Ухвала

від 01.10.2024 по справі 554/1944/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/1944/24 Номер провадження 11-сс/814/621/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 - представника власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.

Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024170440000203 від 20.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, задоволено клопотання слідчого СВ відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 та накладено арешт на вилучені під час проведеного 21.03.2024 обшуку речі, а саме на:

-дрова об`ємом 20,1 м3 різної породи, а саме «клен», «ясен», «дуб»;

-бензопилу марки «STIHL» модель «Germany» помаранчевого кольору, яка опечатано биркою з підписами понятих;

-дві бирки UA ДАЛРУ 516369759, UA ДАЛРУ 091978972, які запаковані до експертного пакету RIC 2128471.

Місцем зберігання дров об`ємом 20,1 м3 визначено територію домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Місцем зберігання бензопили марки STIHL модель Germany помаранчевого кольору, яка опечатано биркою з підписами понятих та дві бирки UA ДАЛРУ 516369759, НОМЕР_1 , які запаковані до експертного пакету RIC 2128471 - визначено кімнату зберігання речових доказів СПД № 2 відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області (вул. Газовиків, 1 селищі Диканька Полтавського району Полтавської області), до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Мотивуючи рішення щодо задоволення клопотання, слідчий суддя вказав, що вищевказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим дійшов висновку про наявність правових підстав для арешту вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, врахував можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи , яка її подала.

В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 - представник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на дрова об`ємом 20,1 м3 різної породи, а саме «клен», «ясен», «дуб»; бензопилу марки «STIHL» модель «Germany» помаранчевого кольору, яка опечатано биркою з підписами понятих; дві бирки UA ДАЛРУ 516369759, НОМЕР_1 , які запаковані до експертного пакету RIC 2128471.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що слідчим суддею неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вказує, що клопотання щодо накладення арешту майна подано з порушенням норм ст. 64-2 КПК України та в рамках даного кримінального провадження власнику майна не повідомлено про підозру.

Зазначає, що оскільки власник є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, то клопотання повинно було бути подано прокурором, а не слідчим.

Також вказує, що не було залучено власника майна, щодо якого вирішувалося питання про арешт, до судового розгляду клопотання про арешт майна, а відтак його права були порушено, оскільки він не міг висловити свої пояснення, заперечення чи надати необхідні докази.

Твердження слідчого судді про те, що стороною обвинувачення доведено значення майна для кримінального провадження несе собою хибний характер, через відсутність власника арештованого майна під час судового розгляду, оскільки сторона захисту навіть не була присутня на суді, внаслідок чого процес доказування втратив притаманний йому змагальний характер, а обставини не були дослідженні повно та об`єктивно.

Вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права власників, оскільки докази вчинення злочину відсутні, а арештоване майно не відповідає ознакам речового доказу, у розумінні 98 КПК України.

Вказує, що в процесі досудового слідства не було вжито заходів для встановлення причетності до кримінального провадження майна, на яке накладено арешт, саме: не було проведено необхідні експертизи деревини, не встановлено факту використання бензопили, отже, достатніх підстав вважати, шо арештоване майно несе інтерес для слідства в ухвалі не наведено.

Позиції інших учасників судового провадження.

В суді апеляційної інстанції представник власника майна підтримав апеляційну скаргу з підстав у ній наведених та просив скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну. Прокурор звернувся до суду із заявою, в якій заперечив проти доводів апеляційної скарги та вказав на обгрунтованість та законність прийнятого слідчим суддею рішення.

Мотиви суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з`ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, стаття 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею при винесенні рішення про задоволення клопотання слідчого, належним чином враховано положення вищевказаних статей.

Як слідує з наданих матеріалів, у провадженні СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170440000203 від 20.02.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до чергової частини ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області 19.02.2024 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в с. Орданівка Диканської ТГ Полтавського району Полтавської області зупинено автомобіль марки «ГАЗ» модель 3307, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який перевозив деревину різної породи без відповідних документів.

Вказане повідомлення зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за № 2336 від 19.02.2024.

В подальшому, 20.02.2024 слідчим відділенням ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області за вказаним фактом зареєстроване кримінальне провадження № 12024170440000203 з попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 246 КК України.

12.03.2024 слідчим суддею Октябрського р/с було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 власником якого являється ОСОБА_9 та в якому проживає ОСОБА_7 та за адресою АДРЕСА_2 яке на праві приватної спільної часткової власності є ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 виявлено 20,1 м? дров різної породи, а саме «клен», «ясен», «дуб». В подальшому вище вказані дрова, в присутності понятих було опечатано та передано під зберігальну розписку ОСОБА_7 .

