Постанова

від 09.10.2024 по справі 183/4366/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9497/24 Справа № 183/4366/24 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Лопакової А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Управління соціальної та ветеранської політики Новомосковської державної адміністрації, про встановлення факту, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала від домашнього насильства, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала від домашнього насильства, заінтересована особа - Управління соціальної та ветеранської політики Новомосковської державної адміністрації.

В обґрунтування заяви посилалася на те, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала від домашнього насильства. Її колишній чоловік ОСОБА_2 під час подружнього життя систематично чинив над нею насильство, наносив побої, в тому числі в присутності її двох малолітніх дітей. На даний момент у заявниці є необхідність в отриманні пільг, які передбачає законодавство для осіб, що є потерпілими від домашнього насильства. Однак, документи, що підтверджують домашнє насильство видавались органами російської федерації, тому що подружжя жило там деякий час. При цьому, вони є громадянами України і проживають в Україні. Органи державної влади відмовляються приймати дані документи і наполягають на встановленні даного факту рішенням суду.

Вказує, що оскільки заявниця є потерпілою від домашнього насильства та її двоє малолітніх дітей були присутні при домашньому насильстві, вона має об`єктивну потребу скористатись наступними пільгами: правом на безоплатну правничу допомогу, що передбачає п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; правом на безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб, що передбачає п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; правом на недопущення повторних випадків домашнього насильства, що передбачає п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Зазначає, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . На даний момент шлюб між сторонами розірваний. Подружжя має двох малолітніх дітей, що підтверджується відповідними свідоцтвами та паспортами дітей. Оскільки колишній чоловік заявниці працював в російській федерації, вони проживали там деякий проміжок часу і саме там рішенням суду ОСОБА_2 притягнуто до відповідальності за нанесення побоїв заявниці. Так, рішення одинцовського міського суду московської області (російської федерації) від 24 вересня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у нанесенні побоїв ОСОБА_1 , притягнуто до відповідальності та накладено штраф. Окрім того, доказом даного факту є усі матеріали справи на 46 аркушах. Звертає увагу суду на: Протокол № 0980045 про адміністративне правопорушення, в якому вказані дані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; копію паспорту ОСОБА_1 ; пояснення ОСОБА_2 (зокрема, як він закрив ОСОБА_1 обличчя подушкою, як штовхнув її зі сходів і також, що в цей момент вдома знаходили діти); розписки, що підписані ОСОБА_2 ; клопотання ОСОБА_2 , в якому він визнає свою вину; диск на якому містяться два відеозаписи домашнього насильства, на якому видно обличчя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Вказує, що спір з приводу даного факту відсутній. Рішення винесено майже 5 років тому і набрало законної сили, ОСОБА_2 вину визнав, рішення не оскаржував. На даний момент встановлення даного факту не породжує наслідків для ОСОБА_2 .

Посилається на те, що 29 грудня 2023 року припинена дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої у м. Мінську 22 січня 1993 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого у м. Москві 28 березня 1997 року (згідно листа Міністерства закордонних справ України від 06 січня 2023 року № 72/14-612-2008). Інших міжнародних договорів, які б давали можливість легалізувати рішення через Розділ IX ЦПК України не існує. Будь-які дипломатичні зв`язки між Україною та російською федерацією розірвані. А тому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку, окрім встановлення даного факту шляхом звернення з даною заявою в порядку окремого провадження відповідно до Розділу IV ЦПК України.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2024 року у справі № 202/4449/22 підтверджує, що ОСОБА_1 з 04 вересня 2015 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 .

Із долученого заявником засвідченого перекладу постанови одинцовського міського суду московської області від 24 вересня 2019 року /а.с.57/ вбачається, що ОСОБА_1 визнано винним у нанесенні побоїв, або вчиненні інших насильницьких дій, що завдали фізичного болю.

Так, звертаючись з заявою до суду заявник указує, що оскільки заявниця є потерпілою від домашнього насильства та її двоє малолітніх дітей були присутні при домашньому насильстві, вона має об`єктивну потребу в отриманні пільг, які передбачає законодавство для осіб, що є потерпілими від домашнього насильства. Однак, документи, що підтверджують домашнє насильство видавались органами російської федерації. При цьому, вони є громадянами України і проживають в Україні. Органи державної влади відмовляються приймати дані документи і наполягають на встановленні цього факту рішенням суду. Тобто визначає мету звернення до суду - отримання пільг.

На підтвердження мети заявник надає лист Управління соціальної та ветеранської політики від 11 квітня 2024 року № 597, яким заявникові рекомендовано для встановлення юридичного факту про те, що вона є особою, яка постраждала від домашнього насильства звернутися до компетентних органів на території України.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення заяви, оскільки з поданої заяви вбачається спір з ОСОБА_2 та безпосередньо стосується його прав та обов`язків, однак не зазначено заявником його у якості заінтересованої особи. Крім того, суд дійшов до висновку, що законом встановлено інший порядок встановлення факту, про який просить заявник, що виключає можливість встановлення такого факту в порядку окремого провадження.

Проте, погодитися з вищевказаними висновками суду першої інстанції в повній мірі не можна, виходячи з наступного.

Заявниця звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, встановлення факту, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала від домашнього насильства.

Звертаючись з заявою до суду, як на підставу вимог заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, заявниця посилалася на те, що встановлення вказаного факту їй необхідно для отримання пільг, які передбачає законодавство для осіб, що є потерпілими від домашнього насильства.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав.

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

Нормами процесуального законодавства не передбачено права суду за власною ініціативою залучати до участі у справі заінтересованих осіб.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Матеріали справи свідчать про те, що у якості заінтересованої особи до участі у справі залучено Управління соціальної та ветеранської політики Новомосковської державної адміністрації.

Колегія суддів зазначає, що подана заява про встановлення факту домашнього насильства безпосередньо стосується прав та обов`язків ОСОБА_2 .

Матеріали справи не містять даних про те, що заявниця у суді першої інстанції заявляла клопотання про залучення до участі у справі належних заінтересованих осіб, зокрема ОСОБА_2 .

Крім того, постановленою Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалою від 02 травня 2024 року роз`яснено заявникові, в тому числі, право визначитися з належним процесуальним статусом заінтересованих осіб у цій справі.

В заяві про усунення недоліків заяви заявник ОСОБА_2 у складі заінтересованих осіб не вказала, клопотань про залучення у якості заінтересованої особи ОСОБА_2 не заявила.

З вказаного вбачається, що звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник неправильно визначився з учасниками справи, а саме не вказав заінтересовану особу - ОСОБА_2 , що є самостійною підставою для відмови у задоволенні заяви.

Інші висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки до участі у справі не залучено усіх належних учасників справи, зокрема заінтересованих осіб.

З огляду на наведене, наявні підстави для зміни рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови в задоволенні вимог.

Таким чином, звертаючись до суду з вказаною заявою, заявниця неправильно визначилася з учасниками справи, а саме не вказала заінтересовану особу - ОСОБА_2 , однак у разі зазначення належної заінтересованої особи у даній справі, ОСОБА_1 не позбавлена можливості звернутись до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 368, 372, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2024 року - змінити, викласти його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Судді: