ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01.10.2024Справа № 910/9071/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом Приватного підприємства "Тиман"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий Двір"
про стягнення 83 685,89 грн та розірвання договору,
При секретарю судового засідання: Габорак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Гелашвілі Олена Олександрівна - представник за ордером серії АР №1188099 від 19.07.2024;
від відповідача: не з`явилися;
ВСТАНОВИВ:
У липні 2024 Приватне підприємство "Тиман" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий двір" (далі - Товариство) про розірвання договору поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024 та стягнення 83 685,89 грн попередньої оплати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором в частині передачі товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 вищевказану позовну заяву Підприємства залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
07.08.2024 до канцелярії суду позивач подав клопотання про усунення недоліків з доданими документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 позовну заяву Підприємства прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
14.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від Товариства надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що обумовлений договором товар було поставлено Підприємству, що підтверджується видатковою накладною №СД-2604-02 від 26.04.2024, довіреністю від 24.04.2024 №15 та додатковою угодою №1 від 09.09.20204 до договору поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024.
02.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від Підприємства надійшла відповідь на відзив, в якій останнє підтримало позовні вимоги та наголосило, що видаткова накладна №СД-2604-02 від 26.04.2024 ним не підписувалася, є підробленою, а тому не є належним доказом. Крім цього, у додатковій угоді №1 від 09.09.20204 до договору поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024 відповідачем фактично визнано спірну заборгованість.
Разом із відповіддю на відзив Підприємство також подало клопотання про витребування доказів та про призначення судової експертизи.
У клопотанні про витребування доказів позивач просить суд витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий двір" оригінал видаткової накладної №СД-2604-02 від 26.04.2024.
Суд зазначає, що відповідачем при поданні відзиву на позовну заяву надано оригінал видаткової накладної №СД-2604-02 від 26.04.2024, а тому відсутні підстави для розгляду заявленого позивачем клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 постановлено здійснювати розгляд справи №910/9071/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засіданні у справі призначено на 01.10.2024.
30.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від Підприємства надійшли заява про долучення документів до матеріалів справи а також заява про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (частина 5 статті 46 ГПК України).
Судом встановлено, що в прохальній частині вказаної заяви, окрім позовних вимог про розірвання договору та стягнення суми попередньої оплати, позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 6 056,00 грн та 22 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позов - це звернена через суд матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу, яка розглядається у визначеному законом процесуальному порядку
Відповідно до частини 1 статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Оскільки вимога про стягнення судових витрат, у тому числі на правничу допомогу, у розумінні процесуального закону не є позовною вимогою, заява Підприємства про збільшення позовних вимог не приймається судом до розгляду.
У судовому засідання 01.10.2024 Підприємство підтримало вимоги позовної заяви та просило суд задовольнити її у повному обсязі.
Відповідач не з`явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 01.10.2024 на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Підприємства підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
24.04.2024 між Підприємством (далі за текстом договору - Покупець) та Товариством (далі за текстом договору - Постачальник) було укладено договір поставки №СТ 0425-1, відповідно до пункту 1.1. якого Постачальник зобов`язаний передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному договорі, металопрокат (далі за текстом договору - товар), асортимент, кількість та ціна якого вказані у рахунках-фактурах, оформлених як додатки до даного договору, які є його невід`ємними частинами.
Кількість кожної партії товару узгоджується сторонами в рахунках-фактурах до договору. З моменту прийняття та оплати Покупцем рахунку-фактури партія товару вважається узгодженою сторонами (пункт 2.2. договору).
Згідно з пунктами 3.1.-3.3. ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та Покупцем з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та інших супровідних документах. Ціна на товар може змінюватися в залежності від коливань середньо ринкових цін на металопрокат. Загальна сума договору визначається на підставі сплачених рахунків. Розрахунок по даному договору здійснюється у національній валюті України (гривні) у безготівковій грошовій формі.
Відповідно до пункту 3.4. договору оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту виставлення рахунку до даного договору. Оплата свідчить про згоду Покупця із характеристиками товару, вказаними Постачальником у рахунку-фактурі. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв`язком.
Пунктом 4.1. договору визначено, що поставка товару здійснюється відповідно до міжнародних Правил тлумачення термінів "ІНКОТЕРМС" в редакції 2010 року з урахуванням особливостей, встановлених цим договором.
Строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передоплати (пункт 4.2. договору).
За умовами пункту 4.3. договору право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі його першому перевізнику, а у випадку само вивозу покупцем - з моменту передачі товару Покупцю.
Згідно з пунктом 4.4. договору датою поставки товару вважається дата отримання товару Покупцем або третьою особою (перевізником) на складі Постачальника, вказана у видатковій накладній.
Товар приймається Покупцем відповідно до видаткової накладної. Покупець зобов`язаний надати довіреність на отримання матеріальних цінностей. Постачальник не відповідає за недостачу товару, яка виникла після передачі товару Покупцю.
Відповідно до підпунктів 6.1.1. та 6.1.2. пункту 6.1. договору Постачальник зобов`язаний передати Покупцю товар, погоджений сторонами, у строк та на умовах, передбачених даним договором, а також передати Покупцю або уповноваженій ним особі, при наявності довіреності на товар наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну на товар та сертифікат якості (копію на вимогу Покупця).
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами (пункт 10.1. договору).
За умовами пункту 11.1. договору одностороння відмова від зобов`язань за даним договором не допускається.
Відповідно до пункту 11.2. договору дія даного правочину може бути достроково припинена на наступних умовах: за взаємною згодою сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди; у випадку грубого або систематичного порушення умов договору однією стороною на вимогу другої сторони; за рішенням суду.
Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений печатками Підприємства та Товариства.
24.04.2024 Товариством виставлено Підприємству рахунок на оплату товару №СД00000210, а саме балку 30/ст.3пс5/L=12000, 48 м, ціна без ПДВ за 1 м - 1 452,88 грн, всього на суму 83 685,89 грн (разом із ПДВ).
У той же день вищезазначений рахунок було повністю оплачено Підприємством, що підтверджується платіжною інструкцією №3172 від 24.04.2024.
25.04.2024 позивачем відповідно до рахунку-фактури №СД00000210 від 24.04.2024 оформлено запит №25424-01 на доставку товару балку 30/ст.3пс5/L=12000, 48 м, на суму 83685,89 грн (разом із ПДВ).
У той же час, разом із відзивом Товариство надало оригінали видаткової накладної №СД-2604-02 від 26.04.2024 та довіреності №15 від 24.04.2024, відповідно до яких 24.04.2024 Підприємство в особі інженера-конструктора Єрмоленка М.В. отримало від Товариства товар - балку 30/ст.3пс5 у кількості 48 м, на суму 83 685,89 грн.
Разом із цим, між сторонами 09.05.2024 також укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №СТ 0425-1 від 24.04.2024, відповідно до пункту 1 якої Покупець та Постачальник дійшли згоди розірвати договір поставки №СТ 0425-1 від 24.04.2024.
Також згідно з пунктом 2 вказаної додаткової угоди Постачальник зобов`язався повернути грошові кошти в сумі 83 685,89 грн, які отримані ним від Покупця в якості 100% передплати відповідно до рахунку №СД00000210 від 24.04.2024 за товар Балка 30/ст.3пс5/L=12000, в кількості 48 м, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання зазначеної додаткової угоди.
У пункті 5 додаткової угоди зазначено, що договір поставки №СТ 0425-1 від 24.04.2024 вважається розірваним за згодою сторін з 09.09.2024.
У зв`язку з тим, що в обумовлений договором строк товар не було поставлено, 09.05.2024 Підприємство звернулося до Товариства з претензією №145, в якій просило розірвати договір поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024 та повернути 83 685,89 грн.
У відповіді від 16.05.2024 вих. №16-22в на зазначену претензію Товариство повідомило про проведення у найкоротші строки перевірки, після якої буде надана кваліфікована відповідь.
05.06.2024 Підприємство звернулося до Товариства з повторною претензією №174 від 05.06.2024, в якій просило розірвати договір поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024 та повернути 83 685,89 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається його змістом, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору з зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.