Також під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_2 виявлено та вилучено бензопилу марки «STIHL» модель «Germany» помаранчевого кольору, яка опечатана биркою з підписами понятих, дві бирки UA ДАЛРУ 516369759, НОМЕР_1 , які знаходяться на алюмінієвій проволоці, які поміщено до експертного пакету RIC 2128471.

Вказані речі вилучено та в подальшому постановою слідчого у кримінальному провадженні визнано речовими доказами. Дрова об`ємом 20,1 м? різної породи, а саме «клен», «ясен», «дуб» передано під зберігальну розписку ОСОБА_7 , та місцем зберігання вилучених дров визначено територію домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , бензопилу марки «STIHL» модель «Germany» помаранчевого кольору, дві бирки UA ДАЛРУ 516369759, НОМЕР_1 , які запаковані до експертного пакету RIC 2128471, поміщено до кімнати зберігання речових доказів СПД №2 ВП №2 ПРУП ГУНП в Полтавській області.

Так в клопотанні, як на мету накладення арешту на вилучене майно, слідчий послався на необхідність збереження речових доказів.

Колегія суддів погоджується із тим, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки дрова породи «клен», «ясен», «дуб» можуть бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а бензопила знаряддям його вчинення, що підлягає встановленню в межах даного кримінального провадження.

Більше того, у поданій апеляційній скарзі представник власника майна не зазначає походження вилученої деревини та не долучає документального підтвердження законності її походження, попри ствердження про добросовісність її набуття.

Натомість прокурор у поданій до суду заяві стверджує, що в ході досудового розслідування проведено судово-економічну експертизу та за її результатами встановлено збитки на суму 452714, 76 грн., а отже у даному провадженні вчинене правопорушення кваліфіковано за ч. 4 ст. 246 КК України.

Окрім цього, слідчим направлено клопотання слідчому судді про надання тимчасового доступу до документів операторів мобільного зв`язку з метою отримання даних про зв`язок учасників даного провадження в час вчинення злочину, яке перебуває на розгляді.

Заплановано огляд господарства, на території якого за показами учасників провадження були завантажені вилучені дрова.

Тобто у провадженні на даний час триває досудове розслідування та здійснюються необхідні слідчі дії на встановлення об`єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на це, накладення арешту на вилучені речі, є необхідним втручанням у право власності, яке відповідає завданням кримінального провадження.

Посилання в апеляційній скарзі представника власника майна на те, що слідчий СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 , відповідно до положень ст. 64-2 КПК України, не уповноважена звертатися до слідчого судді із клопотанням про арешт майна третьої особи, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Вимоги до клопотання про арешт майна та особи, яка може звернутися з ним, закріплені спеціальною нормою - ст. 171 КПК України, згідно якої з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач (ч. 1). Стаття 64-2 КПК України визначає правовий статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, в кримінальному провадженні. Зокрема, ч. 2 ст. 64-2 КПК України регулює не питання арешту майна, тим паче вимоги до уповноваженої особи на звернення з ним, а вказує на момент, з якого фізична або юридична особа набуває статусу третьої особи щодо майна якої вирішується питання про арешт.

З огляду на зазначене та враховуючи, що із клопотанням звернувся слідчий СВ ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_8 за погодженням з прокурором Диканської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_13 , органом досудового розслідування було дотримано вимог, передбачених ст. 171 КПК України.

З приводу не повідомлення власника майна про розгляд клопотання слідчого про арешт майна, слід звернути увагу на положення ч. 2 ст. 172 КПК України, згідно з якими клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України тимчасово вилученим під час виконання ухвали про обшук майном є вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу.

Відповідно до ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 12.03.2024 дозвіл надавався на відшукання та вилучення деревини яку здобуто під час вчинення незаконної порубки та знаряддя вчинення кримінального правопорушення, які в подальшому можуть бути використані в якості речового доказу під час проведення досудового розслідування.

В даному випадку було вилучено деревину та бензопилу як знаряддя вчинення злочину, що відповідає майну яке прямо зазначено в ухвалі про дозвіл на обшук та визнано постановами слідчого від 21.03.2024 речовими доказами.

Отже, істотних порушень, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді та відмови в задоволенні клопотання слідчого, встановлено не було.

З огляду на викладене, рішення слідчого судді є законним та вмотивованим, а тому підстав для задоволення апеляційних вимог колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - представника власника майна ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2024 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4