Рішення

від 01.10.2024 по справі 910/974/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2024 Справа № 910/974/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянув в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актив-РЗ»

до Міністерства юстиції України

треті особи без самостійних вимог:

ОСОБА_1

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара»

ОСОБА_2

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро»

Державний реєстратор Юр`ївської селищної ради Павлоградського району Дніпропетровської області Боднар М.А.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Шрамова В.М.

про визнання незаконним та скасування наказу

представники сторін:

позивача - Кислий Е.І.

відповідача - не з`явились

треті особи - не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія «Актив-РЗ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу № 164/5 від 18.01.2024 Міністерства юстиції України.

Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю вмотивованості висновку та всебічності розгляду скарг, процесуальним порушенням розгляду, ненадання правової оцінки викладеним у поясненнях позивача обставин, перевищенням повноважень відповідачем тощо.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі з огляду на неможливість вирішення господарським судом спору про право фізичних осіб, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Постановою Північного апеляційного суду від 26.03.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.01.2024 скасовано, справу передано на розгляд місцевого суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідачем 09.05.2024 надано суду відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на відсутності порушень вимог законодавства при прийнятті оскарженого рішення.

Представником позивача сформовано 17.05.2024 в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, яким підтримано вимоги позову.

Представником відповідача 06.06.2024 надано суду заперечення на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 10.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 01.10.2024.

У судовому засіданні 01.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Наказом №164/5 від 18.01.2024 Міністерства юстиції України задоволено скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , анульовано рішення №63423851 від 14.02.2022 та №63487591 від 16.02.2022 державного реєстратора виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради Дніпропетровської області Боднар М.А., анульовано рішення №70123015 від 08.11.2023 та №70246181 від 16.11.2023 приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Шрамової В.М. тощо.

Підставою прийняття відповідних рішень відповідачем у справі став Висновок від 21.12.2023 центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за результатом розгляду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до поданих відповідачу скарг:

- ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 9,065 га, яку було передано ним в оренду у грудні 2014 року ТОВ «Агріколь-Самара»;

- ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 9,681 га, яку було передано нею в оренду у травні 2014 року ТОВ «Агріколь-Самара».

У зв`язку з систематичною несплатою орендних платежів скаржники у березні 2021 року звернулись до Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області з позовами про розірвання укладених ними договорів оренди.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 у справі №198/81/21 позов задоволено, припинено шляхом розірвання договір оренди землі, укладений ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» 11.12.2014, за яким останнє набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0225, площею 9,065 га, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського (колишнього Юр`ївського) району Дніпропетровської області.

Рішенням Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2023 у справі №198/80/21 позов задоволено, припинено шляхом розірвання договір оренди землі, укладений ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріколь-Самара» 07.05.2014, за яким останнє набуло право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1225955100:04:002:0224, площею 9,6810 га, розташованої на території Юр`ївської селищної ради Павлоградського (колишнього Юр`ївського) району Дніпропетровської області.

Відповідно до пояснень позовної заяви та доданих до неї документів право позивача у даній справі, для захисту якого ініційовано даний судовий розгляд спору, є правом орендаря по відношенню до земельних ділянок з кадастровими номерами 1225955100:04:002:0224 та 1225955100:04:002:0225.

За твердженням позивача його право виникло на підставі укладеного 01.11.2023 з ТОВ «Фінансова компанія «Капітал-Дніпро» договорі купівлі-продажу прав оренди, у тому числі зазначених вище земельних ділянок, що є власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В свою чергу, передані позивачу права оренди цих ділянок є похідними від прав оренди ТОВ «Агріколь-Самара».

Відповідно, припинення за судовими рішеннями, що набрали законної сили, прав оренди за цими земельними ділянками безумовно мають прямим правовим наслідком припинення усіх інших прав, які є похідними від прав, які отримані раніше за припиненими договорами оренди.

Таким чином, позивачем доведено суду поза розумним сумнівом відсутність у нього права, яке могло бути порушене ухвалення відповідачем оскарженого наказу №164/5 від 18.01.2024.

Відсутність порушеного права є самостійною підставою відмови у задоволенні заявленого позову.

У той же час, судом досліджено доводи позовної заяви в частині порушення вимог законодавства при прийнятті оскарженого рішення.

Судом відхилено твердження позивача про невмотивованість прийнятого відповідачем рішення, яке ґрунтується на Висновку від 21.12.2023 центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за результатом розгляду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Посадовими особами відповідача вірно надано правову оцінку фактичним обставинам, що стало наслідком встановлення факту протиправності дій державних реєстраторів, направлених на позбавлення скаржників гарантованого Конституцією України права власності.

Суд погоджується з доводами позивача в частині відсутності у відповідача повноважень визнання господарських договорів недійсними, оскільки відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України це питання віднесено до юрисдикції судової гілки влади.

У той же час суд не може погодитись, що наведені у пункті 27 Висновку від 21.12.2023 твердження є встановленням факту недійсності договорів (з огляду на вимоги статті 215 Цивільного кодексу України).

У даному випадку судження пункту 27 очевидно не стало єдиною чи основною причиною прийняття відповідачем оскарженого рішення.

Відповідно, судом відхилено доводи позивача, що даний спір є наслідком визнання відповідачем договорів недійсним.

За визначенням статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає, у тому числі, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав. За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті. У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення, я тому числі, про визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора.

Пунктом 9 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, визначено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Відповідно до пункту 13 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

Таким чином, рішення, що є предметом даного судового дослідження, прийнято відповідачем у порядку та у межах повноважень, визначених законодавством України.

Суд не може не погодитись з доводами висновку від 21.12.2023 центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції за результатом розгляду скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині протиправності встановлення довірчої власності на земельні ділянки без волевиявлення їх власників.

Судом відхилено доводи позивача в частині можливого перебування власників земельних ділянок на території країни-агресора, оскільки ці обставини не можуть бути підставою позбавлення чи обмеження відповідачем або будь-якими іншими приватними особами права власності на земельні ділянки у невстановлений Законом спосіб.

Доводи позовної заяви в частині процесуальних порушень відповідачем при прийняті оскарженого рішення судом залишені без надання правової оцінки, оскільки позивачем взагалі не визначено які саме процесуальні норми є порушеними відповідачем.

Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За процесуально-правовими приписами частини третьої статті 13 та частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Законом.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

За приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що позивачем не доведено поза розумним сумнівом факту наявності у нього порушеного відповідачем права та порушень відповідачем вимог законодавства при ухваленні оскарженого рішення.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення: 09.10.2024

Суддя Т.Ю.Кирилюк