Постанова

від 09.10.2024 по справі 440/1532/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 р. Справа № 440/1532/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 440/1532/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М"

до Полтавської митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (далі також - позивач, ТОВ "АКТИВБУД-М") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби України (далі також відповідач, Полтавська митниця), в якій просило визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2023 року № UA806000/2023/000033/2 та № UA806000/2023/000034/2;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2023/000139 та № UA806070/2023/000137.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "АКТИВБУД-М" оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" задоволено.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 440/1532/24скасовано.

Прийнято постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М"задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 15 серпня 2023 року № UA806000/2023/000033/2 та № UA806000/2023/000034/2.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2023/000139 та № UA806070/2023/000137.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (ЄДРПОУ 44678428) сплачений судовий збір у сумі22710 (двадцять дві тисячі сімсот десять) грн 00 коп.

27.09.2024 через систему "Електронний суд" представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанції у сумі 12600,00 грн.

Заяву про ухвалення додаткового рішення з додатками позивачем направлено до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС Полтавської митниці Державної митної служби України 27.09.2024, на підтвердження чого до матеріалів справи надано відповідну довідку.

Від Полтавської митниці Державної митної служби України надійшли заперечення на заяву позивача, в яких відповідач зазначає, що ця справа не вимагала у адвоката значних часових затрат та інтенсивності надання послуг з правничої допомоги, а отже витрати позивача на оплату правничих послуг в сумі 12 600,00 грн не відповідають критерію розумності, обгрунтованованості та є неспівмірними.

Згідно з ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів уважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.

Водночас склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі № 815/4300/17, від 11.04.18 у справі № 814/698/16, від 18.10.18 у справі № 813/4989/17.

Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги у справі надано до матеріалів справи копії таких документів: договору про надання правової допомоги № 24-08/23 від 24.08.2023, додаткової угоди № 1 від 28.08.2023 до договору, рахунку на оплату послуг № 12 від 19.03.2024, акта приймання-передачі послуг № 12 від 19.03.2024, платіжної інструкції № 14227206 від 11.04.2024, додаткової угоди № 4 від 15.04.2024 до договору, рахунку на оплату послуг № 20 від 13.06.2024, акта приймання-передачі послуг № 20 від 13.06.2024, платіжної інструкції № 14228449 від 07.08.2024.

Надані до суду апеляційної інстанції документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.

Так, згідно з актом приймання-передачі послуг № 12 від 19.03.2024 адвокатом Лейковською А. О. під час розгляду справи у суді першої інстанції надано такі послуги:

- підготовка та складання позовної заяви - 7000,00 грн;

- підготовка та складання відповіді на відзив - 600,00 грн.

Усього на загальну вартість послуг 7600,00 грн.

За актом приймання-передачі послуг № 20 від 13.06.2024 адвокатом Лейковською А. О. під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції надано такі послуги:

- підготовка та складання апеляційної скарги - 5000,00 грн.

Усього на загальну вартість послуг 12 600,00 грн.

З актів приймання-передачі наданих послуг убачається, що адвокатом позивача вчинялись дії, перелік яких наведено у таких актах, вартість виконання послуг та загальну вартість послуг за кожним із актів.

Враховуючи предмет спірних правовідносин, наявність значного обсягу судової практики з цього питання, колегія судів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, у сумі 4 600,00 грн.

З приводу компенсації витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зауважує, що в будь-якому випадку надання правової допомоги щодо вирішення навіть певної (усієї) сукупності питань у апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. У свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Вказана позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19.

Враховуючи викладене, а також фактичний обсяг виконаної роботи у суді апеляційної інстанції та її незначну складність (змістовна частина апеляційної скарги складається переважно з обставин справи та доводів, наведених у позовній заяві), колегія суддів апеляційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача, у сумі 2 300,00 грн (4 600,00 грн : 2).

Отже, вимоги позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, підлягають частковому задоволенню на суму 6900,00 грн (4 600,00 грн + 2 300,00 грн).

Керуючись статтями 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці Державної митної служби України (ЄДРПОУ 43997576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (ЄДРПОУ 44678428) судові витрати на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 900 (шість тисяч дев`ятсот) грн 00 коп.

В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя П`янова Я.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б.