Рішення

від 26.09.2024 по справі 520/16383/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2024 року № 520/16383/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Дзержинський районний суд міста Харкова, про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 20.03.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №74490595.

Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято до провадження справу за вищевказаним позовом, чергове засідання було призначене на 26.09.2024.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідач відзив на адміністративний позов надав, в якому проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні, оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно до вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як передбачено приписами ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позовних вимог, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що на підставі постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та постанови Харківського апеляційного суду від 27.11.2023 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадник С.О. відкрито 20.03.2024 виконавче провадження за № 74490595 про примусове стягнення з мене коштів на користь держави.

14 травня 2024 року після ознайомлення представником боржника з матеріалами виконавчого провадження ВП № 74490595 стороні позивача стало відомо, що постанова Дзержинського районного суду від 12.10.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та постанову Харківського апеляційного суду від направлено на виконання до Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.03.2024 та передано до виконання 19.03.2024 державному виконавцю Стадник С.О.

Позивач, не погоджуючись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також, якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Згідно із ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Враховуючи вищевказане, виконавчий документ може бути повернутий стягувачу, якщо він не відповідає вимогам, встановленим, зокрема, статтею 4 Закону №1404-VIII.

Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (в редакції, чинній на час відкриття провадження, далі - Закон №1404-VIII) передбачає зокрема примусове виконання на користь держави постанов, рішень інших державних органів та рішень НБУ, які законом визнані виконавчими документами.?

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення є виконавчими документами, за якими здійснюється примусове виконання рішень.

Початок перебігу строку пред`явлення постанови суду до виконання встановлено приписами ч. 2 ст. 12 Закону № 1404- VIII, згідно з якими такий строк встановлюється з наступного дня після набрання судовим рішенням (постановою) законної сили.

Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справах про адміністративні правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 2 ст. 294 КУпАП) і може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови (ч. 3 ст. 294 КУпАП), а після її перегляду в апеляційному порядку постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Таким чином, постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.10.2023 по справі № 638/4097/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності набрала законної сили після її перегляду в Харківському апеляційному суді та ухвалення судом апеляційної інстанції постанови від 27.11.2023 по справі № 638/4097/23, тобто перебіг строку пред`явлення цієї постанови до виконання починається з 28.11.2023 та закінчується 28.02.2024 (останній день).

Оскаржувана постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження винесена з грубим порушенням Закону №1404- VIII, бо строки пред`явлення виконавчих документів до виконання чітко та однозначно врегульовані нормою ст. 12 Закону №1404-УІІІ.

Згідно із цією нормою, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання лише протягом трьох місяців.

За своєю правовою природою встановлений даною нормою строк для судових виконавчих документів (3 місяці) є присічним і не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Пропуск Дзержинським районним судом м. Харкова (направлено для виконання тільки 11.03.2024) встановлених Законом строків пред`явлення виконавчого документу до виконання тягне визначені законом наслідки, які втілюються через певний обов`язок державного виконавця вчинити цілком певні дії.

Так, ч. 4 ст. 4 Закону «Про виконавче провадження» прямо встановлено, що виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо зокрема: 2) пропущено встановлений законом строк пред`явления виконавчого документа до виконання.

Але, державний виконавець ОСОБА_2 , якій було передано до виконання постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 12.10.2023, та постанову Харківського апеляційного суду від 27.11.2023, проігнорувала вищевказані приписи ч. 4 ст. 4 Закону та прийняла до виконання і відкрила виконавче провадження.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Проаналізувавши матеріали справи та на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Дзержинський районний суд міста Харкова, про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, б. 5/4, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952393) від 20.03.2024 про відкриття виконавчого провадження ВП №74490595.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2024 року.

Суддя Заічко О.В.