У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що за правовою природою укладений сторонами договір №СТ 0425-1 від 24.04.2024 є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже, укладення Товариством та Підприємством договору поставки №СТ 0425-1 від 24.04.2024 було спрямоване на отримання останнім товару та одночасного обов`язку по здійсненню його оплати у встановлений договором строк.
Згідно з пунктом 4.2. договору строк поставки товару - протягом 10 (десяти) робочих днів після 100% передоплати.
Як було раніше встановлено, 24.04.2024 Товариством виставлено Підприємству рахунок на оплату товару №СД00000210, а саме балку 30/ст.3пс5/L=12000, 48 м, ціна без ПДВ за 1 м - 1 452,88 грн, всього на суму 83 685,89 грн (разом із ПДВ).
У той же день (24.04.2024) вищезазначений рахунок було повністю оплачено Підприємством, що підтверджується платіжною інструкцією №3172 від 24.04.2024 та визнається відповідачем у відзиві.
Таким чином, товар мав бути поставлений не пізніше 08.05.2024 (останній день поставки).
У підтвердження здійснення поставки Товариством надано оригінал видаткової накладної №СД-2604-02 від 26.04.2024.
Однак суд критично оцінює вказаний документ у якості належного доказу, з огляду на те, що операція щодо попередньої оплати була проведена банком лише 24.04.2024 о 15:06:00, а запит на доставку товару було оформлено лише 25.04.2024 на склад постачання у місто Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Крім цього, судом встановлено, що 09.05.2024 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №СТ 0425-1 від 24.04.2024, відповідно до пункту 2 якої Товариство зобов`язалося повернути грошові кошти в сумі 83 685,89 грн, які отримані ним від Підприємства в якості 100% передплати відповідно до рахунку №СД00000210 від 24.04.2024 за товар Балка 30/ст.3пс5/L=12000, в кількості 48 м, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня підписання зазначеної додаткової угоди.
З огляду на вказане, укладенням вказаної додаткової угоди відповідач визнав нездійснення поставки обумовленого товару.
Враховуючи положення пункту 2 вказаної додаткової угоди до договору поставки, останнім днем для повернення коштів в сумі 83 685,89 грн було 16.05.2024.
Оскільки доказів повернення спірної суми коштів матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги підприємства про стягнення з Товариства 83 685,89 грн.
У своєму позові Підприємство також просить суд розірвати договір поставки у зв`язку з істотним порушенням Товариством своїх зобов`язань в частині передання товару. Однак суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до пункту 11.2. договору дія даного правочину може бути достроково припинена на наступних умовах: за взаємною згодою сторін, шляхом укладення відповідної додаткової угоди; у випадку грубого або систематичного порушення умов договору однією стороною на вимогу другої сторони; за рішенням суду.
Як було раніше зазначено, додатковою угодою №1 до договору поставки №СТ 0425-1 від 24.04.2024 сторони дійшли згоди про розірвання договору поставки №СТ 0425-1 від 24.04.2024 з 09.09.2024.
Оскільки договір поставки вже було розірвано за згодою сторін шляхом укладення відповідної додаткової угоди, тому розірвання такого правочину у судовому порядку не вимагається.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду у справі №910/8413/21 дійшла висновку щодо недоцільності розірвання договору, який є припиненим (нечинним) на час звернення до суду з відповідною вимогою.
Отже, ураховуючи вищенаведене правове регулювання спірних правовідносин у цій частині, розглядаючи спір у частині вимог про розірвання припиненого договору (який було розірвано за згодою сторін), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у цій частині.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, позов Підприємства підлягає задоволенню лише в частині стягнення 83 685,89 грн, а в частині розірвання договору - не підлягає задоволенню.
При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі, відтак клопотання позивача про призначення експертизи не розглядається судом.
Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ч.1 ст. 79, ст.ст. 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий Двір" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9а, офіс 13; ідентифікаційний код 45188270) на користь Приватного підприємства "Тиман" (51900, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Прорізна, будинок 53; ідентифікаційний код 33855407) 83 685 (вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн 89 коп. та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 09.10.2024.
СуддяС.М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 11.10.2024 |
Номер документу | 122187174 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні