теплову енергію, суд ставиться критично, оскільки у судовому засіданні підтвердились обставини того, що нежитлові приміщення відповідачів обладнані тепловими трубами В свою чергу, наявний в матеріалах справи Висновок експерта №021/2020 не підтверджує не споживання відповідачами теплової енергії, а лише встановлює відсутність в приміщенні радіаторів, разом із тим прилади опалення не обмежуються лише одними радіаторами.

Щодо посилання відповідачів на Акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 06.05.2010 року, то суд зазначає що наведений Акт не є належним доказом обставин не споживання теплової енергії, оскільки не містить інформації щодо нежитлових приміщень, а стосується лише квартир. Так само, технічний паспорт на нежитлове приміщення, виготовлений станом на 14.08.2019 року, не є таким доказом. Тим баче, що дані зазначені у технічному паспорті в частині виду опалення, спростовуються фотографіями відображеними у Висновку експерта №021/2020.

Суд виходить із того, що підведення опалення до стояка в межах нежитлових приміщень, свідчить про виконання послуг позивачем., іншого відповідачами не доведено.

Таке правозастосування узгоджується із правовими висновками Верховного Суду викладеними зокрема в постанові Верховного Суду від 02 березня 2018 року по справі №915/89/16.

Також суд виходить із того що загальна система опалення житлового будинку є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку, яку вони відповідно зобов`язані утримувати та розпоряджатись нею виключно за згоди всіх інших співвласників, що відповідає вимогам ч.2ст. 369 ЦК України.

В розумінні ч. 3 ст.12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Тобто, відключення від системи опалення, можливе через прийняття рішення про це загальними зборами.

Таким чином, суд доходить висновків, що відповідачами не надано належних і достатніх доказів на підтвердження обставин не підключення, або відключення нежитлових приміщень від системи автономного теплопостачання будинку, та встановлення у нежитлових приміщеннях системи індивідуального (поквартирного) теплопостачання.

Також суд виходить із того, що якщо у нежитлових приміщеннях наявні трубопроводи, стояки, то споживач сплачує за фактичне тепло, яке виділяється від них, оскільки фактично споживає теплову енергію.

У постанові від 13.06.2018 року по справі № 317/1636/16-ц Верховний суд звернув увагу судів на те, що саме теплоносій передає теплову енергію і тому саме його наявність в стояках та трубопроводах, що розташовані в приміщеннях, підтверджує факт передачі теплової енергії і відповідно прийняття нею даної теплової енергії.

З огляду на викладене, оскільки по стінах нежитлового приміщення відповідачів проходять труби, підключені до автономної системи опалення всього будинку, то позовні вимоги позивача про стягнення з відповідачів суми заборгованості визнаються судом обґрунтованими.

Суд виходить із того, що підведення опалення до теплового вводу у нежитлові приміщення відповідачів свідчить про виконання ОСББ «На Скворцова» обов`язків щодо подачі тепла; відповідачем не спростовано факт подачі тепла до теплового вводу у нежитлові приміщення; доказів від`єднання нежитлового приміщення від теплового вводу, перекриття та опломбування теплового вводу відповідачами не надано.

При цьому, суд критично відноситься до доводів адвоката Бессараба П.А. про те, що у нежитлових приміщеннях відповідача не були забезпечені нормативи температури повітря.

Суд зазначає, що така позиція представника відповідача суперечить попереднім доводам щодо не підключення нежитлових приміщень до системи опалення, взагалі. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Також, доводи щодо не забезпечення нормативної температури повітря, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Лист ОСББ «НА Скворцова» від за №20, згідно якого повідомлено що заміри температури проводились комісією, але підписаний акт не передавався від голови правління ОСОБА_4 , датований 10.03.2020 року. В свою чергу, предметом позову є стягнення заборгованості за період з 01.01.2017 року по 01.01.2020 року.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, про що заявлено адвокатом Бессараба П.А., суд зазначає наступне.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Предметом розгляду судом є позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.01.2017 року по 01.01.2020 року.

ОСОБА_1 став власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 - з 07.08.2019 року.

Позовна заява первісно подана до суду, із позовними вимогами до ОСОБА_1 29.01.2020 року, зменшено позовні вимог до цього відповідача заявою від 08.04.2020 року (Т.1 а.с. 117-121), заявою про зміну предмета позову (Т.1, а.с. 182-186) остаточно пред`явлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за опалення за період з 07.08.2019 року по 01.01.2020 року в сумі 3568,08 грн.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності до позовних вимог пред`явлених до ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що ОСОБА_2 була власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1 - з дати вводу в експлуатацію по 06.08.2019 року.

Заявою про залучення співвідповідача від 08.04.2020 року, ОСББ «На Скворцова» по суті пред`явило до ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 69326,94 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2021 року залишено без руху заяву позивача від 08.04.2020 року про стягнення заборгованості в сумі 69326,94 грн.

Заявою про зміну предмета позову від 20.04.2021 року, позивач усунув недоліки наведені в ухвалі суду від17.03.2021 року, та остаточно сформулював позовні вимоги до двох відповідачів.

З огляду на викладене, суд вважає що позивачем ОСББ «На Скворцова» були пред`явлені позовні вимоги до ОСОБА_2 08.04.2020 року, оскільки позивач усунув недоліки визначені ухвалою суду від 17.03.2021 року, у встановлений строку, що відповідає положенням ч.3 ст. 185 ЦПК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України N 530-IX від 17 березня 2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати").

