Постанова

від 08.10.2024 по справі 420/13542/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13542/24

Місце прийняття ухвали суду 1 інстанції:

м. Одеса;

Дата складання повного тексту ухвали суду 1 інстанції:

28.05.2024 року;

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Крусяна А.В.

Яковлєва О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» про визнання дій і бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії та бездіяльність Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона»;

визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити субсидію з початку опалювального періоду 2023 2024 р., надати у грошовій готівковій формі шляхом перерахування на реквізити рахунку, що додаються.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху.

Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції вказав на не зазначення позивачем у змісті позовних вимог, які саме дії та бездіяльність відповідачів є протиправними. За наведеного суд першої інстанції визначив, що позовні вимоги є не чіткими та не зрозуміло сформованими в частині визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу позивача.

09.05.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позову.

У прохальній частині цієї заяви позивач поставив перед судом наступні питання:

якими доказами керувалось Міське комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона», подаючи через веб портал електронних послуг Пенсійного фонду України дані про боржника ОСОБА_1 , стягувача МКП ВУВГК м. Херсон, заборгованість за водопостачання і наявність боргу за послуги 104.2 772,02 грн., що неспроможний виконати протягом трьох місяців грошові зобов`язання після настання встановленого строку їх виконання;

якими доказами керувалось Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, приймаючи рішення №21001-20701484-2023-4 про відмову в призначенні житлової субсидії 27.12.2023 року про те, що ОСОБА_1 є боржником, МКП ВУВГК м. Херсон стягувачем, про заборгованість за водопостачання, наявність боргу за послуги 104.2 772,02 грн., що неспроможний виконати протягом трьох місяців грошові зобов`язання після настання встановленого строку їх виконання.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року продовжено ОСОБА_1 термін для усунення недоліків адміністративного позову.

Продовжуючи строк на усунення недоліків позову, суд першої інстанції вказав на те, що вимоги позивача залишаються не конкретизованими, в чому полягає протиправність дій та бездіяльності відповідачів, за результатами вирішення яких суд міг би дійти висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідачів вчинити певні дії. Також, суд зауважив на тому, що позивач, звернувшись до суду із вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона», не зазначив яким чином ці вимоги пов`язані між собою і підлягають вирішенню в одному провадженні.

20.05.2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позову, в прохальній частині якої позивач просив:

визнати протиправними дії Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона», які полягають у тому, що позивачу не було надано детального розрахунку розподілу обсягу спожитих послуг, не надано споживачу рахунок на оплату спожитих послуг, не звертається з претензією про заборгованість, не звертається до суду, в разі порушення споживачем умов договору. Проте, надає інформацію до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, внаслідок чого 27.12.2023 року прийнято рішення про відмову у призначенні житлової субсидії на підставі інформації МКП ВУВГК м. Херсона у зв`язку із заборгованістю за водопостачання 772,02 грн.

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з прийняття 27.12.2023 року рішення про відмову у призначенні житлової субсидії на підставі інформації МКП ВУВГК м. Херсона у зв`язку із заборгованістю за водопостачання 772,02 грн., тоді коли боржник фізична особа, неспроможна виконати протягом трьох місяців свої зобов`язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження; не прийняття рішення згідно абзацу другого пункту 106 Постанови №848, а саме відповідач 13.02.2024 року отримав інформацію про нараховані суми за послуги, скріни роздруківок по особовому рахунку, що є доказами відсутності заборгованості станом на 14.02.2024 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачеві.

Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» мають різні підстави їх виникнення, які не пов`язані між собою, та обґрунтовуються різними доказами, що не відповідає правилам об`єднання позовних вимог. Також, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними дії Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона», не визначивши зміст вимог до вказаного комунального підприємства, як до суб`єкта владних повноважень.

З огляду на наведене у сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог та не усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що на виконання вимог суду першої інстанції позивач подав заяву, в якій чітко визначив, в чому полягають оспорювані протиправність дій та бездіяльності відповідачів.

Разом з цим, апелянт зауважує на тому, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статтей 21, 160, 171 КАС України і помилково не враховано, що особа має зазначити в позовній заяві сторін та інших учасників і передбачену процесуальним законодавством інформацію про них, а визначення належності учасників справи є питанням правосуддя, що вирішується в судовому порядку. При цьому, суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, у тому числі для своєчасного вирішення спору у сфері публічно-правових відносинах з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень суб`єкта владних повноважень.

Відзиви на апеляційну скарги від Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області та Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» у визначений апеляційним судом строк не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

За правилами пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Пункт 6 частини 4 статті 169 КАС України передбачає, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Стосовно першої підстави, встановленої пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві, слід зазначити, що така є наслідком не усунення позивачем недоліків позовної заяви, яку залишено без руху. Тобто слід надавати правову оцінку як встановленим судом недолікам позову так і змісту процесуальних матеріалів, поданих позивачем, на відповідну вимогу суду.

