Постанова

від 26.09.2024 по справі 946/1228/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5675/24

Справа № 946/1228/21

Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Лозко Ю.П., Кострицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес,

на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2024 року,

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес про стягнення коштів

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес» про стягнення коштів, в обґрунтування зазначив, що 06 квітня 2020 року о 17 годині 15 хвилин на автодорозі Т-16-28 (24 км.) ОСОБА_2 керував транспортним засобом Renault, державний номерний знак НОМЕР_1 , виконуючи поворот наліво, виїхав на зустрічну смугу, не надав переваги в русі транспортному засобу BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку та скоїв з ним зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду України від 14 травня2020року по справі № 946/2432/20, визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до висновку експерта № 82/20 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля BMW, державний номер НОМЕР_2 , від 05 травня2020року різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди складає:317548,13 грн, окрім цього, на проведення експертного автотоварознавчого дослідження витрачено2500,00 грн, зазначив, що розмір завданої шкоди складає 320048,13 грн.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу забезпечена у ПрАТ СК «Альфа Страхування», відповідно до полісу № АО/4781897обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, позивачу 15 липня2020року вплачено суму страхового відшкодування у розмірі130000грн.

На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» на його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі190048,13 грн та судові витрати.

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі190048,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 98585,00 грн, 3 відсотки річних у розмірі 18748,61 грн та судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2024 року, позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 190048,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 98585,00 грн, три відсотки річних 18748,61 грн та судові витрати.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що Прат СК «Альфа Страхування» відшкодування за полісом № АО/4781897 визначено в розмірі 130000 грн, долученими до матеріалів справи висновками експерта № 82/20 від 05 травня 2020 року та № 37/23 від 10 жовтня 2023 року визначено, що ринкова вартість транспортного засобу «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , на дату складання висновку дорівнює 375325,57 грн, вартість відновлюваного ремонту дорівнює 788808,99 грн; вартість та реального збитку, завданого власнику транспортного засобу «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , становить 375325,57 грн, а ринкова вартість вказаного транспортного засобу після ДТП від 06 червня 2020 року визначається рівною 57777,44 грн.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зазначив, що у відповідності до вимог ст. 1187 ч.2 ЦК України передбачений обов`язок ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес» у відшкодуванні шкоди в розмірі, який відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України у разі недостатності страхової сплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди визначений в різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що зумовило задоволення позовних вимог в частині стягнення 190048,13 грн.

Задовольняючи вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 відсотки річних, суд посилався на ст. 625 ч.2 ЦК України висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» просить скасувати рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2024 року повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Торговий дім «Міст Експрес» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду 190048,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 98585,00 грн, три відсотки річних 18748,61 грн та судові витрати відмовити, оскільки вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що не відповідає вимогам ЦПК України.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що долучений до позовної заяви доказ, а саме висновок експерта № 82/20, складений 05 травня 2020 року не є належним та допустимим доказом по справі, клопотання про проведення експертизи ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» подавалось в жовтні 2021 року і не було розглянуто в терміни передбачені ст. 222 ЦПК України, а було розглянуто в 2024 році.

Зазначає, що представником відповідача ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» подано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог від 30 серпня2023року та клопотання про застосування строків позовної давності від 30 серпня 2023року, проте в судовому засідання яке відбулось у вересні2023року всупереч вимогам ст. 222 ЦІК України клопотання про застосування строків позовної давності від 30 серпня2023року судом першої інстанції не було розглянуто та вирішено, що підтверджує відсутність ухвали суду першої інстанції по відповідному клопотанню.

Крім того, посилається, що всупереч ч. 2 ст. 49 ЦПК України заява про збільшення позовних вимог була подана до суду позивачем - 24 липня 2023 року після початку першого судового засідання по даній справі, яке відбулось 28 травня 2021 року (в строк, що перевищує 30 днів з дня відкриття провадження), з порушення строку встановленого процесуальним законом, також судом першої інстанції всупереч вимогам ст.ст. 120, 121, 122, 126, 127 ЦПК України без клопотань про поновлення строку та зазначення причин поважності пропуску відповідних термінів ще з2021року долучено до матеріалів справи: ??заяву позивача про збільшення позовних вимог датовану 24 липням2023року; ??заяву позивача про долучення доказів.

Скаржник посилається, що судом першої інстанції всупереч вимогам ст. 102, 110 ЦПК України в основу доказу який підтверджує суму завданих та оцінки доказів при винесені рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.04.2024року по справі № 946/1228/21 покладено недостовірні та недопустимі докази, а саме висновок № 82/20 від 5 травня2020року та висновок № 37/23 від 10 жовтня2023року.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до розрахунку інфляційного збільшення боргу, оскільки сума інфляційних за період за 07.04.2020 року по 21.07.2023 становить 96853,20 грн, а не як зазначено позивачем 98585,00 грн.

(2) Позиція інших учасників справи

Одеський апеляційний суд ухвалою від 23.05.2024 року відкрив апеляційне провадження, роз`яснив ОСОБА_1 , ОСОБА_2 право подати до Одеського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі.

ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» копію ухвали про відкриття провадження отримав 23.05.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Представник позивача адвокат Кобак Р.І. копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримав 19.09.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Від представника позивача адвоката Кобака Р.І. 23.09.2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що у судовому засіданні, яке відбулося 19 квітня 2024 року, був допитаний судовий експерт Пастир Ю.І. після допиту судового експерта у судовому засіданні, представник ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» не підтримав своє клопотання про проведення експертизи та не зазначав про необхідність його вирішення, відповідно до цього, доводи апелянта про порушення вимоги ст. 222 ЦПК України підлягають відхиленню; питання наявності/відсутності пропуску строків позовної давності та чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, у відповідності до ст. 264 ЦПК України вирішуються саме під час ухвалення судом рішення по суті спору, а тому ухвала суду з питання строків позовної давності чи заперечень окремо не приймається; твердження апелянта про неналежність та недопустимість висновку експерта підлягає відхиленню, оскільки технічна описка не вплинула на правильність експертизи, а вартість збитку була визначена виходячи саме з ринкової вартості автомобіля, а не вартості відновлювальних робіт.

Просив апеляційну скаргу ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2024 року залишити без задоволення, а рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 квітня 2024 року без змін.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, доводи апеляційної скарги не визнав.

Представник ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» Бардецька Н.І., в судовому засіданні в режимі відеоконференції доводи апеляційної скарги підтримала, просила рішення суду скасувати з частині позовних вимог до ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес».

Позивач ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до вимог п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_2 рішення суду не оскаржується, Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес не надано доказів на представництво інтересів ОСОБА_2 , відсутність солідарного обов`язку відповідачів, тому рішення суду в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку № 12 від 24 жовтня 2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вимог ст. 1187 ч.2 ЦК України передбачений обов`язок товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Міст Експрес» у відшкодуванні шкоди в розмірі, який відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України у разі недостатності страхової сплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди визначений в різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), що у свою чергу зумовлює задоволення позовних вимог в частині стягнення 190048,13 грн.

Суд залишив без розгляду клопотання відповідача про залишення заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог без розгляду, у зв`язку з тим, що збільшені позовні вимоги щодо стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних стосуються розміру відшкодування шкоди.

У сукупності вказаних обставин у порядку, передбаченому ст. 625 ч.2 ЦК України з урахуванням висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 (провадження №12-14гс18) суд першої інстанції вважав,що підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 89585,00 грн, 3 відсотки річних у розмірі 18748,61 грн.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, за необхідне зазначити наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2020 року о 17 годині 15 хвилин на автодорозі Т-16-28 (24 км.) ОСОБА_2 , який працював водієм у товаристві з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес, під час керування транспортним засобом «Renault», номерний знак НОМЕР_1 , що перебував в оренді товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст Експрес», у порушення Правил дорожнього руху здійснив зіткнення з транспортним засобом «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень.

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду від 14 травня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Судом встановлено, що транспортний засіб «Renault», номерний знак НОМЕР_1 , на час дорожньо-транспортної пригоди перебував в оренді товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст Експрес», що підтверджується актом приймання-передачі транспортних засобів від 24 травня 2012 року.

ОСОБА_2 працював у товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Міст Експрес» в період з 14.03.2019 року по 15.05.2020 року, що підтверджується листом ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» № 05102020/6 від 05.10.2020 року.

Транспортний засіб «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховику межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовуєу встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Із матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Renault», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , станом на момент дорожньо-транспортної пригоди забезпечена в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Альфастрахування»за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № від 04.12.2019 року.

За вказаним полісом страхування страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 260000 грн, за шкоду заподіяну майну 130000 грн, розмір франшизи 0 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 07.06.2021 року, зазначив, що має право на відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди з вирахуванням суми страхового відшкодування виплаченого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа страхування», яка складає 190048,13 грн (375325,57 вартість автомобіля до ДТП 57777,44 грн вартість автомобіля після ДТП 130000 грн страхове відшкодування).

Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого, належить, зокрема, шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди (пункт 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

В пункті 15 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенніспорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01березня 2013року зазначено про те, що порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентованостаттею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зістаттею 8ЦК (аналогіязакону)може застосовуватисьне лишестраховиком,а йіншими особами,які здійснюютьдіяльність,що єджерелом підвищеноїнебезпеки,та відповідаютьза завданушкоду.Тобто транспортнийзасіб вважаєтьсяфізично знищеним,якщо йогоремонт єтехнічно неможливимчи економічнонеобґрунтованим,а власниктранспортного засобузгоден ізвизнанням транспортногозасобу фізичнознищеним.Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування фактичних обставин справи та оцінки доказів, що мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення.

Аналіз статті 367 ЦПК України свідчить, що суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.

На підтвердження обставин викладених у позовній заяві позивачем надано суду висновок експерта № 82/20 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , від 05 травня 2020 року.

Відповідно до висновку експерта № 82/20 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , від 05 травня 2020 року, складеного експертом Ю.І. Пастир, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_2 визначається рівною ринковій вартості КТЗ і становить 375325,57 грн. Ринкова вартість КТЗ «BMW», номерний знак НОМЕР_2 у фактичному стані після ДТП, яке сталося 06.04.2020 року становить 57777,44 грн.

У розділі дослідження «Визначення вартості відновлювального ремонту» висновку експерта № 82/20 зазначено, що повна вартість відновлювального ремонту без урахування зносу автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_2 становить 788808,99 грн.

У розділі дослідження «Визначення вартості матеріального збитку» зазначено, що ринкова вартість автомобіля менша за вартість відновлювального ремонту.

До звіту додано протокол огляду транспортного засобу «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , від 16.04.2020 року, фото таблиці, ремонтна калькуляція № 82/2 від 04.05.2020 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що автомобіль «BMW»,номерний знак НОМЕР_2 є фізично знищеним, у зв`язку з тим, що його ремонт є економічно необґрунтованим, оскільки згідно висновку експерта № 82/20 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , від 05 травня 2020 року вартість матеріального збитку визначається за ринковою вартістю автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди.

В позовній заяві позивач зазначає, що 15.07.2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування» випалило позивачу страхове відшкодування у розмірі 130000 грн.

Із матеріалівсправи вбачається,що сторонамиу справіне оспорюєтьсяфакт ДТП,вина водія ОСОБА_2 ,який начас ДТПперебував утрудових відносинахз ТОВ«Торговий Дім«Міст Експрес»,у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши наявні докази, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ТОВ «ТорговийДім «МістЕкспрес»зобов`язаний сплатити позивачу різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди з вирахуванням суми страхового відшкодування виплаченого Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфастрахування»у розмірі 190048,13 грн.

Доводи апеляційноїскарги проте,що висновокексперта №82/20від 05.05.2020 року не є належним та допустимим доказом не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Під час ухвалення судового рішення судом взято до уваги висновок експерта № 82/20 від 05.05.2020 року, який на підставі положеньстатті 89 ЦПК Україниоцінений судом разом із іншими доказами.

Згідно частини першоїстатті 106 ЦПК Україниучасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. (ч. ч. 5, 6ст. 106 ЦПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що висновок експерта № 82/20 від 05.05.2020 року, складено експертом ОСОБА_4 05.05.2020 року, а із позовом позивач звернувся до суду в 18.02.2021 року.

Отже висновок експерта № 82/20 від 05.05.2020 року виконано експертом Пастир Ю.І. до пред`явлення позову у цій справі за зверненням ОСОБА_1 , тому звіт не є висновком експерта і вимогистатті 106 ЦПК Українина вказані правовідносини не поширюються, проте висновок експерта за своїм змістом є письмовим доказом у розумінні ч. 2ст.76 ЦПК України.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 754/6422/21.

Позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції долучено висновок судового експерта експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку, № 37/23 від 10.10.2023 року, який взято судом до уваги.

Відповідно до висновку експерта № 37/23 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , від 10 жовтня 2023 року, складеного експертом Ю.І. Пастир, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_2 визначається рівною ринковій вартості КТЗ і становить 375325,57 грн. Ринкова вартість КТЗ «BMW», номерний знак НОМЕР_2 у фактичному стані після ДТП, яке сталося 06.04.2020 року становить 57777,44 грн.

Згідно частини першоїстатті 106 ЦПК Україниучасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для доручення до матеріалів цивільної справи № 946/1228/21, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Отже висновок експерта № 37/23, складено експертом Пастир Ю.І., у відповідності до статті 106 ЦПК України, в якому зазначено, що висновок експерта підготовлено для подання до суду, експерт обіцяний про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку по ст. 384 КК України.

Судом першої інстанції допитувався експерт ОСОБА_4 , що підтверджується протоколом судового засідання від 19.04.2024 року, який зазначив, що невідповідність цифр/коефіцієнтів/сум між двома висновками є опискою та технічною помилкою, однак це не вплинуло на правильність висновків, оскільки розрахунки відповідають калькуляції. При цьому, сума збитку визначена виходячи з ринкової вартості автомобіля, а не вартості відновлювальних робіт.

Права та обов`язки учасників справи закріплені в статтях 43, 49 ЦПК України згідно з якими учасники справи мають право, зокрема, брати участь у дослідженні доказів, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ст. 12 ЦПК України)

Європейський суд з прав людини роз`яснив, що принцип рівності сторін - це один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті12, частинами першою, шостою статті81 ЦПК Україниучасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

За змістом ст. ст.77,78 ЦПК Україниналежними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Звертаючись до суду із апеляційною скаргою ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» не заявилось клопотань про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи.

Отже доказів на спростування висновку експерта № 82/20 від 05.05.2020 року та висновку експерта № 37/23 експертного автотоварознавчого дослідження з визначенням матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «BMW», номерний знак НОМЕР_2 , від 10жовтня 2023року, ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» суду не надано.

Посилання нате,що судомпершої інстанціїне розглянутоклопотання ТОВ«Торговий Дім«Міст Експрес» про проведення експертизи від 08.10.2021 року та додатково подане клопотання про проведення експертизи (уточнено) не заслуговують на увагу, як на підставу для скасування рішення суду, з огляду на таке.

Із протоколу судового засідання від 19.04.2024 року вбачається, що в судовому засіданні участь приймав представник ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» - Бардецька Н.І., яка після допиту експерта ОСОБА_5 зазначила, що додаткових клопотань та доказів не має. Не висловлювала заперечень щодо переходу до судових дебатів. Вказані обставини підтверджуються фіксацією судового засідання технічними засобами.

Відповідач ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес», представник якого приймав участь в суді як першої, так і апеляційної інстанції, не був позбавлений можливості звернутися до суду із клопотанням про проведення у справі експертизи.

Проте, із клопотанням про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» не зверталося.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачів індексу інфляції та 3% річних, то суд першої інстанції виходив з того, що у порядку, передбаченому ст. 625 ч.2 ЦК України з урахуванням висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 (провадження №12-14гс18) підлягають стягненню інфляційні втрати 89585,00 грн, 3 відсотки річних 18748,61 грн.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У поданій відповідачем ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» апеляційній скарзі містяться заперечення стосовно мотивів з яких суд виходив під час прийняття оскаржуваного рішення в частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які викладені в мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

У пунктах 44 та 45 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення.

Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування майнової шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

По своїй суті зобов`язання про відшкодування майнової шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру відшкодування.

Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала шкоди, може бути: договір особи, що завдала шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки відшкодування шкоди; у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір відшкодування шкоди. Тільки після конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди, те чи інше зобов`язання може бути кваліфіковане як грошове, і відповідно може відбутися прострочення боржника (особи, що завдала шкоди) щодо його виконання.

В даному випадку, між позивачем та ТОВ «ТорговийДім «МістЕкспрес»договір про відшкодування шкоди не укладався. Рішення суду про стягнення з відповідача ТОВ «ТорговийДім «МістЕкспрес»на користь позивача майнової шкоди, яке не виконувалось відповідачем, не ухвалювалось.

За таких обставин, оскільки конкретизації змісту зобов`язання про відшкодування шкоди за допомогою рішення суду або договору про відшкодування шкоди не відбулося, прострочення ТОВ «ТорговийДім «МістЕкспрес»не настало, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, про наявність підстав для стягнення з відповідача ТОВ «ТорговийДім «МістЕкспрес»на користь позивача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, що повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 757/3725/15-ц, провадження № 61-12530св18.

Щодо клопотання ТОВ «Торговий Дім «Міст Експрес» подане під час розгляду справи в суді першої інстанції про застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У постанові ВП ВС від 04.12.2018 по справі №910/18560/16(12-143гс18) зроблено висновок, щозастосування положень про позовну давність та відмова в позові з цієї підстави здійснюється в разі, коли суд попередньо встановив наявність порушеного права, на захист якого подано позов, та обґрунтованість і доведеність позовних вимог.

Суд застосовуєпозовну давністьлише тоді,коли єпідстави длязадоволення позовнихвимог,звернутих позивачемдо тоговідповідача успорі,який заявляєпро застосуванняпозовної давності.Тобто,перш ніжзастосувати позовнудавність,суд маєз`ясуватита зазначитиу судовомурішенні,чи булопорушене право,за захистомякого позивачзвернувся досуду.Якщо цеправо порушенене було,суд відмовляєу позовічерез необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Колегія суддів зазначає, оскільки відсутні підстави для стягнення з відповідача ТОВ «ТорговийДім «МістЕкспрес»на користь позивача трьох відсотків річних та інфляційних втрат, тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційноїінстанції зарезультатами розглядуапеляційної скаргимає право скасуватисудове рішенняповністю абочастково іухвалити увідповідній частинінове рішенняабо змінитирішення (п.2ч.1ст.374ЦПК України).

Апеляційний суд вважає, що рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес про стягнення інфляційних витрат та 3% річних слід скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес про стягнення інфляційних витрат та 3% річних відмовити. В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1900,48 грн, що підтверджується квитанцією № 72818 від 01.11.2020 року, за подання заяви про збільшення позовних вимог сплачено судовий збір в сумі 1173,34 грн., що підтверджується квитанцією № 32528798800007389818 від 24.07.2023 року.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, то з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1900,48 грн за подання позовної заяви.

Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 4610,73 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 44324 від 14.05.2024 року.

У зв`язку з тим, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, то з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1760,01 грн за подання апеляційної скарги.

Враховуючи вимоги частини 10 статті 141 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 140,47 грн.

Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонногосуду Одеськоїобласті від19квітня 2024рокув частині позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес про стягнення інфляційних витрат та 3% річних, судового збору скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес про стягнення інфляційних витрат та 3% річних відмовити.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Міст Експрес на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 140,47 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст складено 07 жовтня 2024 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

В.В. Кострицький