Постанова

від 24.09.2024 по справі 404/2832/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 вересня 2024 року м. Кропивницький

справа № 404/2832/24

провадження № 22-ц/4809/1096/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А.М., Дуковський О.М.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа - Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);

третя особа - Новомиргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фортечного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Новомиргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства за апеляційною скаргою Фортечного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 травня 2024 року (суддя Варакіна Н.Б.).

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства.

Просить виключити відомості про батька в актовому записі про народження № 01 від 04.07.2006 року складеного виконкомом Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області на ОСОБА_3 та внести зміни, а саме: у відомостях про дитину змінити по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », у відомостях про батька зазначити батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

В обґрунтування вимог вказав, що з 2006 року підтримував сімейні відносини з відповідачкою, проте шлюб не реєстрували.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька Єва.

04.07.2006 року відповідачка зареєструвала народження доньки у виконкомі Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис №01.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 , батьками дитини вказано: ОСОБА_7 - батько, ОСОБА_2 - мати, зі слів матері у відповідності до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України вказаний батько.

07.09.2021 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 07.09.2021 року.

Вважає, що його права порушені, оскільки визнає своє батьківство щодо неповнолітньої ОСОБА_8 .

Донька вважає його батьком, проживають однією сім`єю, мають спільний побут, позивач піклується про дитину, у них гарні стосунки, донька підтримує його бажання набути батьківство.

Ухвалою суду від 25.04.2024 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Новомиргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

01.05.2024 року відповідач ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Кіровського районного суду Кіровоградської області від 02.05.2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи: Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Новомиргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіо¬нального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, задоволений.

Визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Виключено відомості про батька в актовому записі про народження № 01 від 04.07.2006 року складеного виконкомом Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області на ОСОБА_3 та внесені зміни, а саме: у відомостях про дитину змінити по батькові з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », у відомостях про батька зазначити батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та є такими, які підтверджуються матеріалами справи.

Судом встановлено,що визнаннявідповідачем позовнихвимог несуперечить законута непорушує права,свободи чиінтереси іншихосіб. Визнання відповідачемпозовних вимогприйнято судом.

Апеляційна скарга

Не погоджуючись з судовим рішенням, Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02.05.2024 у справі № 404/2832/24 та постановити нове, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Новомиргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та відмовити у позові повністю.

В обґрунтування оскарження вказано, що позивачеві на час народження дитини було усього 11 років, які сімейні відносини, тощо могли мати місце, якщо особа сама за віком була малолітньою. Більш того, відповідач протягом періоду охопленого у позові, як період спільного проживання, двічі перебувала у зареєстрованому шлюбі.

Жодних об`єктивних доказів стороною не наведено, визнання позову не є абсолютною догмою за будь-яких обставин справи задовольнити позов.

Закон визначає визнання батьківства при умові «походження» дитини від особи заявника, а не будь в якому випадку. Хоча органам РАЦС і не надано право збирати докази при зверненні осіб в таких випадках, але діє презумпція добросовісності заявника і об`єктивної можливості перевірити особистість батьків.

Суд першої інстанції порушив вимоги процесуального права, повідомивши про розгляд справи 9 травня 2024 року, натомість розглянув 2 травня 2024 року, таким чином докази перебування сторони у шлюбі за спірний період апелянт не зміг надати з об`єктивних обставин.

Відзив

Відповідач ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, якою просить відмовити у задоволенні аеляційної скарги, вказуючи на законність судового рішення. Звертає увагу, що позивач визнав батьківство у добровільному порядку, без примусу, вона повністю підтримує позивача. Він виховує доньку у любові, піклується про неї, надає захист та фінансове забезпечення.

Рух справи

Апеляційна скарга надійшла 28.05.2024 року.

Ухвалою суду від 28.05.2024 року, витребувано справу з районного суду.

Ухвалою суду від 28.06.2024 року апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав в ній вказаних.

Ухвалою від 21.08.2024р відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду на 24 вересня 2024 року.

Позиція сторін

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд. Позивач скористався правом неявки у судове засідання, подав клопотання від 24.09.2024 року (а.с. 107-108).

Відповідач ОСОБА_2 заперечила проти доводів апеляційної скарги, надала пояснення.