В контексті наведеного колегія суддів враховує, що підставою для залишення позову без руху стали висновки суду першої інстанції про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України (не зазначення змісту позовних вимог і викладу обставин щодо кожного з відповідачів).

Як свідчать обставини справи, позивач на встановлені недоліки і вимоги суду першої інстанції реагував у визначений судом термін. Зокрема, 20.05.2024 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позову, в прохальній частині якої, серед іншого просив визнати протиправними дії Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона», які полягають в ненаданні детального розрахунку розподілу обсягу спожитих послуг, не наданні споживачу рахунку на оплату спожитих послуг, не зверненні з претензією про заборгованість та до суду, в разі порушення споживачем умов договору. Проте, як зауважує позивач, відповідач надає відповідну інформацію до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, внаслідок чого 27.12.2023 року прийнято рішення про відмову у призначенні житлової субсидії.

Також, як слідує зі змісту ухвали про залишення позову без руху та ухвали про продовження строку на усунення недоліків скарги, підставою для встановлення позивачеві строку для приведення позову у відповідність вимог КАС України стали висновки суду про нечітке викладення позивачем вимог до кожного з відповідачів. Судом акцентувалась увага на тому, що з прохальної частини позову не можливо встановити, в чому полягають оспорювані дії та бездіяльність відповідачів.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про правильність висновків суду першої інстанції про те, що такі вимоги не можна вважати чіткими, однак одночасно не можливо погодитись із висновками суду першої інстанції про не усунення позивачем недоліків позову в цій частині, оскільки за поданою заявою можливо встановити, в чому полягає протиправність оспорюваних Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Херсона».

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу на відсутність зазначення в ухвалі суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху способу усунення позивачем недоліків позову, як це передбачено частиною 2 статті 169 КАС України. З наведеного слідує передчасність висновків суду про не виконання позивачем у встановлений строк вимог суду та не усунення недоліків позову внаслідок не зазначення змісту вимог до Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона».

Стосовно другої підстави, встановленої пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві, слід зазначити, що порядок розгляду кількох пов`язаних між собою вимог врегульований статтею 21 КАС України і частиною 1 цієї статті КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Узагальнено можна зазначити, що частинами 2, 3, 4 статті 21 КАС України визначено територіальну підсудність пов`язаних вимог, які територіально підсудні різним місцевим адміністративним судам; предметну підсудність пов`язаних вимог, які в частині підсудні окружному адміністративному суду, а в іншій - місцевому загальному суду як адміністративному суду; інстанційну підсудність пов`язаних вимог, які в частині підсудні апеляційному адміністративному суду, в іншій частині - місцевому адміністративному суду.

Також, частиною 5 статті 21 КАС України передбачена обов`язковість заявлення особою вимог щодо вирішення адміністративним судом публічно-правового спору у випадку, якщо позивачем у позові ставиться питання про відшкодування шкоди або ж вимоги про витребування майна.

Разом з цим, частиною 6 статті 21 КАС України визначається не можливість об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Слід враховувати, що відповідно до частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Таким чином, вказана норма адміністративного процесуального законодавства передбачає можливість об`єднання декількох вимог, які є:

пов`язаними між собою підставою виникнення або поданими доказами;

основними та похідними позовними вимогами.

У частині 2 статті 172 КАС України передбачено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Як у статті 21 КАС України так і частинами 4, 5 статті 172 КАС України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Разом з цим, згідно із частиною 6 статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Слід враховувати, що судом не встановлено обставини, передбачені статтею 21 та 172 КАС України, наявність яких не допускає об`єднання в одне провадження заявлених позивачем у позові вимог.

Також, є ґрунтовними доводи апелянта про те, що у разі, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства, суд не позбавлений процесуальної можливості роз`єднати позовні вимоги з власної ініціативи. Однак, і такі обставини залишаються не з`ясованими судом першої інстанції.

З огляду на передчасність висновків суду першої інстанції про не усунення недоліків позову у повному обсязі, а також з огляду на не з`ясування судом обставин, за наявності яких не допускається об`єднання заявлених вимог в одне провадження чи неможливість суду роз`єднати позовні вимоги з власної ініціативи, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви відповідно до пунктів 1, 6 частини 4 статті 169 КАС України.

Враховуючи викладене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам процесуального права, ґрунтуються на неповному з`ясуванні обставин справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 320 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 320, ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року скасувати.

Справу направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.В. Крусян

О.В. Яковлєв