Рішення

від 17.10.2024 по справі 910/9071/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.10.2024Справа № 910/9071/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши заяву Приватного підприємства "Тиман" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного підприємства "Тиман"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий Двір"

про стягнення 83 685,89 грн та розірвання договору,

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 Приватне підприємство "Тиман" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий двір" про розірвання договору поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024 та стягнення 83 685,89 грн попередньої оплати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за вказаним договором в частині передачі товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

07.08.2024 до канцелярії суду позивач подав клопотання про усунення недоліків з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

14.08.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що обумовлений договором товар було поставлено Підприємству, що підтверджується видатковою накладною №СД-2604-02 від 26.04.2024, довіреністю від 24.04.2024 №15 та додатковою угодою №1 від 09.09.20204 до договору поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024.

02.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останнє підтримало позовні вимоги та наголосило, що видаткова накладна №СД-2604-02 від 26.04.2024 ним не підписувалася, є підробленою, а тому не є належним доказом. Крім цього, у додатковій угоді №1 від 09.09.20204 до договору поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024 відповідачем фактично визнано спірну заборгованість. Разом із відповіддю на відзив позивачем також подало клопотання про витребування доказів та про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 постановлено здійснювати розгляд справи №910/9071/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засіданні у справі призначено на 01.10.2024.

30.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшли заява про долучення документів до матеріалів справи а також заява про збільшення розміру позовних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий Двір" (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9а, офіс 13; ідентифікаційний код 45188270) на користь Приватного підприємства "Тиман" (51900, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Прорізна, будинок 53; ідентифікаційний код 33855407) 83 685 (вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят п`ять) грн 89 коп. та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

07.10.2024 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

У поданій заяві позивач просить суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача судових витрат: судовий збір у сумі 3 028,00 грн та правничу допомогу у сумі 22 500,00 грн.

Суд, розглянувши заяву та дослідивши докази, встановив наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 2-3 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 вирішено питання щодо розподілу судового збору, а тому заява позивача в цій частині є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, однак судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Приписами ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

01.05.2024 між адвокатом Гелашвілі Оленою Олександрівною та приватним підприємством "Тиман" укладено Договір про надання правової допомоги.

За вказаним договором клієнт дає доручення, а адвокат зобов`язується відповідно до доручення клієнта надати йому правову допомогу у справі про розірвання договору поставки №СТ0425-1 від 24.04.2024 та стягнення 83 685,89 грн з ТОВ "Сталевий двір". За надану правову допомогу клієнт зобов`язаний оплатити послуги адвоката (фіксований гонорар) у сумі 22 500,00 грн та за наявності компенсувати додаткові витрати у порядку та строки обумовлені сторонами.

03.10.2024 адвокатом Гелашвілі Оленою Олександрівною та приватним підприємством "Тиман" підписано Акт задачі-приймання наданих послуг адвоката по договору від 01.05.2024. Вказаним актом зафіксовано виконання адвокатом умов договору щодо надання послуг на суму 22 500,00 грн.

Суд зазначає, що постановою Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 встановлено, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено обставину понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 500,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак суд зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі 922/1964/21 зроблено наступний висновок: під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Частиною 5 ст. 129 ГПК України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин, встановлену малозначність справи та розгляд її у спрощеному позовному провадженні, кількість судових засідань, об`єм поданих доказів та процесуальних документів, суд встановив те, що заявлений до стягнення з відповідача розмір судових витрат у розмірі 22 500,00 грн є неспівмірним.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у розмірі 11 250 грн.

Керуючись викладеним та ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Тиман" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталевий Двір" (02099, місто Київ, вул. Бориспільська, будинок 9а, офіс 13; ідентифікаційний код 45188270) на користь Приватного підприємства "Тиман" (51900, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, вул.Прорізна, будинок 53; ідентифікаційний код 33855407) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 250 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