Треті особи з`явились у судове засідання апеляційного суду заперечували законність судового рішення.

Апелянт Фортечний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зазначив і підтримав мотиви оскарження. Новомиргородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повністю підтримав доводи скарги.

Позиція апеляційного суду

Згідно із ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч. 1-2, 4-5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Мотиви апеляційного суду

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Апеляційний судзвертає особливуувагу,що від якостікожного судовогорішення залежитьавторитет судовоївлади,довіра досудової влади.

Рішення єзаконним тоді,коли суд,виконавши всівимоги цивільногосудочинства відповідновирішив справузгідно знормами матеріальногоправа,що підлягаютьзастосуванню доданих правовідносин.

Однією ізосновоположних засадцивільного законодавстває добросовісність(пункт6частини першоїстатті 3ЦК України)і діїучасників цивільнихправовідносин маютьбути добросовісними,тобто відповідатипевному стандартуповедінки,що характеризуєтьсячесністю,відкритістю іповагою.

Звернення до суду про визнання батьківства.

Дитина, стосовно якої заявлена вимога, ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час звернення до суду була неповнолітньою.

Позивач ОСОБА_1 05.08.1994року,на часнародження дитини,стосовно якоїзаявлена вимога,був малолітньоюособою,мав повних11років. За ст. 6 СК малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженнідитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановленостаттею 126цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

У справі,що переглядаєтьсяв апеляційномупорядку встановлено, що при народженні дитини ОСОБА_6 21.06.2006р, запис про батька вчинено за вказівкою матері, на підставі положень статті 135 СК України.

За мінуванням майже 18 років позивач заявив про своє батьківство.

Мати дитини, відповідач у справі, скориставшись положеннями процесуального законодавства, визнала позов. Суд першої інстанції прийняв визнання позову.

Апеляційний суд акцентує увагу на наступне.

Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів.

Згідно заяви про визнання батьківства чоловік визнає, що він є біологічним батьком дитини і просить про те, щоб йому були надані права та обов`язки батька щодо цієї дитини.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18, від 08 березня 2023 року

у справі № 205/5698/21.

Доказами батьківства конкретного чоловіка можуть бути різноманітні документи (листи, заяви за місцем роботи про надання матеріальної допомоги тощо), усні заяви та поведінка відповідача під час вагітності матері та після народження дитини (турбота про матір, вітання з новонародженим, обрання імені дитині та інше). Усе це може прямо чи опосередковано свідчити про те, що батьком дитини є саме позивач (постанова Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 444/526/18).

Відповідно достатті 89ЦПК Українисуд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивномута безпосередньомудослідженні наявниху справідоказів.Жодні доказине маютьдля судузаздалегідь встановленоїсили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності.Суд надаєоцінку якзібраним усправі доказамв цілому,так ікожному доказу(групіоднотипних доказів),який міститьсяу справі,мотивує відхиленняабо врахуваннякожного доказу(групидоказів).

Згідно з частиною дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

В порядку ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст. 16 ЦК України, ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_10 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане виконкомом Оситнязької сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, актовий запис №01.

У свідоцтві про народження ОСОБА_6 , батьками дитини вказано: ОСОБА_7 - батько, ОСОБА_2 мати.

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00025352344 від 25.01.2020, відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, тобто зі слів матері.

07.09.2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданий Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 07.09.2021 року, актовий запис №584.

Підстави звернення до суду, обґрунтування вимоги зводяться лише до пояснень ОСОБА_1 зокрема, що він з 2006 року підтримував сімейні відносини з відповідачкою, шлюб не реєстрували, від спільного проживання народилася донька ОСОБА_11 , мати дитини відмовилася його записати батьком. Донька вважає його батьком, проживають однією сім`єю, ведуть спільний побут, він піклується про дитину, мають гарні стосунки, дівчинка бажає визнання його батьком. Відповідач погодилась з вимогою, подала заяву про визнання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Однак, якщовизнання відповідачемпозовусуперечить закону абопорушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позовуі продовжуєсудовий розгляд.

