Рішення

від 08.10.2024 по справі 378/103/24

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/103/24

Провадження № 2/378/181/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2024 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних,

ВСТАНОВИВ:

До Ставищенського районного суду Київської області з вказаним позовом звернулося ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» з посиланням на те, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2012 року по справі 2-1293/11 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Грошове зобов`язання ОСОБА_1 згідно рішення суду, яке набрало законної сили, не виконане та його розмір становить 282863,50 грн.. 9 вересня 2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» укладено договір № 09-09-2021 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого ОСОБА_2 відступила, а ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» набуло право вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання грошового зобов`язання у загальному розмірі 282863,50 грн.. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2021 року по справі № 2-1293/11 замінено стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»», тому ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» є належним кредитором ОСОБА_1 щодо виконання грошового зобов`язання, набутого та належного кредитору на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2012 року.

Виходячи із цього у позивача виникло право вимоги щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат на підставі вищевказаного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за період існування заборгованості.

Постановою Київського апеляційного суду від 5 грудня 2023 року позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» 25393,05 грн. 3% річних за період з 24 серпня 2019 року по 24 серпня 2022 року.

Позивач просить суд стягнути із відповідача на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» суму нарахованих 3% річних, яка становить 12290,70 грн., інфляційних втрат в розмірі 273726,91 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 21 лютого 2024 року вказану справу передано на розгляд до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області (а.с. 53).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2024 року дану справу передано на розгляд до Ставищенського районного суду Київської області (а.с. 77).

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 10 травня 2024 року позовну заяву ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» залишено без руху, надано п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для виправлення зазначених недоліків.

На виконання даної ухвали від представника позивача ОСОБА_3 15.05.2024 до суду надійшла заява про усунення недоліків (а.с. 93-98).

Ухвалою судді Ставищенського районного суду Київської області від 16 травня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, справу розглядати в порядку загального позовного провадження (а. с. 100).

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 30 серпня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (а.с. 182).

Представник позивача в судове засідання не прибув, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 199-200).

Відповідач в судове засідання повторно не прибула, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 197-198), про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не подала.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2012 року по справі 2-1293/11 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики в розмірі 282323,50 грн. та 540 грн. судових витрат, а всього 282263,50 грн., а також на користь держави судовий збір в розмірі 2823,23 грн. (а.с. 16-17).

30.08.2021 на електронному аукціоні з продажу права вимоги в рамках справи про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , яка відкрита ухвалою господарського суду Київської області від 19.12.2019 року у справі № 911/2891/19 (постанова господарського суду Київської області про визнання боржника банкрутом від 13.07.2020 по справі № 911/2891/19) продається право вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на загальну суму 282863, 50 грн. за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 17.02.2012 року у справі № 2-1293/11, переможцем електронного аукціону є ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», що підтверджується копією протоколу проведення електронного аукціону №UA-PS-2021-08-19-000045-2 (а. с. 18-19).

Відповідно до копії акту про придбання майна на аукціоні від 09.09.2021 ОСОБА_2 на підставі Протоколу проведення електронного аукціону передала у власність ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» право вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на загальну суму 282 863,50 грн. за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.02. у справі № 2-1293/11 (а. с. 21).

Як вбачається з копії платіжного доручення №14349 від 07.09.2021 року новий кредитор ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» сплатив арбітражному керуючому Карасюку О.В. ціну продажу майна відповідно до Протоколу №UA-PS-2021-08-19-000045-2 від 30.08.2021р. про проведення аукціону з продажу майна боржника ОСОБА_2 у справі про банкрутство в сумі 6109 грн. (а. с. 20).

9 вересня 2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» укладено договір № 09-09-2021 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого ОСОБА_2 відступила, а ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» набуло право вимоги до ОСОБА_1 щодо виконання грошового зобов`язання у загальному розмірі 282863,50 грн. (а.с. 22-24, 25).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 грудня 2021 року по справі № 2-1293/11 замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача ОСОБА_2 на правонаступника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2012 року у справі № 2-1293/11 (а.с. 26-27).

Рішенням Ставищенського районного суду від 15 лютого 2023 року в задоволенні позову ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» до ОСОБА_1 про стягнення донарахованого розміру 3% річних та інфляційних витрат у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання відмовлено (а.с. 30-32).

Постановою Київського апеляційного суду від 5 грудня 2023 року вказане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення донарахованого розміру 3% річних у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог; стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» 3 % річних у зв`язку із неналежним та несвоєчасним здійсненням виконання грошового зобов`язання у розмірі 25393,05 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 374,08 грн., а також стягнуто судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 561,12 грн. (а.с. 33-38).

За змістом положень статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 625ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа № 686/21962/15-ц) міститься висновок про те, що приписи статті 625ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань. Грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, із невиконанням грошового зобов`язання.

Таким чином, у даній справі між сторонами виник спір щодо стягнення на підставі ст.625ЦК України інфляційних втрат та трьох відсотків річних, у зв`язку з неналежним виконання грошового зобов`язання за рішенням суду.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.

Загальна сума заборгованості за рішенням суду, з урахуванням судового збору, становить 282863,50 грн..

Позивач в позовній заяві надав розрахунок розміру 3% річних за період з 25.08.2022 по 05.02.2024 та інфляційних втрат за період з 1 березня 2017 по 31 січень 2024, які просить стягнути (а.с. 2-14).

Суд, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, здійснивши оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, дійшов висновку про правильне здійснення позивачем такого розрахунку, а відтак такий розрахунок заслуговує на увагу і приймається судом, як належний та допустимий доказ.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), а тому зобов`язання відповідачів перед банком за кредитним договором не припинилося.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Отже, невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Разом з тим, відповідно до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

24 лютого 2022 року УказомПрезидента України№ 64/2022«Про введеннявоєнного станув Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався й діє на цей час.

Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

У вказаній справі заявлена позовна вимога щодо стягнення інфляційних втрат, нарахованих відповідно до статті 625 ЦПК України за несвоєчасне погашення заборгованості на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2012 за період 01.03.2017 по 31.01.2024, з якого слід виключити нарахування за період з 24.02.2022 по 31.01.2024, який припадає на період дії воєнного стану. Враховуючи викладене, розмір інфляційних втрат буде становити 144727,73 грн..

Щодо позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних за період з 25.08.2022 по 05.02.2024, то вони нараховані в період дії в Україні воєнного стану, а тому підлягають списанню, оскільки відповідач звільняється від відповідальності визначеної статтею 625 ЦК України,а томуу задоволенніпозовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.12 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували вищевказані обставини, які були встановлені судом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати за період з 01.03.2017 по 23.02.2022 у розмірі 144727,73 грн., в стягненні іншої частини інфляційних втрати слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог (50,60%) в розмірі 2171,25 грн..

Керуючись ст. ст. 526, 530, 599, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (місцезнаходження: 03187, м. Київ просп. Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ: 38039872) за період з 01.03.2017 по 23.02.2022 інфляційні втрати в розмірі 144727 (сто сорок чотири тисячі сімсот двадцять сім) гривень 73 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2171 (дві тисячі сто сімдесят одну) гривню 25 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»» (місцезнаходження: 03187, м. Київ просп. Академіка Глушкова, 40, оф. 315, код ЄДРПОУ: 38039872);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повне рішення складено 8 жовтня 2024 року.

Суддя Т. Н. Скороход