У пункті 12 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року N 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята статті 261 ЦК України). У випадку перебігу, строк позовної давності обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Отже, до вимог ОСББ «На Скворцова», строк позовної давності до яких не сплив на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, тобто станом на березень 2020 року, не можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.

При цьому, оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісяця платежу.

Суд враховує ті обставини, що оплата комунальних послуг має здійснюватись споживачами цих послуг до 20 числа місяця, наступного за тим, в якому цю послугу спожито.

Встановлено, що платежі ОСОБА_2 за послуги теплопостачання, надані позивачем у спірний період, не здійснювалися.

Врахувавши, що останнім днем звернення до суду з позовом до ОСОБА_2 у межах строку позовної давності було 08 квітня 2017 року, а Закон України від 30 березня 2020 року N 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, позивачем пропущено строк позовної давності для пред`явлення позовних вимог до ОСОБА_2 за січень та лютий 2017 року.

Надаючи правовий аналіз розміру заборгованості, та її розрахунку, проведеного позивачем, суд зазначає наступне.

Протягом розгляду справи, представник позивача декілька разів надавала розрахунок заборгованості.

Останній розрахунок заборгованості був наданий суду та прийнятий до розгляду разом із письмовими поясненнями від 22.07.2024 року.

Адвокат Бессараба П.А. у письмових поясненнях та у судовому засіданні посилався на невірність проведеного позивачем розрахунку, оскільки він суперечить Правилам надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року за №630.

Разом із тим суд вважає, що наведені Правила не розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки будинок АДРЕСА_3 , не підключений до мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

У даному випадку, внески на опалення були нараховані позивачем у відповідності до Кошторису надходжень і витрат, затвердженому протоколами загальних зборів від 15.05.2017 року №1/2017, фактичних витрат на придбання природного газу, розподіляючи витрати між житловими приміщеннями та нежитловими приміщеннями пропорційно до опалювальної площі приміщень та ціни природного газу для населення та ціни природного газу для нежитлових приміщень.

Матеріали справи містять Акти приймання-передачі природного газу, які свідчать про те що відповідно до договору Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» передає ОСББ «На Скворцова» імпортований газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

У подальшому, сума за спожитий газ розподіляється між житловими та нежитловими приміщеннями, відповідно до фактичних витрат на оплату природного газу та площі нежитлових та житлових приміщень.

Матеріали справи містять зразки оголошень розрахунку вартості 1 кв.м. опалювальної площі будинку, які розміщуються на дошках оголошень та в чатах будинку.

Виходячи із наданого позивачем Розрахунку оплати за опалення, власник ОСОБА_2 , за період з жовтня 2016 року по березень 2019 року включно, суд вважає що з ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за опалення нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , за період з 01.03.2017 по 06.08.2019 року у розмірі 35211, 30 грн.

Виходячи із наданого позивачем Розрахунку оплати за опалення, власник ОСОБА_1 , за період з листопада 2019 року по грудень 2019 року включно, суд вважає що з ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за опалення нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , за період з 07.08.2019 року по 01.01.2020 року у розмірі 3452,18 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи адвоката Бессараба П.А., зазначені у судових дебатах, зокрема в частині невірного розрахунку заборгованості за опалення, при порівнянні Акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2016 - 01.04.2018, та наданого позивачем Розрахунку вартості 1 куб. газу для населення та офісів за листопад 2019 року, оскільки наведений у дебатах адвокатом розрахунок невірно розтлумачений, зокрема зазначена ним сума боргу 2090,70 грн., є сумою боргу за опалення за грудень 2019 року, в свою чергу за листопад 2019 року сума боргу зазначена правильно - 1361, 48 грн, так як і розраховано адвокатом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частина 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідачів на користь позивача інфляційних втрат та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Разом із тим, суд не погоджується із розрахунком 3% річних та інфляційних втрат, наданим позивачем.

За розрахунком суду, з ОСОБА_2 підлягає стягненню, за період з 21.04.2017 року по 08.04.2020 року:

- 3% річних в сумі 1867,30 грн. та інфляційні втрати в сумі 3250,50 грн.

За розрахунком суду, з ОСОБА_1 підлягає стягненню, за період з 21.12.2019 по 29.01.2020:

- 3% річних у розмірі 6грн.20коп. та інфляційні втрати у розмірі 2 грн.86коп.

Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (постанова Верховного Суду від 01.07.2021 у справі N 917/549/20).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Верховний Суд неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує (в тому числі і як свідок). Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі N 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі N 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі N 902/761/18, від 04.12.2019 у справі N 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі N 129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСББ «На Скворцова». В свою чергу, доводи сторони відповідачів, по даній справі, позбавлені належного правового та доказового обгрунтування.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» заборгованість за опалення, за період з 01.03.2017 по 06.08.2019 року у розмірі 35211, 30 грн., а також 3% річних у розмірі 1867,30 грн. та інфляційні втрати у розмірі 3250,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» заборгованість за опалення, за період з 07.08.2019 року по 01.01.2020 року у розмірі 3452,18 грн., а також 3% річних у розмірі 6,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 2,86 грн.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова» судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «На Скворцова», ЄДРПОУ: 37090000, 65074, м. Одеса, вул. Мальовнича, буд. 4А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_5 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 03.10.2024 року.

Суддя: К.О. Далеко