Разом з тим суд, в разі прийняття визнання позову, не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Судом першої інстанції об`єктивної перевірки обставин та підстав звернення, доводи сторін не здійснено, тобто вимоги закону не виконано. Обставини, що стосуються справи, наведені в апеляційній скарзі, які сторона не мала реальної можливості надати у судовому засіданні, з об`єктивних підстав. В скарзі апелянт вказує, що виклик у судове засідання отримано на 09.05.2024 року, але розгляд відбувся 02.05.2024 року. Тобто суд порушив процесуальні права сторони, можливість надати пояснення та докази. Колегія суддів дану обставину перевірила і дійсно матеріали справи містять ухвалу суду від 25.04.2024р про відкладення розгляду справи на 02.05.2024 року (а.с.33), в цей же день і закінчений судовий розгляд, однак судова ухвала опублікована у ЄДРСР від 25.04.2024 р та оприлюднена 26.04.2024 року іншого змісту, так як містить дату відкладення слухання на 09.04.2024 року, відповідно сторона через «Електронний суд» отримала дану ухвалу і виклик на 09.05.2024.

Апеляційна скарга спростовує доводи позивача, що він з 2006 року підтримував сімейні відносини з відповідачкою, проте шлюб не реєстрували. Так як за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий: про шлюб громадян ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (відповідач у справі) складений Відділом реєстрації актів вільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції 06.12.2007, актовий запис № 2529. У грудні 2009 року шлюб було розірвано. За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис про шлюб громадян ОСОБА_14 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 (відповідач у справі) складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського районного управління юстиції у Кіровоградській області 09.07.2011, актовий запис № 6. У лютому 2019 року зазначений шлюб було розірвано.

В період вказаний у позові, як спільне проживання, відповідачка двічі перебувала у шлюбі.

Зазначене не заперечувалася сторонами, не спростовувалося і не пояснювалося. Позивач скористався правом не приймати участь у справі за апеляційним розглядом, а відповідач наполегливо пояснювала, що між ними сімейні відносини, дитина визнає ОСОБА_1 батьком.

Також ОСОБА_1 жодним чином не вказував про звернення до органів РАЦС, які перешкоди чи у зв`язку з чим йому було відмовлено, що становить неможливість звернення до відповідних органів. Як пояснювали представники третіх осіб, такі звернення не обмежені строком, єдина умова об`єктивні дані про походження дитини саме від особи заявника.

Наведенінорми законодавства;вимоги досуду привизнанні батьківства,навіть приумові визнанняпозову;порушення процесу,що становилоперешкоду третійособі прийматиучасть усправі;своєрідне застосуваннясудом матеріальногоправа, яким передбачено,що вданих справах ключовимє «походженнядитини відпевної особи»,при томущо позивачевіна моментнародження дитинибуло 11років,дає всіпідстави длявисновку проабсолютну невідповідністьрішення судуяк матеріальнимтак іпроцесуальним вимогамзакону.

Об`єктивних даних про походження дитини від позивача, не має і не може бути, саме по собі бажання стати батьком дитини, не обумовлює використання та застосування ст. 128 СК, мають бути реальні передумови запровадження даної норми права.

За таких умов оскаржуване судове рішення критеріям законності та обґрунтованості жодним чином не відповідає, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні заявленого позову.

Загальний висновок

Відповідно доч.1ст.376ЦПК Українипідставамидля скасуваннясудового рішенняповністю абочастково таухвалення новогорішення увідповідній частиніабо змінисудового рішенняє:неповне з`ясуваннясудом обставин,що маютьзначення длясправи;недоведеність обставинсправи,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими;невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи;порушення нормпроцесуального праваабо неправильнезастосування нормматеріального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу, а судове рішення скасовує з ухваленням нового.

Судові витрати

В порядкуст.141ЦПК,за наслідкомзадоволення апеляційноїскарги,здійснення перерозподілусудових витратстягнути з ОСОБА_1 накористь Фортечноговідділу державноїреєстрації актівцивільного стануу містіКропивницькому Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)витрати зісплати судовогозбору заподання апеляційноїскарги усумі 2906,88грн.

Керуючись ст.ст.368,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фортечного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 травня 2024 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фортечного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Новомиргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, - відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фортечного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2906,88 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено 04.10.2024

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. Л. Дуковський