Рішення

від 09.10.2024 по справі 674/396/24

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 674/396/24

Провадження № 2/674/289/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2024 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е ,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_1 звернулась до Дунаєвецького районного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 та визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_4 недійсним.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що її батько ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, та на день смерті проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 3,21 га кадастровий №6821880300:04:003:0098, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Позивачка є спадкоємицею за законом. 02.02.2024 ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса із заявною про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Постановою їй відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину іншому спадкоємцю ОСОБА_4 . ОСОБА_3 пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин у зв`язку з перебуванням в період з 18.04.2010 по 25.04.2010 на амбулаторному лікуванні з діагнозом грип, вірусна інтоксикація, гіпертермічний синдром. З 10.09.1998 позивачка є особою з інвалідністю 1 групи загального захворювання є прикутою до ліжка. Позбавлення ОСОБА_3 права на частину земельної ділянки, яка належала батьку буде надмірно обмежливим, що призведе до порушення статті 1 протоколу Конвенції з прав людини.

Ухвалою судді від 11 березня 2024 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 21 серпня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачки адвокат Соловей О.В. позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

В судовому засіданні представник відповідачки просив відмовити у задоволенні позову, вказавши на відсутність поважних причин для пропуску строку для прийняття спадщини та пропущення строку позовної давності.

Суд, заслухавши представників, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду, вважає що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .

На день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав разом з дочкою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Смотрицької селищної ради.

За життя за ОСОБА_5 значилась земельна ділянка, площею 3,21 га кадастровий №6821880300:04:003:0098, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується довідкою Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.02.2024.

17.03.2010 на підставі заяви дочки - відповідачки ОСОБА_4 , Дунаєвецькою державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №199-10.

За відомостями зі Спадкового реєстру щодо наявності заповітів інформація відсутня, отже спадкування відбулось за законом.

25.11.2011 ОСОБА_4 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 3,21 га кадастровий №6821880300:04:003:0098, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 позивачки ОСОБА_6 її батьками вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 ». В подальшому, вказаний шлюб було розірвано та прізвище дружини залишилось « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.

02.02.2024 позивачка звернулась до Дунаєвецької державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 .. Постановою державного нотаріуса їй відмовлено у видачі зв`язку пропуском строку для прийняття спадщини та видачею свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_4 .

За змістом позовної заяви слідує, що позивачка з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки хворіла, що підтверджується довідкою.

Вирішуючи обґрунтованість доводів позивачки щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, наведених нею на підтвердження позовних вимог, судом враховується наступне.

Відповідно до положеньстатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно статті 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).

Нормами статті 1272ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Тобто, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 263 ЦПК Українипередбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23 дійшла таких висновків: якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Законкретних фактичнихобставин кожноїсправи пропускстроку дляприйняття спадщинисуд маєоцінювати зурахуванням тривалостітакого пропускута загальнихзасад цивільногозаконодавства,як-отрозумність,добросовісність тасправедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Суди маютьвраховувати,що безпідставненадання додатковогостроку дляприйняття спадщиниє порушеннямправової визначеностіяк елементаправовладдя (верховенстваправа)та єнезаконним втручанняму праваспадкоємців,які прийнялиспадщину,а уразі відсутностітаких спадкоємців- в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу "пропорційності" втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Згідно ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46цього Кодексу).

Спадщина відкрилась у день смерті спадкодавця батька позивачки ОСОБА_5 22.10.2009 року.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу,він незаявив провідмову віднеї.(ч. 1ст 1269 ЦК України, ч.3 ст.1268 ЦК України).

Відповідачка ОСОБА_4 як спадкоємиця за законом першої черги, яка на день смерті проживала зі спадкодавцем, у встановленому порядку та строк спадщину прийняла, подавши заяву до нотаріальної контори, та 25.11.2011 їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

Позивачка ОСОБА_3 на день смерті разом з батьком ОСОБА_5 не проживала та протягом шестимісячного строку не звернулась із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини, подавши таку заяву лише через тринадцять років, а саме 02.02.2024 року.

На підтвердження поважності пропуску строку для прийняття спадщини після смерті батька, ОСОБА_3 подала медичну довідку Маківської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, з якої вбачається, що вона з 18.04.2010 по 25.04.2010 знаходилась на амбулаторному лікуванні, та довідку МСЕК від 10.09.1998 року про присвоєння І групи інвалідності довічно з висновком про умови та характер працездатності «потребує стороннього догляду».

Оцінюючи докази позивачки суд звертає увагу на таке.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця.

Зі змісту п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004, яка втратила чинність на підставінаказу Міністерстваюстиції України№ 296/5від 22лютого 2012року (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву,оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Отже, письмову заяву про прийняття спадщини або відмову від неї може бути складено спадкоємцем як безпосередньо в нотаріальній конторі так і надіслано поштою, та навіть за відсутності належного її оформлення нотаріус зобов`язаний завести спадкову справу.

Таким чином, позивачка не була позбавлена законодавчо визначеної можливості протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини, скориставшись, зокрема, поштовим зв`язком. Перебування ОСОБА_3 на амбулаторному лікуванні нетривало протягом восьми днів під час перебігу строку для прийняття спадщини не є поважною причиною для несвоєчасного подання заяви про прийняття спадщини.

Бездіяльність ОСОБА_3 щодо невчинення дій для реалізації спадкових прав протягом тринадцяти років без поважних причин, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, як розумність, добросовісність та справедливість, не може бути підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Суд враховує, що відповідачка ОСОБА_4 добросовісно реалізувала власні спадкові права, та отримала свідоцтво про право на спадщину. Тому, задоволення позову позивачки, в якому вона просить продовжити строк для прийняття спадщини та скасувати свідоцтво відповідачки буде непропорційним втручання у право мирного володіння майном ОСОБА_4 .. в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Відповідно до частин першої та третьоїстатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів того, що строк подачі заяви про прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 200, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1218, 1270, 1272 ЦК України,суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

-позивачка ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

- відповідачка ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2024 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова