Номер провадження: 22-ц/813/4699/24
Справа № 495/243/24
Головуючий у першій інстанції Мишко В.В.
Доповідач Назарова М. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Варуна Плюс», ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3
на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави,
в с т а н о в и в:
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року, якою цивільну справу № 495/243/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави передано за підсудністю на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси, що знаходиться за адресою: вулиця Балківська, 33, Одеса, Одеська область, 65029.
Не погодившись з ухвалою суду, третя особа ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року та направити справу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно порушив права учасників справи на розгляд справи судом, встановленим законом та правилами підсудності.
Зазначає, що спір у справі виник щодо усунення перешкод у здійснені права власності щодо нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке є предметом іпотеки та податкової застави, а також з приводу стягнення матеріальної шкоди. У вказаній справі об`єднана позовна вимога, на яку поширюється правило виключної підсудності та загальної підсудності. Посилаючись на положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», зазначає, що у вказаній справі повинна застосовуватись виключна підсудність.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст.7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 9 ч. 1ст. 353 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 6ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.379ЦПКУкраїни підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи ухвалу про направлення справи № 495/243/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави на розгляд Приморського районного суду м. Одеси, суд виходив із положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України, оскільки відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області - є юридичною особою, місцезнаходження якої згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб є м. Одеса, вул. Семінарська, 5, а тому зазначена справа не підсудна Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Діючий ЦПК України передбачає загальну підсудність за місцезнаходженням відповідача, альтернативну підсудність за вибором позивача та виключну підсудність.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, що регулює правила в виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114ЦПК Закон N1618-IV)є вичерпнимі розширеномутлумаченню непідлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114ЦПК - Закон N 1618-IV). Згідно з положеннями статті 181ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави.
На підставі Акту опису майна, серія та номер: 5/15-32-53-08-16 від 23 квітня 2019 року, виданого Головним управлінням ДФС в Одеській області державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Шведенко В.В. було прийняте рішення від 28 листопада 2021 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61214476 щодо майна ТОВ ВАРУНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38058146).
Відповідно до вказаного рішення було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження податковою заставою наступного майна: гаражно-складська база, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (один), яке належало на праві власності ТОВ «ВАРУНА ПЛЮС».
20 листопада 2023 року Приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Кушнір І. В. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Вказане свідоцтво було видане у відповідності до статті 49 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ТОВ «ВАРУНА ПЛЮС» перед ОСОБА_1 , складеного відповідно до умов іпотечного договору від 15 липня 2013 року.
Вказане свідчить про наявність спору, який стосується захисту права власності позивача на належній на праві власності нерухомого майна, з приводу спору якого належить до виключної підсудності.
Таким чином апеляційний суд вважає, що вказаний позов відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України повинен пред`являтись за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року слід скасувати та направити справу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови 08 жовтня 2024 року.
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 11.10.2024 |
Номер документу | 122194055 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Назарова М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні