Номер провадження: 22-ц/813/4699/24
Справа № 495/243/24
Головуючий у першій інстанції Мишко В.В.
Доповідач Назарова М. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.10.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Варуна Плюс», ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3
на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави,
в с т а н о в и в:
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року, якою цивільну справу № 495/243/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави передано за підсудністю на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси, що знаходиться за адресою: вулиця Балківська, 33, Одеса, Одеська область, 65029.
Не погодившись з ухвалою суду, третя особа ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року та направити справу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно порушив права учасників справи на розгляд справи судом, встановленим законом та правилами підсудності.
Зазначає, що спір у справі виник щодо усунення перешкод у здійснені права власності щодо нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке є предметом іпотеки та податкової застави, а також з приводу стягнення матеріальної шкоди. У вказаній справі об`єднана позовна вимога, на яку поширюється правило виключної підсудності та загальної підсудності. Посилаючись на положення ч. 1 ст. 30 ЦПК України п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», зазначає, що у вказаній справі повинна застосовуватись виключна підсудність.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст.7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 9 ч. 1ст. 353 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно п. 6ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.379ЦПКУкраїни підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Постановляючи ухвалу про направлення справи № 495/243/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави на розгляд Приморського районного суду м. Одеси, суд виходив із положень ч. 2 ст. 27 ЦПК України, оскільки відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області - є юридичною особою, місцезнаходження якої згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб є м. Одеса, вул. Семінарська, 5, а тому зазначена справа не підсудна Білгород-Дністровському міськрайонному суду Одеської області.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.
Діючий ЦПК України передбачає загальну підсудність за місцезнаходженням відповідача, альтернативну підсудність за вибором позивача та виключну підсудність.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, що регулює правила в виключної підсудності, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114ЦПК Закон N1618-IV)є вичерпнимі розширеномутлумаченню непідлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально.
У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114ЦПК - Закон N 1618-IV). Згідно з положеннями статті 181ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області за участю третіх осіб ТОВ «Варуна Плюс» та ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом припинення податкової застави.
На підставі Акту опису майна, серія та номер: 5/15-32-53-08-16 від 23 квітня 2019 року, виданого Головним управлінням ДФС в Одеській області державним реєстратором Виконавчого комітету Чорноморської міської ради Шведенко В.В. було прийняте рішення від 28 листопада 2021 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61214476 щодо майна ТОВ ВАРУНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38058146).
Відповідно до вказаного рішення було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження податковою заставою наступного майна: гаражно-складська база, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (один), яке належало на праві власності ТОВ «ВАРУНА ПЛЮС».
20 листопада 2023 року Приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Кушнір І. В. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
Вказане свідоцтво було видане у відповідності до статті 49 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу ТОВ «ВАРУНА ПЛЮС» перед ОСОБА_1 , складеного відповідно до умов іпотечного договору від 15 липня 2013 року.
Вказане свідчить про наявність спору, який стосується захисту права власності позивача на належній на праві власності нерухомого майна, з приводу спору якого належить до виключної підсудності.
Таким чином апеляційний суд вважає, що вказаний позов відповідно до положень ч. 1 ст. 30 ЦПК України повинен пред`являтись за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року слід скасувати та направити справу до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови 08 жовтня 2024 року.
Судді: М.В. Назарова
В.А. Коновалова
В.В. Кострицький
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2024 |
Оприлюднено | 11.10.2024 |
Номер документу | 122194055 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої майну фізичних або юридичних осіб |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Назарова М. В.
Цивільне
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
Боярський О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні