Ухвала

від 04.10.2024 по справі 2-9047/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-9047/2010

Провадження № 2-зз/201/106/24

УХВАЛА

04 жовтня 2024 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

з секретарем судового засідання Галко С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 30 вересня 2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, що були вжиті ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 29 січня 2010 року у справі № 2-9047/10.

В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що заборгованість за кредитом погашена і жодних невиконаних зобов`язань перед АТ КБ «Приватбанк» не має.

Від представника заявника надійшла заява про розгляд заяви за їх відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Згідно із ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала справа №2-9047/10 за позовом АТ КБ «Приват Банк», до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З метою забезпечення позову позивач звернувся із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою від 29 січня 2010 року було задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на майно відповідачів. На виконання ухвали було внесено відповідні відомості про арешт нерухомого майна до державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме реєстраційний номер обтяження №9605344 від 11 березня 2010 року, яким було накладено арешт на все нерухоме майно відповідачів.

За результатами розгляду справи було винесено заочне рішення 22 вересня 2010 року яким було задоволено позовні вимоги. В подальшому, заочне рішення було скасовано та призначено справу до розгляду та змінено номер справи на 2-7110/2011.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 травня 2011 року по справі №2-7110/2011 було задоволено позовні вимоги частково.

В подальшому, з метою реалізації предмета застави, у травні 2016 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська із клопотанням про часткове скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Жовтневого районного суду від 27 травня 2016 року у справі № 201/4698/16-ц було задоволено заяву та частково скасовано ухвалу в частині арешту домоволодіння.

Після звільнення предмету іпотеки, а саме - домоволодіння, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , з під-арешту, його було продано для погашення заборгованості, що підтверджується договором купівлі-продажу від 19 жовтня 2016 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Хомич О.М. Відповідно до вищезазначеного договору майно було продано за 1 102 470.00 грн.

Станом на теперішній час відповідач по справі ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 06 вересня 2018 року. Також, відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 03 січня 2024 року померла відповідач ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 була відкрита спадщина, що підтверджується витягом з реєстру спадкових справ від 31 січня 2024 року №71928938.

Також, відповідно до довідки від 31 січня 2024 року, виданої приватним нотаріусом Дейнего С.І. зазначено, що спадкоємцем ОСОБА_2 виступає ОСОБА_1 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ОСОБА_4 на підставі права власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_2 , яка опинилась під арештом, накладений на все нерухоме майно.

Заявник просить зняти арешт з майна ОСОБА_4 , а саме з квартири, проте в матеріалах справи відсутні відомості про те, що заявниця є спадкоємицею померлого ОСОБА_4 , такі відомості є лише стосовно ОСОБА_2 .

Крім того, відомості щодо виконання рішення суду в матеріалах справи також відсутні, адже існування договору купівлі-продажу домоволодіння не є належним доказом виконання рішення суду.

Відповідно до ст.4,49ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Забезпечення позову це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Підстави забезпечення позову у цивільному процесі визначеніст. 149 ЦПК України, а саме суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4ст. 158 ЦПК Україниза результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Статтею 124 Конституції Українивизначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей14,153 ЦПК Українипоширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

При цьому відповідно до частини третьоїстатті 151 ЦПК Українизабезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Відповідно достатті 158 ЦПК Українисуд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

З огляду на викладене, та враховуючи те що в матеріалах справи відсутні відомості про повне виконання рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 травня 2011 року, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.О. Демидова