Ухвала

від 07.10.2024 по справі 910/15466/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"07" жовтня 2024 р. Справа№ 910/15466/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (особи, які не брали участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/15466/23 (суддя Підченко Ю.О., повний текст рішення складено - 27.05.2024) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віджи Фармінг" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) державний реєстратор Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Книжник А.О.; 2) Служба безпеки України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 3) державний реєстратор виконавчого комітету Канівської міської ради Черкаської області Хижка Раїса Анатоліївна; 4) ОСОБА_6 , про визнання незаконним та скасування в частину наказу.

ВСТАНОВИВ наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 по справі №910/15466/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

14.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІДЖИ ФАРМІНГ" (через систему "Електронний суд") звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/15466/23 та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024, матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІДЖИ ФАРМІНГ" по справі № 910/15466/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.

26.06.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/15466/23.

04.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15466/23.

15.07.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи № 910/15466/23 на 21.08.2024.

05.08.2024 до апеляційного суду надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (особи, які не брали участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/15466/23.

Згідно протоколу передачі судової справи від 05.08.2024 вона передана раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Палій В.В., Вовк І.В.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з перебуванням судді Палія В.В. у відпустці.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024 справу №910/15466/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Сибіги О.М., суддів Вовка І.В., Гончарова С.А.

21.08.2024 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у судовому засіданні оголошено перерву у справі № 910/15466/23 до 24.09.2024.

27.08.2024 суддями Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М. судді:, Вовк І.В., Гончаров С.А., було заявлено про самовідвід у справі № 910/15466/23, обґрунтовуючи його тим, що під час автоматизованого розподілу справи № 910/15466/23 не було враховано спеціалізацію суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Сибіги О.М., Вовка І.В. та Гончарова С.А. про самовідвід у справі № 910/15466/23 - задоволено; матеріали справи № 910/15466/23 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2024, справу № 910/15466/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді Барсук М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (особи, які не брали участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/15466/23 - залишено без руху; роз`яснено скаржникам про право на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/15466/23, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Так, приймаючи вказану ухвалу апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення було складено судом - 27.05.2024, відповідно останнім днем строку, у який вказане рішення могло бути оскаржене в апеляційному порядку, є 17.06.2024 (оскільки 16.06.2024 припадає на вихідний день).

В свою чергу, апелянтами апеляційну скаргу подано 02.08.2024.

В апеляційній скарзі скаржниками заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що вони не були учасниками даної справи, а копію повного тексту рішення їх представник отримав нарочно 12.07.2024.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, дійшла висновку про неповажність причин його пропуску через недоведеність належними доказами підстав, на які посилається апелянт, з огляду на наступне.

Так, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Діюче процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі перегляду судових рішень.

Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подачі скарг, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність правовідношень у сфері підприємницької та іншої економічної діяльності, з однієї сторони, і правом на справедливий судовий розгляд, який передбачає можливість виправлення судових помилок, з іншої.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Так, колегією суддів встановлено, що 13.11.2023 до суду першої інстанції надійшла заява Бабіча Олега Ігоровича про вступ у справу третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 .

16.11.2023 місцевим господарським судом відмовлено в залученні до участі в справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 .

З наведеного слідує, що скаржникам було відомо про судове провадження по даній справі.

Отже, як заінтересовані особи, які вважали, що рішення у даній справі може вплинути на їх права чи обов`язки, апелянти мали в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Так, апелянти не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про стан даної судової справи, користуючись, зокрема, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Доводів стосовно того, яким саме чином представник скаржників отримав копію рішення 12.07.2024 (окрім зазначення про нарочне отримання), та неможливості дізнатися раніше про його прийняття судом, не наведено, так само доказів наведеної обставини не подано.

Окрім наведеного, колегія суддів зазначила наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Двадцятиденний строк з дня отримання представником скаржників (за його доводами 12.07.2024) повного тексту рішення суду сплив 01.08.2024, в свою чергу апеляційну скаргу було подано 02.08.2024.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені апелянтами підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами та відповідно визнані неповажними.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 про залишення апеляційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету представника скаржників 18.09.2024 об 11:49, що підтверджується відповідною довідкою.

Отже, перебіг строку, встановленого судом для усунення недоліків, розпочався з наступного дня - 19.09.2024 р. та закінчився - 30.09.2024 р. (оскільки 28.09.2024 та 29.09.2024 були вихідними днями).

Представником скаржників в межах встановленого десятиденного строку (22.09.2024) подано до апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/15466/23.

Вказане клопотання мотивоване тим, що оскаржуване рішення дійсно було отримано представником Бабічем О.І. 12.07.2024, враховуючи необхідність здійснення перекладу тексту рішення, з огляду на не володіння скаржниками українською мовою, та доведення його змісту до них, представник апелянтів поніс вимушені часові втрати.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку заявник також посилається на відключення світла, які діяли майже весь період оскарження (з 12.07.2024 по 29.07.2024).

Згідно із частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З правового контексту наведеної норми слідує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було порушено скаржником, чи є ця причина поважною та чи підлягає він поновленню.

Вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, крім випадків, передбачених ГПК України.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

На особу, яка звертається з відповідною заявою, з огляду на вимоги статей 13, 74 ГПК України, покладається обов`язок довести ті обставини, на які остання посилається як на підставу для поновлення пропущеного процесуального строку. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 Рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37-38 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Також слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.10.2016 зі справи "Устименко проти України", дійшов до висновку що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Отже можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, які у даному випадку є відсутніми.

Так, саме лише посилання представника скаржника на часові втрати, пов`язані з необхідністю здійснення перекладу рішення суду та доведення його змісту до апелянтів не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження та в певній мірі зводяться до організації взаємодії представника з його клієнтами, мають суб`єктивний характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин.

При цьому, одночасно колегією суддів враховується, що наведені вище підстави стосуються обґрунтування несвоєчасності подання скарги у 20-тиденний строк з 12.07.2024 (за доводами представника апелянтів дата отримання ним повного тексту оскаржуваного наразі рішення).

Разом з тим, як вже було встановлено судом, 13.11.2023 до суду першої інстанції надійшла заява Бабіча Олега Ігоровича про вступ у справу третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 .

16.11.2023 місцевим господарським судом відмовлено в залученні до участі в справі третіми особами без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 .

З наведеного слідує, що скаржникам було відомо про судове провадження по даній справі, як мінімум з листопада 2023 р.

Отже, як заінтересовані особи, які вважали, що рішення у даній справі може вплинути на їх права чи обов`язки, апелянти мали в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Так, апелянти не були позбавлені об`єктивної можливості дізнатися про стан даної судової справи, користуючись, зокрема, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Доводів стосовно неможливості дізнатися раніше аніж 12.07.2024 про прийняте судом рішення заявниками не наведено, так само як і не надано доказів того, що саме у вказану дату представником скаржників отримано повний текст рішення.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апелянтами не наведено достатньо обґрунтованих причин пропуску ними процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду, наведені ними підстави в обґрунтування поважності причин пропуску є недоведеними належними доказами, і неможливо дійти висновку, що вони пов`язані з непереборними причинами, які не залежали від скаржників, а тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про поновлення строку, оскільки причини, наведені скаржниками в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнаються колегією суддів неповажними.

Частиною 4 статті 261 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У даному випадку, оскільки причини, наведені скаржниками в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані неповажними, колегією суддів відмовляється у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (особи, які не брали участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/15466/23.

Керуючись статтями 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (особи, які не брали участі у справі) на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 у справі №910/15466/23.

2. Надіслати скаржникам копію цієї ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня її підписання.

Ухвала підписана суддями: 07.10.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко